Я зараз буду дуже прямолінійною. Але тема реально тупа і може обмежитися одним реченням, а не розсусолюванням вже на 107 сторінок.Народжувати треба коли ви вже знайшли хорошого чоловіка і обоє маєте бажання і можливість дати життя ще одній людині. Все, коротко і ясно.
Йой, та то більшість тем на форумі можна закрити з таким підходом. Те ваше формулювання звісно має право на життя, але бачте в кожного склалося інакше. Теорію писати - то одне, а ділитися конкретним досвідом і своїми переживаннями то є цілком інакше. Я от люблю читати досвід інших людей, хоча раніше більше любила читати теорію в книжках. А по темі скажу, що мої плани молодості на ділі геть не збулися )) я думала в 22 закінчити вуз, хоча б рік десь попрацювати і вийти заміж. Декрети з двома дітьми збиралася завершити до 30 і братися за серйозну кар'єру ))) А шо вийшло - заміж в 26, перша дитина майже в 29, друга в 32. До роботи приступила ще в неповні 20, так що до декрету встигла напрацюватися майже 10 років. Тому 4роки вдома, а на роботу мене ще не тягне, і взагалі думаю може то ще раз народити, але хотілось би до 35 максимум встигнути. Перша дитина була якось в стилі " ну бо треба дітей", а другої я вже дуже хотіла. А ще бачу, що багато мудрості і самовдосконалення приходить власне з появою дітей і завдяки їм . І багато чого я б не усвідомила в тому житті, якби не діти , бо вони штурхають в певні боки, так що мус щось робити зі собою, інакше шось зробиться з дітьми. Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
До чого тут теорія? Я чітко написала, що нема якогось певного конкретного "ідеального"віку коли народжувати і це просто дивно намагатися його визначити, бо в кожної жінки по-різному складається з тим віком. То може просто назва теми не зовсім коректна? Якби була назва теми "В якому віці ви народили", то ок, а так дуже дивна назва, ніби намагання якісь стереотипи нав'язати людям.
А якщо все вищеописане є, але людина хвилюється, чи матеріально не впевнена, чи квартиру винаймають, а власник квартири проти сім'ї з дітьми, та багато питань може виникати. То насправді
Нуууу, не згідна, часами дуже допомагає почитати досвід, роздуми інших людей, поговорити на цю тему без табу. В кожного з нас є свої переконання на цю тему, нав’язані, чи ні, але є. І така розмова на форумі допомагає боротися з своїми тараканами чи зрозуміти, що наша позиція вірна. А щодо розмусолювання, то кожен сам вибирає яку тему читати, а яку ні. Якщо мені не цікаве "розмусолювання" на 100 сторінок якоїсь теми, то я її просто не читаю
Дівчата, все так, але мій допис був більше про невідповідність назви темі змісту. Я філолог і мені таке в очі кидається. Ну і я це трохи жартома написала, а ви всі так серйозно сприйняли О ні, всі 107 сторінок в мене нема часу читати.
А в чому невідповідність? Тема "В якому віці народжувати?" кожен ділиться своїм баченням. Так можна провести аналіз всіх назв, а щодо жарту то не відчутно якось було. Більше, ото щось тут виписуєте, а рішення от воно.
Трохи так, але багато залежить і від бабусь/дідусів . В сусідніх темах про мам і свекрухи такого начитаєшся ,що не дивно ,коли внуки не хочуть приїжджати.
Все можна. Не депресуйтесь. Мене навпаки ця тема надихає. Ну тільки, да, я не розумію, шо ж та молодіж не може в шкіру влізтися. *аж уявила якою мамою пілітків я буду* --- дописи об"єднано, Feb 7, 2019 --- Я мала на увазі своїх дітей-внуків.
А ви почитайте другий мій допис, там я чітко висловила свою думку, не треба виривати цитати з загального контексту, бо так можна перекрутити що завгодно.
Слова не пробували вибирати? Ви не прямолінійна - це просто грубо. Не подобається тема - проходьте, не затримуйтесь.
Ланцюгова реакція. Ми тільки своїх дітей виховуємо, а внуки будуть під впливом наших дітей і ще якихось "лєвих" дітей, яких невідомо як виховували, але маємо сподіватися, що наші діти (яких ми дуже файно виховуємо) виберуть собі не менш гарно вихованих. І тоді у внуків не буде шансів бути погано вихованими, хіба втрутиться якісь третя сила з поганим вихованням. Круто я закрутила, правда? он мої свекри файно виховали сина. Він хоч і егоїст, і вредний, але цілком нейтралізував вплив мого поганого виховання, тому наші діти дуже тепло ставляться і до його батьків, і до моєї мами. Його тата вони при тому ще й страшенно люблять. А ще про депресняки згадала. Я щось такою тітонькою почуваюся серед дівчаток 12-13 років якось аж образливо. Ну теоретично вони ніби й можуть бути на рівні "мої діти", але щось мене те візуальне відчуття "старшого покоління" гнітить.
Я все розумію, але отак сподіваюсь. Ага, а в Тані @Rona Артуру 20 років. Які твої гОди, жінко! Ти точно не старше покоління, ну хіба для 15-річних.
В мене раптом купа сивого волосся з'явилося і дуже попсувало мені настрій. То нічо, що в мене є подруга, яка в 20 мала більше сивини, ніж я зараз))) може я пофарбуюся і знов буду відчувати себе "молодою мамою". Хоча Юля он каже, що для того потрібне немовля, а я на такий крок точно не готова "в моєму то віці", ггг.
Народила доньку в 30, але думаю, можна було б іще зачекати, на той час з чоловіком ми вже жили 10 років, до речі досі живеми і так і не розписувалися (о боже, нєт))))). Донька взагалі дітей, каже, не планує. Як на мене народжувати чи ні, і коли то робити - вибір кожного, головне не робити цього під тиском родичів, оточення, партнера і т.д.
Я апьять зі своїм)). В першому шлюбі(він ранній був 18р.), я чітко і конкретно знала (і озвучила своє бачення, почула згоду) що про дітей, найближчі років 5-мова не йде. Все йшло по плану і все поламалось на щастя Коли завагітніла (як?ми так нідагаварівалісь) в другому шлюбі була в шоку але не було такого чіткого заперечення.І коли є факт- це вже інше сприйняття. Так, в голові щось змінюється і, можливо, таки все стається у житті вчасно для кожного. до слова-я дуже важко пережила втрату цієї дитини ЗВ
