ги, я вже тут 9 рік пишу, а він всьо ніяк не може запам"ятатися, як ТО!!! називається . Для нього ДП - то: "якийсь дівчачий форум" Складне страшний термін. Часом можу щось таке премудре сказати, питається чи я це на своєму дівчачому форумі вичитала.
+1: у чоловіка є записник з паролями. Я часто по роботі використовую його ..надцять акаунтів, мейлів - тому мушу памятати (добре, хоч паролі дублюються деколи ). Для особистих розмов зі знайомими-родичами-друзями - чоловік дзвонить, а не виписує "килими тексту на посидульках" (с) ("про що так багато можна писати?"(с)) Моя пошта чи банкінг - ну хіба раз-два на рік таке трапляється, що я не маю змогу зайти особисто, а мені треба - то заходить чоловік і дивиться. Нема проблем. Пароль на телефон у чоловіка є, але це більше захист від дитячого пальчикового нашестя, бо я той пароль знаю. П.с. а взагалі, згадалась історія з тими паролями... Були в мене перші серйозні відносини, він - набагато старший, з таким собі ареолом серйозної таємничості, купою паролів та всяких моментів, як захистити приватну інформацію... І от десь через рік відносин, я таки пароль на телефоні зламала , зайшла в смс, а там....Йой, я таких брудних переписок з його знайомою (одруженою, і на момент зламу вже вагітною) навіть не уявляла. І то в них тривало задооовго до наших відносин. Мені здається, що то було тільки віртуальне в них спілкування, якесь збочення, але в любому випадку, мене то все надломило. Через тиждень я ту ситуацію озвучила, бо мені стало гидко біля нього бути - йому стало соромно, при всій своїй кремезності , щось там "нуценесерйоозно, жарти, ги"... Але всьо, це був початок кінця Колись в церкві таку думку почула, що насторожитись треба не тоді, коли в партнера є паролі, а тоді, коли партнер на просте прохання не дає ні телефон, ні доступ, ні паролі; коли йдуть питання "а нащо", "а чому своє не береш", коли тянуть час (типу щось видаляють, закривають перед тим, як дати девайс). П.п.с. нє, ну в мене зрідка буває, що я в інет далеко залажу, і дивлюсь щось типу "як розрахувати швидкість моллюска в океанічному шельфі, якби це було на Плутоні". Але краще мені буде перманентно соромно за даремно витрачений час, ніж я посію сумнів, якщо почну ховати цю сторінку/інфу від чоловіка
Ггг. Мій вже знає багато кого по ніках. Шарить де яка тема. Можу з ним навіть порадитись "з сторони чоловіка". Каже, що в нас більш-менш адекватні пишуть. Ну і "дуринд" хватає Ну і до теми про тел і компи: колись (на початках кавалєрки) прочитала в ноуті його переписку з друзями про дівчат-(майбутніх жінок). Багато взяла звідти. Досі знаємо кожен пароль на телефони і ноути половинок. Приховувати нема чого. Але то ліричний відступ. Часто довго і з сльозами пояснюю що мені не подобається (мовчання, ігнорування, відсутність "вибач" чи "дякую"). Спочатку мовчить день-другий. Потім "переварює" і витискає із себе. Але це треба кліщами діставати.
У нас пâролі є на компах і на телефонах, але то завжди так було, навіть на компютер чоловік мені налаштовував, свій пароль мені колись давав, але я не пам’ятаю Мої паролі, можливо, пам’ятає, але не лазить. По перше повага до особистого простору, а по друге - він читати не вміє по українськи ггг Ну тобто трошки вміє, але зрозуміти писанину на ДП не зміг би. Часом можу йому сама розповісти, спитати поради. В чоловіка переписки не лажу, нащо мені. Часами на його прохання можу відповісти на дзвінок. Гм, а ваш чоловік брата не має часом? Далекого Бо маю вдома клона...
Подумала, підсумувала: я не переношу коли беруть МОЄ горнятко. Все решту можу стерпіти І це серйозно. Я на роботі,коли побачила,що співробітниця пила з мого горнятка, то наступного дня принесла нове,і щодня носила з собою якийсь час. І вдома те саме. Але всі вже знають яке моє,то не рухають А щодо телефону, то в нас з чоловіком стоїть ідентифікація по обличчю. А так телефони однакові,тому брати чужий нема потреби.
Ого, а я беру, і не тільки светр, раз сімейки брала, і то все без дозволу, його не було поруч Цікаво а як то так можна? Йти з закритими очима(я би на сходах забилася)) чи йти з демонстративно перевернутим лицем вниз телефоном.. адже більшість телефонів зазвичай лежать собі лицем вверх. --- дописи об"єднано, Jan 23, 2019 --- А я не переношу якщо беруть їжу з моєї тарілки або роблять ковток з мого горнятка))) раніше на педприкормі то було норм, а тепер діти стали старші то я вже і на них потрохи нервуюся, ну а чоловіку за таке готова прям очі видерти, а він про то постійно забуває(чи то спеціально?), і робить так то просто капець для мене все решта моє може брати що хоче.
Я залогінена на чоловіковому компі всюди: соцмережі, пошта, форум. Поняття не маю, чи він то колись дивиться. З інстаграму як явища голосно регоче. З ФБ стрічку гортає, бо сам не має жодного аккаунту. От що дратує і його, і мене, то перегляд смс-ок інтернет-банкінгу. Причому банк там один і всі смс приходять на його номер, але я шокуюся, коли вчергове бачу якийсь диво-датчик за 300 баксів, а він - коли рахунок з косметичного магазину на круглу суму тому він типу не дає мені читати ті смс-ки про його витрати в обмін на мовчання з приводу моїх
Почитала... і відчула себе "the monster"... Паролі до карток ми знаємо обоє(пра картки його, але залогінені на мене) На свій комп не пускаю нікого ( поки що); мій телефон чоловік ніколи не підінмає, хіба кричить---тобі хтось дзвонить ... на" мої "сайти не ходить , навть якщо залишити незакритим- закриє сам. "дівчачими" секретами своїх подружок я з ним не ділюся. Мало того, він не дзвонить і не контролює-" коли ти вже додому приїдеш", без причини. Тобто, якщо відомо, що я поїхала з дівчатами "подівчачитись", то максимум , що задзвонить і запитає(якщо мене нема до 22)- "ти будеш ночувати? чи приїдеш на таксі?" Але йому цього всього й не потрібно. Він ще з самого початку зрозумів(молодець), що для мене важлива особиста свобода. Натомість я - відповідаю на його телефон, або несу йому з озвученням хто саме дзвонить(якщо я цієї людини не знаю) - періодично чищу його вайбер і смски - більше того, інколи він ставить переадресацію усіх дзвінків на мене - бурчу, що позасмічував ноут своїми фільмами - надпиваю його пиво , ну бо я ж хочу лиш ковток.. Блін, піти покаятись ? Чи якщо купу літ йому було ок, то й не тре зара тикати палкою в опосума ?
В мене чоловік такий самий монстр. Я в його тарілку пхаюся буває, то єдиний момент коли я вірю , що він мене може по писку тріснути. Не тріснув ше, але ніздрі роздуваються, губи стискаються. То страшне. То межа, про яку я періодично забуваю і пхаюся в його особистий простір. А телефон, чи ноут - це особистий простір за замовчанням чи встановлена кимось з партнерів межа? Тут більшість дівчат написали, що поважають особистий простір один одного, через це в телефон не пхаються. Ми або не поважаємо або це не особистий простій в нашому сприйнятті. Схиляюся до другого. Я не дозволяю заходити в кімнату коли бігаю. Страшенно нервує чиясь присутність. Діти вже знають, чоловік іноді ігнорує мій пунктик, я виходжу з себе, отримує порцію компліментів і виходить.
Та лааадно. Питання не стояло «як правильно?», а «як у вас?». У вас так, вам добре, ну і ура. Я колись теж чистила чоловіку пошту, поки дітей не було. Зараз не маю часу на це. Варіантів вже написали купу, і власне, не було варіантів «він не дозволяє, а я все одно лізу». Якщо заглядання відбувається за взаємною згодою (навіть і мовчазною), це не проблема. Проблема коли лазять і шукають невідомо що, а потім не знають, що із знайденим робити.
ось в яблучко- колись знайома хотіла взнати-вислідкувати , чи її чоловік зраджує.. Кажу - "окі, а якщо так, то ЩО ти будеш з цим робити?? А якщо ні, то як ти будеш тоді почуватись? "
Для мого чоловіка його комп‘ютер, телефон і все решта електронне не є його особистим простором. Є інші речі. А для мене є. Частково. Все можна відрегулювати, якщо є бажання і взаєморозуміння.
Цікаво, чи є такі, що привселюдно би в цьому зізналися? По темі: у нас - як у вас. Мені подобається, коли мої особисті кордони поважають. І мені подобається, коли кордони мого чоловіка теж поважають. В першу чергу його дружина.
Саме так! Ну дізнаєшься, ну то й що? А якщо не знайдеш, то будеш вважати себе гіршою людиною. Краще довіряти один одному
усьо - каятись, так каятись ! Я без "зазрєнія совісті" можу перерахувати гроші в його портмане-кишенях, але в МОЮ торбочку лізти не можна!! Покусаю ! І то ніц, що я там нічого не ховаю. Але от нема чого. І вчергове - як він зі мною жиє??
Золоті слова. Я так теж вже не роблю. Не те, щоб прямо секрети розказувала, але зараз будь-яку особисту інформацію про подруг фільтрую. Бо висновки іноді робляться геть неочікувані) Вище писали, що не треба обговорювати чоловіка з подружками, то цей принцип працює в дві сторони. Подружок з чоловіком теж не треба))
@FannyPrice я балдію з вашого нік-нейму --- дописи об"єднано, Jan 23, 2019 --- А з якою метою рахуєте?
з бухгалтерською. Ну бо за правильний і "навсьо хватающий" розподіл "мамонта" я відповідаю. Тобто він приніс мамонта, а як його поділити і яку частину першу згамцяти- то моя єпархія.
