І це також. Насправді ми не знаємо підґрунтя такого відношення. Але якщо власні батьки не поважають своє дитини, тоді питання до батьків. Вони ж її виховували, ростили, чим тепер не задоволені?
Вам треба почати сепарацію. Чим скоріше, тим краще. Це боляче, неприємно, стресово, але її краще для Вас робити вже. Це поки Ваша доня мала, а як підросте, і почне ставати на сторону бабусі? Вам треба, щоб вона до вас говорила словами Вашої мами? Вам вирішувати, як- міняти телефон, замок, не відкривати двері. Але це вже реально занадто.
Я зверталась до психолога,як завжди,я вважала,що це я щось не правильно роблю.В сім'ї у нас завжди був матріархат-мама голова всьому,усі члени родини їй підкорюються добровільно чи через шантаж типу :"я тебе народила,а ти невдячна..."Все одно мама добивалась свого.Вона вибрала нам з братом професії (на мус),""ти мусиш вчитися працювати,бо я запатила",ти мусиш вийти заміж.бо ж я стільки в тебе вклала,а ти невдячна позориш мене,бо у інших в же внуки ростуть.а в мене пустоцвіт в хаті".Психолог була в шоці,сказала,що я як донька нібито і правильно робила,маму ж треба слухати,мама поганого не порадить,але я її жертва,якоїю вона маніпулювала,заради своїх нереалізованих в молодості цілей.Коли я відмовилась бути її іграшкою(вийшла заміж за чоловіка,якого покохала,і проти якого вона була),вона переключилась на мою доньку. Розмови не допомагають,мене просто не чуюють.І ще сказала,що коли моя донька досягне повноліття,то я збираю манатки з її хати разом зі своїм чоловіком і сином і уе.. до його мами.Хоча раніше мама сказала то твоя квартира,тільки виходь заміж,живи,розширюся.Потім вона буде так моєю донькою маніпулювати:я ж тобі хату дала.Я тільки молюся,Бог розсудить нас.
Мені так дивно це читати. А не судьба з дочкою, сином і чоловіком на зйомну квартиру? Вам же не по 16. Так, я знаю скільки зараз коштує знімати квартиру. Адресу не давати, дочці наказати з бабою ходити тільки з вашого дозволу (я б зовсім не дозволяла з такими розмовами), мамі сказати що ви з усім самі розберетесь. А буде дитину настрополювати проти рідної мами, то не буде мати ні доньки ні внуків. Ви не відмовились бути її іграшкою. Ви її іграшка в її хаті.
@Kaska у вас вже свідома дитина. І погоджуюся з @Orman. Якщо не присічете то найближчим часом, доньку можете втратити. Бо найгірша ота «ласкавість» зі сторони вашої мами. Дитина ще не розуміє, що таке маніпуляції, а ота «щирість» підкупляє. Особливо коли мама щось забороняє (без того ж ніяк), а бабуся дозволяє.
Ви і досі її іграшка. Ви ніби і усвідомлюєте, що щось не так у відношенні мами до Вас, але кардинально нічого не робите. Йти з квартири- це найкращий варіант. І не до йог мами, а взагалі окремо.
Юридично я не можу заборонити бачитись моїм батькам з онуками.Я взнавала,бо вони мені вже і цим притикнули.Я можу лише обмежувати їхнє спілкування,що я і роблю.
А ще я б радила, поговорити з донькою про цю ситуацію як з дорослою. Пояснити їй що відбувається, що вас болить і чому у вас таке вороже ставлення до матері, на чому воно кріпиться. Ваша дитина вже майже підліток, не за горами перехідний вік і краще, щоб вона була на вашій стороні,а не на стороні вашої матері. Це може поламати життя і їй Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk
ст. 257 - Якщо ж спілкування діда, баби, прадіда, прабаби з внуками і правнуками негативно впливає на останніх, орган опіки та піклування може заборонити його, причому як тимчасово, так і назавжди.
Вона усе розуміє.Але любить усіх і мене і тата(відчима),братика і діда і бабу.Що мене лякає,що вона не приймає ні чию сторону.Моя мама мені в дитинстві казала: "кто не со мной,тот против меня".Невже і мені треба так робити?В мене не той характер.
Нажаль, немає такого в ст. 257 СК. І я б взагалі не радила влазити в якісь там юридичні заборони у спілкуванні. Якщо дід з бабою не явно асоціальні особистості - вірогідність успішного вирішення справи прямує до нуля. Згідна з дівчатами вище: треба негайно валити. Чим скоріше і далі, тим краще. Причому тримати плани з переїзду в секреті до самого кінця, щоб дитина випадково не промовилася. Бо воювати з мамою ви,@Kaska, не зможете. Але тут від чоловіка залежить, бо це йому зриватися з роботи і спішно шукати нову...
В мене лижі не їдуть Якого милого донька з сім'єю має кудись втікати? @Kaska вибачте, але Ви, що зовсім "безхребетні"? Встановіть межі негайно. Навіть, з приводу того, що як пишете ,боїтесь за долю своєї доньки. Чи того мало? Нє, не їдуть ... треба на інший транспорт пересідати
Владні батьки - це дуже важка історія. Дитина в цій атмосфері з народження, в цих умовах формується психіка, характер ламається, сила волі подавляється щодня. Тут з психологом працювати і працювати. А на це немає часу, судячи з написаного. Треба усунути подразник, а потім вже в спокійній обстановці зайнятись собою і своїми травмами. Зараз будь які спроби тягатись з мамою закінчаться тим, зо вона її задавить морально та й все.
@Online це важка історія, коли людина не свідома цього, а тут все розуміють, але нічого не роблять. А, втікати - вихід, першочерговий(?). Є дуже гарна цитата "Куди б ти не подався, завжди береш з собою себе".
@Online І ще І ,як не послати? Якщо постаратись, то можна навіть культурно. Ніби- вихід. Ноооо Приїхали)))
@NataliaFed, ні я не про те. А про те, що робити. Ситуація запущена. Наприклад, дід з бабою чекають внучку біля школи. Заборонити їм? Так вони скоріш за все матимуть в носі ці заборони. Заборонити доньці розмовляти з ними? Так вона теж не втікатиме. Водити всюди за руку? Враховуючи те, що бабця досвідчений маніпулятор, мама з тими всіма заборонами виглядатиме в очах доньки неадекватом...
Та ну я вас прошу. Ні і ні. «Я не хочу щоб ти говорила з моєю дитиною. Я її мама і буду вирішувати з ким їй спілкуватись.» Це найкращий варіант. Можна м‘який «спілкуватися можете 30 хв, кожної другої суботи. ПРИ МЕНІ.» А нащо чоловіку зриватися з роботи? (Хоча раз на цій не заробляє на оренду квартиру, то може це й на краще.) Орендують житло, переїжджають, адресу мамі не кажуть. Кінець розмови. Я б давно припинила всіляке спілкування. --- дописи об"єднано, Dec 28, 2018 --- Дитині 11 років. Їй можна пояснити чому її забирають за руку. --- дописи об"єднано, Dec 28, 2018 --- Та за який кордон? Вони з маминої квартири не можуть виїхати.
Я вище писала- межі. Пояснювати людині її ж мовою, якщо не розуміє іншої/жодної іншої. Я пропустила момент, що сім'я живе в квартирі батьків/мами. 1. Усно мамі роз'яснити, хто кому чому навіщо коли як. 2. І на окреме житло.
Взагалі то телефони ніхто не відміняв. Навіть якщо @Kaska переїде в інше місто, я більше ніж впевнена, що бабуся дзвонитиме внучці і продовжуватиме свій вплив в телефонному режимі. То вже не маленька дитина, в якої можна забрати телефон. І раз дитина до бабусі добре ставиться, в неї буде бажання дзвонити самій. Мені здається мамі варто «попрацювати» зараз більше з дитиною (може під супроводом психолога). І якось мудро старатися обмежити спілкування (так щоб це не викликало обурення в дитини), збільшивши своє проведення часу з нею. Бо особисто мене би дуже насторожила ота рівноцінна любов до усіх. Переізд - це дуже гарний старт, але його не можна зробити вже і негайно (особливо коли є робота чи фінансові труднощі). А робити щось треба вже.
