@NataliaFed , я знаю . Тому й не тисну на нього аж до тріску пружини. І пояснюю, що любити він вчителя не мусить, але поважати має. Як я розумію, наразі ,він шукає за що він може її поважати. Ми це вже проходили, але лайтовіший варіант, при зміні тренера, виховательки, нянічки.. В кожного з них був свій метод взаємодії з моїм сином. І лиш нянічку він просто терпів, бо вона -!!! була зла і сильніша за нього( це його слова тепер. бо в загальному він - "ямка". Якщо раптом жаліється, то знач вже караул. і не тому, що мені не довіряє, чи татові.. а тому - що це його проблеми і він САМ їх вирішить . падающий хомяк був би дуже доречним). --- дописи об"єднано, Dec 27, 2018 --- ну в нас не все так сумно, але ви ж не думаєте, що він мило посміхається , коли ось так їй відповідає... Вона би й рада, щоб ситуація якось розрулилась, але власне - якось.... 2-х інших вчителів він любить, слухає, каже що дуже цікаво. І вони його хвалять. Й проблем з ним не мають і не бачать. Ще одна каже : нормальна активна дитина. Але ситуація рухається, тому я вірю , що з Божою поміччю ми цей шлях пройдемо. Найголовніше. що він її не ігнорує. Тягне руку, кричить -"яяяя-яя".
А ваша дитина зараз в 1му класі？ за новою програмою вони можуть робити, що їм подобається, моя тітка вчителька, з дітьми на уроках співає, танцює, грається і в неї є дівчинка, яка до неі звертається на "ти" іноді, на стільки розслаблена обстановка
@svoybox , так 1-й. Але вчитель у нас інший. А те , про що пишете ви, якраз і є бачення школи моїм сином +-.
@nibysh я той наш приклад написала, як противагу. В нас крім " яяяя і тільки я" є інші проблеми. Думаю, Ваш не каже вчительці "Ти тут ніхто і пішла на ...й". Про агресивну поведінку стосовно інших дітей я мовчу, бо за три роки ,то можна повість написати.
але це не тільки ваш син так бачить школу, але і міністерство освіти, тому для всіх вчителів влітку проводили навчання, вони проходили безліч семінарів і вебінарів. Я живу з тіткою в одному будинку, допомагала їй з технічними моментами, і бачу як вона кожного разу готується до уроків в 1му класі (вона вчитель англійської). Якщо ваша вчителька не дотримується рекомендацій щодо НУШ, думаю, на неї є управа, ну або змінити школу також можна
То є такі діти з ними прикольно. Але вони тягнуть на себе багато уваги, для вчителя, який має їх 20-30 то є тяжко. В мене молодша такий живчик. Балакуча і теж валить прямо все, що думає. Але їй тільки три. І я таки присікаю. Бо це до певного моменту прикольно і навіть предмет гордості для мами, але я не люблю вилізання за ті межі, де дитина не може нести відповідальність. І чесно, для інших дітей в колективі часто то є просто нестерпно. Мені мала часто каже: "Ну та йолки-палки, за урок 20 зауважень Тимофію, а я не встигла спитати, що мені треба". Я дуже рада, що Тимофій шустрий активний хлопчик, якому в школі нудно і він має своє бачення часопроводження там. А інші діти чемно чекають, поки він висловить все, що вважає за потрібне, бо їх характер чи щось інше не дозволяє перебивати і лізти в чужі діалоги. Якщо що, то я не знаю, яка має бути в даному випадку реакція і дії батьків. Припускаю, що то справді важко поправити. Але ви скажіть своєму сину, що дехто з дітей, які втикають в вікно або слухають те саме 20-ий раз, насправді обдумують сказане вчителем. І так, декому треба для цього тиші і 10 хвилин повтикати в вікно.
@Haidee, якщо ви мене читали уважно, то помітили, що ситуація мене аж ніяк не тішить....і гордість з мене не пре...і навіть фонтаном не б'є. І про інших дітей я йому говорю , і про пташку, і комашку, і в полі кожен колосок... А регулювання поведінки , чи подачі матеріалу на уроці - це прерогатива вчителя , а не учнів. Бачу, що не лише ви мені , але і я вам наступила на " больной мозоль". --- дописи об"єднано, Dec 27, 2018 --- @svoybox , я не маю до вчителя притензій в подачі матеріалу, чи ще чогось там...І зовсім не збираюсь вчити її, як вчити наших дітей. Постійно, щоденно контактую з нею. Просто , як пишуть в свідоцтві про розлучення, не зійшлись вони характерами))).
А далі ви пишете Я дуже уважно читала. І зовсім не хотіла наступати на мозолі про гордість мала на увазі менших дітей (рочків так до 4), які якраз дуже потішні в тому своєму бажанні бути на рівні з дорослими. То аж ніяк не закид в город мами, а просто констатація факту: вчителька не справляється, а однокласників це вимотує. Я в певний момент помітила нездорову тенденцію в словах своєї малої: а той хлопчик поганий, а він невихований, а він ще якийсь там. Не люблю того, пояснювала багато, що він не поганий, що то характер такий, що люди різні. Недавно говорили з вчителькою, то я так зрозуміла, то хтось з дому ті теорії приність про поганість і вона дуже старається тепер наголошувати, що хлопчик має багато суперкласних якостей. Щодо моїх мозолів, то ви трохи не втрапили в них) я люблю дітей і досить добре знаходжу з ними спільну мову. Таких говорунів теж дуже люблю. Просто маю коліжанок - вчительок молодших класів, вони діляться часом своїми враженнями від роботи. І маю дитину, яка любить порядок і спокій, коли над чимось зосереджена. Єдине, що напрягає в комунікації з батьками активних дітей - це запевнення з їх боку, що нічого особливого не відбувається. Просто такий характер і мастіть собі голову самі. Якщо ж про кожну ситуацію можна поговорити, то якось воно буде.
@Haidee , якщо батькам "не пофіг" , а вчитель намагається з цим дати раду, то воно буде " не якось" , а добре . І по факту - після ранкових зборів у школі ( перший урок фізкультура в дітей) - мамі, себто мені, винесена подяка за заслуги по об'єднанню класу і " наглядном прімєрє" , як це виглядає в житті - співпраця вчителя і батьків. В мене реально купа емоцій - стільки хороших слів я не очікувала. Я була переконана, що більшість батьків реагують, як @Haidee . Ну бо це логічно . А по факту виявилось, що мій стільком дітям робив різні послуги , захищав і навіть "врятував" однокласника від машини, що могла його збити... А ще провів цілий лікбез про некидання папірців, сортування сміття і біоканалізацію. Отримав солодку "грамоту" за новорічний виступ. На якім не лише свою роль живенько грав, але й поміг викрутитись, коли "Ніч" забула слова.. Я хвалюся? ...ТАК!!! Це надзвичайно приємно коли дорослі і малознайомі люди хвалять твою дитину. Я не думаю, що вони це робили по змові...
Фу. Я навіть не буду писати, що сприйняла це нейтрально. Читайте далі те, що хочете, а не те, що реально написано. Ще не вистачало, щоб спокійних дітей зробили "незручними" (як то часто тепер той термін звучить) на фоні активних і шустрих. Ну от як то можна так перекрутити? Мені реально дуже образливо! Бо я завжди, з самого малечку вчу своїх дітей не судити інших по характеру, зовнішності, говірливості чи мовчазливості, а лише по намірах і вчинках! І бляха кожного разу розказую, що Павлик-Ромчик-Оля не з вредності перебивають, голосно кричать чи відсувають когось, а просто їм важко інакше втражати свої думки і емоції! Бачу, що дарма я це роблю. Ще не вистачало, щоб моя дитина почувалася не досить доброю, розумною, активною на фоні більш героїчних дітей. Зрештою, діти, як і дорослі, не 100 баксів, щоб всім подобатися.
@Haidee , я нічим не хотіла вас образити!!! І я реально вважаю, що активна дитина то головна біль для вчителя і дітей..... --- дописи об"єднано, Dec 28, 2018 --- @Haidee , давайте мир...Га....? Якщо якісь мої слова вас зачепили - я прошу вас мене вибачити. От реально.... Я зараз така щаслива....ви собі не уявляєте яке в мене полегшення...що там гора з поечей....там цілий архипелаг впав.
Я от прочитала і зрозуміла про що @Haidee і про що @nibysh Не сваріться мені, здається, що ви точно не вороги в тому питанні, просто трохи по-різному зрозуміли написане одне одним Розуміє. Часом. Але то йому дуже важко дається (особливо якщо по-доброму пробувати, бо під загрозою санкцій з мого боку трооошечки швидше часом "доходить"). А баба то сприймає "він тільки про себе думає, егоїст" (хоч тут вона точно забагато хоче від 5-річної дитини ). А про емоц.інтелект - то типу він не співпереживає, не задумується що комусь боляче і т.д. "Читай йому замість енциклопедій (які він шалено любить) казочки про страждання зайчиків (від яких трохи нудить і хочеться спати не лише В а й мені ). Ну але він і є такий "поверхневий" трохи (він і своїми печалями не довго печалиться і не сильно переймається, то що вже про чужі казати ). Мій не бунтує відкрито при чужих людях як Влад @nibysh він швидше мило киває і знов, і знов 350 разів робить своє (за спиною чи відкрито). Всі нотації "в одне вухо влетіли - в інше влетіли". Я вже стараюся максимально коротко і по факту одразу. Через 30 сек :"Влад, що я тобі казала щойно? За що ти наказаний і будеш сьогодні без мультиків?" - "Я вже не пам"ятаю". То і мене трохи дивує, а баба взагалі в "глубоком обморокє" Нє, я відправлю в 6, бо йому там явно легше буде. З моїх спостережень - коли голова зайнята переварюванням нової інформації (рахуванням, читанням, вивчанням країн чи ще чимось) то кількість продукованої ним дурості реально зменшується в рази. Головне щоб вчителька потім мала настрій і можливість йому додаткові цікаві завдання видавати - то буде шанс, що він не задовбає цілий клас
@Akina, а він свої емоції ідентифікує, може сказати, що йому сумно, страшно? Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk
Емм, я задумалася. В принципі ідентифікує. Але для цього йому треба зупинитися і дуже задуматися. Бо в нормальному стані "круговерті" від нього все "відскакує". Тобто в процесі "тобі страшно?" напевно не матиме відповіді ("не знаю"\"нє"\або просто кидання і псіхи). А от вже пізніше, коли все переживеться-перевариться, наприклад ввечері коли ліг спати і виключили світло то може розкаати (при відповідному настрої і після "наводящіх" питань) "я сумую за хлопчиками з садочку" чи "я сьогодні спочатку боявся з гірки з"їжджати, а потім мені сподобалося" і т.д. Я загалом щоразу стараюся питати не "що робили на гуртку" а "що тобі сподобалося\було весело чи нудно", але не завжди то успішно
Буде. Он нині виявилось, що кільком дітям видає, бо інакше не має змоги підтягнути решту діток. Оооо, - добре, що вже троха переріс, бо я сама над такими плачу. А Владкові, чим "моралізованіша" історія - тим краще. "тітоньку Мальву" - вже певно 11 раз читаємо...
Ок, приймається я тішуся, що в вас складається з вчителькою і класом. В нас насправді є двоє діток зі схожим темпераментом. В одному випадку дитина зірка класу, бо він справді неймовірно активний хлопчик і вміє всіх згуртувати при тій своїй галасливості. І там батьки шукають золоту середину, як можуть (тато - строгий поліцейський, мама - "ну він же ж дуже класний, ну давайте якось поговоримо, дзвоніть мені, якщо раптом когось зачепить"). В другому випадку важче, бо... бо батьки хочуть переробити дитину, мабуть. Зрештою, я не знаю точно. Словом, в вас точно все буде добре, а не як-небуть. І ще: я б не назвала тих діток головним болем для себе чи малої (для вчительки то звичайно челендж))). То є життя і в ньому будуть траплятися різні люди. Я тому кажу, що часом таки треба крикнути голосніше і добитися уваги до себе, якщо дуже треба. Файний тренажер. Зрештою, там не йде мова про зривання уроків, ненормативну лексику чи бійки. Як каже моя дитина "То таке життя" Як думаєте, яка дитина її того навчила?))
я думаю, що баба в обморокє, бо з нею давно не мешкали малі діти і їй то все "в диковинку"))))а не тому, що щось не так... то напевно не конче про співпереживання, а просто про адекватну реакцію, про вміння зчитувати емоції чужі, керувати своїми, маневрувати між хочу-можу-можна-неможна.
Все він може. Прийшов до нас в гості і каже «я хочу тишини і спокою». Нормальна дитина. Не з книжки з психології. А просто нормальна дитина з тих буйних. «Буйні» в сенсі «з активною життєвою позицією». Ну реально, бачила я Влада багато разів і у взаємодії із «зіркою» Михайлом. Нормальні діти.
І це добре, і не треба про зайчиків) ми всі вчимось основному на собі. Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk
О, так, з Михайлом у нього особливі стосунки - як 2 півні "Знаєш, я, може, дружу з Варварою, я до неї ще в гості прийду колись гратися, але той Михайло, він такий, нехАроший, він весь час заважає" (йому всі нехАроші, хто хоча б не робить вигляд, що його слухає. А най-найкращі "друзі", звичайно ті, що "в рот заглядають", слідом ходять і підтримують в ту ж секунду всі-всі без розбору Владові ідеї - от за ними він зараз найбільше скучає ) Я тут попри те все, ще одну свою давнішню ідею згадала, треба знов повернутися і втілити, певно, даремно закинула - бо початок експерименту був обнадійливим. Пізніше розкажу що з того вийде, а якщо коротко - Влад дуже поважає правила, особливо написані "мама, чого вони туди до лебедів полізли, якщо написано, що не можна перелізати?", "я туди не піду, там пише по газонах не ходити" , "дід, ти що, не знаєш, що на зелене треба переходити, я тобі книжку принесу - там написано", "баба, це коробка для машинок, нащо ти туди лего поклала", мабуть, варто таки це обіграти. Але йому треба як на мікрохвильовках "хом"ячків не сушити" все підписувати, бо все, що не заборонено прямим текстом в законі, логічно не обгрунтовано і не записано - дозволено, бо чого ж не написали? Класний фільм згадала (на реальних подіях) - Історія Рона Кларка, про вчителя в класі "важких\безнадійних" дітей, він їм правилами всі стіни в класі розписав, все детально, включаючи "коли кашляєте - прикривайте рот рукою" "коли я задаю домашнє завдання - не стогнати, інакше я збільшу кількість завдань вдвічі" і т.д. Я не так жорстоко і обширно, але з десяток, певно, таки намалюю
