о, це дуже знайомо! В мене свекруха любить приносити речі\іграшки\одяг від родичів дальніх і ближчих далеко не завжди потрібне і по розміру, але я вже змирилася, спочатку дратувало, я натякала всіляко, що не варто, але потім зрозуміла що немає сенсу. Тепер просто що потрібно залишаю, а ні, то тихенько викидую (ну не можу і не хочу влаштовувати в маленькій квартирі склад непотребу). Єдине про м'які іграшки сказала категорично - ні.
В нас однокімнатна квартира. На останній День народження малій подарували палатку-шапіто щоб Ви розуміли, люди добре знають про наші кв. м. і я прямо сотні разів просила велике не дарувати. Але мала так тішиться, вона навіть спала там кілька разів короч в нас нема де пройти, але дитина і дарувальники точно щасливі. Але якби то було з першою дитиною, я би сильно плювалася і злилася. Якось відростила дзен чи що. Люди все-таки керуються своїми смвками і потребами.
То з перспективою на будинок, мабуть. Ви ж ніби в процесі? Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk
Заховаю в офтоп, бо не про бабусь. Вже неодноразово просила кумів не дарувати гроші дітям, бо їм це не потрібно. Так, нам як батькам, подаровані гроші можливо й краще, бо купимо дітям те що їм потрібніше. Як то кажуть раціональніше використаємо гроші. Вже говорила до них, купіть якусь іграшку/машинку, не потрібно нам гроші (до одного дійшло аж на один раз, другий вперто дарує гроші, бо мол вони нам "потрібніші"). Можна і дешевий китай. Мені не розходиться, бо все одно мої діти поломлять. Але в них залишиться пам'ять про подарунок від хресних, і приємні емоції. І знаєте, що найстрашніше. Ввечері, коли гості пішли, почути від своєї дитини, що він більше не хоче дня народження, бо хресний не подарував подарунок. І тепер скажіть мені, на який шл@к мені ті гроші, якщо в мене дитина потім буде плакати. Я звичайно дитині пояснила, що хресні не знали яку іграшку їм подарувати, і подарували гроші, і ми завтра підемо і купимо те, що вони захочуть. Але те, що в дітей був зіпсований настрій від свята, дуже боляче. Тому, як кажуть дівчата, не важливо, що подарували. Важливо як цей подарунок сприйняла дитина, і що в пам'яті залишиться. Дітям вартість і якість подарунка значення не мають. Мої особисто, і від кіндера будуть щасливі.
В будинку теж є палатка, втричі більша ну ок, в мене є перевага: я маю куди вивозити іграшки, які неактуальні на даний момент. Але зараз зимуємо в місті і діти не дадуть ту палатку вивезти нізащо. Ще нам колись одна двоюрідна бабуся подарувала великого м'якого зеленого дракона (такого десь метр двадцять довжиною). І він так співав кумедно, якщо на лапу наступити: "Я мааалєнькій дракончііік, я жил давнииим давноооо". За певний час ми завезли його в село до свекрів і без попередження посадили в темному коридорі. А наш дідусь трохи має проблеми з алкоголем. Ото він ввечері вертається з походеньок і наступає на того дракона, ггг. Короч, корисна іграшка, як не крути
[Ви перед ДН дітей купіть подарунок, в дверях вручіть хресним, хай дарують. Я так деколи роблю коли хресна Сольки не має подарунку а я вже щось прикупила
@Inglor , я би слова дітей , але в добрим голосом, передала хресним. Цього року було так,що хресний сказав - що купити? може портфель до школи... Ми погодили на тім,що я виберу-куплю, а він забере і гроші віддасть. Вийшло, що забирала теж я... Тому той портфель "жив " на верхній полиці шафи ще місяць . І вже майже перед самим 1-м вересням був вручений. Дитя тішилось,бо він з "космосом" ( ну я знаю ж свого сина). Кум тішився, бо його уся катавасія минула. Я тішилась,бо не тре було ще 700грн на портфель видавати з бюджету.Хоча я усім оголошую, що "лєго" - безпрограшний варіант.Але , власне лєго(хай і маленьке) , бо синок конструює різні "літальні і їздільні апарати" ,тобто не просто на поличку поставити, а вони цілу феєрію розігрують. --- дописи об"єднано, 28 Листопад 2018 --- @shparynka , я вас розумію. Мали схожу ситуацію- бабуся внука побачила через 3 тижні .. і то ми привезли ( 80км віддаль). Ну і тут половина форуму знає , якою ціною він нам дався... Тому я очікувала, і це для мене було логічно, абсолютно іншого ....в 3 роки малий дуже переймався, що інші мають бабусь і ті зними граються, гуляють,ходять кудись іт.д..... Після 5 років - все , як співає Дзідзьо - пізно, я перехотів ! Тепер відносини формальні.Раз в рік гроші на ДН. 100грн."за колядку" і "кіндер" ,якщораптом бабуся приїжджає ,а це не ДН. І з початком школи кладе йому в кишеньку 50грн ( 2 рази вже таке було), як ми її відвідуємо -" бо ти тепер учень - купиш собі щось ". Пра за це "вимагає" цьом. Я колись боролось,багато і сильно. Зара здалась, бо дитина в 6 років реально розуміє "о цо сі ходє". Тому @shparynka , далі буде... (як писало колись у журналі "Перець")
Скільки людей, стільки історій. Мені, як кумі, навпаки, кажуть дарувати гроші. Я приходжу з солодощами і конвертом з грішми, але це все вручаю похресниці зі словами "Купиш собі, що сама захочеш". Може її це теж засмучує
то дуже залежить скільки дитині років. старші такому тільки тішаться, а малючки ще не надто розуміють переваг
@Jusi моєму, коли дарували гроші, в тому віці, він ще не реагував на них ніяк, просто віддавав мені, а тішився цукерками. Тепер, в нього вже є конкретні свої "плани" на подаровані гроші).
Старші, це більше 10-12 років. Не ображайтеся, але діти до того віку не розуміють призначення грошей, батькам вигідніше гроші, але щоб дитина вас запамятала на все життя як суперхресну наполягайте і розпитуйте в батьків що любить з іграшок, що подобається і тд, одяг також не підходить, а от улюблена іграшка - то всьо! @Jusi
не знаю- не знаю... мої з 6-7 років користуються пошуком на амазоні і кідстафі, знають курс валют, і скільки часу треба збирати на «хотілку», і, звичайно використовують готівку. П‘ятирічний знає, скільки хотвілсів виходить за 100 грн., і за чиї подаровані гроші куплена іграшка
ну в мене така похресниця, то я поки ще з іграшками, але здається мені, що гроші її б теж не засмутили)
@Jusi в мене так само як в @Havronia- десь з 5 років малий отримуючи гроші вже починав в голові їх витрачати. Від грошей нема такого митєвого ВАУ-ефекту як від забавки, але розчарування нема однозначно
Та нічого і питати не буде. То буде просто як норма, як факт. Недокінця зромумілий, але принятий, бо так є. З одними любов, а з іншими - добрий день.
Також не думаю, що буде питати. Швидше за все, справді, , тому що баба не цікавиться внучкою, сама не кличе її до себе. А діти відчувають все, хоч і не до кінця розуміють.
Зміню тему. Всі вже заспокоїли своїх свекрух з тим воєнним станом? Їй бо, як на іншій планеті людина 5 років жила. А тепер - всьо. Синочку обов'язково заберуть на війну, і взагалі "ми всє умрьом". Ну нема сил їй ту паніку вгамовувати. А головне - вона нічого не чує. Чо дзвонить? Ну бо ж треба панікувати! Що там? Сіль, муку, сухарі скуповувати! Вона ще й гіпертонік. Недавно прокапалася курс.
