писаоа вже вище, дзвонила, питала, передавала часом, що пекла. Але побачила, що вся ініціатива фактично від мене, то й перестала. І заходила, питала- я до вас зайду , можна? І не раз, не два. Ну але весь час напрошуватись, то вже чесно, набридло.
О я доречі відповідаю, як ваша невістка. Мені наприклад зручніше гроші отримувати від родини. І щось скомпанувати і купити, те що я вважаю за потрібне. Напр. на 2 роки доні свекруха придумала толокар подарувати, ну як на мене трохи ща пізно. Та й я подумала спочатку про біговел. Ну отримали гроші, бо то їй за дорого було. І ще в свекрухи є старша внучка від якої залишилось багато м'яких іграшок. Так от за 2.7 р доні, я купила їй 2 м'які іграшки. В нас дитячих речей в 2 рази більше від наших з чоловіком разом взятих. І ще одна м'яке іграшкс, якою дитина не буде бавитись, мене м'яко кажучи нервує. Бо житло ми винаймаєм і при наступному переїзді, то все пакувати і перевозити....... Wysłane z mojego SM-G935F przy użyciu Tapatalka
а я з своєї дзвіниці скажу чому так може бути - банально роблять не так, як треба/хоче мама. особливо, якщо встигли поповчати - довіри мало. поясню на прикладі своєї свекрухи. вона приїхала до дітей. і от в нас так виходить, що для того, щоб я не відміняла свій похід до лікаря або чоловік плавання з малою, попросили бабусю годину погуляти по південному. малий майже 2 тижні по операції. йому не можна нічого - бігати, стрибати, лежати на животі, плавати, їздити на велосипеді, айкідо, танці, хіба прогулянки. знаєте, що мудра бабуся, дохтор і тд робить - правильно - відводить дитину на комплекс гірок, драбинок і тд. ну а що такого, він ж хотів. в той день я сильно сумнівалася в її адекватності, там же ж ... живі шви, живе місце роботи, міліметри, йклмн. і потім здивування чого дітей їй не дають - то дивне, нє? іграшки лишати в бабусь -дідусів вважаю правильним. не треба з собою нести, коли дитина приходить в гості. завжди "свіжі". а за одяг - то важко вгадати, що треба. якщо здається, що так просто, то спробуйте переконати маму, яка вдягає дитину в колгти під штани, що краще легінси з шкарпетками. то питання маминої і дитячої зручності, і чужа людина того не знає. особливо якщо купується красиве, але до першого прання, бо пери хоч в холодній воді, хоч як - вскочиться на розмір, бо економили на вто, нитки повилазять, фарба на дитині лишиться - зато красиве. моя свекруха зразу намагається вдягнути на дітей, щоб потішитися, але потім сварить їх, що ідеально біла футболка чомусь в плямах гуаші, чорниці і шоколаду поки вона встигне розказати про свій важкий день. кому таке треба? не мені. тому як хоче вже купляти одяг - будь ласка, от вам бабусю марки одягу, які носить моя дитина, от розміри на виріст, інше не несіть. на тім і порішили з нею, але то досить часу пройшло, щоб вона сама зрозуміла зносостійкість на моїх дітях базарних колготок, дюни і кунди. і мені полегшення - бо знаю, що якщо кудись їде, то знайде в галереї те, що треба хоч по характеристиках.
Дівки, ви злюки То мені не то і то мені не єто. Та вони не зі зла ті колготки купляють. І ті м'які іграшки, які нікому не потрібні. Воно злить, звичайно, але поставте себе на місце тої людини. То якось так - бєєє. Ну вилиняють ті колготи і подруться, то й хай. Думаю, в кожної тут є можливість купити своїй дитині такі колготки, які їй підходять. Я от своїм признаю тільки Некст, але тих облізлих дарованих маємо теж багато: під штани і в хаті цілком ок. Моя мама минулої зими на розпродажі купила дітям зимові куртки - все не таке розміри не ті, кольори їм не пасують, фасон один з трьох нормальний. Але блін. Вона витратила на ті куртки купу своїх грошей, купила зрештою якісні теплі куртки-парки, то чого ними кидатися? Одна таки підійшла старшій, до другої вона доросте через 3 роки))), третю можна комусь подарувати. І часом мама таки купує дуже класнючі речі (наприклад, сукенки, які не на локальному розпродажі можуть коштувати під 100 євро. Я б собі їх не дозволила купити за ту ціну). Проколів більше, але це ж лише одяг. Зі здоров'ям і виховання інша справа. Я б теж не довіряла, якби щось таке вилізло, як з гірками в Наді чи дідморозом в Юлі. А свекруха в тому плані в мене молодець: гроші дарує і цукерки.
а я взагалі не парюсь) нам стабільно дарують одноразові китайські машини і шкарпетки) і не тому що грошей нема. а то що звичка купляти дешеве. бо дитина скоро виросте і поломить і викинеться ) мені пофіг)) в мене свекруха і чоловіка родина з півдня України. В них там і дід мороз і звичаї. і папа.(не тато) і в церкву не ходять і в неділю по городах... і взагалі все не так як в нас. Вони так звикли жити. і не будеш ж в чужій хаті порядки наводити) тому теж не парюсь) Наші звичаї теж для них дуже дивні))
як моєму ше року не було, свекри принесли йому м"якого песика. Ну я прям вся скривилась всередині, типу на фіг тре, я такого не лю. Але моя дитина того пса так полюбила. То був кращий друг пару років. Носив з собою, спав А ще теж недавно приніс від свекрів якогось старого м"якого ведмедя. То я його ще таким щасливим не бачила. Сидів медом годував, зуби чистили разом)) Так шо в нас один погляд на ті подарунки, а дитина може і заторчати від страшної базарної кофти, просто тому, шо там фіксики намальовані)
Добре, що хоч ті машинки і шкарпетки. Бо інколи зовсім нічого. Навіть яблука чи банана. Ні, я не вимагаю, зовсім ні. Просто думаю, дитині було б приємно отримати щось від бабусь/дідусів, а не лише від батьків.
не знаю. Мій малий не реагує якшо нічого не дарують. Ми цього з чоловіком не обговорюєм і не реагуєм. Є подарунок- гуд. Нема-теж гуд
Згадала як малому в районі місяця свекри Шрека принесли - кислотно салатовий з кислотно рожевими губами. Я зразу будувала план куди його заховати навсігда коли вони підуть, а от в малого сталась любов - садиш Шрека, кладеш малого на животик і він певний час активно пасе коні аби його розглядати. Ще й довго йому то не набридало Потім певний час Шрек валявся по хаті, а згодом став першим героєм рольових ігор - і годований, і перевдягуваний, і спати його клав, і казки читав. Тому таки так, я виявилась геть не права
Бачте, як в кого. Ми привикли і сина навчаємо, що якщо їдемо в гості до бабусь/дідусів, то купуємо щось для них (фрукти, солодощі, зазвичай щось з їжі).
В нас є 2 бабусі і дідусь. Одна- завжди щось купує, дідусь- до нас з торбою цукерок/фруктів і в себе завжди, коли ми приїздимо. Інша бабуся- ні сюди,ні туди(на Миколая може згадати і д/н). Це знаю я і чоловік, дитина настільки звик, що на підсвідомому вже знає, кого можна попросити купити щось. І це так цікаво спостерігати те формування в дитини .Я завжди кажу, що діти дуже відчувають і без впливу самі все ставлять на місця. Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk
Власне, що відчувають і реакцію батьків теж. І це не є так погано. Вони бачуть різні варіанти розвитку подій) Таке життя. --- дописи об"єднано, 27 Листопад 2018 --- Ми нашу свекруху і родину задаровуєм) і нам посилки звідти приходять) Але це робиться просто так. а не в очікуванні супервдячності) бо хочеться і приємно) ну з нашого боку. Єдине чого хочеться- поменше контролю) навіть на відстані.
О, в мене до речі нема звичаю брати щось дитині, якщо йдеш в гості просто так. І мої взагалі не реагують на принесли - не принесли цукерки чи фрукти. Але маю кумів, які завжди беруть дітям якусь дрібничку, то їх дітям теж намагаюся не забувати про гостинець. Ну бо то виглядає для них важливим, а мені не важко. З дідусем і бабусями в нас так само. Мама як приїжджає, кожен раз мусить летіти в магазин, щоб не йти до дітей "з порожніми руками". Я щось того не можу зрозуміти до кінця. Але мої діти мають добрі стосунки зі старшими. Вони не реагують на принесене чи ні, але можуть спитатися, чи може дідусь купити їм таку-то шоколадку. А як не може зараз, то можна наступного разу, нічого страшного))
Я з тих, що не йдуть з порожніми руками, особливо, де є діти. Звідки таке не знаю))). Інакше- не можу.Якби мені сказали "не треба" так "жорстко", то я б не робила більше).Ніхто не каже(я не з обідчивих в і знають). Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk
Я знаю про такі випадки впливу, що волося дибки стає). Такі дуже не мудрі. Не знаю, ми при дитині намагаємось взагалі якісь сімейно-родингі розбіжності не обговорювати. Принаймі, поки. Але, бачу по дітях брата 18/21 р, що і не треба буде, бо виростають і все вони самі розуміють. Єдине, якщо дитина сама питає яеісь речі- казати правду, як є. звісно, подати все адекватно до віку і без вкладання власних бачень.
та чого злюки. Як на мене, навіщо моїй дитині 100500 іграша, не нова/чи навіть нова, якщо є купа дітей в інтернатах, які дійсно потребуть. Ще 2 випадки. Ми живемо в Польщі, і винаймаємо житло. Так от, моя бабця вирішила передати не новий, а я б сказала сильно б/у ровер з ручкою(колись купила іншій своїй правнучці), бо їй так хотідось. Викинути теж шкода, хотіла продати за 35 зл але ніхто не купив, добре що я сплавила його в кімнату для візків. І 2ий. В свекрухи від іншої внучки лишився майже новий самокат для дитини шкільного віку, моїй дитині 2.6 роки. Ну от як почну, то все збирати, що просто хтось не хоче викинути, то скоро нам місця не буде. Wysłane z mojego SM-G935F przy użyciu Tapatalka
Знаєте, тема непотрібних подарунків така широка - думаю, мало хто з цим не стикається, мало кого воно не дратує. Але мені дуже допоміг заспокоїтись з цим підхід Марі Кондо (з погляду розхламлення і конкретно труднощів у викиданні непотрібних речей, подарованих близькими) - не кожен подарунок має своїм призначенням бути потім функціональною річчю, функція деяких обмежується лише емоційним моментом дарування - хтось вам щось вибирав, купував, втрачав час, гроші, думав про вас, думав, що сподобається, потішить, привітав вас таким чином. Ось для цього була ця річ, далі з нею можна сміло розстатися, при тому зберігається вдячність саме за виявлену увагу і мінімізується роздратування з приводу "ну як можна було мені це купити", бо річ не стає проблемою, немає повинності нею користуватися. Та, це неідеальне використання коштів, речей, і взагалі - неекологічно), але з усіх людських неідеальностей - це таке дріб'язкове. Поберегти почуття свої і дарувальника - вагоміше, як на мене. Це не йдеться про свідоме купування фігні на відчіпного, але, думаю, відрізнити від цього просто невдалий конкретно для себе подарунок/відсутність смаку чи достатніх фінансових можливостей, можна. Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk
Мені оце не в'яжеться з оцим Прийдіть разом з малою, нехай особисто подарує в руки. Чи вижене? --- дописи об"єднано, 27 Листопад 2018 --- Дуже з Вами погоджуюсь. Вони тішаться, що купили дитині, дитина тішиться подарунку. Навіщо вмішуватись в ті відносини?
Мені таке "прийдіть, я купила подарунок" виглядає на "галочку" в її списку добрих справ на Миколая) от до того часу 3 місяці не було потреби і бажання бачитись, а тут - прийдіть. Я б не йшла. Якщо хоче дитині зробити приємне - недалечко ж, можна і самій до невістки перейтися, чаю попити Бо, не знаю характеру саме тої свекрухи, але часом то має вигляд : "Ну та, досі їм мене не треба було, а як подарунок забрати, то прибігли".
Як вона позвонить, скаже- прийди, маю для малої подарунок?- я б не йшла взагалі. Мені не розходиться за подарунок, а саме за увагу від баби. Коли свекруха звонила остатньо за весілля казала, я була така хвора, то чути було в трубку, Ви думаєте, хтось позвонив спитати, як я сама з малою, чи мені не треба в магазин. Нагадую, що вона живе за три під"їзди від мене. Я перестала звонити, вона відповідно, не звонить теж. а то вже не моя ситуація. --- дописи об"єднано, 28 Листопад 2018 --- можна)) все можна. Було б бажання. Фактично, Вероніка наразі в неї єдина внучка.
