Я гарантую, що він не бачив інших дітей. Ну тобто він на них дивився, але не бачив. Чоловіки не порівнюють дітей в плані одягнутості, хіба зріст/вага і марка велосипеда.
@Haidee, я вам більше скажу - не всі мами зрозуміють " о цо сі ходє"... Приклад - є затверджена +- форма в школі. Є оголошення директором, є нагадування і прохання вчителя, є наглядність інших дітей.....і ----" о цо сі ходє"...?
Все одно це ржачно А чому тоді сам той тато одягнутий, як з глянцевого журналу? І штани в шкарпетки не заправлені
Так то вони дітей не порівнюють, а себе ще й як. Хто костюмами міряється, хто машинами... А те що ржачно, то дуже вірю. Просто моя дитина би татові розказала як її треба одягнути.
Згадала, як чоловік малу посадив на горщик. А вона й каже: треба ще ж трусики зняти! Ото я ржала)))))
Раз пішла така жара....В нас від липня ремонт капітальний вдома. Так от, чоловік вирішив не голитись і не стригтись поки не закінчиться ремонт. А якщо врахувати, що і до того він мав вже бороду, і волосся має густе...Одним словом, я дуже хочу, щоб той ремонт вже закінчився
Мій чоловік вже тричі вдягав підгуз на трусики прості. Та взагалі, приколів вже було повно. І то він дуже часто її одягає! Майже кожного вечора перед прогулянкою. Я, правда, завжди викладаю що одіти. Один раз не виклала, заходжу в кімнату, мала вже в демі-комбезику. І щось мене дьогнуло глянути, чи вдів теплий бодік. Розщібаю, а там майка))) а тоді було дуже холодно, 4-5 градусів, вітер.
мій так весною вирішив поки не побудує дачу не голитися. результат - дача стоїть, муж з вусами і бородою. досі. сподобалося тепер вичісує, підстригає, вкладає всякими спеціальними гелями для вусів)) деколи у ванні стоїть перед дзеркалом довше за мене
Мій просто два роки тому на відпочинок забув взяти з собою машинку для гоління та гель - за три тижні все добряче відросло. Йому сподобалось, досі так ходить (з періодичною корекцією вдома) А до чого я - готуйся, можливо це все надовго затягнеться
О, в мого мужа був такий випадок на роботі - одна з новеньких працівниць подумала,що він реально батюшка я ще довго його підколювала по цій темі Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk
Ви знали, що є таке число "три тисячі чотириста двісті"? А в мого чоловіка є. Три рази його перепитувала поки до нього дійшло, що таки "двадцять" в кінці буде правильно. І ще. Захотілося мені на вечерю такого олд-скульного простого філе хека у клярі. Насмажила, покликала вечеряти. Чоловік заходить на кухню, побачив того нещасного хека у мисці і "О, в нас на вечерю фрутті ді маре!"
Тато! Останнім часом він без своєї господині, а він в нас балуваний- зранку сніданочок має бути поданий під носик, з під носика забраний... А я ввечері залишаю варені яйця, нарізку , відбивні, сир в холодильнику, грінки в пічці, як голодний то дасть собі раду. То я так думала. Перший ранок прокинулася- грінки знайшов, каву собі зробив. Наступного вечора я залишила записку: « нарізка в холодильнику», а біля тарілки з нарізкою стояло масло, за моєю логікою мав би відкрити холодильник витягти м’ясне і захопити масло, під рукою же. Нє, не працює так. Наступного дня лишила записку : « в холодильнику нарізка і масло». Вуаля, тато знайшов все що треба) А ще я залишаю на столі термос з чаєм. В перший день приходить з роботи, питаю чо чай гарячий не пив - А де був чай??? - Та стоїть термос на пустому столі, який до того ніколи на столі не стояв, тебе той факт не зацікавив? - Ну я бачив, що термос стоїть, але мені ж ніхто не сказав що там мій чай! Але нічо. За тиждень схему відточили майже до ідеалу. Тато навіть почав проявляти ініціативу - раз взяв собі гірчицю САМ, без інструкції
Знайома ситуація))). Інколи приходить думка, що треба карту холодильника малювати. З останнього : - де компот? - в холодильнику, на нижній поличці. - я не бачив, тому і не пив. На наступний день виставила його на стіл на саме видне місце. Три дня простояв ( заради експерименту) так ніхто і не доторкнувся)))).
Напевно, сюди. Сьогодні в черзі в супермаркеті переді мною стояли чоловік з жінкою. До них підійшов інший покупець з кількома упаковками котячого корму в руках, і попросив, щоб його пропустили вперед, аби довго не чекати. Ті не заперечували. Дядько виклав корм на стрічку, і поки касирка обслуговувала попереднього покупця, повернувся до тієї пари, і почав пояснювати: - Я просто дуже поспішаю. В мене вдома п'ять котів, і вони там голодні чекають на мене. От у вас є коти? - Ні, немає. - А даремно. Вони дуже гарні, м'які, пухнасті, можуть бути замість грілки... Хоча правильно, краще, коли жінку гріє не кіт, а чоловік, от як у вас. Але ваш чоловік лисий, а кіт пухнастий... А чоловік так ображено: - Та я ж як той дорогий, породистий... Сфінкс! Пухнастих котів скрізь повно, а за таких, як я, платять великі гроші! Найцікавіше те, що той чоловік дійсно образився, і поки дружина сміялася, розраховуючись за покупки, все бурчав, що його не оцінили належним чином.
Я на чоловіка зла. Не говорю з ним. Але знайшла в неті сумку. Бракує мені 200грн. Як зараз оплачу - сьогодні відправлять. Пишу чоловіку: перекинь 200 грн. Перекинув. З призначенням платежу. Гарний спосіб просити пробачення. Правда? Але дешево він свої гріхи цінить
Собираюсь на работу, спрашиваю у жены: - Где моя новая синяя рубашка? - Там. - Там это где? - В комнате. - В спальне или гостиной? - В спальне. Иду в спальню, открываю шкаф. Нет рубашки. - Ее здесь нет. - Есть. - Нет. - Посмотри в шкафу. - Я в шкафу смотрю. Нет ее. - С открытыми глазами смотри. - Нет, говорю, ее тут! Раздаются шаги супруги – это звук неизбежности. Заходит в спальню, подходит к шкафу, НЕ ГЛЯДЯ засовывает внутрь руку и вытаскивает мою рубашку. Молчаливый взгляд, который говорит о многом. Выходит. Остаюсь со шкафом наедине. Шкаф – как же я тебя, сука, ненавижу… И холодильник тоже.
- Кохана, де чай? Я ніяк не можу його знайти. - Ах, який ти безпорадний! Чай в аптечці, у банці з-під какао з наклейкою сіль. --- дописи об"єднано, Feb 4, 2019 --- Жінка у відрядженні пише чоловікові SMS: “Дорогий, значить так. У садочку треба бути о 8:10-8:15, значить, Марійку потрібно розбудити у 7:30-7:35. Надягти колготки, темно-сині джинси, футболку з другої шухляди з низу, кофтинку фіолетову чи малинову (шухляда друга з низу). Усе в комоді. Узяти з собою: сукню рожеву — висить у нашій шафі на маленьких вішалах у відділенні сорочок із твого боку, шкарпетки білі, сандалики. В садочку її передягти. Спробуй зробити два хвостики. Гумки в найвищій шухляді комоди, в білій коробці з-під взуття з якимось там малюнком. Далі вирішуй за погодою: або рожеве пальто, фіолетова шапка, рожевий шарф — або зелений пуховик, шапка та ж, без шарфу, на ноги нові чобітки. Перевір і приготуй усе зараз, якщо що — телефонуй і запитуй, я ще не сплю.” Відповідь чоловіка: “Ми вирішили до садочку не йти”.
