Я не думаю що хтось мав на увазі по три тижні сидіти вдома і жодного разу на вулицю не вийти. Так в кого хочеш депресія почнеться.
Ми сьогодні гуляли на вулиці, то жодної каляски не бачили! А потім ще й той сильний дощ почався, то і ми побігли. Але може то ще більшість боїться того переходу з тепла на такий сильний холод. І треба пару днів на окліматизацію)) Але я реально відчула, що треба вже рукавиці діставати, бо холодно у руки, які каляску везуть))) Вночі я можу хібашо акуратно встати і легенько вийти з кімнати, щоб в туалет піти. І то боюся, що мала проснеться. Вдень , коли я лежу, а потім йду, то переважно через хвилин 5 прокидається. А ну ще деколи маю час на себе ( читати, писати тут з телефону, як її годую. Хоч це не завжди зручно. Але враховуючи, що сьогодні я пів дня сиджу і пишу, а доця лежить, бавиться, спить, то в мене ще багато вільного часу) І спала вона сьогодні до 12 , може то таки погода впливає?)
ггг, я теж не бачила жодного візка, зате бачила навіжену слінгомаму, яка щойно зайшла додому і не тямить себе від холоду Ще один маю "рейс", повернусь до 20 (сподіваюсь) - і матиму час на себе - погріти ноги в гарячій воді. Сподіваюсь, жучок Лідія не матиме ніц проти
Та, я до слова просто, про тему "гуляти не обов'язково" --- дописи об"єднано, Oct 24, 2018 --- Оооо, то я, кожного дня собі ставила нові завдання, куди я мушу піти)) То на НОву пошту, то в інтерсіті, то смаколики купити, то в ліс почитати. Але в нас на Сихові є куди ходити, в спокійніших районах такі розваги складніше влаштувати((
а ще - напевно, час для себе - це і манікюр. Я раз на якийсь час мушу покрити нігтики, і вже маю кілька тяпляпних але дуже гарних на вигляд та стійких дизайнів. Макіяж бути не мусить, але чисте волосся, доглянута шкіра і нігті - я_це_люблю
що в мене означало "треба бігти надвір"? ну загалом те, що на вулицю таки треба вийти раз на день. Але повернутися так, щоб старшу вкласти спати , до 15 год приблизно треба вернутися, а вийти виходило між 12 і 13 год, іноді аж після 13 виходили. Після її денного сну ще йти кудись після 18-19 год не видається можливим і вартим взагалі, тому мені "мус" гнати. Хоч мама моя як заходила після роботи то ще часто брала малу на годинку побродити на вулиці, але знову збиратися з двома для мене то нереально. @Orman якби я могла чоловіку відвантажити стільки всього як ви написали, то я б певно і не мала чого сюди писати )) але якось мені наразі нереально ділитися тим, що від мене брати не хочуть та власне він ладен багато що "профінансувати", аби не робити прямо своїми руками А ранкові процедури - ну в мене мала якась така незібрана, страшне, повна протилежність мені і мене часто воно дратує. Поки перевдягнутися з піжами, сходити на горшок (до появи малюка вона там все сама робила , шей горшок полокала , а тепер мама мусить кожен раз і витерти піти , і вилити, сподіваюся то за якийсь час минеться). Їсти досі сама не хоче, сидить ниє над мискою, співає, шось розказує, потім воно всее зимне і вже не хоче їсти взагалі. Ну і той сніданок то зазвичай якась кашка, яку я їй варю тут же вранці. Чоловік як нема шо їсти, то зара смажить яйця або напихається канапками. То часом мені може зробити ведмежу послугу - мала коло нього всього по шматку вкусить і тоді то не є ще так з'їджено, щоб вважати, що вже поїла, але і апетит загалом приглушено і вже ніц не хоче. Зато потім на прогулянці починає доганятися булками, я того теж не дуже люблю. Кашу він як варить, то мала кіпішує, шо вона не така як мама робить, і не їсть її взагалі. Мені як дуже горить, то теж роблю одною рукою, але багато так робила на початках і дуже сильно відчула, що в мене є спина і руки, мені від того потім хіба ще гірше. До речі іноді теж можу відпочити в кухні готуючи, але то під настрій. Люблю випічкою бавитися, але тепер теж мало часу на то. Їжу часто готую поетапно - звечора почистити всі овочі на зупку, а вранці варити. Або вранці запарити рис, в обід начистити яблук і до вечора якось закалатати все в запіканку. @Almariel а пластівці ви які маєте на увазі? такі солодкі? бо чоловік якось був того купив, то я його сварила, а мала досі згадує. Та я чогось вирішила, що то надто солодке і користі насправді з них небагато.
У мене теж двоє вдома, тіки мами не має поряд і да , зараз я за цим сумую, бо з Мелаською я хотіла бути сама і реально після 4го місяця відпочивала, було легко , і кавку піти попити десь могла, і повишивати... тепер , ну скажу так, мені було легше в перші місяці малого, бо просто він протилежно сестрі гаоно лежав в лежаку, спав довго і була краса. Тепер це шило поволі переходить вже на один сон, що мене не дуже то й тішить, дочка моя ще з трьох вдень не спить. Тому якби передишки цілком від дітей нема узагалі. Я влітку дуже парилась отим -гуляти, гуляти, поки не жарко, поки не ше щось і в якийсь момент я так виснажилась, що кілька днів взагалі не виходила надвір. Ну але влітку був ще вдома чоловік. А от осінь почалась, тр я лишилась цілком сама з ідіотсько шаленим графіком чоловіка, в якого до листопада три школи в різних містах, філармонія і навчання в академіі в іншому місці. Він приходить додому переночувати, ну але хоч дочку вкладає спати, я тут віддала йому кермо цілком. І рада тому. І я не напрягаюсь готуванням їжі на мус. Готую максимально просте, шоб мінімум часу , якщо чоловіку не підходить, він собі готує своє. Ну правда ітак обід він не вдома їсть.. Я встаю з Дарком, Мелася ще спить, готую собі сніданок, ій і одразу якусь зупку на обід. Зупка то у мене просто різноманітне поєднання овочів. Нічого складного. Меласька встає і довго у неі то всьо триває, помитись, поісти, якщо до того часу Дарко не заснув, то ми йдемо гуляти, якщо заснув, то я встаю тренуватись, Меласька коло мене бавиться. Дарко поспав, поіли і тоді гуляти. Але то було ще як от тепла осінь була, як зараз буде не знаю, наразі хворіємо. Я чесно жахливо не люблю гуляти з двома. Мене то втомлює часто. Бо Мелася хоче майданчики, Дарко хоче іздити, а якщо стоімо, то випинається вилазити. Ну і часто я мушу іх обох везти, Дарко у візку, Мелася на підставці до візка. Задоволення ше то... Я вже починаю чекати літа, в надіі, що чим старші діти, тим ну трооошки легше...
Мій малий до 4х місяців з рук не злазив взагалі, зовсім. Коли я йшла в туалет, а він не ричав, то я з незаправленими штанами (вибачте за подробиці) гнала назад в кімнату, бо думала, що він задихнувся. Тому для мене навіть помити підлоги було як відпочинок))) Регулярно ходити на манікюр я почала з року меншого, а після його двох я вже можу просто піти з дому для свого задоволення (ну, спочатку відпроситись в чоловіка або баби) і то через те, що він зацікавився мультиками.
Все то так індивідуально. І від мами залежить, і від дитини чи дітей. Я от сьогодні не планувала виходити, хотілося вдома погрітися, бісквіт-паровозик спекти старшому. Але захотілося на вечерю смаженої картоплі, то мусили піти за олією і плющена наша вівсянка закінчилася. Син нив, нив, що не хоче. Пле переконала. Вдягли черевики, комбез і всі калюжі були наші. А менший, як заснув після сніданку (ми встали о 11.30), так сонного одягла, у возик поклала, проспав усю поогулянку і ще залишила його спати у загальному коридорі, поки чистила миску картоплі, смажила її. Вже аж, як їсти залишилося, занесла додому і від того проснувся тепер. Гуляємо І щоб не "зурочити", яка в мене золота дитина, скажу, що зараз почнеться "двіж" - компенсація проспаного дня і закінчиться він аж около півночі Надіслано від мого TRT-LX1, використовуючи Tapatalk
як я це не люблю. відпрошуватись. все згадую, як мене питали, чи чоловік теж відпрошується щось зробити, на роботу піти?
О-о-о, оце я користаю зараз тим, що Яся-птася ще права голосу не має - в слінг прив"язали, куди понесли - туди і йде. Тому тиняюся по гостях, слінгозустрічах і мамівках бо для мене такі зустрічі і поїздки - то якраз дуже-дуже відпочинок (який не псує навіть те, що треба ще кудись добиратися маршруткою). Почне бігати і "нєєє" кричати - стане важче значно з такими вилазками. Поки було тепло, то старалася планувати 2в1 - Владу похід в бібліотеку чи новий майданчик (де він сам себе розважатиме) а мені по дорозі якусь зустріч/каву/розмову з моїми колєжанками Мала спить у 98% випадків на руках, тому маю кілька разів на день по півгодини "на фейсбук" (чи брови пощипати, чи почитати і т.д). Їсти стараюся по-максимуму приготувати і прибрати одразу після пробудження дитини (бо вона тоді добра і може навіть хвилин 40-50 погуляти сама, вдень таке вже не проходить ). Решту роблю короткими етапами по 15 хв коли Яська згодна сама полежати трохи в шезлонгу чи на підлозі. Мене трохи виручає те, що Влада в садок заводить чоловік, але забираю ввечері завжди я + 3 рази на тиждень везу на гурток (от уже і привід прогулятися в будь-яку погоду ). У мене обоє дітей не сплять довше 9 (зазвичай о 8 підйом), тому глобально час на себе - після 22-23 (якщо старший вкладеться вчасно, а менша в той час не вирішить спати з цицкою в роті, то часом ввечері може побути і 1,5-2 год без мене під боком). Чоловік останньо вдома буває після 22-23 і на вихідних теж бабусі далеко були, тому ванну я теж вже кілька разів разом з Яською приймала. Трохи менше задоволення ніж самостійно (і пінки не налиєш) але точно краще ніж геть без ванни (бо душ то чисто помитися, а ванна - полежааати). Влад поки ми з меншою купаємося дивиться мультики (бо інакше прибігає і ламає мені весь кайф тииииші). Одяг собі і дітям планую і складаю звечора, тоді виходить одягатися значно швидше і менш одноманітно у нас режим поки обмежується лише садком і гуртком старшого, в меншої наразі якісь дуже нестабільні сни (лише ввечері вкладається в +- один і той же час). Якщо Влад не в садку, а вдома, то навіть час обіду і вечері у нас "плаваючий"(я з того приводу не переживаю і спокійно жую сама і йому даю щось типу хліба з маслом-варенням чи яблук-бананів поки суп довариться). Поки Яська може поспати і поїсти в слінгу і в дорозі, то мене строгий розпорядок дня з таймером напрягає значно більше ніж його відсутність. Загалом, часу з двома значно більше ніж колись з одним Владом, бо я не будую грандіозних планів і строгих режимів, Влад ходить в садок поки що і я дуже лінива мама, тому він багато що робить самостійно - вдягається, лягає ввечері спати, в туалет ходить, читає он собі сам (поки я на ДП "вишу", Яську гойдаю і йому час від часу "угукаю"). коротше наразі 5 років різниці між дітьми виглядає мені ідеально Доречі, щось типу кексів і запіканок печу досить регулярно, бо їх можна "закалатати" за 15 хв практично однією рукою - швидше і простіше ніж суп зварити (бо нічого чистити не треба, коли в якості начинки варення чи заморожені ягоди). І Влад радий, і я вкусняшок не таких шкідливих як магазинні наїмся, і меню різноманітніше
@Miss Sixty, моя теж сьогодні довго спала зранку , аж поки я штори не відкрила) потім довго спала після вулиці, ну я не витримала і взяла її годувати)) Зараз от товчеться, то теж думаю , що навряд чи вложу її скоро. Але для мене 12 це ще відносно скоро. Була часи, коли до 3 ночі не спала. Тьфу- тьфу, щоб не вернулися) @Akina, а моя здається таки свій характер показує добряче. В слінгу бути не хоче, тому насильно її там довго тримати важко. То я так ще чекаю, що може вона таки надумає і полюбить слінг) тому в даному випадку вирішує вона. а які запіканки печеш? Бо я так мрію про якість бісквіти з маскарпоне, чи хоча б яблучний пиріг, але то теж довго по часу. А 15 хвилин б могла виділити)
Моя це питання НЕ ВИРІШУЄ , бо сидітиме в ньому все одно (мовчки чи з криками) коли мені треба буде десь їхати чи йти з Владом. Якщо у візку не хоче лежати - ок, я прислухаюся до її побажань, але переміщення з т.А в т.Б буде без варінтів Тобі просто глобально не потрібен наразі слінг у пісумку зовсім інше ставлення до нього і твоє і дитини. Але у мене взагалі діти мало що вирішують - якого кольору шкарпетки вдягати - так, але чи йти надвір/в садок якщо МЕНІ треба - ні. Я - домашній диктатор щось типу такого Кекси з чорницями Фруктовый кекс - пошаговый рецепт с фото
я собі якось так зараз вчергове глибоко вдихаю, намагаючись втриматись на такій терплячій хвилі спокійного прийняття того, як є зараз. "Час іде - діти ростуть, а сьогодні є як є" - то моя мантра всього минулого року. Може занадто вона якась така монотонна, але це справді топ по частоті в моїх думках. Мені легше бачити позитивні моменти щодня, а труднощі просто отак якось спокійно перетерплювати. Як тільки дозволяю собі впадати в нерви - то все лиш погіршується - оце написала, і зрозуміла, що я з двома дітьми стала спокійнішою, чесне слово, сама сиджу дивуюсь.
@Retaret, у мене суміш цільнозернових пластівців різних, без будь-яких додатків, я просто заливаю молоком (без цукру, меду...)
це ж чудово! Хай профінансує. мої їдять вівсяні. Я їм туди дорізаю по квадратику шоколаду - всі щасливі. кому треба? Якщо ні мама ні діти не хочуть, значить не треба. ви заморочуєтесь. Не хоче хай не їсть. На прогулянку беріть моркву і яблуко. А взагалі якщо у вас на обід нормальна їжа з клітковиною, то дообідні вуглеводи абсолютно нестрашні. та ясно, в мене курорт. легше-легше в мене тільки найстарша дивиться мультики, яка і так найслухняніша і без мультиків може сидіти малювати. А середульшим мультики нецікаві - вони розносять хату. та можна не відпрошуватись, кинути дітей як є і піти - чи не можна7 Я називаю це - домовитись. І ні, чоловік не відпрошується на роботу йти, бо ми всі знаємо чого він туди ходить.
А в котрій годині зранку встаєте? Мені виглядає трохи запізно вона лягає. Ви на той час вже втомлені і ті півгодини з чаєм на кухні не дають такого відпочинку.
Встає або будимо о 8 год, ну максимум 8:30. Тоді денний сон аж о 16. Але останнім часом я вранці ще досипляю до 9-9:30 доки чоловік може бути в хаті і забавляти малу. От вчора і нині в неї якийсь збій, встає вранці аж в 10, збудити раніше просто нереально, то засинає біля 22. Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
23:08 Двоє соплять у ліжку. Один поїв і сам заснув, інший збоку бавився гру на планшеті. Ура! Ось і мій час на себе. Іду пити вино І ще б хтось заставив мене завтра не спати до обіду, а збудити старшого раніше, щоб змістити трохи режим.
я не розумію "збудити нереально", розумію "не маю потреби-бажання". Я кладу спати в одну й ту ж годину - покупала (8:30), книжка, спати. Зранку о 6-6:50 встає. В 7:15 виходим. Як не може зранку встати, ввечері треба раніше лягти спати. Я і в 8 можу покласти, якщо бачу, що там 2 ранки підряд він спить трохи довше. Час на себе з 9-9:15, коли малий спить. Але ми рано встаєм, о 6 (для мене це рано), тому я сама довго не засиджуюся. Мені найліпший час на себе - це зайва година сну. Ну і я не рахую часом "на себе", розчісування-малювання вій одною рукою, коли другою тримаю малого поки він вмивається. На себе (для мене) - то прийняти ванну, почитати в тиші, зробити манікюр спокійно, попити кави-помріяти, повчитися, виспатися, помолитися. Але то все дуже відносне напевно. Про чоловік і відпрошується - ви мене повеселили))
