Для майбутніх мам (13)

Ура!!!! Я колись випросила новий рік ще почекати дома, але вночі 1 січня була в пологовому. Все має получитися

Sent from my FS8010 using Tapatalk

 

Можна ще...тойво ... з чоловіком гарно час провести

 

ага, і "тойво" теж пройшли
в результаті майже 4 год. цієї ночі не спала , минулої ночі десь 2 год. ниття внизу живота було. Так шо не справдилися жодні мої очікування чи прогнози - і малюк не народився, і спання не було ))
Нині спочатку майже дві години було всяких дивних відчуттів , розпирало і тиснуло в різних місцях, трохи стихало, потім знов. Я то в основному перележала, бо не хотілося ходити, але таки трохи і походити по хаті прийшлося. А потім , коли я вже була дуже змучена і реально хотіла спати, почалися імовірно тренувальні перейми - боліло вже досить однотипно, хотілося в ті моменти тепла туди. Згадала, як багато хто пише про душ теплий, але мені чогось не хотілося мокнути взагалі. І встати не мала сили, так на сон тягло, що дрімала між тим. І то десь майже ще 2 год. такого щастя. Нічого не засікала, бо і так бачила, що до якоїсь ритмічності йому ще далеко. Заснула вже як видно було надворі, а почалася вся історія десь між 2 і 3 ночі.
Для свого спокою сходила в поліклініку на узд - води чисті, але вже в зменшеній к-сті, кровоплин в нормі. Шось тільки малюка мені напрогнозував малесенького - 2900 всього. Доня то 3400 родилася, хоч і її меншою прогнозували, то я все ж сподіваюся, що 3 кг таки матиме

Так мені смішно чогось з того Габрієля - хто вкурсі в 2й полклініці на Симоненка - памятаю його ще дуже молодим, як колись під держ.кабінетом діагностики шось там чекала, а він такий ганяв там, вічно хіхікав з молодими сестричками, взагалі не справляв враження якого серйозного дядька. А тут такий вже поважний мужчінка, трохи бороди, окуляри, каже - чого ви в пб не лягаєте вже?

А нині думаю всьо - фатіт експериментів, просто піду спати і ну його!

 

На УЗД не видно чистих/брудних вод, досліджувала це питання, коли мені на 40му тижні побачили "бруднющі" води, а були чистенькі, прозорі і гарнопахнущі)))

Кількість також весь час поповнюється

 

Я пам'ятаю, що останній місяць попередньої вагітності був не мед, але щось не пам'ятаю, щоб мене аж так ковбасило: і фізичний дискомфорт від рухів лялі, і дратівливість, і харчові вибадони, і втомлюваність, і шлунок в крайнощі впадає. Але при тому всьому, здається мені, що я цього разу рухливіша і активніша якась - літня пора сприяє, чи що (а з Дмитриком то був грудень, різдвяний настрій, і виправдовувані очікуванням лінощі).

Sent from my FS8010 using Tapatalk

 

ну що ж, 41 тиждень минув, починаємо 42!!
Думала поїду вранці на огляд в пб, але лікарка шось певно дуже зайнята нині, годину взагалі я додзвонитись не могла. Коли нарешті взяла трубку, каже - давай вже нині попий касторку, а завтра зранку приїжджай.
Ну я то розумію, що як напитися касторки, то я ше і нині можу приїхати. Але я не дуже хочу її пити. А якщо таки не питиму, а просто завтра приїду вранці, а там припустимо і далі те саме відкриття 3-4 см і шо тоді? Всеодно відправлять на стимуляцію?
Короч, порозслаблялася я пару днів, а тепер знову в напрязі і не знаю шо робити. А пишуть, що коли жінка напружена і в стресі, то пологова діяльність тим більше не почнеться. І чоловік вже у відпустці, смикається тепер - чи то сходити ще на роботу (невідомо чи на кілька днів чи годин) чи ми відгуляємо ту відпустку в очікуваннях, а потім я повернуся з пб і йому вже пора буде на роботу...

 

@Retaret щодо касторки - Ви самі знаєте, і цілком можете прийняти зважене рішення.
Щодо стимуляції на 42 тижні суто через термін - також.
Щиро бажаю, щоб все склалося якнайкраще за всіма Вашими побажаннями
Зрозумійте, що Ваша домовленість з лікаркою не має стати для Вас ув'язненням. Це все неформальні взаємини, Ви вільна людина. Абсолютно не закликаю розривати домовленість, але в разі, якщо звучатиме "У Львові багато лікарів, якщо не хочеш зі мною = йди деінде", зрозумійте, що деінде без стимуляції - це не гірше, ніж стимуляція з нуля зі "своїм" лікарем.
Це я просто до того, щоб не заганяти себе у глухий кут штучно.

погоджуюсь, підтверджую.

тут знову ж, важливо, як минуть Ваші пологи. Якщо легко - то допомоги після ПБ не дуже і треба буде. А щоб легко минули, краще - щоб самі почались.
Мій чоловік не брав відпустки після народження жодного з чотирьох малят. З першим нас виписали у суботу, тож ми мали півтора дні на "домашнє роздупління". Ясна річ, з першою дитиною цього дуже недостатньо. З другим виписали в неділю зранку, як під замовлення З другою дитиною решти дня неділі вистачило, щоб розкласти речі і познайомитись, а далі було легше.
З третьою дитиною він не зміг вирватись навіть щоб привести мене додому серед дня, тож я просиділа на речах до вечора. Але це була третя дитина
І лише з четвертою була лафа - він був зі мною і весь час пологів, і наступного дня на півдня відпросився. А потім був вихідний - 9 травня - а потім за два дні знов два вихідних. Мені вистачило.

 

Знаю, є багато історій, коли жінці призначають стимуляцію, і якраз в ніч напередодні починаються пологи. Не знаю, що там спрацьовує, але в мене таке б точно не вигоріло - я дуже чутлива до отакого напруження, тиску і т.п. Радити розслабитися можна, але то мало що дає, як зовнішня порада, а внутрішньо важко триматись розслаблено, особливо якщо немає підтримки в тому, що все з вами ок, все йде нормально.
От чоловіка легше розслабити - відправити на роботу)
Конструктивна порада - прийміть для себе рішення - коли і за яких умов погоджуватися/не погоджуватися на стимуляцію, скажімо, офіційно по протоколу у вас ще тиждень до прийняття якихось рішень, якщо з дитинкою все ок. Ну і яке б ваше рішення не було, вам буде легше від визначеності, бо бачу, ви і лікаря хочете слухати, і в той же час сподіваєтеся, що пощастить проскочити, і все почнеться само собою - а це дуже морально виснажує, це і створює оцей тиск.
Мене такий план дій трохи розвантажив, хоча відбулися пологи все-одно не по плану, але так було легше витримувати весь тиск тої ситуації (пишу, і мало сльози на очі не навертаються, чому здорові вагітні на 41-42 тижні сприймаються як "в ситуації"...)

Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk

 

в мене також не спрацювало.

чисто мої думки, і я також це проходила майже 7 років тому.

та, то сумчик ще той

 

Спокійного і мудрого Вам рішення!
В мене тут була б чітка позиція, але я ж то не знаю, як то морально мабуть складно мати такі роздуми і настрої на 42 тижні. Як би Ви не вчинили, легких і швидких Вам пологів. То ще зовсім трохи, постарайтесь відпочивати і насолоджуватися

 

Сьогодні в 10.20 ми стали щасливими батьками ще однієї принцеси.
3600, 54 см.
Згодом очікуйте розповідь про мої ідеальні сідничні пологи.

 

ну шо ж ... на високий замок ми сходили, отже я не байдикую
та домовленість з лікарем дійсно якось бере в заручники. Але якби точно знав лікаря який погодиться спокійнісінько чекати до 42 тижня! На чергову бригаду точно не погоджуся, а в моєму теперішньому стані думаю дії будь-якого лікаря з будь якого пб будуть приблизно однакові )) тому зміна лікаря вже аж тепер навряд чи шось дасть.

І так, добре кажете @Mansikat , то головне треба для себе вирішити на що орієнтуватися. З молитвами помало доходжу собі до свого рішення.

 

О, це гіпнотична покорність лікарським настановам... Помітили, як діють ті їхні поради, рецепти? Ніби головою і розумієш, що не варто то робити, а от емоціями заганяєш себе в передпанічний стан.
@Retaret, і за вас теж молитимусь, щоб все пройшло добре.

 

@Retaret, мені важко радити, бо народжувала весь час чітко в ПДР, але мала інші переживання підчас вагітності. Тому просто хочу сказати, що прислухайтесь до себе. Як Ви відчуваєте, як Вам хочеться. Зручно-незручно перед лікарем -справа десята). Для нього ви просто одна з пацієнток. А для Вас зараз такий важливий період у житті). Якщо десь глибоко є впевненість, що все ок, я б чекала.

Покладітьсяна Бога, Він точно знає, що саме для Вас зараз найкраще). Молюсь за Вас!

 

то головне треба для себе вирішити на що орієнтуватися. З молитвами помало доходжу собі до свого рішення.[/QUOTE]

Мої переживання зараз схожі на Ваші. Завтра 41 тиждень. Сьогодні була на огляді. Шийка не готова. Лікар сказав погуляти до суботи, головне слухати рухи. Я так втішилась, бо не вмію сперечатися з лікарями. Хочеться довіряти людині, яка буде приймати на світ Божий таку довгожданну дитинку. Молюсь, щоб Бог благословляв їх працю, їхні рішення і намагаюсь довіритись. Інакше здуріти можна.

 

Народився наш малюк о 9:10 год, 3950 г 55 см.
Ми досі в родзалі, бо нема ще місць в палатах, але мені якось добре навіть, спокійніше без сусідів.
І про мою внутрішню готовність - чогось мені вже чувся час народжувати, от минулого четверга то ще було ні, а вчора до вечора якесь прийшло переконання, що вже пора.
І так, я собі дуже надіялася на Бога, в неділю сходила ще до сповіді, і з'явилося відчуття, що це найперше Його дитина і Він теж переживає і потурбується найкраще за всіх. Тому з неділі десь підсвідомо я вже чекала народження.
Порівняно з першими пологами ці значно приємніші, спокійніші, швидші.

Тому дякую всім тут за підтримку і молитви, якось наприкінці вагітності я чулася не сама, бо тут була добра компанія



Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk

 

@Retaret , вітаю вас!
Можна робити форумівку в ПБ. Це вже якась тенденція, що з ДП по двоє в один час попадають в ПБ.

 

Дівчата хто тепер приймає естафету? В мене пдп 10.09 але думаю буде швидше бо вже другий день спина штурмить.

 

Я 14.09, і хотілося би швидше, але налаштовую себе на довше очікування

Sent from my FS8010 using Tapatalk

 

Відгуляла всі вихідні ніжками, то по магазинах, то по парках. Звичайно, чергувала посидіти-походити, але в попередню вагітність я і так не рухалася, ще й бандаж весь час на мені був. В другій половині дня/під вечір я сповільнююся, з'являються неприємні відчуття внизу живота - чи то по сечовому стрибають, чи шийка щось робить (хай би вже рухалася!).
Приїхала мама, перепрасувала немовлячі речі (я навряд чи би сподвиглася на той подвиг). Тепер все ж варто сумки в пологовий зібрати, щоб потім в авральному темпі не бігати по хаті і не лякати домашніх.
Завтра, нарешті, іду знайомитися з лікарем Сподіваюся, що з нею і залишуся. Чомусь так зраділа чи то факту знайомства, чи то приємному голосу по телефону - нехай би інтуїція мене не підвела

Sent from my FS8010 using Tapatalk