Перші дні життя дитини - з моменту народження і до досягнення 28 днів життя! Про ГВ, сон, горщик, підгузники, хвороби, харчування, вагу, щеплення, ванночки, свекруху, маму і сестру чоловіка - ідемо в існуючі тематичні гілки! :banned:
Мені акушерка (хороша!) казала, що першу добу можна залишити дитя в спокої, а потім вже будити. Бо може спати, бо нема сил не спати, але звідки вони візьмуться, якщо ніц не їсть
Розумію). Теж мала такі трамбли). Один день в пологовому наважили малу прибавку, почали лякати сумішами тощо, то я як доцю не намагалась нагодувати - ніяк, при тому, що до того груди в роті весь час тримала, в туалет вийти 12 годин не могла. Але минулось. То був другий чи третій день, вже точно не пам‘ятаю. --- дописи об"єднано, Jun 17, 2018 --- @Blondo4ka, а взагалі згадую той час з якоюсь такою теплотою). Таке те маля солоденьке, особливо як спить. Так хочеться весь час на той клубочок дивитись, роздивлятись, нюхати та цьомати.
Пролетів перший місяць донечки так, що я й не помітила. Спокійно, навіть не було що написати. Ніхто не чув, що в хаті дитя. Поїли...поспали....ляпота) Доця щоки й бороду наїдала. А від вчора в нас "концерти". Чи то коліки чи газики. Плачем обоє.
Зазвичай ті газики-кольки якраз з 3-4 тижня і починаються. В сина до 3-х місяців майже було, в обох дівчат, і найстаршої і найменшої - не так довго і не так сильно. При потребі давала засоби від газів, і звичайно, підняття "стовпчиком" після годування, щоб відригнула повітря, викладання на животик перед їжею - всі звичайні рекомендації. Дитинка підростає, звикає до оточуючого середовища. І це тимчасово, пройде, терпіння і спокою Вам і малявці.
в нас десь в три тижні почались проблеми з животиком , плач, підгинання ніжок, так важко морально то переносити( і ще сон став дуже неспокійний, в хаті вкласти спати дуже важко, засинає тільки на вулиці після години катання в люльці(
Коли було дуже зле - допомагав фітбол. Всі вечори пригали до 2 місяців))) Що ми тільки не пробували, і пеленочки теплі, і животик до животика, висаджування. Нічого не рятувало. Одного разу послухали чоловіка, і вставили трубочку. Теж не допомогло. Шукала найменш гющкідливий засіб від болю в животику, допомогали капельки хеппі бейбі. В них накопичувальний ефект, за 1 раз чуда не станеться.
Як саме ви на ньому стрибали? І ще хвилює мене той кір. Дуже в багатьох знайомих діти або перехворіли, або в процесі . А тут таке малятко - що робити, щоб не заразитися
У нас як таких коліків то не було, але було трохи "веселих вечорів / ночей". Часто допомагало просто вийти на вулицю (але без ніякого додаткового вдягання)
Малу у вертикальному положення до себе, і так пригали, сидячи на м'ячику. А іноді чоловік тримав голівку в долонях, попа і спина дитини на колінах, і так теж легенько покачував, то часто так засинала.
Ну от я вже шукаю собі приводів для переживань. Чи ок якщо дитина в неглибокій фазі сну має якесь таке нерівномірне переривчасте дихання? Їй явно щось сниться отих 10 хв - сміється, кривиться (дуже активна така міміка) головою повертає, може руками-ногами рухати і дихає в той час якось голосно, важче і нерівномірно. Потім коли засинає міцніше то дихання, здаєтсья, таки вирівнюється і стає значно тихішим. Але я вже собі придумувати всяке починаю хоч в пб слухали то зауважень до серця-легень не мали.
мені здається, то норма. в мого таке в роддомі було. я просто офігіла від тої гамми емоції, які видавало його личко за пару хвилин)і дихання теж норма. Пам"ятаю, колись лишилась з коліжанки малим сплячим на хвилин десять і він почав якось отак часто дихати. я так тоді перелякалась)
@Akina, не знаю чи норма, але в мене малий таким був.Ще й пробував нижню губку так відкопилити..ніби намагався язик показати.
Та міміка то таке, хай би собі було, але те що дихає вона тоді якось так нерівномірно (на емоціях чи що) - от це мене муляє трохи. Але, наче, сьогодні чергова лікарка з поліклініки на той "домашній візит" якраз прийшла коли мала спала і отако дихала. То довго слухала-слухала стетоскопом, в підсумку сказала ок (але я їй на тому диханні і не акцентувала)
власне в процесі того нерівномірного дихання він і пробував висунути язик. Минулось десь через місяць-півтора. Але я списувала нате,що він зашвидко народився (незрілість легень), бо і під часплачу він не міг дихати майже зовсім - синів і не дихав.
Насторожувати має посиніння носогубного трикутника, дитина "заходиться". Можна подивитися, що буде, якщо в той момент легко покласти руку на грудки дитині, моя заспокоювалася зразу, як чула мене фізично поряд
так, це "швидкий сон". Дмитрик звертає увагу на це, каже, "нормальні люди так не роблять",ггг. А Лідді може і дихати нерівномірно, і тихенько пищати, і очі мати такі наче напіввідкриті. Нині щось наснилось, то вона крикнула і сама себе збудила Ну а сопіння - то стридор, вузькі носові ходи новонароджених. Я знала про це, але сама аж прислухалась до тої новонародженої хропілки Підчас швидкого сну хропіла і вовтузилась досить гучно
Розкажіть мені - коли то шерсть з дитини має зійти? Бо в мене того разу дєвушка-пЕрсик - вся в пушку: ноги, руки, обличчя. Він світленький і м'якенький і в принципі нікому не заважає, але все одно трохи дивно...
Десь до року в найменшої сходило, а мо й більше. А на спині від шийки по хребту ще довше був пушок. Не переживайте, викачається поступово .
