тут про Мілану говорили (до речі, воно мені подобається). так от, в пошуку імені, якщо раптом буде дівчинка, натрапила на досить цікаве , і в нас не популярне (тому що рідко трапляється в списку рідкісних чи гарних імен) варіант імені Ілана. спочатку, від незвички, було дивно, бракувало тої першої букви "М"... а згодом припало до душі. і Злата... чарівне ім'я. чоловік казав, буде доця, буде Злата. Лука ... в нас чомусь записують це ім'я як Лук'ян. і Лук'ян подобається, але Лука до серця більше лежить)) можливо теж через те, що знала хлопчика з таким іменем - таке миле і файне ангелятко а мою бабцю звали Розалія. і мені воно, капець, як подобається. але я скільки чула, що не можна називати дітей в честь померлих по жіночій лінії, бо наче в неї буде погана доля, чи щось таке, що мене це в ступор інколи приводило. от в честь чоловіків, то прошу дуже, все в них буде в шоколаді... а от в честь жінок - ні, не можна... сексизм , блін
Щодо померлих родичів. Я міркую так : якщо дідусь чи бабця, чи ще хтось з старших родичів були достойним людьми, прожили довге щасливе життя, і їх ім'я подобається - то чому ні? А от моя мама, наприклад, загинула в автокатастрофі, то в мене і в думках не було назвати так доньку, хоч родичі і обережно питали - "ти , мабуть, хочеш назвати, як мама звалась...?" Я думаю, різниця очевидна...
Щодо померлих, то, як і багато з чим, залежить від особистого сприйняття. В мене навпаки: цьоця померла раптово молодою, залишилось 2 малих дітей, і от декілька років тому її перша внучка отримала таке ім'я, як покійна бабуся. Тобто її маму не лякав, так би мовити, трагічний "шлейф" імені, а просто дуже хотіла назвати донечку саме так, як маму.
Так як до Конституції доня не досиділа, то родичі можуть зітхнути спокійно А ми маємо ім"я заготоване ще 5 років тому: Яся-Ясочка-Ярка-Яська... Ярослава Сергіївна Влад ніяк не запам"ятає тих нещасних 3 букви і вже 3 день перепитує: "Як ти казала лялю звати?"
Дуже мені подобається. Але так назвати доню не могла, то імя свекрухи). Мені воно таке сильне, вольове, і одночасно ніжне). Гарнееее!
Для мене Яруся то від Ярини Мали цей варіант, якби була дівчинка. Теж асоціації з сильною, вольовою і водночас ніжною) Надіслано від мого TRT-LX1, використовуючи Tapatalk
До речі, з тими скороченнями і різними іменами. Я свято була переконана, що Віка @Akina Вікторія, поки не прочитала тут про прохання про молитву за Вероніку Надіслано від мого TRT-LX1, використовуючи Tapatalk
Так і є Вікторія. І в паспорті, і в житті . Але в православному календарі немає такого імені тож для церкви я - Вероніка.
Знаю про існування такої книжки, але ні разу в руках не тримала Тепер, певно, треба буде знайти Доречі, Ярослави теж немає в церковному календарі тому теж для хрещення вибиратимемо якесь інше ім"я
дуже гарно. і ніжно, і офіційний варіант теж дуже пасує. а як Влад до лялі загалом ставиться? цікаво як сприймає дитинку. бо пам*ятаю десь ти писала, що поки ляля не виросте, то нецікава йому була
От саме в такому скороченому варіанті мені подобається це ім'я. Дуже ніжне. Повне ім'я для мене це - вольова і цілеспрямована особистість. І цікавий такий мікс в поєднанні з ніжністю получасться. Дуже гарно.
Нагадали мені про Ярусю. Таке вже гарне мені те ім'я . Я знаю, власне, одну Ярославу Ярусю. Ех, так би і назвала, але ж не вписується в моі критерії: ні інтернаціональне, ні на "м"
@Almariel ну тоді Мирослава, або просто Міра, десь такий варіант серез іноземних чула) А скорочено Мася
Ми так хотіли сина інтернаціональним іменем назвати, а назвали Любомир) Весь час сміємось, як згадуєм, яка задумка була початково. Але якби жили за кордоном, то мабуть би ретельніше вибирали.
