Початок теми тут ****************************** Я народжувала на Мечнікова, і ніяких проблем не мали (і милась там щодня, дитину бувало лишала в сестринській, пупок там обробляли, і все Богу дякувати, все з тим гаразд). А багато знайомих скаржились на стафілокок на Батальній. Тому той роддом навіть не розглядала. Але думаю що може бути по-різному у кожному роддомі.
Можливо і так Я мала ковдру і подушки з постіллю з собою і нікого нічого не питала ,чоловік приніс з машини і все постелив --проблем ніяких не було Щодо пеленки між ногами --то є одноразові післяпологові прокладки і труси ,якими я користувалася (і мені байдуже ,що мені і хто б казав-- свою голову маю) Крові в душі і туалеті не бачила(переповнені урни були) Ну і зрештою ,я була там лише два дні і пішла додому Звичайно там не ,5 зірок ,але пережити це можна Колись я запитувала,чому немає туалету в палаті --казала,що дуже стара будова і немає технічної можливості ці туалети зробити Може й так ((((
Наші люди реально заслуговують на ці умови. Можна пережити - 21 століття на дворі, можна і нормальні пологові зробити. Але не ту країну Гондурасом назвали.
Хотіла те саме написати. Так, людина може багато чого пережити, але ж чому ми так любимо переживати щось? Треба вимагати кращого, тоді і будуть робити. А так, навіщо, якщо всіх влаштовує. Перед пологами багато читала на форумі дуже позитивних відгуків про цей пологовий, а коли попала туди, була шокована... На Мечнікова набагато кращі умови, але лікар, з яким домовилась зламав ногу, на моєму 40 тижні, довелось народжувати в запасного на Джамбула. --- дописи об"єднано, May 15, 2018 --- Гарна відмазка))
Чи від того що ми тут говорим щось зміниться Прийде час народжувати і підем хто куди в майже однакові "супер" умови Поки вибору немає -маємо те що маємо Тому і написала,що можна пережити ,бо вибір то не великий поки що ((((
з "балачок" виникло вже стільки рухів і проектів, навіть у нас у Львові, - шо я б не була така категорична. Крім того, абстрагуватись від умов на час пологів, звісно, можна. Але змиритись - в жодному разі. Бо ото повсякчасне "терпіння" дуже шкодить
Зараз народжувала, то все залежить від того, як кому пощастить. Народила 27 квітня, то це був перший день, коли в душі зявилась гаряча вода, тиждень всі милися холодною, бо щось ремонтували. В палату на 3 поверсі потрапила 3-місну , нормальну і чисту. Народжувала вночі. Тоді прийняли десь 17 пологів за добу і всього було багато жінок, то ліжка доставляли в їдальні на 2 поверсі. Перед тим тиждень не було такого бейбі буму, то по палатах були вільні місця. Порадувало, що тепер на Джамбула щоденні огляди робить тільки лікар, який приймав пологи. Бо вісім років тому кожного дня приходив інший черговий лікар і мняв живіт , що не дуже приємно.
@Єва, але та гаряча вода по графіку там була, чи таки весь час ( ну вже після того ремонту)? І я правильно зрозуміла, що деякі жінки в їдальні лежали?) Аж страшно то уявити, хоч добре, що не на коридорі, чи в туалеті) А взагалі в палатах були хоч умивальники?
Вода гаряча була тільки вдень. Вночі холодна. В палатах є умивальник. Про їдальню говорила санітарка, що місць в палатах вже нема, лежать в їдальні . Я особисто бачила в день виписки ліжка з жінками в кімнаті, що спарена з кабінетом медсестри, яка виписує. Навряд, чи там кладуть, коли в палатах є вільні місця.
Народжувала на Джамбула 25 квітня. В цей день і 2 наступних було багато пологів, і знаю що на 2 поверсі в їдальні де стоять ліжка жінки лежали декілька годин, до того як звільняться палати в обід. Наступного дня там вже нікого не було. Гаряча вода була всі дні з 8:00 до 22:00. Жодного разу не попала на якусь чергу в душі (чи це я ходила не в пікові години). Палати трьохмісні з умивальником. Прибирали двічі на день.
В пікові години (до 10 ранку і після 8 вечора) в душі була черга. Один з них погано закривався, то завжди хтось відкривав двері. 27 квітня тепла вода появилась тільки ввечері. Мені попалась неонатолог з купою дурних порад щодо ГВ, перлами,що в великі груди молоко прибуває пізніше, в тому числі спробою втулити суміш. Зате інший персонал був дуже привітний. Порадувало, що в пологових зараз заборонений цирк з урочистою випискою. Але залишилась медсестра, яка при виписці "делікатно" жебрає у чоловіків гроші "за дитину" з таким виглядом, ніби вона сама приймала пологи.
Першого сина медсестра несла та передавала так, ніби вона народила Тоді ще мій батько, полюбляючи двіж, заплатив за врочисту виписку: нас і фоткали, і посвідчення діду-бабі вручали, така вся єрунда.... фото є те, що наше, інше не збереглось. Ціну не знаю, то ще в 2012 в Києві було. В Меді в 2015 не напрягали з врочистостями. Так приємно було . А от коли я народжувала три місчіі тому, урочистості були інші: в пологовому (а це всього лиш один поверх корпусу районної лікарні), під/навпроти вікнами палат були святкові кульки з попередніх привітань. І от раз я бачила , як під вікнами новоспечену молоду маму з сусідньої палати вітала родина та друзі: всі гуртом прокричали поздоровлення, відкрили шампанське, розвішали ватман з привітаннями, кульки . Якось то все щиро, весело, дружньо. Було радісно всім.
Нагадали. Коли народила меншого, то був 2010, медінститут, чоловік забирав мене з сестрою з пологового і вирішив приколотись і теж замовив усю ту урочисту частину без мого відома). Взагалі такого не любимо. Але реально було так смішно))). Недавно дивились з дітьми на відео (знімала сестра, ми відмовились від їх фото та відео), то хохіт стояв такий). Воно того вартувало! «Тато станьте сюди і потримайте бузька за дзьоб!» Був там в них такий мякенький. І купа інших приколів. І все то так швидко, механічно). Нам ще тоді було дуже смішно, а з роками ще смішніше))).
Ой, а мені прям соромно згадувати. В мене на виписці з Батальної з середульшою 2007 рік, ледь не сталося істерики. Мало того, що 6 днів у роддомі провела. Так додому хотілося. То ще й переді мною замовили отой весь "церемоніал". У листопаді тоді такий неочікуваний сильний сніг випав. Чоловік ледь знайшов таксі на зимовій гумі (наша машина тоді на літній ще була). І я стою в тому маленькому "передбанніку", вдягнена, пітнію, дитина теж вся замотана, чоловік по телефону дзвонить, що він вже тут у сусідній кімнаті мене чекає зі старшою (я його просила, тільки він і наша старша доця), а мене не випускають, бо я можу перебити ту процессію!!! Потім я взнаю, що ту процесію ще навіть не розпочали, бо якась там кума чи родичка ще не приїхала (що було не дивно у такий сніг)! Тут я починаю істерику "випустіть мене!!! що я вам ще винна???". Нє, мені реально робиться дурно. Подивившись на мій стан, і що я готова до скандалу, або зараз просто всіх тут приб'ю, мене вивели повз усю ту юрбу і передали чоловіку з дитиною. І то так було, що та юрба щось чекає, нервується, щось там домовляються. А я вийшла, зраділа чоловіку і дочці, і ми показали доці сестричку. І тоді пролунав дзвінкий голосний радісний сміх старшенької. На весь коридор, відлунням. І всі затихли і подивилися на нас. А ми утрьох були такі щасливі. Персонал нам дав фотоальбом, чоловік їм якісь гроші і ми поїхали додому. Нє, ну я допускаю, що є батьки які справді хочуть отого офіціозу, але тішусь що це вже відійшло у минуле.
Коли лежала в лікарні Мечнікова, Мала А. ходила до свої вагітних, але вона мені не дуже і груба якась...І ще з мінусів, що ходить на перекур, а потім на огляд...не люблю курців просто, можливо,комусь та й підійде
В свій поки не йла, бо на прохання ктг реакція неоднозначна. Я щось про свій рн Пустомити пологовий чую добрі відгуки лише від львів"ян. Бо бачу інше тут "з середини", досвіду знайомих, близьких+акушерки звідти живуть поблизу мене, то такі перли видають, що мамадарагая. Так, конвеєра нема, акуратно, тихо. Можливо, задоволені дівчата були свідомими чого хочуть і вибороли собі ідеальні пологи. То ж мені виглядає дещо наближено з Львовом. Хіба, хто мене переконає в абсолютно протилежному?
