Чи то банани допомогли, чи то слідкування за позою у якій сплю (хапало зазвичай тільки одну ногу і помітила, що від пози у сні залежить).
І мене банани допомагають, навіть не обов’язково на вечір, просто раз в декілька днів банан їм і про судоми поки забула.
Ой, той гемоглобін багатьох напевно мучить) тобто я вже пила і тотему, і ще якісь препарати, а він не сильно піднімається. Лікарка почала виписувати все то, коли гемоглобін впав з 132 до 108. Потім ще більше впав) і зараз коли він став знов 107, то відчепилася покищо, бо як сказала, " шось у всіх вагітних той гемоглобін такий низький, що жодного результату нема з високим показником". Наступного тижня знову здам кров, то побачу, що там з моїм гемоглобіном робиться. А судоми серед ночі теж час від часу хапають. Сьогодні взагалі якось аж під коліном крутило ногу. Добре, що то хоч не часто.
Ну моя лікарка з ЖК взагалі таке враження, що мало про що чула, і ще менше знає я вже в сусідніх темах писала про її знання, поради, страшилки і інше) добре, що не все сприймаю серйозно, хоч деколи таки їй вдається мене налякати)
Забула вчора написати. Так-от виявилося, що мої аналізи сечі є непогані, ніякого там запалення чи ще чого катастрофічного нема. Є тільки трохи солей. Лікарка сказала, що саме від них мене може боліти. Отже, наразі прописана дієта, колінно-ліктьова і Канефрон у півдози. Все чемно роблю, бо вчора на вечір теж нирки чула, та й вдень час від часу дають про себе знати. --- дописи об"єднано, May 17, 2018 --- О, дякую, завтра куплю то і друге, бо нині теж відчула як то "прекрасно", ще не вставши з ліжка, скрутитися калачиком від судом(
В мене таке враження, що вона "тунель риє", і відчуття, що її голова от от вилетить. Може то бандаж купити, ніколи його не носила, і не задумувалась над такою покупкою, а тепер 3-4 тижні потрібно якось ходити...
це технічно неможливо бо вона "риє" зараз передню стінку нижнього сегмента матки і реагує болем, скорше за все, Ваш сечовий. З кожною наступною дитиною ці відчуття гостріші, співчуваю, але тут справді нічого не зробиш.
Лягаю я в лікарню Вночі почало мазатися( зранку пішла на узд - дуже коротка шийка (15мм) Сподіваюсь, все буде добре
я носила з 30 тижня, я дуже маленьких параметрів, і майже не набрала ваги, лікар наполіг щоб бандаж носити. І чесно з ним легше було
Я це знаю, але я недумала, що при третій вагітності буду так переживати, що народжу швидше. Ота біль дуже напрягає морально, сидиш і думаєш, Боже допоможи доносити до 38 тижня, а ще як знайдеться "добра" людина яка починає страшити і розказувати всякі небилиці, підсвідомо то все збираєть на купку і я тоді день - два ходжу перестрашена, не їм і не сплю. А той стрес ще може нашкодити моїй лялі. Добре, що мій чоловік до того зовсім по іншому ставиться, каже "Що ти напрягаєшся, лязь і відпочинь, і нікому більше не розказуй, що тебе щось болить"
до повних 37 - і можна зовсім розслабитись до 43,ггг з кожною наступною дитиною ці відчуття гостріші. небилиці на смітник. Відфільтруйте коло спілкування - дурниць менше, шоколадок більше
А я ніби не маленька, вже набрала 9.5 кг, ніколи не думала про бандаж, але останній тиждень почала відчувати біль при рухах дитини і дискомфорт при хотьбі, деколи навіть болить живіт, то приходиться зупинятись і віддихатись, ніби марафон пробігла. Ой шоколад мені не лізе, я весь час хочу кави, вона мені так пахне, як наркотик. Я зараз в пошуку цукерок з кавовим смаком, вже багато перепробувала, але ще не знайшла потрібних @cjomcjomka, а як проходить ваше відновлення після пологів? Легше чи тяжче ніж попередні?
ну, перші 2 КР - не до порівняння, звісно порівняно з попередніми пологами легше в плані того, що нема тріщин. але важче в плані повернення на місце кісток. Перший тиждень почувалась розвалюхою, ніколи ще такого не було. Зараз вже легше, але я дуже на себе вважаю.
тоді вони теж були в дуже мінімальному форматі. Тому - навіть не знаю, не думала про це... зараз дитинка по вазі трохи менша, але і на зріст менша, тому сумарно - "грубша" при народженні. можливо, різниця в тому, що перші і не_перші пологи. Можливо - молочниця (цього разу я лікувалася в 40 тижнів) але і тоді то були дрібні подряпини, а не розриви. перші пару днів було боляче ходити в туалет, а потім забулось
