Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Донька Кучми собі будиночок в Лондоні прикупила в еквіваленті 800 млн. грн. Про що можна говорити.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Та чому? Тут якраз всі пишуть в більшості ті, хто вже має своїх дітей.... І я маю. Аж четверо. 26, 19, 16 і 13 років. І всі хлопці. Тому мені так цікаво вас всіх читати, тих, хто "БИ" всиновили. Тому і сказала, маючи на увазі, що перше хоч по одному виховайте хоч би до 15 років , пройдіть з ними хоч з одним їхній підростковий вік, а тоді я проведу ще раз це опитування. Думаю, що відповіді будуть зовсім не ті. Додано через 14 хвилин А якби не мала своїх дітей, то однозначно, що би всиновила, бо люблю дітей. І вони мене всі любили, як працювала в садочку, в школі. І якби в родині таке сталося, то би взяла сироту і вигодувала, виховала. Але зовсім чуже.... Нє, не взяла би, знаючи зараз, як тих дітей важко своїх до розуму довести. Дівчата, милосердя то дуже добра річ. І допомагати треба, що і роблю. Але дитина - то не котик, не песик, якого можна або надвір викинути, чи кудись віддати. Такі діти, якщо знають, що ви їм не рідні, дуже рідко оцінюють вашу самопожертву. Вони будуть завжди вас звинувачувати, що ви не так до них ставитеся, як до своїх, або якби ставилися до рідних. Дуже багато чула таких свідчень. А свою якусь приблудну мамашу-алкоголічку, чи наркоманку будуть шукати ціле життя і марити, щоби вона хоч глянула на них. Це теж чула з власних розповідей людей, які мали всиновлених дітей. Бо то природньо! Ви свою дитину вибийте, накажіть суворо, воно погнівається, поплаче і обернеться і вже не пам"ятає. Бо то кровний зв"язок! Те саме й батьки. Щоби діти нам наші не виробляли, то - наша кров і мами люлять синів -алкоголіків, злочинців до смерті, не зважаючи, що то покидьки для суспільства. А як виросте з того чужого таке ( а таки виростає часто, як тут не доказуйте, бо як казав один :"Гены - это такая гадость!"), то тоді що? Будете думати:"Та я для нього всю себе віддала, своїх дітей так не доглядала, а воно, диви, чим відплатило!" Додано через 27 хвилин А от про це я писала, то це так. Це би я відкрила, якби дозволили. В Америці нема сиротинців. Тут краще придумано. Тут дітей роздають по сім"ях. Тобто, ви обладнуєте свою хату, щоби ще можна прийняти було більше дітей і вам присилають їх. Часом ті діти у вас довго живуть. Часом їх повертають в сім"ї, якщо батьки виправляються. І ви робите добре діло і завжди маєте підстраховку, що дитину, яку ви не витримаєте, можете віддати десь в іншу сім"ю. І ще вам держава за це гроші платить. Так що можете бути вдома зі своми, взяти таких пару дітей чужих і мати роботу на повну ставку. Чула, що часто, як діти в таких домах прижиіваються, то ти маєш право їх всиновити.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. і я нераз про це розмірковую. здається, мені вдалося б створити гармонійні стосунки. часом думаю, чи нема ревнощів між дітьми рідними й нерідними, - бо є тут в ближніх знайомствах такі сім"ї. (пупере, де Ви такого сердешного бідолашку віднайшли на аватар ? він як покинутий усіма....)
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Так....от такі приватні будинки дитини --то є дуже добра річ . Я власне теж про такий говорила. І теж би усиновила ( а радше удочерила), якби не могла мати своїх.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. типова поведінка, дитина просто привертає до себе увагу, по іншому просто не вміє. А це не так важко як здається, спробуйте , може не цілий день , а скажімо раз на місяці , чи раз на тиждень присвятити 2 години свого часу дитині у сиротинці чи лікарні. П.С.Приходьте 7 березня з 14 години в палац мистецтв познайомимося и я навчу і допоможу )) http://krylanadiyi.org.ua/
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Дуже мене то питання мучить. Часто заглядаю на сайти про всиновлення. Зазвичай там мами чи тати пишуть, яке це щастя мати всиновлену дитину, дати хоча б одній дитині ту ласку. Але одна історія запам"яталася найбільше. Мама пише, що удочерила дівчинку одного віку з її власною донькою, десь їм по 3 роки. І каже, що ця дитинка її страшенно нервує, що вона агресивна, зовсім некерована. Якщо провиниться її власна донька, то вона це навіть не замічає, а якщо те саме зробить ця дівчинка, то жінка готова просто взірватись. Подумує про те, щоб віддати її назад. Але це ж не кішка, яку можна просто вишвирнути ( і кота жалко). На мою думку, всиновлення не повинно бути з жалості до тих дітей. Якщо ви їх жалієте, то займіться краще благочинністю, знайдіть людей собі подібних і відносьте діткам якісь фрукти, одяг, іграшки. А всиновлювати повинні люди, які готові прийняти дитину зі всіма її недоліками, хто не буде переживати як то гени відіб"ються на тій дитині ( і з власних дітей, буває, виростають наркомани чи злодії).
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Так само думає і моя мама, яка забороняє мені всиновлювати дитинку і влаштовує з цього приводу мені страшненні скандали. Але чи всі сім'ї з власними дітьми безхмарно щасливі? І власні діти б'ють і не шанують рідних батьків. І в благополучних сім'ях беруться діти алкоголіки, наркомани. Можна ставитись до всиновлення як до самопожертви, але тоді і народження власних дітей також є самопожертвою. Якщо в мене будуть діти - я не буду чекати від них вдячності. Мені здається діти не розуміють цього (байдуже, чи рідні, чи прийомні). Розуміння того, що для нас зробили батьки вже приходить в дорослому віці. А в молодшому віці все сприймається, як належне. І рідні діти дорікають батькам, порівнюючи своїх батьків і батьків ровесників. Я хочу всиновити дитинку, не для того, щоб дитина мені дякувала, а щоб дати їй любов, постаратись виховати доброю християнкою. Не всі однакові - якась дитина не буде шукати рідних батьків, а якась буде. Так як, на жаль, в частині сімей жінка чи чоловік починають шукати собі іншу половинку...
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Зараз я маю двох чарівних хлопців, і жахливі умови проживання. Але страшенно хочу вдочерити чи взяти на виховання (для мене немає різниці) дівчинку. Будь-якого віку. І я вірю, що коли в нас будуть пристойні умови життя, чоловік мене зрозуміє... Страшенно хочется зробити ще когось щасливим. Я часто бачу оченятка цих дітей (недалеко від нас будинок малютки), і потім неможу спати ночами, ну вот і зараз А Ви дійсно можете допомогти?
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Якби мала умови для проживання із задоволенням. А так власної квартири не маю, зарплата не висока. Інколи подумувала про приватний будинок для дітей, але немає можливостей. Не можу ніяк зрозуміти, як свою дитину можна віддати, незнати чи вона не плаче, чи вона здорова, і взагалі як вона. Моїй донечці 2,9 р., за увесь цей час я можливо залишала її на чоловіка десь назбирається погодинно 2 доби. Неподумайте, що він поганий, чи я йому недовіряю, просто я напевне мамаша із пунктіком.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. А ви питали його про це? Краще зараз запитайте, аби потім не розчаровуватися. Я ще не зустрічала чоловіків, які розуміють всиновлення тоді, коли жінка ще сама в принципі може народити. Я вже купу разів пробувала говорити і кожного разу чула те саме. Навіть не знаю, чи дивуватися. Інша логіка й усе.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. По чоловічій логіці то певно так виглядає - дитина буде у будь-якому випадку, то краще, якщо буде своя, рідна (так мій пояснив).
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Та знаю. Я от думаю, як свою логіку пояснити. Ніяк не вдається...
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Не дуже розумію про що Ти.. Не знаєш чому хочеться дитину всиновити, ніж родити? Може тому, що родити важче..
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Як чоловікові пояснити, чому я хочу всиновити. Як на мене, родити не важко.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. А чому Ти хочеш всиновити дитину? Додано через 1 хвилину То в мене затято сидить переконання, що це важко, страшно і взагалі я боюсь. Але то інша тема..
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Нема чого боятися. Це не хвороба і не операція. Це природній процес. Власне, аби допомогти хоч одній дитині, дати їй, чого їй не дають. Я би від такої дитини ніколи не приховувала, що вона всиновлена, як і не приховувала би, що я просто її люблю, бо вона є, а не, що в мене обов"язок чи відчуття любові, бо сама народила. Така дитина має відчути, що має право на любов, нехай навіть мама її покинула...
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. ...а отак і поясніть,як тут написали: ...але чоловік до тієї думки сам має прийти,і тільки тоді він погодиться.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Можна сказати, що одна дитина не зробить великої різниці, але я вважаю, що зробить. Просто вірю, що я не одна така. І один до одного - вже два. На жаль, реалізувати моє бажання поки не можу. Що робила в Україні, то старалася хоча би на Миколая кільком дітям дати відчуття, що я їх люблю, але то теж було складно через певні обставини, не через мене, на жаль. Робила, що могла. І далі буду. Я віддала то в Божі руки і вірю, що Він мені це дасть, коли на це заслуговуватиму... Додано через 3 хвилини Ну, кажуть, що то ідеалістичні мрії, а реальність жорстока. І що краще самій собі народити, якщо я дитину хочу... Слабо уявляю існування такого чоловіка в принципі.
