...маму, яка розказала мені віщування щодо мене. Я завжди обминала такі речі, присікала всякі забобони навколо себе і тому подібне. А сьогодні мені мама розказує, що на роботі до неї прийшла по спраавх жінка і після того як залагодила свої питання порозказувала багато речей про мене, сестру, родину, майбутнє. Там і факти деякі були, і віщування - і позитивні, і негативні, і нейтральні. Негативні в основному про мене. І щось так воно мене пригрузило. Аж ніби вимитися від того хочеться, краще б я того не чула.
Чергова "страшна" історія проти ночі. Йшов собі пішохід у навушниках. І захотілось пішоходу перебігти дорогу у не призначеному для цього місці. Через навушники пішохід не почув попереджувальних сигналів авто. Щоб не збити пішохода, водій автомобіля 1 був змушений вдатись до аварійного гальмування, через що вантажівка з номером "щасливого" лотерейного квитка 2 в'їхала автомобілю 1 прямо в багажник. Помітивши маневр вантажівки 2, і намагаючись уникнути зіткнення, водій легковика 3 різко крутнув вліво, заїхавши автомобілю 4, який спокійно їхав у своїй смузі, в праві пасажирські двері. А пішохід, либонь, за музикою, що гриміла в вухах, навіть не помітив, скількох людей він скалічив за лічені секунди. На жаль, це не казочка, а реальна історія, яка сталася сьогодні вранці у Львові.
Дівчата, дякувати Богу, історія описана вище, сталася не зі мною. (А я ще в вівторок злилася, що дизель замерз . Вкотре переконуюся, що все, що робиться, робиться на краще). Але я теж співчуваю дуже нашому суспільству, що в ньому стільки (навіть не доберу культурного слова) недалеких людей.
хочеться мотюгатись, але фактично сварити крім мене нема кого. Знала, в що влізала і на що розраховувати. Посподівалась, що "цього разу буде інакше". Ггг. Don't be like Yulia. Ве smart Люди не вміють цінувати чужу працю. ВЗАГАЛІ.
ой як я цього не люблю. останнього разу навіть майже посварилася з мамою, бо вона читала/бачила/чула/дивилася, що мені треба зробити/попросити/сказати/дати/передати/подумати/не думати, про таке і таке ..... інакше не вийде, те що я хочу, або збудеться не так. або взагалі щось зле станеться... я сотні раз мамі говорю, що мені того знати не треба. я таким не цікавлюся. я свідомо оминаю таку інформацію. і взагалі, вважаю, що якщо людина собі спокійно живе, нічим дурним собі голову не забиває, то так вона собі щасливо буде дальше жити. а коли нам в свідомість вкладають якусь думку, то нічого іншого ми вже не помічаємо, окрім тої інформації, яку нам забили в голову. і всі можливі виходи із складної ситуації ми моделюємо опираючись на цю "думку". все, що нам говорять (що щось може погане статися, чи щось не вийде), це лише один із варіантів. насправді, в нашому житті є багато можливостей. ми як дерево із гілками. дерево, це людина. кожна гілка і відгалуження, це якийсь інший шлях, інший варіант, інші можливості... ми самі творці свого майбутнього. а якась одна негативна історія про нас, зі слів людини, яка наче щось бачить, це лише історія. це один із варіантів. цієї історії може і не статися... @phobika, не парьтесь. просто провітріть голову. раджу в кіно сходити, або на коктейль із подругами. все дурне минеться. головне не надавати цьому значення і не шукати на кожному кроці знаки (бо ви їх будете бачити, якщо будете шукати) і будуть ті знаки доводити вам, що то таки правда, а не вигадка...
Відключили світло... Троє малих дітей, багато що завязано на електриці. Приватний будинок. Батареї вже холодні, в бойлері вода буде закінчуватись, гарячої вже нема. Розпалила камін, поки що +19 в кімнатах. Забилам би.. бо невідомо коли включать. В Німеччині у друзів за 15 років проживання там тільки раз вимикали світло. Перед тим попереджали за відключення протягом трьох днів. Ясно, що тим нічого не зміниш, але ж... якийсь брєд в 2018 році сидіти в темноті, холоді і без води. Тре ще свічки пошукати. П.с. світло включили близько 21.00
Забила б саму себе Зробила роботу минулого року ще, а тепер виявилося що треба виправляти, бо наробила багато помилок. Але саме головне не знаю як... P.S. що означає що роботу робила по ночах, коли малий спав. Бо я в декреті. Хотіла трошки заробити.
Забила б нашу бюрократичну систему загалом, і паспортистку в жеку зокрема!!!! Дочці виповнюється 14 років, маємо робити ІД-картку. Потрібно в ЦНАП принести довідку про реєстрацію з ЖЕКу, щоб той ЦНАП видав ще одну довідку про реєстрацію, яку потім потрібно буде подати куди? Правильно! Знов в ЦНАП! То ще дрібниця. Пішов мій тато в ЖЕК і виявляється, що дитина моя не має реєстрації (прописки)! Тобто, 3 місяці тому вона її мала, а тепер ні! Отака ф..ня, малята ©
а можна про це детальніше? бо нам уже виповнилося 14, а я без поняття, куди то йти і що робити... а що таке ЦНАП?
будь-кого, хто каже про мою вагітність "ну, тут вже що зробиш", "ну, раз вже так вийшло"... або "близьких людей", які на прохання розповісти, як я почуваюсь, чують правду, - і на півслові: "Ну все, я вже почула все, що мені було треба" І далі б'ються в груди, що вони близькі. --- дописи об"єднано, Mar 7, 2018 --- Центр Надання Адміністративних Послуг. Пошукайте сайти, там можуть бути списки документів, потрібних на ID --- дописи об"єднано, Mar 7, 2018 --- мене нещодавно питали, що треба брати в соцстрах для оформлення страхових виплат по вагітності і пологах працюючим... то я сказала щиро: беріть всі документи, які є в хаті - свої, всіх рідних і своєї собаки. І не забудьте свій календар щеплень з пологового будинку і копію першого постриженого волоссячка. Ой, дві копії!
Схоже, бувають ситуації, коли тут на форумі в текстах і смайлах отримуєш більше співчуття та підтримки, ніж при реальному спілкуванні з близькими і не дуже людьми... За час моїх зимових походів по тим інстанціям, я зрозуміла таке: треба себе налаштувати, що будеш ходити тричі. Може більше. По одному питанню. І якщо виходило швидше, а то і з першого разу - то чиста радість. А якщо таки 3-4 рази плентаєшся - то нічьо, таке може бути. треба бути готовою.
я вчора вже казала, що в офлайні взагалі не спілкуюсь про вагітність. Тому мене тут і так багато Нещодавно взагалі така ситуація була, що мене запросив на ділову каву чувак. Домовились про час, місце. Я прийшла на хвилю раніше, сіла за столик. Ще переживала трохи, чи схоче він співпрацювати з вагітною. Але потім думаю, як побачить - то скажу, як не побачить - не скажу. І що думаєте - я сиділа всю розмову, і руку для рукостискання при знайомстві подала також сидячи (за етикетом леді таке можна). І ми нормально про все домовилися, він говорив про якісь там ще плани на травень І абсолютно не зрозумів, що плани на травень у мене трохи розпливчасті. Чи я приховую вагітність? ні. Не акцентую - однозначно, так.
В принципі, якби я приймала гостя у себе - в офісі чи на своїй події - і знайомилась з ним, то мала би підійти і бути стоячи. А так - сіла собі в куточок , махнув рукою, що я є, - і по всьому
Забилам-би людей, які думають: раз працюєш з дому то нічого не робиш. Передісторія: я працюють в компанії, чий офіс в Києві. Так як я роблю роботу добре, труднощів нема, мені дозволили працювати зі Львова, раз в місяць перебуватиме щоб завезти документи до Києва або передати поштою. Нині чую від свекрушеньки: а вона, тобто я, взагалі роботу збирається шукати? То питалися в мого чоловіка. Норм, правда? І немає значення, що і зп в мене добра, і сама робота, і все мене влаштовує.....я навіть не знаю як на таке реагувати...враховуючи мою чуттєвість загалом та ПМС чуть не розплакалася.....
@Rapsodiya, я б сказала, що "нє, не збираюся, мені і так добре. І взагалі заміж вийшла, щоб не працювати". То якщо чоловік, адекватний, звісно.
От нащо, скажіть мені, будь ласка псувати дитині день народження? Цілий день було все ОК, дочка щаслива, відсвяткували з подружками, ввечері прийшли мої батьки (свекри і такк на місці, бо ж живемо разом). Тільки сіли за стіл, почалося "Марта, не пий соку, він холодний", "давно хвора була?", "захворієш, будемо колоти с..ку". На хвилинку, дитині 14, від соку ще не хворіла ні разу) І все б нічого, якби то просто її тато їй же зробив зауваження, та й все. Але ж ні! Мусіли влізти обидві бабки, вказати, яка вона дурепа, що не слухає таточка, а мала би помовчати і робити те, що їй скажуть! Ну і я, звичайно, мовчати не стала, бо принижувати свою дитину не дам. В результаті дитина в сльозах, день народження зіпсований. Апогей всього: чоловік мій забрався з-за столу зі словами "Дякую, що зіпсували МЕНІ свято"
@AdFeja, згадалось мені моє давнішнє ДН. Зібрались родичі, і якось на політичну тему зайшли. І все. Шкандаль був ого-го, я навіть плакала), бо мене то так роздратувало. Потім всі понадувались, але лишились при своїх поглядах. Тепер політична тема - табу. Кожного разу попереджаю як збираємось.
ДУЖЕ ВАМ СПІВЧУВАЮ!!! Моя "дорога чоловікова родина" теж лише мені дошкуляє за роботу, хоча я працюю, і заробляю на себе і часом не менше чоловіка! Але у нас нема машини, живемо в однокімнатці... То наголосили, щоб я шукала нову роботу, де будуть калими! Або шось з більшим доходом, бо то так не гоже!! Або шось ше додому... не він, а я маю все заробити! Вчора розревілась, розсварилась з чоловіком, бо його бабуля (ще та язва) вшоці, що внучок їсть то саме... і треба міняти раціон!!!! в нас один день риба, там філе, відбивні, супи, салати... бляха муха, не їсть він гречку з маслом цілий рік без перестанку... але то не по 3 страви кожен день нових.. Забилам би себе і їх.... себе, бо замість того, щоб берегти себе, то беру все на свій рахунок (вагітні гормони ще тому так допомагають), всю свою ненависть до них зливаю на чоловіка (то вже навіть не апатія чи ше шось там), переживаю що ті кури хочуть від мене А їх переїхала б танком, бо лізуть де не треба, як вампіри вп*ялись мене, і після них просто плач і розбитість... З тих нервів кинула їх всіх в чорний список...
