Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Любаня, прочитала тебе і зрозуміла, що я в твоєму житті ніц не пропустила (хоч не бачила твоїх писякань сто років), всьо як завжди )

Збиралась я сьогодні спати лягти раніше, але, як бачите — не зібралась. Щось пішло не так

Сиджу з мокрим волоссям на кріслі і базікаю з коліжанкою в месенджері, паралельно зайшла вас провідати, бо щось давненько не писала.
Справи в мене добре, якби хто питав )
Місце прописки не змінила, місце роботи теж
Мали ми трохи неприємності, у вигляді інфекційної лікарні для Даніка і вірусу для Артемка. Дякувати Богу все минуло, тому завтра урочисто після двох тижнів відсутності мої дітки йдуть до школи.
Даніка вже сьогодні два рази голова боліла, один раз нудило і три рази боліли печінки (десь в районі селезінки ), але Артемко зламав всі його сподівання і сказав, що мама не повірить, тому Данік через велике «нехочу» все—таки склав сумку і наготував собі на завтра речі.
Ох вже ж ті печінки, завжди так неправдоподібно болять

 

ооо, буду знати яка перспектива мене чекає, бо нині намагався переконати мене, що понеділок - це теж вихідний в садочку.
Катастрофічно не хоче йти в цю групу.
І садок той самий, і одна з виховательок - та, що й в минулій групі.. Я вже починаю задумуватись, чи не тому він так часто мені хворіє цього року.. Я й сама намагаюсь йому робити вихідний чи серед тижня, чи в пятницю.. І не так, щоб ниє, чи плаче, але не хоче йти. Не подобається йому. Чоловік каже - переведи, або не звертай уваги -залишилось менше 3міс. Ага, їм хлопам добре, в них або-або.
Зима таки конкретно взялась за нас. Справжній лютий.
Вчора гарно виморожували бактерії - спочатку на першу Службу ходили, а тоді в обід, мої на санки пішли... Пра перед тим по мисці вареників втиснули, все як положено: більшому-більша, меншому-менша.
Повертаються - в малого руки і лице льодишки... Кажу- як?
" А мене тато до фаркопа тросом привязав!! Ну не мене, снігокат!! Мама, то так класно !! Я так ганяв !!! Шкода ,що ти не пішла..."
Думаю - добре, що не пішла. Весь кайф би їм поламала. А так, очі не бачать- серце не болить.
Ввечері вже на гірку не хотів, навіть на "чорну"..казав, що лиш Карпати його зможуть цікавити..Тому товклись решту дня в хаті.
Прання переться, робота помалу , але робиться, мороз - морозить, котел - працює... Чим не врочистість, пра?
Ще вчора познімали мої хлопці решту гірлянд по хаті і легенько намікнули, що ялинку час розбирати... Але до 10 березня ще далеко, тому навіть не дивлюсь в сторону розбирання. Ну люблю я ялинки.
З понеділком , вас і .

 

І я). Моя ще висить, і певно до Паски буде висіти), бо малій вона подобається))).

 

О, як добре, що тема активізувалася. З початком нового тижня всіх! Тільки хотіла написати, що ми з малою самі, як відчинилися двері - прийшла мама.... І тут я зависла... Ніби і добре, що хтось дитину порозважає. Але я вже трохи втомилася від тих няньок.
Та не про то. Моя врочистість - прогулянка на саночках і трохи пішки. Мороз не відчувається зовсім. Хто вагався - можна сміливо гуляти. О, та я не писала про мегаврочистість - коліжанка народила другу дитинку. З чого я дуже тішуся )) Вчора дочитала чудову книгу. Потім напишу у відповідну тему.
Проза... Поки не було... От тільки кепсько сплю. А точніше більше не сплю, ніж сплю. І причина не ГВ, бо мала не дуже часто прокидається. Мабуть якась психосоматика... Ех, піду приляжу.

 

Ага, вопше )
Поки дійшла з машини до школи — шоплі в носі примерзли

Але в школі відігрілась. Правда скоро треба буде їхати додому. Як ту маршрутку дочекатись

Веснаааа, ти дееее??

 

Плюсуюсь))Моя ще стоїть. Відчуваю,що атрибутику на поличках тільки мінятиму))Що там в мене 14 лютого стояло?)Ааааа, пара чашок із парою рука в руку)

На Стрітення запалювали на ялинці стрітенську свічку

Восьмого...хм...я її точно не заберу до восьмого березня? А що? Прекрасний фотофон,нє?))А до 12-го?А ви знаєте,що буде 12-го?))Впевнений вступ у п'ятий десяток.У.П'ятий.Десяток.Але Його Величність Час недаремно є мужчиною, поряд з яким в душі я відчуваю себе ще тим дівчиськом)Ровесницею доньки точно)
З цієї майбутньої нагоди сьогодні приїхав один подарунок. Аксесуар. Знаю,що не ношу. Цей буду.Відкривши-пищала від задоволення))
Ну і,як годиться, вкінці новин-про погоду)
Ідеальна,пра?Настільки ідеальна,що я в обід пробіглась пішки 5 км. менше,ніж за 45 хв.Настільки ідеальна,що вийшла з дому о 7.15,щоб лишні 15 хв.просто кайфанути зі сходом сонця. Чоловік робив кілька пропозиційних спроб,щоб завезти мене на роботу.Так в мене ж валянки! От чесно,ніякий мороз не страшний!

Та,ще я "підсіла" на матча чай та кероб. Вік - він такий, хто зна,що прийде мені в голову завтра.) Чоловік каже, що я якась загадка для нього, а я знаю,чи я сама себе знаю?))
Бережіть один одного, навіть якщо коло вас сама ребусна загадковість)

 

Як то тепер модно казати? В мене кров з очей.
Колись спробуйте на зміну написати щось цікаве і веселе але без бухла, дуп і шмарклів.

 

Бухла там не було. Допис видалила, щоб крові з очей не було. Писати більш не буду.

 

Пишіть пишіть. Думаю багато хто читає Ваші позитивні дописи.

І щоб не оффтоп.
Проза-дубак . Машина не встигає прогрітися поки доїжджаю до роботи. І знов стоїть на холоді. Кермо зимне. Нині в рукавицях їхала пів дороги.
Врочистість- зима гарна пора року зі снігом і морозом. Але вже трохи забагато того морозу. Ну але нехай ще 2 дні побуде і зиму змінить тепла весна.

 

І я відпишуся.
Новин мало. Вірніше їх купа, але у сухому підсумку топчемося на місці
Сьогодні я посиджу на лікарняному, очевидно, бо о 21 вчора ніяку няньку не видзвонила. Аню по морозу водити не можна, бо "недобронхіт" перетвориться всі ми знаємо у що.
Стільки занять собі придумала останнім часом, що до ліжка доповзаю у вже сплячому стані. Як каже моя тренерка з танців: "Нічого, на пенсії відпочину".
Із врочистості:

Усім гарного настрою!

 

Розповім я про день вчорашній, де було багато двіжу і трохи врочистості.
Завести шостого жигулятора при щирих -18 - я вважаю це врочистістю.
також врочистістю було те, що дітки погодились поспати в садочку. І всі зірки зійшлись: улюблені вихователі за зміні, улюблені шоколадні яйка в магазині, прокидання вранці у хорошому настрої. Я була страшенно вдячна малявкам, бо день обіцяв бути непересічно насиченим. І, зрештою, був.
По-перше, вчора у мене був перший в житті виступ в дитячому садочку Ага, Юлічка, 30 рочків, перший виступ, ггг. У Сергійка було свято Лесі Українки, і ми з ним розповідали віршика "мамо, іде вже зима" разом. Позичила шикарну вишиванку, помістила в неї свої форми. Фотографувалася з Його Їжачістю Знаєте що? Я давно вже так не хвилювалась. Але все минуло добре.
Потім я змоталась в ремонт одягу - забрати відремонтовані речі, потім - додому, доробити одну штуку по роботі, а потім - власне, на роботу. Підсумкова нарада лютого виявилась значно веселішою, ніж можна було очікувати. Я чекала у "свій город" не те що каменя з бруківки, а чогось такого в тротиловому еквіваленті. А не прилетіло Натомість, навіть немало позитиву було.
І ще - вдалося вийти трохи раніше і встигти забігти додому, майже не роздягаючись дати Дмитрові гарячої їжі, начистити картоплі на вечерю. 20 хвилин на все, щоб ви розуміли. І погнати далі - забравши малявок, везти їх спершу на Сергійкове айкідо, потім на Вірусині танці.
Потім ми йшли з Мурахом додому і основне завдання було - не впасти. І ми його виконали, що також врочисто.
Потім ми вирішили раніше лягти спати - і це в нас теж получилось.
Загалом, все получилось і получається.
І сьогодні трохи менше запари, принаймні, он яка вже година, а я ще на вулиці не була і ще не збираюсь А на обличчі в мене масочка і працюю я сьогодні з дому, якщо нічого не зміниться. В обід заберу дітей з садочка і буду вкладати їх на сон вдома і нюхати їхнє волоссячко. Вони такі малюсінькі малюки

 

Ішов «якийсьтамдень» сильних морозів. Ми вже наловчилися до денного сну в хаті. І то такий кайф: не тупцяти біля візочка на вулиці коли мала спить. І самій дрімнути можна, і повишивати, і почитати зручно. Ех, не фанат я довгих прогулянок... Врочистість 2: наш тато прикріпив назад захист на сходи, тож маю ще одну радість. Бо мені вже ноги відвалювалася гасати з дитиною туди-сюди. І не відволічешся ні на хвилину, бо вона вже на сходах.
О, а завтра вже перший день весни. Нехай і календарний, та ще трошки і холод відступить.

 

А сьогодні - 28 лютого - міжнародний день боротьби із орфанними (рідкісними) захворюваннями і якщо хтось із улюблених Посиденьок хоче зробити щось хороше в тему - можна підтримати петицію про збільшення пенсії для діток з інвалідністю. 2500 - це не гроші навіть для здорової дитини. А для інваліда - на воду з хлібом і памперси.

Дівчата, не пошкодуйте 2 хвилини часу Звернення батьків дітей з інвалідністю та дорослих з інвалідністю до Президента. ВИМАГАЄМО від Вас як від Гаранта прав і свобод людини і громадянина України, звернути увагу на наше грошове забезпечення, а саме принизливий розмір соціальної допомоги по інвалідності! Переглянути алгоритм розрахунку соціальної допомоги, при якому родина що виховує дитину чи дорослого з інвалідністю матиме змогу оплачувати свої витрати. Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України

Прози море: від рівня дитячої сопливості, до прольотів із кількома замовленими речами.
Давайте пошукаємо врочистість. 1. Приходив тато посидіти з Анею, і я махнула на роботу. 2. Ані не гірше. 3. Чоловік нарешті вийшов на роботу. Я навмисно ніде цю епопею не описувала, щоб не розводити жилєтку. Ніби трохи розгреблися.
Усім добра. Тепло не за горами.

 

Підписалась . Є 17821 з необхідних 25000. Залишилось 4 дні. Проголосувала дуже швидко, виявляється, якщо я вже хоч раз там регилась, то впізнає і впускає відразу - (пошта і пароль).
Прсиденьки, приєднуйтесь!

 

Ну що, з першим днем весни!? Зиму пережили, залишилось, перезимувати весну. Чогось хочеться, чи то тепла, чи якогось свята? Бо в мене якісь дні, всі однакові, хоч теорію добре знаю, що все (ну майже) в наших руках.
Всім гарного дня і теплого сонечка!

 

О ні ні, теплої-телої весни)

По темі, за останні два дні у мене було аж 4 круті врочистості)) Нарешті закінчила один курс, рада тому неймовірно! А ще бачилася з подругами вчора - типічно гарний дівчачий вечір Ну і нова стрижка: коротше волосся, але чуюся з новим прикидом легко і гарно) І всі ті врочистості такі мега круті для мене - що варті навіть вихвалялок!))

Проза теж є: поцапалася словесно з колегою: "люблю" людей, які самі не роблять нічого, але твою роботу критикувати - вони найперші говорити, то не мішка носити, як то кажуть! Але я видихаю, планую манікюрчик на вихідні, одну крутенну лекцію, яку чекала давно, похід в кіно і гульки та-та гульки в морози

Всім гарного завершення чеверга, не напружуйтеся сильно, пятниця вже завтра!

 

Ураа,весна!....надіюсь, за тиждень прийде))) а поки маю інші причини для радості - нарешті визначились з нашою літньою поїздкою і навіть квитки купили та ще й так круто, що повернувшись матиму час й до сестриного весілля підготуватись) подруга теж визначиласьз датами приїзду в Україну, правда, це буде аж в кінці літа, та все ж, матиму радісні зустрічі по-троху у всі літні місяці
А найкрутіше на даний момент це те, що дитина переключила свою увагу на тата. Тому, коли муж вдома, я маю трохи спокою, що саме по собі велика радість)

Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk

 

А в мене така вихвалялка-вихвалялище, що аж розпирає!
Наша ініціатива з допомоги незрячим діткам #допомагайвідпочиваючи підійшла до завершення. Дівчатка ми назбирали коштів і купили цілих ДВІ машинки Брайля і два спеціальних Дейзі плеєра для незрячих школярів!!!! І ці машинки і плеєри вже приїхали і чекають, щоб їх передали адресатам. Ура, тішуся неймовірно

 

Думала піти в жилєтку, та ну його.. Проза. Не така вже й біда .
Проза: я знайшла сіду волосинку. Ось так починаються 27 років. Так дивно: від кореня 10-15 см срібляста волосина, а потім звичайного коричневого кольору. Такий срібний колір...
Урочистіть треба настроєм створити. Запікається качка, добу промаринована. Ще годинку - і буде на вечерю. Дітки сплять. Всі. Рідкість така.
То ж почитаю книгу.
Я так скучила за читанням взапой . В "молодості" сотні книг прочитувала. А з кожною дитиною все важче знайти час, книгу, тим паче цікаву, корисну книгу. Але зараз книга є і я її вже читаю