Знаєте, ви кепкуєте тому що на даний час у вас таких проблем немає і хай їх не буде, бо інколи коли все навалилося дуже важко знайти правильний вихід і взяти себе в руки
Ну не любите ви свого чоловіка, а він охолов до вас. Ну які ще проблеми? Написали вам тут достатньо. Спробуйте щось перейняти
так, дякую, знаю, просто так і до зради не далеко, я може і не люблю, але людська жаба в мені живе, і в результаті я лишуся з 2 дітьми, а він при своій зарплаті зможе і дальше гуляти, от що заїдає
мдя...я буду нещасна, але зроблю всім на зло. Браво! Тільки одне питання, а що Ви виграєте коли силою буде тримати чоловіка? Саме силою тримати, бо шукати вирішення проблеми Ви явно не хочете.
Ви з ним не можете бути щасливою, чи не хочете . А думка про те, що він може бути щасливим окремо від вас викликає у вас злість і заздрість. Думайте як справитись з собою, а не як нагадити чоловіку.
не дуже є бажання щось вам казати, сумніваюсь, що з того буде толк, але раптом: Подумайте чого ви за роки подружнього життя "насіяли" і не дивуйтеся тому, що, відповідно, зараз збираєте. загалом по ситуації
ні силою тримати то визве тільки ненависть, але ж погодьтеся, то вийде що я залишуся сама, бо бачте чоловік остив і він так жити не може, а він піде окремо і буде насолоджуватися життям, а ти з 2 дітьми собі масти голову, ну де справедливість? --- дописи об"єднано, 22 Лютий 2018 --- думаю, багато читаю, працюю, не ддопомагає
@Karinos, еммм... А то не ви кількома сторінками тому прагнули розлучитися, але передумали, бо чоловік вам квартиру не залишить?
Коротке резюме: панянка чоловіка не любить, Вле виїдає ложечкою мозги, бо він падлюка така не може з себе витиснути любові. Давно б розлучилася і пішла до коханця, але коханця не є, та й варіант втратити квартиру і права на зарплату чоловіка турбує дуже. Тому єдиний варіант - довбати чоловіка і звинувачувати його в всіх бідах.
Ну коханця я не маю, і ясне діло що хочу щоб і чоловік ніс відповідальність за дітей і вставав по ночах а не кричав що він працює і спав і гуляв...
@Karinos, не знаю, як хто, а вимагати в чоловіка, який забезпечує мене і дітей всім і навіть більше (чи то не відповідальність?), щоб він ще й по ночах вставав до дітей, мені б совість не дозволила. А щодо гуляння... Треба ж людині якось розслаблятися, якщо його вдома стільки років зустрічає "жужужу".
@Karinos ви хочете щоб з вами носилися як з писаною торбою. А носитись зі злою, незадоволеною і роздратовано жінкою ніхто не буде. А коли жінка не зла, не роздратована і задоволена, то їй вже не треба щоб з нею носилися ) Розумієте?)
це я розумію, вже 2 тижні нікого не довбу а він собі далі свого, дуже важко змінити людину коли в нього своя стратегія, в нас бесіда глухого з німим, коли ми говоримо він каже толку з тих розмов, коли я і так вже все вирішив. Так мені обідно що чоловік може собі розвернутися і піти, маючи машину, квартиру і гарну роботу, а я що......пожертвувала своєю кар*єрою заради 1 дитини бо хвора, і зараз 2 декрет, можливості працювати на повну немаю, самі розумієте.....
