тобто ви тим користувалися лиш коли зовсім зле, а як покращувалось, то все таки робили далі самі? Чи то чоловікові лімітування теж тут мали місце?
Так, тільки коли зовсім зле. Потім флайледі і мордашка чоловіка перед фактом, що мені не нра така допомога, і можна раз в місяць таки взяти дітей на прогулянку. Потім, не дивлячись на протести чоловіка, вибрала віничок на колесах, бо назвати це роботом пилососом якось не випадає, ні по функціоналу, ні по ціні, докупила різних тряпчинок і насадок до швабр, які дають можливість мені нормально помити одну кімнату, поки діти "прибирають" іншу. І розслабилася. Коли чоловік репетує, що в хаті брудно, то я відверто кажу, щоб йшов і прибирав. Зазвичай процес закінчується на етапі позбирати свої горнята і донести до раковини. Я прекрасно розумію, що якби була жіночка, яка прибирала регулярно, то все було б набагато чистіше, а не розтягувалося на тиждень, але чесно, зараз не бачу резону. Я не настільки втомлена вже, в мене нормованіший графік, а не за місяць часу зроби все, що нормально розтягується на 3, бо більше часу вдома ти не маєш, бо потім знову треба їхати. Тому то таке. Спочатку я спробувала попросити родичів. Свекруха відпала зразу, сказала, що наша плитка не відмивається і пилюки багато (ну, якщо місяць нема кому її витирати, то скільки мало би бути?), моя мама під'їжджала і бігом промивала підлогу і вирила бульйон перед нашим приїздом, але користуватися тим часто не випадало, бо її робота не резинова. Але це дало можливість перший час якось триматися. Потім вже треба було щось вигадувати
в нас приватний будинок з невеликим подвір'ям. І дійсно суто чоловічої роботи ой як додається. тому що я не затягну гайку з такою силою. А якщо дітям треба в машинці батарейки поміняти розкрутивши викруткою оту тримачку, то ясно що можу сама. Ну і крім того я не знаю як там каніфоллю і паяльником орудувати і не дуже прагну. А він не дуже рветься дітям шарфи в'язати. це як з усім - справа особистих вподобань. Мені це відчуття дуже подобається, можу показати де ще брудно.
Ви якось не правильно сприймаєте. То її робота, робота оплачувана, а той факт,що вона вас оцінює як господиню - то її мінус і вас зачіпати не має)
мало того, це ще й у відгуку можна вказати. Якщо не здалося, звісно. Я взагалі мізантроп негостинна і патологічно недовірлива людина. Для мене попросити про якісь хатні послуги чи замовити їжу - це неприємно фізично. Але тут завжди на ваги стає те, що змушує замислитись про допомогу. Якщо це стан здоров'я чи ситуація, коли мене майже цілодобово нема вдома, а є ще діти, які хочуть їсти не лише намочену гречку, салати, канапки і йогурти, - то можу купити товар чи послугу. І повідчувати, як мені. Що переважить - дискомфорт від факту аутсорсу чи корить від послуги. Ну і на наступну фор-мажорну ситуацію робити висновки. Але мені простіше, бо я ті рішення ні з ким не узгоджую, ні в кого не прошу на це грошей і не маю звітувати, що скільки коштує.
власне не як господиню, не те оцінбвання. це твоє життя чистять без тебе, ну чесно, мені як в стоматолога, очима кліпаєш, нічого зробити не можеш, чекаєш. це багато чого змінює
ну, в стоматолога все однозначно - надо, Фєдя а крім того, зараз є можливості обрати комфортного стоматолога. З приводу "життя чистять" - дуже розумію, але тут все впирається в силу потреби. Для мене, наприклад, було здивуванням, що я можу спокійно ставитись до досить серйозного безладу, якщо я це обираю. Приміром: сьогодні багато роботи, багато занять дітей, купа справ крім того. Ввечері вдома торба повна. Питання: чи настільки суттєва мені та торба сьогодні? Чи кинусь я до ночі прибирати? Ні, я розчищу дорогу до ліжка, знайду приблизно одяг на завтра - і навіть прасувати не буду, кину на кухні гамузом. Завтра буде новий день, нова 06:00 і нова кава. І тоді я попрасую і ще щось позбираю. А сьогодні - сховати в холодильник все, що псується, кинути сушити взуття, щоб зранку було в чому вийти. І жодних надзавдань. Але це офтоп, бо мистецьких рішень у мене нема взагалі.
Ваше життя ніхто крім вас не почистить ))) а от супутні речі, як то вікна, холодильник, ванну з туалетом, можна сміливо довірити чужим рукам і без докорів сумління приділити час собі, дітям, чоловіку, тишині....та чому завгодно. Я розумію про що ви пишете, бо в мене так само- так як я ніхто не зробить, але виявляється краще за мене робить багато хто) і мене то не парить, я від того кайфую)
Наші родичі, пара яким за 50: раз на тиждень до них в 3хкімнатну квартиру приходить на 3-4 години прибиральниця, все що треба прибирає. В цей час знайомі гуляють чи в кіно, чи в театр заходять. Прийшли - чисто, без зайвих поглядів. Але ця прибиральниця рекомендована з чистою репутацією і нормальним сприйняттям своїх обовязків.
І я б з радістю взяла помічницю, думаю, коли вийду на роботу, так і зроблю. Не люблю прибирати, але люблю коли чисто. Шо дєлать, доведеться))) але мабуть мамі свекрусі не скажемо
ну я якраз про те саме.. чоловіча робота це те що жінка не може зробити, ну або там дуже незручно а решту роботи може робити той, хто хоче чи краще вміє, без поділу на стать ну і я суджу по всяких "блогершах домашнього затишку", які там спокійно можуть годівничку зробити чи якийсь дрібязок інтерєру, і прекрасно справляються з основним набором робочих інструментів.. ніхто їх не вважає від того мужніми, чи типу що це би мав їх чоловік робити
Дівочки! Виникло у нас з чоловіком питання і не можемо дійти консенсусу. Чи повинна дружина готувати чоловікові одяг?
людина повинна щось тільки собі. бути наприклад чесною, з собою))) Дружина може бути непроти готувати, якщо чоловік гарно попросить. А так, корона з голови не впаде чоловікові, якщо сам наготує. Це навіть корисно, я б сказала, коли щось робиш сам, то цінуєш коли це роблять тобі.
Я перу, складаю і сортую по різних поличках у шафі. Вважаю, що витягнути готове чоловік може сам - не мале дитя. При потребі я можу порадити що вдягнути, чи звернути увагу, що то вже брудне, одягни чисте. А саме готування щоразу вважаю баловством. Та й не завжди час на то є. Хоча, як не встигає чи кудись спішить і попросить підготувати щось,то готова без проблем це зробити, як маю можливість. Цікавить,як в інших є.
Ніхто нікому нічого не повинен! Шлюб - добровільний союз двох рівноправних людей (принаймі так би мало бути, на мою думку). Все по спільний згоді та домовленості, аби обом було комфортно. Що мається на увазі під готувати? Я наприклад перу, сушу, складаю в шафу, при потребі прасую. Зранку чоловік сам вирішує, що вдягати і бере собі одяг. Якщо на забаву, в театр чи на якусь дефіляду, то вже я втручаюсь
Тут може не стільки акцент на "повинна", як деколи можна допомогти. А взагалі цікаве питання, і розглядати його можна з дуже багатьох сторін. В мене, то я, перу, прасую, але щоб так докладно: труси, шкарпетки, сорочка/футболка, штани, взуття, кожен день готувати- такого нема. Хоч впевнена, хто б від такого відмовився?
Не повинна. Лише за бажанням та згодою обох сторін =) Я не готую. Ну як? В машинку запхала - попралося - порозвішувала сушити (зараз частіше чоловік розвішує) - поскладала в шафу. А вже з шафи чоловік самостійно обирає собі одяг відповідно до сезону/погоди. Я можу лише порадити щось інше, бо замерзне чи спариться. І то не завжди до моєї поради дослухається (інколи - і правильно робить ). От якщо прасувати щось треба (сорочку чи джинси) - то вже тільки я. І ми домовились, що він мене за кілька днів попереджає, що є потреба у прасуванні. П.С. Регулярним готуванням одягу (прямо щоб от на стільчик поскладати труси/шкарпети/штани/светр) можна настільки розбалувати, що потім, не дай Бог, жінка не може наготувати - і чоловік реально навіть не знає, де в нього що лежить і що з чим вдягати.
