як вмію-роблю і не парюсь) і не витикую) я до заміжжя як тре було- і цвяхи вбивала і підлогу шліфувала) бо не було кому) моя кума - плитку в кухні сама положила) зато чоловік в неї посуд миє)
Та власне, що дискомфорт відчувається. І ніби хоче навчитись, та все ніяк - голова в нього не працює під такі побутові речі. Вже і купу інструментів собі купив, і відео всякі дивиться. А я те саме можу зробити за 5 хв і пилочкою для нігтів Потім ходить сумний. Як вішали недавно фотки на стіну, то взагалі було ціле шоу. І навіть розлупана стіна не спонукала зі мною порадитись. Я потім питала чому, то пояснив, що не хотів, щоб я розказувала, як то зробити. Хоча я потім і рішення за 5 хвилин придумала, і виправила. Я на ту тему, як і взагалі "керування чоловіком", дуже делікатна, бо мені дуже не подобається, як жінки чоловіками помикають, а якщо ще й привселюдно - це взагалі жах. Ми зазвичай домовляємся про все. І роботу не сильно ділимо на чоловічу/жіночу, особливо після народження дитини, але бачу, що чоловікові не дуже подобається, як я сама беру до рук шуруповерт. --- дописи об"єднано, Feb 9, 2018 --- От і я люблю то все робити. Зараз взагалі маю ідею-фікс підтюнінгувати полиці в гардеробі. Я вже чоловікові то казала, він якось неохоче то сприйняв. Думаю, що то буде для нього удар, якщо я візьму і сама то зроблю.
це вже подібно на талант. А щодо невміння і не хотіння - розумію чоловіка... От у мене нудота і головокружіння, коли треба комп'ютери перепідключати чи мережу налаштувати. Я знаю, що і як, і знаю, де подивитись те, чого не знаю. Але мені тупо погано, і зроблю сто непотрібних справ, щоб лишень не робити тієї. І часом злить нереально, коли кажуть, що я того не вмію. та з іншого боку - я ж сама даю привід так думати...
Я б купила нові - старі віддала в Оселю чи кудись ще. Там і полагодять і використають і Ваш чоловік - герой. --- дописи об"єднано, Feb 9, 2018 --- Справа не в тому. Якщо я люблю щось майструвати, то я це і роблю. А не спочатку прошу чоловіка, в нього не виходить і я з виглядом профі (йому точно так буде виглядати) роблю сама.
О, про комп'ютер в нас теж було. Особливо, якщо потрібні якісь специфічні налаштування зробити. Йому бракувало терпцю, а я таки доколупувалась до істини. Дивувався, трохи сумував, що сам не зробив. А потім ще друзям розказував, як я кльово то зробила) і зрозумій його) Хоча тепер в схожих ситуаціях таки більш терплячий і доводить сам до кінця. Може і з дрібними ремонтами скоро навчиться... До речі, про Оселю варіант. Бо мені би серце боліло викинути практично добру річ на смітник. Може іншим разом поламається щось менш любе моєму серцю
А маєте вміти?))) ПиСи Я в техпитаннях повний профан. І навіть не намагаюсь. Мені тільки кнопку вкл-викл можна довірити. --- дописи об"єднано, Feb 9, 2018 --- @phobika я б погодилась на нові крісла.
та хто його знає, чи маю, але ж вмію в професійні обов'язки не вписано, по життю час від часу потрібно. --- дописи об"єднано, Feb 9, 2018 --- я коли сумую, що не сама зробила, то мені допомагає зробити щось інше - корисне і бажано трохи "круте", навіть якщо в геть іншій галузі.
В мене складний випадок: він вміє все - від вкрутити лампочку до спроектувати "розумний дім" і повністю його змонтувати і налаштувати. Тому в мене нема проблеми, що щось там станеться з його самооцінкою. Є лише проблема, що весь вільний час йде на ці проектування, налаштування і ремонтування. Тому я би рада якийсь ремонт крану чи крісла віддати на поталу майстру за гроші, но не судьба. Зате мій чоловік не вміє навіть макарони зварити і не знає, де шукати шкарпетки
От я жила в сім‘ї без чоловіка і багато чого вмію сама, на жаль. Чоловік багато чого не вмів і не хотів робити, поки я туди лізла. Так, інколи треба місяцями чекати, ну але інакше не навчиться. Ну і то не то, щоб я щось нав‘язувала йому. Він сам підтверджує, що хоче, то вміти. Просто важко підійти робити те, чого ти ніколи не робив, от і тягнеться. То не заважає мені інколи брати в руки шуруповерт, бо я то люблю)
От я і не хочу тим профі виглядати ні зразу, ні потім. Якщо щось незамітне підкрутити, то я і не кажу ніколи. Але непомітно поремонтувати 2 крісла я не вмію, а чоловік навіть без прохань то сприйме не дуже. Якби вони були старі, чи хоча би мені не подобались Мій вміє. І картоплю смажить смачніше, ніж я. І я щось ніколи не сумую з того, навіть навпаки)
а мій, навіть якщо перед його носом лежать наготовлені шкарпетки, не знає - ТІ це шкарпетки, чи не ТІ..
Я от часом дуже дивуюся з того життя. От якщо чоловік класно готує м'ясо чи там якусь фірмову свою страву, його дружина на весь світ буде розказувати, як їй пощастило і який в неї молодець чоловіе. Фотки в інстаграмі, сто разів за столом наголосить, що це готував чоловік, а в неї так добре не вийде, чоловіка хвалить і любить. І я щось не чула, щоб якийсь чоловік, готуючи вечерю на 8 персон, переймався самооцінкою його дружини. Так само, коли чоловік складає одяг в шафу, пилососить чи вишиває хрестиком. Суцільне мімімі і охи-ахи. Але жінка ніколи не розкаже друзям, що вона вкрутила лампочку, ще й від чоловіка приховає, щоб йому там в голові травма моральна не сталася. Ну що за ... ? Ви мені вибачте, але якщо в мого чоловіка така хитка самооцінка, що знижується від того, що я полагодила шухляду, то це його проблеми, а не мої. Якщо він чесно пропонує або купити нові стільчики, або поремонтувати їх дружині (бо в неї виходить це добре), при тому не дується і не робить з того проблеми, то проблеми нема. І я би полагодила ті крісла, якщо я можу і вони мені подобаються. Або купила нові, якщо до крісел мені байдуже.
Згадала собі історію про чоловіка, який шнурки не вмів зав'язувати. То знайома розказувала про свою знайому, яка за кордоном вийшла заміж. Але то не заважає їм мати дуже гарні стосунки. Тому "не в пирогах счастье"...
Ну то таке питання. Я наприклад теж маю мухи, які зачіпати не можна. Чоловік то знає і зважає. Вважаю то нормальним.
Купи собі якусь ікеівську ковиряку ))) і закручує гвинтики. Чоловіка попередити, що це іграшка. А те що не дає наймити когось, то така доля і так тому і бути. В кожного свої мухи. Я теж ревнива до деяких видів робіт.
Мені здається, що половину "суму в очах" жінка спокійно може придумати. Тому не факт, що аж така хитка. Ну але один пункт для мене залізний- якщо попросила щось зробити, то потім не пхатись самій. Якщо що то риса "вкручування гвинтів" дуже навіть тренується. на жаль в багатьох чоловіків не було прикладу батьків (татів) на всі руки, то вчаться вже аж тепер. Або були такі знаєте "уйди криворукий тільки все зіпсуєш". і якщо дружина всім своїм виглядом після прохання щось прикрутити показує, що таки-да криворукий і я сама за 5хв... я б засумувала.
Так, якщо це окремі мухи, а не стиль життя. Уявіть собі ситуацію, що жінка абсолютно не вміє готувати. От не склалося в неї. А чоловік вміє, і любить, і хоче. Але її то ображає, вона обіцяє завтра-наступного тижня-з першого квітня підписатися на кулінарних блогерів-піти на курси-спитати поради в мами, але до того часу чоловік не має готувати, бо це може її образити і вона взагалі не захоче ніколи готувати. А до того харчуватися сім’я має мівіною чи замовленою піцою. Дивно, правда? Інша справа, якщо дружина хоче спекти, наприклад, щось конкретно, а чоловік постійно дивиться їй під руки і підсміюється, бо той крем його ще бабця навчила робити ідеально. Та власне десь так воно в більшості і є. Так, але це вже якась нездорова реакція, імхо. Я згодна, що раз вже попросила, то не лізь під руки. Але для мене є нормальним не просити спеціально (бо це чоловіче), а зробити самій і не відчувати з того приводу докорів сумління чи образи за те, що сам не здогадався і не вирішив негайно.
От, то наш варіант. Чоловіка тато вміє буквально все. Тільки от я не хочу бути тою дружиною. Я ті крісла початково не хотіла сама робити і чекала рівно стільки, скільки могла витримати. Буду при можливості залучати спеціалістів на майбутнє, мабуть.
От направду, що мене страшенно дратує,так це отой ненормальний "поділ" обов"язків. Чоловік мамонта добуває, жінка хату пильнує. І від тих засуджень дурнуватих чи то в чоловіка, чи то в жінки самооцінка огого як хромати починає. І або осуд від людей, що хлоп бабську роботу робить. Також є багато прикладів і в середині сім"ї, коли наприклад народжується дитина. То новоспечена мама знає ВСЕЕЕ, а тато нічого. Та блін, вся різниця в тому, що той тато тільки цицьки дати не може, а все решта не гірше від мами. Але потім та ж мама своїй мамі, подругам, на форумах буде жалітися, що чоловік з дитиною не хоче сидіти)))