Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. припустімо.... (тільки припустімо) ... що ви правозахисник. перша справа, шалена увага журналістів, людина, яка стає перед судом -- невинна (ви це знаєте), все залежить від вас.... понеділок: суд. три дні підряд у дитини коліки, вона кричить всю ніч... п’ятниця, субота, неділя.... ви НЕ спите... дивно, маюнко, що ви не зрозуміли четвертий пункт...
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. я просто подумала, що то про кар"єру дитини. Пупере, так як - взагалі не мати дітей(своїх - прийомних - всі хворіють, скрізь бувають кризові ситуації)? а я хочу багато діток і зроблю все можливе, щоб усе вийшло. і сподіваюсь, що матиму підтримку від близьких мені людей. взагалі я труднощів не боюсь. їх можна подолати. потрібна сила волі, бажання і терпіння.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. якщо не боїтеся труднощів -- це означає, що не усвідомлюєте величину відповідальності.... скажу чесно: десь приблизно до 25-и я думав, що всиновив би дитину, чи навіть дітей... чи навіть багатьох!.... фільм "містер індія" -- був мій улюблений серед індійських...
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. думаю , віповідальність полягає не у страху перед труднощами, а в усвідомленні того, що труднощі будуть і що треба буде їх долати.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. впевнений, що перші місяці вагітності намалюють хвостик, а перші місяці після пологів поставлять крапки над "і".... а взагалі, абстракція -- це добре... це мені у вас подобається.....
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. думаю, народження дитини має бути свідомим кроком, тому тут абстракція недоречна.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Тут питання не дуже точне. Одна річ - коли не можеш мати своїх дітей, а хочеш. А інша - просто так, з добих намірів.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Хто-зна? Можливо. Я дуже непередбачувана людина, навіть для самої себе. Керуючись просто міркуваннями длброчинності - скоріше ні. А керуючись почуттями, що могли б виникнути до певної маленької крихітки при ближчому знайомстві - думаю так. Аналогічно. Тому мабуть в нашій ситуації не дуже доречно, чи навіть коректно розмірковувати на тему "зміг - не зміг". Але є ситуації і ситуації. До речі, а як ви ставитесь до сурогатного материнства? Чи змогли б ви, не маючи можливості самим народити дитину, вдатись до такого кроку? Чи змогли б ви, виносити, народити для когось (скажімо, для близьких вам людей, друзів) дитину? Матеріальну сторону дозвольте упустити. Мене більше цікавить морально-психологічний аспект цієї ситуації. Зауважте, якщо хто не знає, що в цьому випадку "замовники" отримують 100% свою рідну фізично і генетично дитину. А щодо мене, я б змогла як і вдатись до таких послуг, так і народити не свою дитину.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Я дуже часто чую такі докази "проти всиновлення" і маю свою думку выдносно цього - бувать генетичны захворювання ,чи схильнысть до них, Не буває генетичної моделі поведінки. Як буде поводитися ваша дитина (прийомна чи народжена вами) залежить лише від вас і від тої кількості любові яку ви дасьте цій дитині. Якщо у вас вертиться в голові думка , що це не моя і моєю ніколи не буде- вам не можна всиновлювати, ви лише завдасте дитині болю. Цікаво чи хтось з людей що пишуть тут бачив очі дитини котру "повернули" усиновителі, через проблеми з розумінням , чи через хворобу - я бачила і це страшно . Не треба іти всиновлювати чужу дитину- треба іти за своєю дитиною, ви її одразу впізнаєте серед інших, так сталось що вона народилась в іншій родині, але вона ваша . - ви все ще вірите в те що це ви виховуєте дітей ????. я чомусь переконана що це вони нас виховують. Коли ви приймаєте в свою родину дитину , байдуже їй пів року чи 15, це уже особистість зі своїми вміннями і навичкам, якщо ви з першого дня будете поважати цю маленьку особистість і не вимагати нічого взамін рано чи пізно ви станете родиною. Головне щоб у вашому серці було місце для неї. Щира повага тим людям які зробили цей непростий крок.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Є успадкована модель "біохімії" та нейрофізіології. Внутрішня секреція, рецептори, збудження-гальмування і тисяча інших факторів. Це можна тільки "підкоригувати", але годинниковий механізм бомби зупинити повністю не вдасться. Все це - галузь лікарів дуже високої кваліфікації, не районного лікаря загальної практики. А щодо генетики vs виховання - ми пам"ятаємо гасло "Генетика - продажна дівка імперіалізму" з одного боку і "народного академіка" Т.Д.Лисенка - з іншого. Селяни й садівники-аматори, вибираючи насіння й саджанці, перш за все цікавляться сортом, походженням, "брендом" розплідника - розсадника. А в питанні, що обговорюється, сподіватися, що Бог, Доля винагородять благодійника автоматично - це, перепрошую, недалекоглядно.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Останнім часом часто думаю, чи змогла би всиновити дитину. Це дійсно важкий і відповідальний крок. І дуже добре, коли обоє батьків спільно готові до того. Думки про всиновлення ніколи не відкидаю, думаю, змогла б. Бог завжди дає сили і допомагає.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. так.... погано я, мабуть, роблю натяки.... "абстракція" -- уявляти те, чого ніколи не було чи не мали і стверджувати, що це по силам.... так зрозуміліше?..
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. гіпотетичний день Ви зранку послали сусідку, потім 12 годин просиділи за компом, викуривши за цей час пачку цигарок, увечері по пивасику з друзями , чіпси жуйки , інща фігня, півночі бавитеся в Дум і Контрл страйк, усі вихідні дихаєте смогом з вікна лежачи на дивані. Ви справді думаєте, що біохімія і все те решта у вас у відмінному стані і ваші гени не несуть потенційних хвороб , які накладуться не гени партнера і не зможе вистрілити якась домінанта... А ще коням на базарі в зуби дивляться , а рабів колись на ринках роздягали щоб подивитись на довжину ніг чи статуру. Я дуже люблю коли люди говорять про генеалогічне дерево , про чистоту крові і роду . Особливо якщо це кароокі і чорноброві люди .
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. "наталю ліпська", прошу мені вибачити, але з вашого допису я так і не зрозумів: ви би всиновили чи ні?....
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Я зранку п"ю талу води з лимоном. Потім - аутотренінг, йога, контрастний душ. Так, 12 годин за компом, пачка цигарок. Але при тому - гранатовий сік, хурма, вітаміни, антиоксиданти. Знаю, що прабабця мала діабет, а бабця по іншій лінії - наслідки малярії. Ніяких фобій з цього приводу не маю. Абсолютно правильно. Бо купують годувальника собі й дітям. Генеалогію свою дослідив до 11-го коліна. Але не для понтів перед колегами. Просто для себе. А в Штатах прізвище відомого козацького старшини (яке я, українець, не успадкував), носять прийомні (пардон-не білі) діти православного батюшки. Втім, він розлучився з дружиною (англомовною) і подався до монастиря. Це вже не мої справи...
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Пупере, ти щось накручуєш. Я після народження малого взяла рік перерви, а коли повернулася після того на навчання, то вчилася краще, ніж до того і закінчила з червоним дипломом та дипломною на тему, на яку в Україні ще ніхто не писав. Маю знайому, в котрої просто-таки карколомна кар'єра. І при тому троє дітей. І чоловік також не сидить удома. Обоє мають чудову кар'єру і чудові в них діти, дуже задбані і дуже розумні. Якщо хтось хоче, то й робить, що може і не може, а як комусь лінь, то завжди знайде оправдання. Додано через 8 хвилин Хорошу тему зачепили. Я би ніколи не могла на таке піти. Ні сама для когось народжувати не могла б, ні взяти дитину, коли мама її лиш народила. Якось отаке купування мене вбиває. Сама думка про це. Якось воно на всі 100 виглядає як бізнес. Та й для близьких народити, а потім бачити цю дитину... Як пригадую свою вагітність, то розумію, що ні, ніколи й нізащо я би не могла віддати дитинку після того, як її народила. Навіть якщо вона генетично би не була моєю. Відокремитися я би не могла ніяк. Інша справа, якщо мама дитину народила і залишила. Як начитаєшся про те, як дітей викидають, трактують як мале кошеня якесь, то серце рветься. І коли ми готували подарунки на Миколая, то я кожен лист читала й плакала, а подарунок кожен складала індивідуально і як для рідної дитини. Якби могла, взяла би до себе. І не має значення, що вже є свої діти. Воно одне другому не заважає. Додано через 24 хвилини Щиро кажучи, не розумію я такої позиції. Це якісь стереотипні страхи. Невже немає виродків у так званих "Нормальних" сім'ях? Невже порядні люди ніколи не плюють у душу? От я одній дівчині тут допомагала, підтримувала. Дуже побожна та хороша дівчинка, з хорошої сім'ї, а так в душу наплювала... І не шкода мені всього того, що я для неї зробила, просто боляче дуже. То як можна такими стереотипними речами жити і думати, що всі покинуті діти гіпотетичні вбивці, п'яниці й наркомани? От, може, ви мені поясните, хоч трохи.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. "наталю ліпська", прошу мені вибачити, але з вашого допису я так і не зрозумів: ви би всиновили чи ні?.... 1. батьки допомагали?.. 2. скільки в тебе дітей усиновлених?..
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Я працювала і платила няні. Якщо ти читав мене раніше, то знаєш, що я лише своїй бабці довіряю. Батьки би й так не допомогли, бо працюют з раня до вечора. Усі. Дурне питання, на яке ти сам знаєш відповідь. Я тобі кажу реально, що є приклади людей, котрі без проблем дають собі раду з тим, що мають дітей. Знаю сім'ї, де є лише усиновлена дитина. Знаю, де є і адаптовані, й народжені в сім'ї. Різниці між дітьми ніхто не робить. І часом дійсно так трапляється, що нерідні більше на батьків схожі, ніж рідні.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. колись я була вбила собі в голову, що не можу завагітніти і дітей власних в мене не буде планувала всиновити, але коли "стану на ноги" зараз я маю свою дитину і тепер я до всиновлення готова більше, ніж коли власної дитини не мала бо я не знаю чи були би в мене материнські почуття і інстинкти якби не мала власної думаю я багато чого би не розуміла, але може то і не так, хто то може знати? я думаю, що коли мої діти підростуть я зможу всиновити дитину принаймі таке бажання в мене є, але загадувати наперед не буду точно знаю, що якби зараз мене доля звела з якоюсь покинутою дитиною, я би її не відпустила, а взяла би в свою сім’ю тепер такі речі мабуть просто так не трапляються
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Ги, по начитаєшся тут ...о так прийдеш додому колись ...а дружина тобі .... "любий, у нас поповнення" ... В принципі , я теж проти, із-за генів ... воно все рівно проявиться під час повноліття ... практика показала ...
