А яке це має відношення до вашої ситувції і до ефективності психологів вцілому? Хоча тут ви мислите ( мимоволі певно) в правильному напрямку - психолог нічого не зробить без вашого бажання.
я так інколи і роблю, беру себе в руки і без скандалу, на що він мені спокійно відповідає я то і то робити не буду і все, ти роби як знаєш, то як тоді реагувати? --- дописи об"єднано, Feb 5, 2018 --- та ні я так просто приклад привела, бо і мені не допоміг ну ніяк, гроші на вітер
@iragonzales знаєте, на форумі є жінки з різною долею, і з різними за здоров’ям дітками. Така ситуація має право існувати. Але не має права бути показовою. В цьому відео стан здоров’я дитини не ж головною проблемою. І я не бачу перегукування з ситуацією форумлянки. Якщо вірити словам @Karinos не стан здоров’я дитини привів сім’ю в дану ситуацію.
Десь читала не спіши судити того, коли не пережив того , що пережила ця людини. Я знаю про тих формулянок. І мабуть саме за порадою і підтримкою тих дівчат прийшла автор.
Так це ВИ собі придумали, що мова йде про стан дитини. Насправді все, що тут описано - про чоловіка, який не приніс щось там в жертву і про те, що всі тій форумлянці винні. Насправді дитина, яка не може сама про себе потурбуватись - то страшний біль для серця мами. Тут в мене слів нема. Але форумлянка про це згадує дуже дотично. А ви запостили відео про маму в страшній депресії. Відео, де мама і неповносправні дитина тет-а-тет, принаймі в сприйнятті виснаженої мами. Я вважаю, що з вашої сторони це неприпустима маніпуляція.
@marianast маніпуляція? Ну, а сенс тут мені маніпулювати? Зі сторони -ця масова навала критики для мене виглядає несправедливою. Я не ідеалізую автора, але всіх псів на неї спускати також не можна. І до чого тут приклад????Ми не в школі. Ми не комуністична партія і не комсомол...
Який приклад? Масова навала критики, за вашими словами, то всього лише колективна спроба змусити цю жінку глянути на ситуацію під іншим кутом. Бо , власне, її сприйняття є деструктивним, для неї, для дитини, для сім’ї. Так, правда іноді страшенно неприємна штука. А ви наче з паралельного світу
Вам те як то все виглядає подобається? Мені ні. Мені це виглядає насмішкою. Людина підтримки шукає....чуєте ...підтримку. Не можете дати - не робіть нічого. Тій людині ще дитину виносити і дитину гледіти. Залежно від того що та жінка тут прочитає ,ймовірно так за дітьми і дивитися буде..Ви не знаєте який зараз іі психологічний стан. Не дозакопуйте.
Для вашого розуміння - серед гулу тверезих голосів, ваш голос звучить : « тут земля рихленька, копни глибше, закопайся». Ви загострюєте там, де категорично не можна. Більше нічого вам писати не буду. Пожалійте і ви свій моральний і інтернет ресурс !
Ой ну все вечір перестав бути томним. @iragonzales відео не в тему абсолютно про що Вам написали. Наполегливо рекомендую цю тему не прокачувати якраз через живих і справжніх форумлянок, в яких діти з особливими потребами. А не троля захищати. До всіх: не ведіться і не сваріться. Бо закрию тему.
Ну видно не випадково я зайшла в цю тему. Не полінувалася і перечитала всі ОЦІ дописи. Я все-таки надіюсь, що у Вас депресія, бо іншого виправдання тому, що Ви несете немає. У мене одна дитина з аутизмом, інша з таким діагнозом як у Вас плюс ще. Їх треба водити по спеціалістах і ще я займаюся до 5 годин вдень з ними сама. Свою особливу дитину я народила в 19 років, і так свої амбіції прийшлося трохи вгомонити. Ми знімаємо квартиру, батькам ще самим треба допомога. Закордоном ще не була, достаток - не голодаємо, але забезпечити дитину такою реабілітацією, якою б хотіла не можу. То я не жаліюся, просто хочу розказати Вам, що мою думку варто вислухати. Як я і казала, надіюся то у Вас депресія. Інакше Ви дійсно застрягли десь в дитинстві. Нема чого злитися на світ, що у Вас така дитини, тим Ви нічого не доб'єтеся, ну і пора вже прийняти ту дитину такою, яка вона є. Я не кажу любити, бо бачу у Вас тої любові нема, а хоча би прийняти. Ви знаєте скільки чоловіків залишає жінок з особливими дітьми? Ви знаєте наскільки чоловікові важко прийняти, що його дитина не така? А Ваш ще й так турбується дитиною, таких чоловіків одиниці. Його як мінімум за то можна любити і поважати. А ще за то, що терпить дитину-Вас, бо мені самій захотілося Вас чимось стукнути, а я і уявити не можу, що він від Вас вислуховує. Ще розкрию Вам велику таємницю, кар'єра теж з неба не падає, для того також треба чимось жертвувати і багато-багато працювати, а виглядає, що Ви того робити не будете. І взагалі ото Ваше, батьки мене не підтримують, батьки люблять сестру і т.п. то все дуже інфантильно, доросла людина таким перейматися не буде аж так. Тому беріть себе в руки і не знаю, Ви хоч когось любите в цьому житті? Заради тої людини відкрийте очі і подивіться на себе збоку, подякуйте Богу за те, що у Вас є і шукати іншого психолога! Забула добавити, гуляти можна не лише з колективом, нових знайомих можна знайти і в салоні, і на вулиці, і на заняттях, куди Ви водите дітей і ще на усіляких мамських бранчах і т.п. Головне бажання
продовжувати бути врівноваженою) зробіть собі дієту від скандалів)) ну хіба би чоловік почав благати щоб ви його попиляли))) ну і я вже писала
О ні, благати не буде, але нариватися, провокувати, доводити до сказу...та... обовязково.,.то треба мати силу витримати.
Я досі в шоці від прочитаного. У мене часом опускаються руки від такого. Я знаю мільойон людей які мріють про дитинку, квартиру, чоловіка...блін та про чортів айфон. А тут таке, гульбану ій треба при вагітності і не цілком здоровій дитині. Моя вам порада ідіть в загул і то пошвидше і обовязково в клуби з коктельчиками покрепче. Тільки потім не плачте, ну це коли розум появиться.
А в мене таке питання про "дати чоловіку побути чоловіком". То я про всякі побутові речі. Не можу сказати, що чоловік не робить нічого з побутово-ремонтних робіт, але дещо він просто не вміє, або не бачить, як то зробити. А я досить часто то вмію і можу. І як бути? Наприклад в нас поламались крісла і треба було одне заклеїти, інше - замовити нову деталь. Чоловік щось там клеїв, злився, так і простояло крісло 2 місяці в кладовці. В результаті я його поклеїла і все з ним гуд. Друге знайшла, де зробити ту деталь, тільки треба було відкрутити відламану. Мені аж незручно було, що люди місяць чекають, поки ми то зробим. То воно взагалі не відкручується за словами чоловіка, то він потім не прикрутить, то ще щось. Ну я таки то зробила сама. Ніби розумію, що то по самооцінці йому б'є, і що не варто такі речі мені робити. Але як ж бути? Жити з поломаними речима? З тими кріслами чоловік вже казав давай нові купим. То ніби плюс, бо він завжди готовий заплатити за ремонт чи купити нову річ, але зазвичай роботи на півгодини...
я би перестала бавитись в "чоловічі" і "жіночі" "обов'язки". Визнати "вмію - не вмію" і все. Тяжке піднімати, звісно, не варто. Але, приміром, якісь мінімальні дії з шуруповертом чи лампочками - особисто я не розумію, яка різниця, хто робить. Жити з поламаними речима (знову ж, для мене) не варіант З приводу самооцінки чоловіка - зараз з навчальних ресурсів навіть на ютюбі можна такого знайти, що не те що крісло клеїти, а космічний корабель водити навчишся. За наявності бажання, звісно. а якщо він не хоче клеїти крісло, але при цьому, наприклад, гарно прибирає вдома, - то проблеми якби і нема. Якщо ж відчувається дискомфорт, варто вчитись робити те, що хоче навчитись.
Я обожнюю вкручувати лампочки серйозно, мені то в кайф. І дуже люблю всякі шурупчики поправляти викруткою.