Так як я зрозуміла на певному етапі догляду за особливою дитиною один з членів сім'і не захотів трохи пожертвувати свою кар'єрою заради кар'єри іншого.
А вона та кар"єра була? так щоб реальні гроші зароблялися? Чи краще сісти всім разом дитину глядіти і грошей не те що на шуганірнг, а й на продукти не мати. зато рівноправ"я, йолки. Ну і зараз це все одно не актуально - якщо в скорому часі ще один декрет. Який сенс зараз шаблею махати і даремно всіх будоражити? Потихеньку планувати кар"єру - так, але отакі незрозумілі закиди: то розлучення, то коханець, то переїзд... Автору варто таки пожити самій на орендованій квартирі без допомоги чоловіка, бабусь і т.д. І платити за неї, продукти і все решта з суми потенційних аліментів і своєї зарплати. От тоді красота - самостійність: хоч коханець, хоч гулянки, хоч робота, хоч манікюр, ага
Ойойой. Як все залежить від світосприйняття. Особисто я побачила багато порад і багато мотиваційних копняків. І багато приводів задуматись над власною поведінкою і постановкою себе в сім’ї. Хто за чим прийшов. Якщо нити, що всесвіт не крутиться довкола власної персони - то так, все написане на форумі в адресу форумлянки нищівна критика і тотальне нерозуміння
можливості за кордон їхати не маю, оскільки в тата 25 років стажу, буду народжувати в нього --- дописи об"єднано, 3 Лютий 2018 --- так, мене це всі питають, вийшла заміж на 4 курсі 20 років, в 23 родила, заміж вийшла тепер собі чесно признаюсь, бо не хотіла жити з батьками, я не люблю коли мною керують і постійно потрібно було звітувати перед ними. Народилась дитина, все було ок, до того часу поки в 3,5 іс вона не попала в кому на 8 днів, і тоді почалося, лікарні спеціалісти і т.д Поки закінчила інститут спеціаліст, магістратура і в 22 завагітніла, часу працювати не було, особлива дитина і тепер 2 вагітність, поясніть коли мені було до кар*єри??? можна було почати не спорю, тоді прийглося б забити на малу
ой не знаю, чи за якісь гроші, чи блага світу я би хотіла, щоб мій тато приймав в мене пологи) я би краще платила, щоб не приймав)) чи то нормально в наш час тато-власний гінеколог, і то я з комплексами?)
Чомусь згадалося Мудрець і його учень сиділи біля воріт свого міста. До міста підійшов подорожній і запитав: - Що за люди живуть в цьому місті? - А які люди живуть там, звідки ти прийшов? - Запитав мудрець. - Ой, огидні та погані люди, в них немає нічого хорошого. Саме тому я з радістю поїхав звідти. - Тут живуть такі ж люди, - відповів мудрець. Через деякий час підійшов інший подорожній і також запитав, що за люди живуть у місті. - А хто живе там, звідки ти прийшов? - Запитав мудрець. - Чудові люди, добрі й чуйні. У мене там залишилося багато друзів, і мені нелегко було з ними розлучатися - відповів подорожній. - Тут ти знайдеш таких же, - сказав мудрець. - Чому ти одному сказав, що тут живуть негідники, а іншому - що хороші люди? - Запитав мудреця учень. - Скрізь є і хороші люди, і погані, - відповів йому мудрець. - Просто кожен знаходить тільки те, що вміє шукати.
Тобто ви, свідомо, щоб позбутися контроль батьків вибрали вийти заміж, а не кар’єру і т.д.? Гг, то чому ж тоді не пішли на власний хліб? Теж незалежність і без контролю. Тепер в вас звичайно є причини для того щоб не працювати і не робити кар’єру, дитина, вагітність, а тоді які були перешкоди, окрім пошуку легких шляхів стати незалежною від батьків?) А ви взагалі колись любили чоловіка, чи всі ваші рішення були лиш пов`язані з власним комфортом? Наскільки я розумію, єдине чого ви хочете то повної свободи для вас, виконання ваших бажань чоловіком і батьками і щоб боронь Боже ніхто не дорікнув? Знаєте, в сім’ї або всі разом і є якісь компроміси, а такого щоб світ крутився лиш навколо ваших бажань, то це не сім’я, це монархія)
Я у віці автора і з тих самих причин (контроль батьків) пішла жити окремо. Влаштувалась на додаткову роботу, взяла підробіток на вихідні і орендувала квартиру. Рік жила сама. Повністю сама себе забезпечувала. Від батьків принципово не брала ні копійки. Потім познайомилась з майбутнім чоловіком. Освідчення - переїзд до мене - 3 роки (якщо не помиляюсь) пожили - перебрались до нього у Львів, де і живемо зараз. То, може, потрібно було не заміж стрибати, а жити самостійним життям? --- дописи об"єднано, 4 Лютий 2018 --- Тоді в мене теж комплекси =) На голову не налазить, як то перед рідним батьком на крісло сідати
дитина почала кашляти і нам лікар прослухав запалення, на 3 день тампература40, всі легені заповнені гноєм, штучна кома на 8 днів і відтоді проблеми --- дописи об"єднано, 4 Лютий 2018 --- чоловіку 33 роки, женився в 26
@Karinos які рретензії чоловік висловлював до Вас? Що на його думку спричинює його віддалення. Скандалістка дуже загально. Конкретні претензії він висловлює?
Не знаю, мені "народжувати в тата" дуже якось близько було по духу, коли я ще хотіла народжувати з лікарем. Тому і в пологовому зверталась лише до лікарів-чоловіків. І УЗД вагітності з трьома дітьми робила в одного і того ж УЗДиста, який подібен на мого тата і міг би бути його ровесником, якби тато був живий.
Ми переконати теж вас не можемо , маєте свою правду. Знаєте, все буде так як ви хочете, трошки пізніше. Як чоловік знайде собі іншу жінку, не буде вами керувати , мозолити очі. Отримаєте аліменти , ви спеціаліст який і дома зробить кар'єру, наймете няньку. Клуби, коханці , гроші , коліжанки. Мріі збуваються -головне правильно мріяти. --- дописи об"єднано, 4 Лютий 2018 --- там де і зараз. ). до ре , ви спочатку скористались людиною , не люблячи вийшли за нього щоб від батьків втекти , можна сказати зіпсували людині життя. і собі теж. А тепер по форумах розказуєте як вам зле... до церкви , прошу пані, до церкви. шкода діток ((((
@Karinos давно збиралась написати я особисто в одному можу вас підтримати і зрозуміти, в іншому ні ви вагітна, що додає багато надуманих занепокоєнь і проблем. і очевидно що спустошена і виснажена до неможливості і ще ви з тих жінок, що не генерують любов і дуже складно бути люблячою мамою і дружиною при такому (складно, але можливо) класична схема така - жінка генерує любов, віддає її чоловіку і дітям, а вони повертають увагою, ніжністю, вдячністю... це повернення може бути і невидиме оку, але по результатах завжди видно - є воно чи нема звичайно, якщо дитина особлива, а чоловік вредний (плюс багато сил йому тягнуть переживання за дитину) - ну то звичайно повернення нема... зрештою ви їм нічого і не віддаєте... (так виглядає) а своїми брєдовими розмовами і відношенням ще й виступаєте як енергетичний вампір чому вас погано сприймає оточення?) бо несете якусь фігню! сорі, але то якась емоційна і моральна діарея а чоловік так поводиться, бо не бачить доброти у вашому серці.. чистки і шугарінги це добре для несерйозних стосунків, але жити хочеться з тим, біля кого відчуваєш себе вдома, в затишку замість салону, краще сходіть до психолога толкового. можливо він достукається до вас а ще було б краще, якби ви самостійно попрацювали над тим, щоб стати чоловікові союзником, а не противником, зробили декілька дійсно безкорисних вчинків для рідних (щоб навіть собі в думках не випоминати такі вчинки як геройство, в тому і сенс безкорисності) маєте просто безмежну гординю, і вона вас руйнує
@Karinos а з якою метою ви прийшли на форум? пожалітись? потриндіти? отримати пораду? чи інший варіант?
