Дівчата, в кого діти ходять в 53 школу і вже були батьківські збори, відгукніться в приват будь-ласка.
Кожен читає і розуміє по своєму. Якраз не цифра, а саме емоційний стан кожної дитини зокрема має значення. Саме це і хотіла сказати, нікого ні в чому не переконуючи. Бо ми думаємо про перший клас, не роздумуючи, як буде дитині в 5 чи 7 класі)) і закінчуючи школу в 19 років))
Згідна на 100%. Коли малий був менший, я ще не до кінця розуміла, що насправді розуміється під поняттям "готовність до школи". Але коли син підріс я чітко бачила, що у 5,8 йому рано до школи (хоча навколо багато хто квоктав: "та давай того року, що він потім 12 років буде в школі сидіти"). І тут йдеться не про його здібності до навчання (хоча на підготовці, на мою думку, він показує гарний результат), а насамперед про цю емоційну складову і адаптацію до школи. Він в мене хлопець комунікабельний, але все одно не завжди сміливий і в окремих випадках занадто "вихований" (так, я його вчила, що битися - то негарно, а нехороші слова говорять діти, які не мають що більше сказати). До чого я веду. За цей рік я побачила у синові справді трансформацію: він став трохи більше впевненим, менш сором'язливим і більш стійким до зовнішніх факторів. І цього року мені вже буде не так страшно давати дитину до школи, бо я бачу, що він з моєю допомогою чи без, але вже зможе справитися із різними ситуаціями, які неодмінно його чекають у шкільному середовищі. Резюмую: варто дивитися тільки по своїй конкретній дитині, по її характеру, її переживаннях і її нахилах. Не варто нікуди спішити, а то потім з тією ранньою школою із психікою дитини доведеться довго працювати.
Та нормально вони закінчать школу в 19. А не захочуть в 19, то підуть на екстернат. А які проблеми в 5-7 класі? Діти завжди "дозрівали" в різний час. В мене в школі була однокласниця одного з усіма віку, яка в 12 років виглядала як я в 16, то не вгадаєш.
Згідна, що до віку не варто прив‘язуватись. Моя дочка пішла в 6,2 до школи. В цьому віці вона ще морально таки не була готова. Хоча все вміла і знала, і сама рвалась до школи. Тепер, в другому класі, я побачила повну трансформацію дитини. Реально, цей рік відтермінування би багато чого поставив на свої місця. Але це саме моя дитина була така. Її однокласники теж всі різні. Хтось теж пішов в 6, але одразу навчання пішло гладко. Хтось пішов в повних 7, а мав ті ж труднощі, що і моя дочка. Кожна дитина особлива і дозріває по своєму, не зарано і не запізно, а в свій час. Тому якогось загального правила чи універсальної відповіді, що би всім підходила, просто не може бути. Кожні батьки мусять самі для себе вирішити, що і як буде краще для їх дитини.
Дівчата, напишіть трохи про БК в ваших школах, чи звітують перед батьками і в якому вигляді. Також цікаво щодо сум в фонди та на охорону. Чи є на сайті школи звітність?
Не хочу вчитись, хочу в Інтернеті сидіти/гуляти/спати до обіду Якщо захочуть працювати або народжувати, я вже якось спробую зрозуміти і підтримати Аналогічно, донька пішла рівно в 6, найменшого вересневого віддам до школи в майже 7.
У вересні 2019 буде 7 років без трьох місяців. Пришвидшувати події не буду. Дитині потрібне дитинство.
Щодо молодшої школи - супер, я дуже задоволена. Щодо старшої - неоднозначні думки. Є декілька молодих вчителів, які такий підхід до дітей мають, що вони із задоленням біжать на уроки))) Принаймні, моя точно. З англійською там біда, бо толкових вчителів мови практично нема, у нас, наприклад, вчить дама, яка кричить "ви мали то знати ще з першого класу!", і то нічого, що англійська у них з п’ятого. А в паралельній групі прекрасний молодий вчитель, у якого діти вчаться і знають.
рівно так само я побачила по своєму Сергійкові. Тому йде він у вересні цього року, в 6.8 Нам зі вчителькою пощастило шалено - не треба ні домовлятись, ні цікавитись. Дмитро закінчує четвертий клас, у нього за цей час було дві вчительки. А тепер вони обидві набирають два перші класи. Що одна молоденька, некричуща, добра і знайома, що інша. в нас щороку трансформації. Тому звісно, що Вам про свою доню видніше, але ще побачите, як вони різко змінюються щороку і в кожному класі. я себе зараз заспокоюю тим, що вища освіта навіть в традиційних закладах трансформувалась, і все більше молодих людей поєднують навчання і роботу, або фактично навіть влаштовуються на роботу "талановитим старшим-куди-пошлють", а компанія забезпечує навчання. Бо звісно, 25-річний студент на батьківському забезпеченні - то якось дивно ніхто не каже про "виганяти з дому у 18", але якось ... ну, дивно та і все. Якщо та 12-річна система матиме реальний функціональний поділ навчального періоду - думаю, це таки буде позитивною зміною.
Теж такої думки. Але мене спантеличила свекруха (типу вже пора до школи, бо інші родичі-діти-однолітки вже в школі), тому і я на всяк випадок перевіряю інфо тут.
Мій малий піде в школу у 2019, йому буде 6р 10 міс. Але все ж таки цікаво: чи дійсно буде ця реформа освіти і з 2018 року діти будуть вчитися 12 років? Я чула, що програму суттєво полегшують і писати в першому класі діти майже не будуть, а замість того будуть бавитись і в ігри грати. Якщо це правда, я б теоретично подумала б, чи не давати його в 5р 10 м, але це навряд хай бавиться в садочку ще рік
Нам бабусі-дідусі минулого року весь мозок виїли: ЯК не піде?! ВСІ підуть, а він не піде! Та він ВІДСТАНЕ!!! На питання, хто "всі" і від чого "відстане" закочували очі і махали рукою. Типу, що з вами говорити) Не зважайте на свекруху. В бабусь і дідусів робота така: давати нам настанови, бо ми все робимо неправильно))
Що ж би вона казала про мене)))яка дає свого малого у 7,4роки. Зараз моя старша мала у третьому класі і також пішла до школи у 7,2роки і я ні дня не пошкодувала про своє рішення.
Я пішла в 7 і 8міс (я січнева) в перший клас, закінчила школу в 17. В мене не було 4го класу, але в 6й перейшла в іншу школу, де діти вчилися і 4й клас. То з класу більшість закінчила в віці 17 років, а менше половини - в 18 і один хлопець в 16. Однокласники були в школі з 6 років і в загальному 11 років провчились. І над тим хлопцем, наймолодшим, класу до 8 дуже знущались інші хлопці (дівчат тоді було десь 9, а хлопців 25). (з 8го класу у нас в вже був ліцейний блок, фізмат, і залишились всього 22 учня, адекватні ). Так от, знущались так, що на рівні батьківських зборів з директором вирішували що робити, може того хлопця кудись переводити. І там звучало питання до його мами, навіщо так рано в 5 років віддали до школи? - "бо він дуже хотів вчитися, я не могла нічого зробити." Я ось цього не розумію... Але то вже історія А, от і добре). Значить, просто треба перечекати (як з садочком - бо теж була мініпаніка: як так без садочка? Як же ж соціалізація? А як в школу без садочка?) Ближче до 6 років подумаю над більшою посидючестю дитини, бо з соціалізацією все нормально .
Ви як про мене пишете)))) В мене також діти не були ні дня в садочку, третьому зараз 2,5 і також не планую його давати. Водила дітей на гуртки, займалася вдома, харчувала так, як важаю за потрібне. Для мене так простіше, бо від багатьох речей, а особливо харчування, я в шоці, тому для мене особисто, мінусів набагато більше ніж плюсів. Діти в мене комунікабельні і чудово спілкуються з іншими дітками. Але в мене така робота, що можу виконувати вдома. Плюс чоловік не привязаний до роботи, може бути вдома коли мені потрібно (в розумних межах). Тому для мене і нашої сім"ї це найприйнятніший варіант. Хоча також наслухалась багато лекцій про користь садочка і чого тільки я не позбавила своїх дітей. І так само повчають мене, що в повних 7 років, це занадто довго тримати дитину вдома і в той же час нарікають як їхня шестирічна дитина важко адаптовується до школи.
я так бачу, що "нарікатель" - вже скоро стане професією. Є такі люди, які нарікають на важку адаптацію до садочка - і все одно водять, потім на важкий перший клас, - незалежно від того, чи дитина пішла в неповні 6 чи в майже 8, - потім на побори в школі - палець о палець не вдаривши, щоб щось змінити. А потім у них "вища освіта в Україні мертва" і все решта.
Погоджуся з тобою. Я теж не відчуваю ознак важкої адаптації. Дрібні конфлікти бувають, звичайно, але для мене такими явними ознаками є часті хвороби, зміни настрою, швидка втомлюваність, роздратованість і т.п. Нам в кінці першого семестру давали анкети про адаптацію дітей. В мене по всіх питаннях вийшли "плюси" і я з тим пішла до вчительки. Наприклад, питання "Наскільки добре Ваша дитина може сконцентруватися на завданні?" Я запитала, чи мої спостереження співпадають з її і вчителька підтвердила, що дитина справді уважна і може достатній час концентрувати увагу на завданні. Але саме ця моя дитина і в 4 роки гарно концентрувалася на чомусь одному, вона по темпераменту не розсіяна і послідовна. Її можна би було і в 7 років спокійно давати до школи, але тоді цей рік мені би довелося шукати окремо різні активності, щоб не нудилася вдома. А так і гуртки в школі, і з навчанням все ок, тому я задоволена.