Знаю ще один випробований спосіб: Коли починають лізти з питаннями та настирливо видавати умозаключєнія, можна спокійно сказати: "А давайте разом помолимось (помоліться за мене). Господи, ти знаєш наші (мої) переживання. Просимо, поможи благополучно вийти заміж, якщо на то Твоя воля". З практики, люди ніяковіють, а часто і починають замислюватись, що то не "Анька така вредна-перебірлива-та-горда, що скоро старість і нікому вона не буде потрібна", а що є фактори, які від людей по суті не залежать. Всьому свій час. Хамити, віддзеркалювати...не знаю, не зовсім мудро. Хоча чула і влучні (але грубі) діалоги. Як наслідок, і у "звинувачувача", і у "відповідача" залишався неприємний осад від тих розмов. Є люди безтактні - що з тими зробиш? Змиряйтеся
Не обов"язково хамити. Можна спокійно, з усмішкою поцікавитися життям співрозмовника. А, може, йому дуже треба виговоритися... Цікавитися треба м"ягенько, але наполегливо. Інакше, якщо не цікавитися у відповідь життям інших людей, то вони подумають, що вам байдуже не лише своє життя, а й їхнє))) П.С.: Це іронічна порада, якщо що...
О, при згадці про Бога вони ніяковіють, зливаються, а потім всім розказують що на додачу що "невийшлазаміж в немадітей а вжетридцять", то ще й сектантка якась точно. І наступного разу починають випитування з цього пункту. Тому сарказм та ігнор - все-таки найдієвіше.
та мене то вже не лякає. Мої знайомі знають мої погляди на релігію, а не знайомі - то їх проблеми. Один раз мала дуже серйозну сварку з однією старшою побожною панею за "Вімця, і сина і святого духа". Бо оте "вімця" то так має бути і крапка, а молоді такі тепер премудрі стали що ого-го А якщо серйозно, то для кожної людина треба мати свою відповідь, якоїсь однієї універсальної немає.
Якщо серйозно, це вас взагалі не має зачіпати, що кажуть якісь ліві люди. Як тільки вам стає байдуже, вони перестають діставати.
@Hermi просто кажіть давайте змінемо тему, або я не хочу про це говорити та й по всьому. Продовжують, а Ви не підтримуйте. По великому рахунку, зовсім не дивно, що такі теми зачіпають люди з дальшого оточення. Ну бо спільних тем нема, ну то й питають, хто незаміжній - коли заміж, в кого нема дітей - чого нема, в кого є - як діти і коли ще одне. От такі собі звичайні питання, для підтримки розмови, щоб не мовчати. І зовсім не факт, що людині яка задала це питання цікава відповідь. Просто багато людей не бачать чогось аж такого у тих питаннях як по відношенню до себе так по відношенню до інших.
О, тема про вагітність і дітей дуже мене діставала. Одна знайома по роботі (старша жіночка) кожного разу, як мене бачила, то питала. Хоч і знала мою ситуацію, бо я їй колись розказала. То вона різне видавала, від того, що "погано стараєтесь, шось там чоловіка треба підівчити" до того, щоб "їздіть по всіх святих місцях, підіть до бабки, поїдьте до такого то священника, ходіть на прощі". Ну було що і коліжанка відправляла до священника, який демонів виганяє) З поваги до них, щоб не сваритися, не нервуватися зайвий раз я просто казала "ну так, так, треба)". Бо ті виясняння могли б затягнутися, і більше би йшло нервів і енергії.
Що ж це за оточення таке?! І не вгодиш їм З таких закидонів мене піддратовує, коли людина дізнається про те, що у моєї дитини проблеми з кашлями і говорить: - вам точно поможе дідка-бабка така то, ми свого возили і пройшло як не бувало. Правда, зараз він теж покашлює, але ТАКОГО як було нема. (По-перше всяких бабок я вважаю далекими від Бога, навіть якщо ті вимолюють свої молитви на найєрусалимськіших іконах, по-друге, ну не вилікували - нащо радити?)) - нашого родича теж лікували, бо кашляв, ну дуже гарний лікар в Києві/Харкові/Львові/Тернополі...до нього просто так не пробитись, але спробуйте. - ТОЧНО поможуть соснові шишки, борсучий жир, евкаліпт, глистування, припарки-примочки-і всякі грибочки. ТОЧНО. Звозіть на море/ в гори - зразу пройде. Точно. (Ще півроку тому я це все всяке позастосовувала, поки самостійно не визначила, що таке з дитиною - знайшла спосіб, який полегшує стан і чекаємо коли то дитина переросте, зміцнюючи імунітет. І тепер такі поради нервують, бо вже всі точняки пробувані-перепробувані - тільки ж то різні є кашлі, причини і наслідки. Порадникам дякую, бо вони ж помогти хочуть, але неприємно це все).
Мене дратує, що всіх навколо щось дратує Вчора з такою милою панею їхали в тролейбусі. Знаєте, з тих, що всіх дратують. Вона мені каже: "Я така дурна баба. Як бачу якусь нервову маму, можу щось таке сказати їй - ну, щоб не кричала на дитину чи ще щось. Бо воно, знаєте, неприємно, я себе все на місце тої дитини ставлю. Мами на мене, звичайно, зляться. Але то нормально, бо саіт такий став тепер напружений, знаєте. Купа інформації, всі напружені і від того злі і дратівливі". Кльова така бабця, хоч і порад надавала мені за 15 хвилин огого
Так, у мене зараз комплекси почнуться. До 19 років на мене взагалі жодна особа чоловічої статі уваги не звертала. А потім з"явився інтернет - і понеслось =)
Мені терміново треба комплект смайлів - отакий плюс фейспалм. Я б після тої фрази взагалі уникала спілкування з такою людиною. І додумалась же... Просто слів нема.
Йой страшне. Та пожартувала вона, просто хотіла розрядити обстановку, не все ж співчувати і нагнітати.
та як знаєш, що людина мала/має якісь проблеми з тим, то що за жарти такі? коли жартуєш, то розум теж треба включати. і взагалі, це дебілізм так жартувати чи не жартуючи такі поради давати. Свого чоловіка нехай підівчить.
О, вже давно не чула, але дратує, коли якісь премудрі гм жінки радять чи ставлять оцінку чи просто щось так говорять інтимне на рахунок чоловіків та іхніх вмінь, фізіології. Причому, навіть якщо така дама про свого чоловіка каже, це так фу......
Ну поки її дочка не могла завагітніти певний період часу після викидня,то вона співчували ( типу ой які часи, чого ж то так важко всім). А потім як дочка завагітніла і народила,то почалося ото всяке ну хоча тут є різниця ( її дочці десь 21-22, а мені 30 було, тому я то не молодію ) перестати спілкуватися з нею нема як,бо по роботі деколи пересікаємося. Але старші ж завжди повчають, то от і вона так. Я то слухала, але старалася не сприймати) хоч деколи було важкувато.
А як Вам жарти від чоловіків "може допомогти? показати чоловікові, як то сі робе?" Теж для розрядки обстановки? Мені неприємно таке слухати, наприклад. Та навіть якщо не знаю про проблеми, або проблем нема - треба мати трохи гальма, нє? Є, знаєте, жарти "на грані фолу". Для мене жарти, описані вище - вже за межами розумного. І характеризують "жартівника" не з найкращого боку.
До речі, про співчувати і нагнітати: Це тільки я вважаю, що є ряд тем, яких в принципі торкатися не можна, якщо Вас про це не просять? (Капучінко, то не до Вас, просто у Вас влучна для цитати фраза вийшла
Дівчата все у залежить від вашого відношення і сприйняття. От сприймаєте ви що вам оті всі поради дають від щирого серця і дають тому, що переживають за вас, хочуть щоб ви стали мамою , то так воно і є.та сприймаєте як " от причіпились, та де можна про таке взагалі говорити" ну то відповідно. Всі погані, безтактні і бла бла бла. @Kroshka Enot, треба пам'ятати, що нормальний чоловік собі такого не дозволить. То або якесь недалеке, або хтось, хто думає, що він ну прям мачо, ну так, як правило, думає тільки він. Тут хіба поспівчувати. Тому, це знову ж таки не привід заморочуватися )))
Якщо 5 років жінка намагається завагітніти, лікується - і ніяк не виходить. ночами в подушку плаче (це не про автора допису), такі жарти - це просто жорстоке хамство!
Це в принципі хамство, навіть як в жінки нема проблем, просто має свої власні уявлення про те коли їй дітей народжувати. Ну але зараз такі часи і звичаї, що жарти нижче пояса - це "ашотакого".