такий приклад їм наводила, "ти ж в мене дома, і що хочу, то можу робити" --- дописи об"єднано, Dec 28, 2017 --- щодо останнього, тут ви праві... щодо оренди, то вже 4 роки з чоловіком сперечаюсь, але це вже інша історія
Тобто, і Вас можна бити? Ну, в кожного своє бачення, але я би вже там з дитиною не жила. І перед виїздом чимось добре шпурнула в кожного з дорослих. Але в мене гормони, то я дуже псіхована)
В них переконання такі, що я геть здуріла раз думаю, що вони можуть просто так дитині чи комусь іншому зробити боляче, а от дитину по дупі чи по руках, то методи виховання, без яких норм люди не виростають. тому коли я кажу, що мене в дуже рідкісних випадках могли вдарити і то тільки мама з татом, то відповідь, що по мені і видно
Наразі свекор зі мною не розмовляє...а коли ми зайшли на кухню, малюк почав кричати по своїх причинах, то свекор щось хотів казати до нього, як завжди чого кричиш, то мені краєм ока було видно, що свекруха йому показувала мовчи...як буде далі побачимо
Як би дорослий не вдарив дитину - це все одно боляче (і фізично, і морально). Це пряме знущання над слабшим. І іншого я не розумію. Б'ють слабших тільки морально слабкі люди, які розуміють тільки фізичну силу.
@javorivchanka раз тут дівчата наводять контраргументи при розмові зі свером,підкину пару своїх. Ну,по-перше пішли жити в будинок свекрів, не тому що горіли неймовірним бажанням жити саме там. Впринципі не сирота, мали де жити. А тому що ВАш чоловік(їх син), не може запропонувати своїй родині окреме житло. І ви погодилися потерпіти,поки ваш чоловік (їх син) на то житло назбирає. Ваш чоловік,(їх син) не попереджав, що обов`язковою умовою такого проживання буде биття дитини. До речі,так легко б`є чужу дитину,яку не родив, муки при народженні не терпів, життям і здоров`ям не ризикував. А так наполегливо добиваєть сяправа бити ту дитину????....І ще "кинув ложку"дуже слаба причина для биття, бо всі малюки по сто раз вдень кидають ложку, в лоб йому не кинув, череп не проломив....
@javorivchanka от читала я читала вашу історію. Розумію, що ситуація з житлом не проста. Але бити свою дитину за жодних умов я би не дозволила. Шукати шляхи, щоб обмежити спілкування з такими людьми. На житло можна і пів життя заробляти, а вплив від таких методів виховання можна ще довго виправляти. Дуже зле, що чоловік не на вашій стороні. Чи є підстави вважати, що раз він не суперечить, значить мовчки погоджується з такими методами виховання? Моя пропозиція - поговорити з чоловіком. Знову...
Чоловік вважає, що я перебільшую, що то просто тато не стримався, бо син постійно розкидає все... А напружену ситуацію в хаті створюю я зі своїми протестами...хоча загалом, що бити не метод погоджується, але все каже то покажи які інші методи, а я не знаю, бо наразі використовую пояснення і говоріння, проте результат...(
@javorivchanka а поговорити і вияснити коло осіб, які мають право голосу в питанні виховання дитини. Думаю Вас і чоловіка достатньо. Решта,коли вже помагають,своіх 5 коп не вставляють. Коли погодилися - помагати сину ,і сидять з малим під чітким руководством невістки,бо невістка працює,щоб син мав свою хату...
Взагалі така поведінка дитини це вже певний наслідок. Брак уваги, різний підхід до виховання і ще мільйон причин. Плюс може бути вікове. У всіх дітей є такі етапи в житті. Формування характеру і т.д. Правду пишуть вам вище. Вас з чоловіком достатньо, щоб виховувати свою дитину. Але краще щоб у вас були спільні погляди на виховання. Проблеми виховання дітей вічні. Про них можна говорити безкінечно. І всі допускають якісь промахи у вихованні. Та, звичайно, старатися потрібно. Бо, повторюся, бити дитину (яка не може себе захистити) це підло. І тут в дитини єдина надія на вас. Сил вам у цій нелегкій боротьбі!
Не знаю, що ще крім розкидання заважає свекру, але розкидання поясненнями і говоріннями навряд чи Ви виправите, бо це в комплексі виховання акуратності йде і виключно прикладом старших. Зрештою, є люди, в яких все життя довкола творчий безлад і це ніяк не впливає на їхню "чемність" в дорослому віці. Я вже десь писала, що всі мої троє дівчат не дуже піддаються дресурі "поклади це на місце", бо я й сама далеко не педант в тому плані. Розкидають - ну та ок, потім більше буде складати. З іншого боку, є люди дуже вимогливі до порядку в домі і, в принципі, свекор на своїй території може вимагати порядку, раз йому так розходиться. Ну то може варто якось обмежити розкидання кімнатою дитини (ті ж іграшки не виносити за межі дитячої території, чи якісь замочки на шафи дорослих поставити). Але тільки Ви знаєте реальний стан справ з "розкиданням", бо для мене, наприклад, кинути ложку - це не розкидання, а аналог "стукнути по столі" для дорослого. Чи в 3,5 роки дитина кидає ложку задля веселого звуку, як в 6-7 місяців?
ситуацію @javorivchanka не дуже коментую, просто співчуваю. Бо старших людей не перевиховаєш, а в ситуації, коли є потреба залишати на них дитину регулярно, - доводиться йти на поступки.. З биттям, звісно, треба щось робити, але і повністю переконати свекрів у неправоті, напевно, не получиться. Тож бажаю чимпошвидше жити окремо... Ех. А у нас - а у нас моя мама і Дід Мороз, серія парканадцята. І в цьому всьому злить мене якраз те, що в нас залишання дітей на батьків немає, спільного побуту - теж. Ну чому, бачачись в режимі " в гості" раз на місяць від сили, треба ту годину безпосереднього спілкування присвятити якійсь дурні? Прицільно, старанно, з явним використанням чиїхось порад. Так, я не приклад, погана мама і все таке. Але зміст з тріском вломлюватись в чужу систему виховання, якщо ти не маєш до неї жодного стосунку? Особисто мені було би тупо лінь. Цікаво, що свекри дуже добре реагують на логіку в таких питаннях. З ними була інша фішка, коли ми в них переночували на котресь свято - вранці збираємось до церкви, вмиваємось і не снідаємо, бо йдемо до Причастя. "Як це - діти не снідають?" Насправді, я нікого голодом не морю, шматочок хліба чи сухарик згризти перед виходом - таке трапляється з меншими дітьми, але далеко не завжди, і ми ніколи не акцентуємо на цьому. Натомість все готове до того, щоб, повернувшись, за 5 хв розігріти нормальний суп чи друге, і всі гарно їли, а не хапали печивко з голодухи. А спеціально весь ранок говорити про сніданок ,і що діткам приготувати - та тут в кого хочеш забулькає в животі. Ну а діти ж люблять, коли дорослі не можуть дійти згоди між собою І раді двіжувати. То я пояснила свекрам, що мені комфортно впровадити той режим посту перед Причастям було нелегко (в першу чергу - для себе, між іншим), і якщо вони хочуть цей режим зламати "бо діти ще малі", то чи візьмуть вони на себе відповідальність навчити знову дітей цього, коли тим буде по 7-9? Чоловікова мама чесно сказала, що ні, не візьмуть такої відповідальності. І все вирішилось на нашу користь саме собою. Очищення віри від всякої дискредитуючої хріні - справа нелегка. Новий рік, ті морози зі снігурками вже ледь не з унітаза визирають... мені і так непросто було пояснити, що НР - просто хороший привід для дарування подарунків, а щоб цікавіше було - люди перевдягаються і влаштовують шоу. Моїй мамі було дуже важливо, щоб "подарунки під ялинкою" - і я придумала, як це обіграти. Оскільки діти її люблять, то я за якийсь час до НР нагадую їм про те, що вони щось можуть для баби зробити. І вони вже - з паперу, пластиліну, стараються. А потім в перших числах січня зайти в гості - і режим "Secret Santa". Тобто, подарунки - є, під ялинкою - є. Але це люди роблять для тих, кого вони люблять! В мене навіть Мураха 4-річна це розуміє , правда вона може спалити всю контору, розповівши, хто що робив І тут треба прийти і сказати, що Дід Мороз приносить подарунки тим, хто в нього вірить. Ну тидищ.
В мене Ярослав був ще менший, в школу не ходив. Подзвонив хресний на Новий рік і запитав, що йому має Дід Мороз принести. Чую малий завис, але нічого не сказав. А потім до мене "мама, то може варто було хресному сказати, що Дід Мороз не існує ))))
Ми з батьками (тобто дідусем і бабусею мого племінника) придумали таку легенду. Є святий Миколай, який приносить дарунки дітям. Але все одразу він принести не може, бо то ду-у-уже важко. Тому частину подарунків він лишає 19 грудня, ще частину - в ніч з 31 грудня на 1 січня, ну і ще одну - на Різдво. А допомагають йому носити подарунки різдвяні янголята.
Я тепер щороку зітхаю з полегшенням, коли позаду лишається дідморозний новийрік. З Різдвом і колядою цього разу дуже гарно вийшло, я рада. Для гармонізації процесів велися тривалі перемовини і підготовки, але принаймні з чоловіковими батьками було взаємне бажання порозумітися в цьому, тож результат потішив.
Мій син не отримує подарунки від Діда Мороза, тільки від Миколая. Він і не знає, що від ДМ можна отримувати подарунок, хоч я йому пояснила хто такий ДМ, Санта, Миколай. Правда не досить добре, бо він всеодно вірить, що Миколай може все))) Про коляду також пояснювала, але не всі зрозуміли(Моя мама таки засунула гроші в кишеньку. Малий хоч і не знає ціну грошам, але все ж проскакує, що заколядує і щось собі купить. Це наша провина, дорослих(((
