Привіт) дівчатка, хто як проводить спільний час з чоловіком?) хто може має якісь спільні хобі?) А то моя фантазія вже закінчується ((
Таке цікаве питання))). Аж прийшлось задуматись. Ми живемо просто разом. А як діти з'являються, то думки щоб то таке придумати взагалі не встигають в голову приходити))). Згадався такий прікол: "вам скучно, ви не знаєте чим зайнятись - заведіть дітей, і все пройде)". Якось так. А взагалі у нас сім'я, яка на 95відсотків все робить разом. Найулюбленіше наше заняття - подорожі. Будь-які, будь-куди. Навіть Львовом).
От поки дітей нема, хотілося б займатись чимось разом, помимо хатніх обов'язків і перегляду фільмів /серіалів. Але якось що не придумаємо не дуже нам заходить.
Ганяємо удвох за продуктами та іншими побутовими речами у вихідний. Можемо посидіти в якійсь забігайлівці. Деколи - ходимо пофоткатись в парк. Якщо у місті відбувається якась цікава масштабна подія і вона попадає на понеділок (наш вихідний) - то йдемо. Заради Форуму видавців чоловік навіть з роботи відпрошувався, бо подія завжди проходить в будні та сб-вс (усе це - робочі дні). Я 4 роки мріяла туди сходити, і все ніяк не виходило. Вдома працюємо разом - тому вигадувати щось "отаке - не таке" нема часу. Хіба що в перервах якесь кіно чи передачу дивимося. І то уривками. Нас влаштовує. Але то "рецептик" індивідуальний. Не кожному підійде. Є й такі партнери (як чоловіки, так і жінки), яким треба постійно "кружитє мєня, кружитє"
А хіба спільне проведення часу не дорівнює спільним інтересам, завдяки яким при знайомстві та пізнанні один одного створюється пара? Тобто займатись тим, чим займався і до шлюбу)
От я щойно так прикинула...В моєму оточенні я щось не пригадую жодної пари, яка б мала якесь спільне хобі. Ну там подорожі-поїздки максимум. А так, щоб гачком спільно плели чи там лобзиком вирізали - нема. Ми з чоловіком ще й разом працюємо. Як в тому приколі - "прідьош дамой - там ти сідіш"))) ще б спільне хобі
В будні не до того, чесно кажучи. А у вихідні стараємось виділити час для двох: кіно, театр чи ще якась атракція, а після десь повечеряти. В теплу пору року можемо кудись виїхати. В інтернеті є купа тематичних блогів, за якими можна спланувати собі маршрут. Хоча зараз вже все цікаве, що було близько освоїли, тому поїздки плануємо як є хоча б 3-4 дні. Спільного хобі немаємо, ми в інтересах геть різні. Навіть кіно для двох непросто вибрати). Можете спробувати якусь йогу вдвох, чи велоподорожі, чи екстремальний спорт, чи курси фотографії, мови і т.д. Можна в комп'ютерні ігри грати)) А сам чоловік нічого не пропонує?
@Selfless, можна і ігри грати) Типу всяких "Монополій", економічних, чи інших стратегій. Чи просто на які фантазії хватить Можна спільно шось готувати. Можна на концерти ходити (зараз дуже багато до новорічно-різдвяних свят є). Чи вчитися танцювати танго) Головне, щоб або обом подобалося, або інший заради іншого готовий був на шось таке
в нас з чоловіком музика різна, кіно різне, хобі різні, хз))) якось час разом проводиться щодо спільного і цікавого, то тут не те що ідеї - треба захотіти, продумати, не лінуватися я собі завжди знаходила чим зайнятися і ніколи не парилася чи воно цікаве, чи є що в соцмережі виставити).. і взагалі - швидше пристаю на чужу ідею, ніж генерую свою)) але життя вносить корективи - то діти зявляються і зразу хочеться кудись часом поїхати, ідей шукати не треба, тільки можливості)) ну і вікове - хочеться час проводити якісніше, кайфовіше, цінуєш більше
Заведіть спільний бізнес Взагалі, сумісні роботи, бізнеса - дуже класний спосіб укріплювати стосунки. Ну, якщо голова і душа направлені на сімю, а не на власне "я". Я з чоловіком часто говоримо (я більше слухаю , плануємо, обмірковуємо, спостереження за людьми-подіями-явищами, вирішуємо та приймаємо рішення в нагальних та довгострокових справах) та останній місяць разом вночі гуляємо, бо мені тре дихати . Гуляємо і говоримо. Зараз свята, то вечорами можемо фільм глянути. Поїздки, подорожі - так, так. Чоловік останній рік працює вдома або на будові, але я його не відволікаю. Хіба його ініциатива - поможе з малими, побавиться, погуляє до години часу. На вихідних половину дня бавить дітей, якщо має вільний час. Але реально спільне хобі.. в моєму випадку, це діти, забезпечення сімї всім необхідним (від матеріального до духовного) та спільна діяльність. А ще люблю , коли ми тиждень не бачимось))). Точніше люблю, коли зустрічаємось після декількаденної розлуки (відрядження, родинні поїздки).
коли жили у Львові і мали спокійніший графік - гуляли в парку, каталися на велосипедах, їздили на лижі взимку, на річку влітку в Карпати , восени-весною - десь так, щоб незалежно від погоди (Хижина Спа в Трускавці, щось таке), ходили на всі місцеві фестивалі (у Львові то щонайменш 2 р в місяць), в караоке, дискотеки, каток і т.д. і т.п. Ще разом купували продукти, робили закрутки, прибирали, одяг вибирали...Ну при бажанні можна мільйон спільних занять знайти. Зараз трохи змінився графік і зявилася дитина. Часу менше. Ну так, десь посидіти в кафешці, за продуктами-одягом, в парк, на океан пару разів їздили, і добре, якщо встигаємо обговорити все, що було за день, плани на наст день-тиждень і т.д. Якось нема часу паритись над тим, як проводити час))
В нас було спільне хоббі - бальні танці. Почали танцювати до весілля 2 роки і після одруження ще 2 роки. А решту як у всіх )
о, це кому як Може, я просто надто егоїстична, але мені таке не під силу, тому всі свої робочі справи бачу лише окремими. Взагалі, я часом думаю про спільні інтереси і розумію, що по факту в нас їх - ноль. Але є два моменти. Перший - коли дівчині подобається хлопець, її тягне до нього, - то цікаво все, що він робить. Просто дивитись, бути поряд. Будь-які дурниці, але ж це робить ВІН. Другий - я сильна цікава особистість (не скромна, що поробиш, ггг) і коли я в настрої щось робити разом, то зі мною разом можна робити все що завгодно і за деякий час навіть захопитись до такої міри, що не розуміти, що це я була ініціатором --- дописи об"єднано, Jan 5, 2018 --- а загалом, краще не скажеш:
Я от подумала, що не сприймаю кіно-театр-книги-подорожі як хобі. Для мене це просто дозвілля, життя як воно є. Щось таке, що "само собою розуміється", коли ділиш своє життя з іншою людиною. Кіно в нас один-два рази на місяць, театр десь раз на пів року, концерти один-два на рік. Іноді можемо піти в філармонію, послухати класику. Але то періодами. Чоловік мій захоплюється космосом. Оті всі документалки з Морганом Фріменом. Мріє про телескоп. Але якісний - дороге задоволення, тому поки це лиш мрія. І мені теж дуже цікаве це його захоплення. А в мене нічого такого немає. До рукоділля в мене руки не з того місця виросли. Та й юж... От таки пригадала сімейну пару, яка має спільне хобі - пазли. Ті, що на 1000 елементів і більше. Відшуковують цікаві варіанти, знаю, що навіть з Амазону замовляють. Вечорами разом складають. Ну може не щовечора, але є. До речі, цікава ідея. Я ото написала і аж сама загорілась ідеєю))). піду гляну...
до весілля і до дітей танцювали сальсу. з дітьми все ускладнилося, тому тут або час усіх разом з дітьми-прогулянки, ігри, книжки і т.д. або час від часу вдвох , коли в дітей день дідуся-бабусі-прогулянки, кав*ярні, рідше кіно/філармонія/театр. цього року вперше з 5 років самі їздили в гори на 1 день.
Так собі думаю по темі посту: а чи треба аж так активно бавити чоловіка. Чи не вийде так, що коли народиться дитина і жінці буде не до анімації, йому стане нудно...
Ми не часто остаємося вдвох, завжди є діти з нами, але коли ми вдвох то це на мотоциклі по гриби поїхати, або до річки. Зимою перед телевізором.
