Мені здалось що це і відпустка і бонусом провідення сестри. Краще дійсно позбирати гроші і поїхати на наступний рік. А сестра може сама в гості навідатись. --- дописи об"єднано, Dec 1, 2017 --- Критика з стороннього боку дуже допомагає. Дякую. Є в мому характері те, що час від часу накручую себе на пустому місці.
Та. Все вірно. Не їде ніхто. Чоловік і сестра його мені дуже близькі люди, ну і описувати ситуацію я ж не маю права, пра? Він сам утримує сім'ю, сини вже дорослі. Сестра неодноразово кликала і пропонувала, щоб він відвідав її, потім щоб він підшукав там роботу, якби гідна робота-забрати всіх. Дружина дуже незадоволена його доходом. Але поїхати в гості хоче і неодноразово натякає про це його сестрі, щоб посприяла, так як у синів-це найбільша мрія, але мають їхати всі.
Якщо сини вже дорослі, то чого не відправити до сестри їх самих. Тоді і діти будуть задоволені і ви з чоловіком відпочинете. Чи сестра хоче суто побачити вашого чоловіка?
Обожемій)) Не чіпайте мого чоловіка)) Я написала ситуацію,яка склалась в моїх друзів. Будьмо уважні.(с)
Спокійніше ) Вам воздасться за Ваші страждання, коли випаде нагода поїхати на відпочинок з подругами, мамою, колегами без чоловіка. А зараз вам образливо, бо ви просто прогавили шанс поїхати з ним. І не більше. Ви ж любите його, довіряєте, тому на три дні відпустити від себе не є трагедією (ні, я розумію, що без мужнього плеча важче заснути, та все ж). Згадаєте мої слова — років так за десять Ви самі будете раді його кудись відправити на день-два. І бажано з дітьми ))
Тут питання пріоритетів, і не все що тут Вам порадять може підійти конкретно під Вашу ситуацію. Ті що легко відпускають - то їх стосунки пройшли і вогонь і воду і мідні труби. Можливо етап в стосунках, що наситилися і перенаситилися одне одним, а може до такої моделі сім`ї вони звикли. А що каже Ваше серце?....Так як я зрозуміла, не комфортно йому. Не знаю, як у вас, і як маю бути...але питання - в сім`ї має бути презумпція довіри чи не довіри...для мене особисто відкритим. Мабуть десь посередині. Думаю, це все залежитить від багатьох факторів - зокрема як склалися і складаються Ваші стосунки, що в пріоритеті є для вас обох, сім'я чи що скажуть друзі. Чоловік має розуміти поїздка то три дні, а з вами жити все життя....Ваша образа , що вас лишаю одну, може бути глибоко в дитинстві, і таке його залишання може якимось чином відновити старі образи і ненароком зробити вашого чоловіка винуватцем і всьому. Коли ваш чоловік залишиться з вами, може отримати великий бонус, він заслужить вашу довіру, і в майбутньому буде як у дівчат....Стосунки то праця, і зокрема питання пріоритетів, пізнання партнера і набуття навику приймання рішень в таких от ситуаціях. Чоловік має визначитися що для нього важливіше. Друге, зрозуміти чому ви не хочете залишитися сама і відкласти поїздку таку на рік, ймовірно поїдете разом....Ви зрозумійте, себе, чому Ви боїтеся бути сама, чи виникають відчуття покинутості, почніть вчитися довіряти і відпускати і не забираючи і не обмежуючи свободи партнера.
чоловік має розуміти, а жінці нічого не треба розуміти? Він її кликав... Виходить так що жінка і її бажання завжди на першому місці. Своїх бажань-зась. Саме таке ставленя до чоловіка може зруйнувати сім'ю. Він, я так зрозуміла, не підкаблучник. І якби я нікуди не пускала свого чоловіка з самого початку наших стосунків (ще до одруження), того одруження могло б і не бути. Не кожен стерпить неволю, тиск, маніпуляцію.
Так і є в раціональному чоловічому світі, я про світ емоцій...З написаного видно, що ті три ночі для жінки можуть доставити багато болю... --- дописи об"єднано, Dec 1, 2017 --- Орман дала супер пораду, ще не час на так довго їхати самому, треба відкласти поїздку....Що скажуть друзі, для самодостатнього чоловіка пофіг. --- дописи об"єднано, Dec 1, 2017 --- Те що жінка і її почуття пріоритеті - робить з нього підкаблучника?...Це смішно.
і плювати що буде боляче йому як не поїде бо давно мріяв і налаштувався вже на поїздку то сексизм)))) що жінки почуття важливіші
Це емоційний інтелект, формально процедура витримана. ПО факту, він зроить їй боляче...Має шанс не зробити. Причини треба з`ясувати, і "устраніть".
Я думаю, що ото не бажання лишатися сама дійсно проблема з дитинства. Батька часто дома не було в силу роботи. Можливо вогонь і воду і мідні труби ми не пройшли ще, але було багато різних важких ситуації, в тому числі на випробовування довіри. Просто завжди в таких ситуаціях виникає відчуття, що може йому десь там сподобається більше ніж зі мною чи щось таке. Я розумію, що це дурне відчуття і безпідставне,але позбутись не можу. Для чоловіка, як і для мене на першому місці завжди стоїть сім'я. А себе я часто відчуваю егоїстка, бо іноді чуть що мені не подобається, я починаю нервуватись. Спочатку спитала то на проблеми з здоров'ям, бо вже 4 роки на гормональних препаратами і часом не могла скониролбвати себе, спочатку реагувала, а потім думала. Але зара бачу, що проблема не в тому, а в самій мені. Якась дитяча обідати чи щось таке. Типу, що хочу, як маленька дівчинка іграшку і не цікавить мене то, де тато має взяти гроші на ту іграшку. Дуже хочу то побороти. І бути підтримкою для чоловіка, а не злою, ниючою інфантильною дружиною. І плюс, зара в мене останній курс навчання, а поняття такого як веселе студентське життя я пропустила. І воно все на купу дає якийсь такий негативний букет.
Ви не хвилюйтеся, все у вас буде.....і ця довіра, що у є у дівчат....Чоловік Вас обрав, таку яка ви є, і має навчитися з тим жити.....Згодом ви пройдете ці мідні труби. --- дописи об"єднано, Dec 1, 2017 --- ні, вона будує стосунки з чоловіком....І навіть вчиться йому довіряти...Знову ж кажу, то матерія емоцій і почуттів....
Я не бачу тут сильної проблеми. Ну поїде раз сам. Форумлянка зрозуміла що допустилась помилки і їй з ним краще на краю світу ніж без нього, і наступні рази поїдуть разом. Їй треба просто мужньо витерпіти цей урок.
Я так собі думаю: однаково в житті і чоловіка, і жінки не раз виникатимуть ситуації, коли треба відпустити, довіритись, поступитись. Те, що чоловік не поступається в конкретній ситуації — не робить його впертим бараном. Те, що жінка хоче, щоб було інакше — не робить її закінченою егоїсткою. Питання в тому, щоб конфлікти вирішувати полюбовно (і головне, самим щиро не тримати образи). Бо інакше при сварках почнеться: «а от ти їхав без мене, а я...» Все у вас буде добре, от побачите. Всі ці багажі з дитинства, проблеми зі здоров'ям, комплекси — воно є у всіх, і принаймні час від часу таки вилазить. Питання — чи то все так лишити, як є, і жити в деструктивних італійських пристрастях, чи виробляти виважену лінію поведінки. Я он зі своїм двічі «майже розлучилась» і разів зо п'ять відправляла до мами.. нічого, перейшло, тепер самій не віриться, що до такого доходило. З тим теж треба вважати. Бо один тільки посміхнеться (та й того можна довести), а другий піде..
