Ого!!!веселуха в тебе..))))в нас Кураж був дві години - «оприходували» з Лаймою грядку полуниці-тепер в мене все не оівненькими рядочками,а хаотично)))
та не то слово. Нічо, справимось. Цезар маленьким за пів року 2 квартири розгромив в прямому розумінні - здирав шпалери, гриз меблі, в офісі в кухні вигриз весь лінолеум, катався на жалюзях і обвалив половину підвісної стелі в моєму кабінеті. Але не гриз взуття і дроти. Не вміє Ахіл нічого крім корму їсти. Я вже йому все попробувати давала (овочі, фрукти, яйко, сир, печиво собаче) - боїться, нюхає і втікає. Запхаю в морду, сидить, щоки надує, очі випучить і дихнути боїться. Як тільки я відвернуся, виплюне і втече. При чому, коли я готую, сидить біля мене, слююююні пускає, поглядом просить. Даю - нє, не буде. Пити з крана вже навчився. Ггггг Бо то його пиття з миски - цирк на дроті: все навколо в воді і в слюнях.
А як то з крана пити?бо я теж нині хату мила...Він на кормі,тому п‘є багато і теж калюжі аж робляться...я думала може глибшу миску дати....Ну і слюні...))))літають кругом)))
а уяви як Кане Корсо слиниться. Цезар дуже вибагливий був, якщо в воду попали слюні, він вже не пив. Сам побачив, як я в біде відкриваю воду (носом ручку крана вверх туцькав) і пив протічну воду. Зручно було і йому і нам. То і цього я відразу почала вчити. не відкриває ще сам воду, але коли починає бігати від мене до крана, я вже знаю, що пити хоче. Цезар, після того, як поїв, йшов і щоки до трави витирав, йому не подобалося заслиненим ходити. Так смішно було. Калюжі і болото обходив. Після гуляння йшов в ванну і сидів там доти, поки його не вимили.
Супер!!!В мене так не піде-ми ще не ризикуємо нашу воду пити...,а коли фільтри поставимо-буде пізно...хоча може навчу.Лайма акуратна дуже,чистюлька,чемно йде в душ лапи і морду мити з вулиці,а Кураж навіть знати такого не хоче-льотає,а слюні хвилями кругом нього)))Митися навчу точно(Вольту навчила ласкою),та й пиття калюжне не смертельно-плитка стерпить...хоча миску глибшу спробую.Яка то милота ті песи)))Люблю їх-страшне)))А Артем взагалі в захваті-зоч Лайма-то його принцеса,Кураж своєю дитячою безпосередністю,дуркою і баламутством його підкорив)))Діти на сьомому небі!!!І скільки то треба для щастя...скажи?))))
@Ulianusia крім нас сюди ніхто не ходить. Але треба мені колективний досвід. Проблема: була в нашого Ахіла на задній лапці на пальчику гулька як горошинка, коли він до нас приїхав. Спостерігали - турбувала вона його, гриз і лизав. Показали вету, сказав спостерігати тиждень. Дотовк ту гульку, розгриз. В понеділок вирізали, все вичистили. Здали по рекомендації вета на аналіз. Той лікар, що робив аналіз (а він нам і раніше робив Гекторові аналізи ми йому 8 гуль від літа вирізали) дивно себе поводить. Позавчора віддав "матеріал" гроші за свою роботу не взяв і сказав відвезти в онко на Броньову. Видусили з нього, що є підозра на лімфому. В нас шок. Начиталася всякої фігні. Общупала цілого прискіпливо - є якась маленька горбинка на лопатці. Є якась "рихлість" на обох ліктях. Сказали, що дуже важливим показником є те, як гоїться рана. А вона не гоїться. Вона опухла і ніби підгниває. Вуха.... Постійно потрясував головою. Полізли до вух, ааааа тааааамммммм ППЦ."болото" в вухах. Трохи підпахувало і брудні страшне були. Вет глянув сказав, що швидше за все якась вода постійно в вуха попадала і там запалення. Ха-ха, а він то не знав, що попередня власниця страшенно тішилася, що біля них є озеро і собаки ціле літо таляпалися в воді, а наш Ахіл ниряв з головою і плавав. Напевно таки вода. Вуха вже 2 тижні закапуємо і чистимо. З вухами ніби все ОК - сьогодні чистили, майже вже нічого нема. Знову ж таки, якщо дійсно в нього онкологія, то, по-логіці не мали би загоїтися всі рани на морді, з якими він приїхав. А мордаль був весь подертий. Зараз вже сліду нема. І зрізи на вухах ідеально рівні (вуха різали в 6 місяців). Якби були проблеми, вуха б рівно не загоїлися? Пра? І на хвості (де хребці рубали) теж все гладенько. В четверг має бути результат з онко. Плющить трохи мене.
@flame Я не собачник, але хочу Вас підтримати свіжим досвідом. В нас є собака, яка через певні обставини живе з батьками. Так от, пару місяців тому батьки помітили гульку на лапі, гулька збільшилася. Вет призначив дату операції, а чоловікові не сиділося, то він вирішив проконсультуватися ще в одній клініці. Там оглянули, взяли матеріал для цитології і наговорили, що результати зовсім кепські, в собаки саркома, пухлина неоперабельна і жити їй максимум 4 місяці. В нас шок! Начиталися в інтернеті різних жахів, обдзвонили всіх собачників, щоб розпитати, що до чого, приготувалися до найгіршого. На сьогоднійшній день після операції минуло два тижні, все гоїться, а результат гістології каже, що пухлина доброякісна. Собака поводить себе нормально, життєрадісно і все в неї ОК. Чого і Вашому Ахілу дуже бажаю. Не їжте себе, поки не матимете результату, якому можна вірити. Знаєте самі, що собака дуже відчуває наш настрій. Хай у Вашого друга і настрій, і здоров'я будуть суперові! Надіслано від мого Lenovo A5000, використовуючи Tapatalk
я от власне цьому і не вірю. Дуже все не в"яжеться до купи. за 2 тижні ще гоїться? За 10 років з собаками ми мали дуже багато різних оперативних втручань. Навіть зараз, 9-річному Гекторові видаляли 3 кисти. Зажило за 5 днів, як на собаці, зняли шви, заросло шерстю. Про Цеза навіть згадувати не хочу - дер лапи і мордаль по молодості так, що шили майже щотижня без знеболювання. І моментально гоїлося. Так, ми пильнували і пильнуємо однаково, присипки, йод, бинтування, шкарпетки-футболки. А тут не гоїться. Видувається, шви влязять в рану, 2 вже вилізло так, що ми не можемо ідентифікувати чи з ватою зняли чи десь згубилося в лапі і потім (коли заживе) дадуться чути, бо десь в лапу влізли.
Моя Лайма-онкохвора,але після чергового видалення пухлини все гоїться швидко(5-7 днів),і то їй 8 років вже....Моя думка-здати аналізи і гістологію і картина буде яснішою. В нас вже ніби притихла та онкологія...нічого не вилазило(я щавжди ретельно обмацую),а здали в понеділок аналізи(для контролю)-покащники всі майже нульові)-анемія,підозра на лейкемію...в хаті траур(((Звернулась до ще одного вета-і от тут вияснилось-що вона насправді не алергік-у вухах грибок(наслідок неоікованих запалень)....Я виварювала їй дієтичний хавчик...,але що може пес отримати з рису і печінки????от тобі і аналізи!!!!Швиденько перевелись на корм(Холістік)-смакує їй дуже.За тиждень йдем на повторні аналізи.Вуза стали ідеальними.... Тому раджу-перевірте ще десь.
@flame Я не так трохи висловилася про те, що два тижні гоїться. Шви зняли через тиждень і все там добре. Теж мотали шкарпетки-футболки, щоб не розгризала, бо вона після цитології все роздирала і роздирала. Надіслано від мого Lenovo A5000, використовуючи Tapatalk
от власне. Завтра буде тиждень, а воно не гоїться. Сьогодні тільки набряк трохи зійшов. Обробляємо йодом, присипаємо стрептоцидом, кладемо ватний диск замотаний в бинт (щоб вата не прилипала), забинтовуємо, одягаємо шкарпетку і пильнуємо, щоб не лизав. Вже тиждень вночі спимо по черзі: або я або чоловік тримаємо лапу, щоб не лизав. Тлумитися хоче страшне,плющить його. А не можна, бо шви розходяться. Гуляємо тільки на повідку-рулетці. Перед виходом на шкарпетку кладу таку підложку як під ламінат, потім замотую харчовою плівкою і далі замотую пакувальним скотчем. Так щоб не промокло. Гуляємо максимум 5 хв і до хати лежати. Сухенька шкарпетка після гуляння. А рана мокра і не затягується.
почекаємо на результат з онкологічної і далі будемо діяти залежно від результату. я вже його общупала по міліметру разів 100. Нащупала ще 2 горбики, чуть більші ніж мак. І ніби якусь рихлість на правому лікті. В мене в голові вже шпаківня. Але, ну не мали б так гарно погоїтися і зарости ті рани на морді, з якими приїхав. А там вже сліду нема. тобто? роздирала місце де брали пробу? яке воно? А з вух пахне? Наш вет перше ніж щось в нас питати чи робити, обнюхує собаку. Смішно воно, але я вже сама чітко занюхую будь-які зміни. Як тільки прийшов до нас, я відразу внюхала проблему з параанальними залозами. За 3 рази проблему ліквідувала, але думала, що здохну.
а хто тобі це порадив? от власне. ТОму і питаю. Ми коли взяли Цеза в 5 тижнів, теж радили знавці годувати рисом, вареними яйцями і вареною морквою. Рис і морква як зайшли, так і вийшли. Інші каші, крім гречки, - те саме. Вже в останні дні, коли все підходило до "фіналу" і він відмовився від корму, я його пальцями трошки підгодовувала гречкою і вареними жовтками. Ну і ще такий момент. Попередні власники годували Ахіла Роялом. Казали, що часом може трошки проносити. Ну, я відразу була проти Роялки з 2 причин: 1. через занадто високий вміст протеїнів таки проносить. І садить підшлункову+печінку. 2. для великих порід в корм додають хондроїтин+глюкозамін. Нічого поганого ніби нема, але, як тільки знімаєш з цього корму відразу йде капець суставам. При вазі 45 кг цуценяти в 9 місяців, перспектива дуже і дуже плачевна. Як тільки приїхав до нас і з переляку зробив "купу" в хаті, в нас був шок від розмірів. ТОбто що з"їв, те і вийшло. Перевели на інший корм (теж преміум, але трохи інший склад), зараз вже місяць на ньому - не проносить, купка в 2 рази менша. який там склад і дозування? В нас для Гектора (для гігантів з індичкою) на 55 кг на день йде 600 грамів корму. Середнього класу. І то, напевно треба трохи зменшити дозування, бо він такий кабан став, що скоро на вівчарку не буде подібний. ДЛя Ахіла (преміум для гігантських цуценят) йде 850 грам на 50 кг. Гектору берем мішок 15 кг, Ахіловий 18 кг. Різниця в ціні рівно в 3 рази. --- дописи об"єднано, Dec 4, 2017 --- ви їх чистите?
Щодо вух-тільки трохи щось не те-в неї вуха зразу чорними ставали,чистила і бачила,що щкіра вся вишнева,така дуже запалена була.А тут після двох днів заглядаю-гарні білесенькі,виділень немає. Корм напитувала по всьому світу...Допомогла заводчиця,від якої маєм Куразю)))Вона Лайму дуже сподобала собі і ми так час від часу зідзвонювались.От я і вирішила попитати(ревіла в трубку страшне).Вона дала номер дівчинки,яка кормами займається і та порадила мені той Холістік-каже,що то найкраще що є на сьогоднішній день(там ціна дууууже кусається).Ми взяли 3 кг.-Лаймі дуже смакує,і я спокійна,бо мені виглядає,що вона сита. Давай ввечері наберу тебе-бо всього не опишеш тут(порадників,лікарів,себе)
Давно не писала. Вилікували вуха, зробили ще кілька аналізів - все добре. Вчора зважили і зміряли, бо мені дуже виглядає, що схуд. Нє, не схуд, ну, тобто росте-витягується, тому такий "хробак". Вага 51.7кг (було 45.3, фактично за 2 місяці майже 7 кг). Холка 71.5, довжина від холки до 1 хребця на хвості - 67, від вух до 1 хребця на хвості - 93.2, об"єм голови 62.9!!!!!! Чувак росте гігантецькиййййййІ то в 11 місяців. Далі мав би рости в ширину. З "мозгами" проблем вагон - боїться всього. Не боїться тільки чоловіка. Мене "любить" коли я вдома, як тільки звідкись повертаюся - боїться: втікає, гавкає поки не переодягнуся в домашнє - далі туляська. Двір нормально освоїв. Гектора тлумить, як мішок з соломою - бавитися хоче, зачіпається. ТОй вже не знає де ховатися.
Мені от цікаво - то всі пси так радіють господарям, що скачуть, виють, хапають за руки, тапки, а хвіст просто ними кидає зі сторони в сторону, коли зранку ти його бачиш вперше після сну? Чи це таки особливість Джек Расселів?
В нас таке тільки коли приходимо додому))) Коли встаємо - тепер взагалі не реагує, спить))) А коли була малою (до 2 років) то тішилась трошки, махала хвостом, але не так бурно)
@Rodionochka, це швидше особливість характеру собаки. Цезар творив "чудеса", коли ми звідкись приходили: він не знав куди себе має подіти, чи лізти на голову чи падати в обмороки, гонив по хаті, кидало ним зі сторони в сторону, пищав,стогнав, ричав, хапав іграшки, взуття (та що не-буть), скакав, пісявся, хвостом (точніше тим обрубком, що від хвоста лишився) вертів, як пропелером. Якби міг роздертися на 10 частин, певно би роздерся і ті всі частини творили би щось різне. Ковбасило його десь хвилин 5-10, потім заспокоювався і вже був нормальним псом Гектор дуже спокійно реагує - прибіжить, покрутиться, руки полиже, хвостом помахає і йде собі на своє місце. Ахіл наразі ще боїться. До чоловіка, коли той приходить, вже біжить, хвостом крутить, пританцьовує. А від мене ще втікає, поки я не переодягнуся в домашнє, добре хоч вже без істерик.
