Ми ж не знаємо, як відбувалися ці пологи. Наслідки прикрі. Про гематому підозріло - вони самі собою не утворюються.
Та от тільки недавно обговорювали домашні пологи в Ужгороді на зйомній квартирі з закінченням в ПБ. Я про те, що люди не готуються грунтовно, а складають собі романтичний образ своїх пологів з почутих/прочитаних розповідей.
@ruda kishka я думала, Ви зовсім про інше. Наприклад про те, що мама категорично відмовляється в процесі пологів від кр, якщо підтверджений ризик для життя дитини чи її. Чи легковажить кровотечею, чи не їде в пологовий, якщо є реальні проблеми зі здоров'ям в неї чи дитини. А те, що Ви думали, а що буде, як щось піде не так, то є Ваше право і нормальна опція для жінки - робити вибір. Але навіть в Вашого лікаря були випадки, коли йшло не так і він нічого не міг зробити. І ті інші мами теж думали і перестраховувалися. Словом, я так і не зрозуміла, що мають описані Вами випадки до "вумності" жінок в пологах. Я свою третю народжувала в районному і підхід лікарки і медперсоналу був нічим не менш професійним, ніж у Львові. І так, я цікавилася, чи є там можливість провести екстренний кр і яке є обладнання, хоч і не було ніяких передумов цим цікавитися. І в тому ж районному одній нашій форумлянці так спокійно і оперативно зупинили післяпологову кровотечу, що злякався тільки чоловік, який побачив, а вона навіть не зрозуміла, в чому річ. Я реально не розумію, що Ви мали на увазі під зарозумілою поведінкою вагітної.
і цілком нормально в процесі відчути, що потрібно в пологовий. Незалежно від того, які пологи планувались. Це не означає "невдачі" чи "непідготовленості"
Звичайно, що свідоме. Я знала, що можу народити сама. Але не тут, не зараз, не з цими людьми. Я мала ключі від дому і думала про домашні пологи, але в дитини є двоє батьків - мама і тато. І тато згоди на ДП не давав, а робити щось за його спиною я не вважала нормальним. Крім того, після відходження вод мене вже оглядали кілька разів на кріслі, вже помістили у холодну незручну кімнату, де перейми дуже послабшали. Мені складно брати на себе відповідальність за пологи, в які вже втрутилисплюс неможливість партнерських пологів через карантин. Тому в тій ситуації КР був кращий для нас, ніж пологи за чужими правилами.
так і є Ви дуже описали мої відчуття підчас перших, стимульованих пологів. Маючи з чим порівняти, я скажу, що стимуляція - це справді тортури. Ви прийняли це рішення, зваживши на всі обставини, і зараз треба від того всього відновлюватись і відходити, зосереджуючись на : Єдине, що хочу просто на майбутнє сказати - термін 41 тиждень не обов'язково має стосунок до регулярності місячних. Адже 38-42 акушерських тижні - це нормальний термін, за протоколом. В мене теж перед вагітністю старшим сином були суперрегулярні місячні, пологи почались в 41+4 Тому на майбутнє раджу не боятись терміну, скорше за все, це така Ваша особливість. Як і немалі кругленькі волохаті дітки
@Siania ви молодець! А вони уроди. Година (!) перейм штучнозапущених у жінки яка народжує вперше і їм занадто повільно. Шийку він вам вручну відкривав, добре що до КР не довів. і чому не дали з капельницею рухатись - технічно це можливо. Моя сестра теж з окситоцином народжувала, то дали крапельницю на коліщатках, і вона так ходила.
Мені без), але я робила що хтіла, правда то було 15 хв., бо почались потуги, вірніше сказали тужитись.
Угу, і я ходила (в туалет на коридор щопівгодини) бо в родзалі з фітболу я категорично відмовлялася вставати, злізла аж народжувати лише.
на 6см? Фітбол того фітбол, бо він "просідає", на ньому ледь не тужитись можна. ходили б трубкою слухали, або є портативна та байда. Я розумію, робили як їм зручно. про термін я приплюсуюсь до Юлі. Регулярність нічого не значить. В мене нерегулярний цикл, а у вагітні цикли овуляція дзинь як годинник (наверху все знають). А в невагітні овуляція гуляє. У Вас може бути все навпаки. Ну і 41 тиждень це взагалі норма нормальна. Монотонне КТГ буває перед пологами - ну але рахунок на дні може бути. А взагалі обстановка в ПБ така, що як туди потрапиш, то дуже вони вміють нагнітати. Важко не піддатись.
В мене на родах якийсь такий невеличкий ктг принесли, я поки могла лазила по всій палаті, на ліжко лягала тільки слухати а потім знов дозволяли як зручно вмощуватись. Думала що то всі вони мобільні в родових палатах, а виявляється ні ((
@Siania шкода, що все так вийшло. У мене перші пологи теж пішли не так, як би хотілось. Відкриття йшло повільно, води текли і мені поставили окситоцин і так, це знущання над жінкою.... Прочитала твою розповідь і згадала аж своі пологи, точно такі ж були відчуття після тоі крапельниці... І от так мені всю вагітність хотілось, щоб цього разу було інакше, щоб відчути як то може бути спокійно і природньо дійсно, а наразі навіть не знаю, що мене чекає.. Бо перші пологи хоч почались самі, а другі можуть викликати..
слухайте, а мені ніхто не казав, що на певному відкритті вже не можна сидіти.. То справді так? я вже розпереживалась....
Сяня, мені дуже прикро, що ви таке пережили. Хоча в мене капельниці було набагато менше, але ті ж маніпуляції, неможливість вільно рухатися, дихати тільки тоді і так як вони скажуть, з того краю ліжка не стояти, до шведської стінки не підходити, а фітбол так взагалі, ніні, побєте дитину. Я довго це переживала, найгірше, що така тактика пологів дає неприємні "бонуси" для здоровя дітей, а щоб їм грець, тим лікарям! Я 3 роки ходила з бажанням взяти автомат і перестріляти їх, або мордою, вибачте на слові, в болото, в болото, тупі неосвічені мясники, які прикидаються спасителями...це зараз звучить дико, але тоді було просто жах. Звільнилася я від того постійного пережиття несподівано після післяпоогового пеленання, яке я робила взагалі-то, щоб скласти таз докупи, бо трохи в мене з тим було проблеми після стресу після других пологів, і так виговорилася, так воно ніби з кожної рухомої частини тіла вийшло оце незадоволення, страх, паніка, агресія, "несправилася" - і всі фізичні дефекти, які малий отримав, все, що я почала переживати, потрапивши в пологовий. Лялі солодко пахнуть, і якщо дозволити собі весь час бути з ними, а світ хай зачекає і стає в чергу раз на тиждень , ну хіба б то була поліція, то гормони прийдуть в норму нову, і буде легше. Основне зробити правильні висновки, і знайте, це не ви не справилися, не ваше тіло якесь браковане і нездатне, це вони налажали в введенні пологів. На мою думку.
@Siania щиро співчуваю. час залікує душевні рани. а Ви набирайтеся сили і насолоджуйтеся своїм крихітним щастям. мала на перших пологах щось подібне. крапальниця+лежання, то дійсно тортури. в мене пологи почалися самі, все йшло ок, але таки недосвідченість і тиск лікарів зробили свою справу. тому був і окситоцин, і "чарівні" таблетки, і як наслідок епізіо, словом повний набір. про термін погоджуюся з дівчатами-двічі народжувала в рівно 42 тижні. хто приймав пологи?
