Для майбутніх мам (13)

ще і в 90%
я би теж переживала, але факторів за позитив набагато більше.

 

А у нас приємність. Чую рухи, правда, наразі тільки я чую. А дітям вже не терпиться помацати - але мацати ще нема що.
Віруся також на цьому терміні далася чути.
Рухи нерегулярні, ніжні і легенькі.
І твердження про те, що ранкове блювання припиняється після появи рухів - в моєму випадку вже чотири рази неправда.

 

не пам"ятаю де я колись читала, щоб не блювати, то не встаючи з ліжка випити зелений чай + щось солодке -2-3 шоколадні цукерки ... Я не блювала, але з другоюю вагітністю це помагало долати жахливий токсикоз....

 

все це вже випробувано,

різниця лише, за перепрошенням, "на виході"

Крім того, я зараз вже потроху починаю обмежувати солодке, бо скоро по терміну треба буде проконтролювати рівень цукру в крові.

 

І мене не рятує. Часом, навпаки.
Зараз тошнота відходить на другий план, а їй на зміну мігрень Тепер от не знаю, що гірше? Вранці п'ю легку каву з молоком, списуючи на пониження тиску - хоч нічого не дає.
Хто стикався, чим полегшити? Зараз просто на очі не бачу. Вночі прокидаюся, відчуваючи страшну біль в скронях.
,

 

остеопатом

 

Погоджуюся з Марією, остеопат Вам в поміч - бо то, швидше за все, якесь защемлення в хребті чи шиї і внаслідок порушений кровообіг. Мазями-таблетками Ви причину не знімете. А загалом я ще зірочкою на скроні часом по-дрібному рятуюся (якщо не маєте алергії).

 

Я головний біль терпіла десь до недавна,тобто шостого місяця,коли вже геть було зле, то пила таблетку, а так то терпіла, Слава Богу якось пройшов той період

 

Я якось зараз не готова терпіти. З першою В. боліла голова рівнесенько до 20т., але ж то я ще сама була без дітей. Полегшення наставало від масажу, прогулянки, спокою, просто полежати. Зараз - це все розкіш: шалена доця, робота, інший темп життя.

 

Я така далека від таких спеціалістів .
Дякую за нагадування про зірочку, геть забула. Спробую.

Недобра..такий стан, а сьогодні ще й застуда розгребла. Все на купу. Лежати ніколи, лікарняний - не хочу від тепер тих обліків, на роботі я ще таємниця)

 

я сьогодні теж конаю. І так щиро,по доброму,заздрю тим вагітним,які можуть терпіти і не пити таблетку. Я насправді мучусь-мучусь-мучусь а потім вже не витримую і починаю перебирати варіанти ЩО випити, щоб зняти той біль. В мене і до вагітності були мігрені, але зараз частота і тривалість просто нестерпні.
Дівчата,які таблетки пили/п'єте? Що ефективне? (про всякі зірочки,чаї,прогулянки,душі і т.д. знаєм, допомагає тільки для запобігання болю.Як вже болить,то болить)

 

я мастила скроні олійкою лимону або м"яти і пила каву гарячу маленькими ковточками

 

Якщо страждаєте на мігрені - то однозначно краще з лікарем радитись що у вагітному стані пити. Тут звичайна пігулка Копацилу може недопомогти.

 

Вітаю вас) То дуже приємні відчуття!
А нам лікар в ЖК на 18 тижні не повірила що я чую рухи Добре що хоч в 22 тижні записали в обмінку "рухи") Спеціалісти...

 

я чула старшого в 21, другого в 19, третю в 13. Записали всіх у 20 т. А що паритись

мене вчора хапнув вірусняк, нині вже трохи легше. Голова, правда, все ще як баняк, але йду на поправку

 

З ліків не пила нічого, бо було терпимо. А тут таке загострення на фоні простуди, сьогодні вже соплі рікою і голову попускає.
Але бачу маю таку схильність, з першою вагітністю різко перестала пити каву ( а пила до того щодня 1-2), то головою повертати просто не могла і нічого особливо мене не рятувало, крім сну й подушки. Прописувала мені Г. настойку елеутерококу, я чемно купила, прочитала в складі спирт і відставила вбік. Вернулась до кави, стало легше, а може час своє зробив.

 

то може боліло через закладені синуси?
Мені точно це впливає. Прошмаркатись як слід - і аж на очі легше.
А тут ще і токсикоз такий, що пчихнути боїшся. А вночі закашлялась - здалось, що пупок от-от відірветься...

 

а в нашому садочку так смачно готують прості страви... це в мене засіб від токсикозу. Прийшла, понюхала, захотіла їсти. Проблема, правда, що хтось ту їжу має зготувати, бо ж садочковий суп чи каша вариться з простих продуктів ,але дуже довго. Але гречка з підливкою, тушена капусточка, картопелька м'якесенька... нямнямням. Колись я куштувала. А ще Дмитрик досі каже, що найсмачніше кашу і картоплю готують саме там.

Трекер вагітності каже, що в мене 15 тижнів. Рухи дитинки дуже, дуже легесенькі, на більший термін не "тягнуть". А ВДМ станом на нині мінімум 19, і роби що хочеш. Роби що хочеш - в сенсі УЗД. Бо вчора нестерпно захотілось зробити вже і негайно, але зараз 15 тижнів, а з 18 по 22 тижнів можна зробити т.зв. "експертне" УЗД, подивитись органи дитинки, оцінити багато показників. Ну і плацента в 20 тижнів вже хоча б зі стінкою розташування кінцево визначиться... Буде більш інформативно.
З іншого боку, про двійнят мені треба знати заздалегідь. Це би дуже круто змінило мої плани, що абсолютно не значить, що друге дитя було б небажане. Просто треба підготуватись, по всіх фронтах. Це було би складно, але дуже захопливо. Ймовірність двійні є дуже мала, але я досі не можу зрозуміти розмірів того живота. Він просто величезний, і то не лише жир, бо і ВДМ дуже порядне. А дату зачаття я знаю з максимально можливою точністю - до 3 днів. Цікава така вагітність, дуже цікава. В таких думках і ходжу.
Дихати нема чим, ноги просто розриваються від важкості, токсикоз трохи притих. Вага росте як на дріжджах, я не встигаю засоціювати себе з тими цифрами і з тими розмірами, вибачте, трусів, які тепер собі купляю. діти тішаться животиком, Дмитрик придумує хорошу дату для народження дитини - щоб в чийсь ДН народилась і стала комусь подарунком у травні. Сергій придумує імена, а потім біжить попросити, щоб так не називали Віруся кусає пупок ( коли я стою, пупок зовсім назовні).
Сергій післявчора сам випробував на собі УЗД - слинних залоз - і тепер гордо всім говорить, що знає, як це будуть дивитися лялю, який це ліхтарик і який це екран.
Ще з хорошого - голова менше болить.
Цікаво, а вправи від подвійного підборіддя матимуть ефект на фоні такого швидкого товстішання? Так чи інакше, саме час починати їх робити..

 

Ану дівчата, як в лікарняних умовах переконати малючка родитись. Мені далі час до 39 тижнів, це наступний четвер. Випустити мене звідси ніхто не збирається, але й розроджувати вже на щастя теж, бо ситуація з ниркою цього не вимагає, а одже не є так зле. Це вже тішить.
Вдома Мелася вчора дістала раптом в мочі ацетон, рвала, млява, я тут ледь мозгами не поіхала, це ж найважче для мами, бути не поряд з дитиною, коли ій погано... На щастя нині вже все значно краще! В середу у неі день народження і поряд мене не буде Але й родити би в іі день не хотілось, так хочеться, щоб кожен мав свій день на свято.. По сходах хожу, ікри болять і не більше.. Любові з чоловіком мені не світить.. Ех...

 

тобто? а потім?