Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

не нада, це має погані наслідки
Хотіла зранку приготувати чілі кон карне, фасоля з м"ясом і перцем, якщо людською мовою. Замість солодкої паприки гаратнула добру жменю гострої, вийшло не просто чілі, а ЧІЛІ
Треба виправляти ситуацію. Поїхала в магазин купити рис на гарнір, під шумок накупила різних смаколиків, квіти собі рідній, винце на вечерю. На касі розумію, що гроші в іншій сумці, а я стою, як дибіл, зате з квітами
Права і всі документи на машину в мене, на мінуточку, в тій самій сумці, що і гаманець
Тому коли наступного разу побачите машину, яка рухається зі швидкістю 30 км/год, не робіть поспішних висновків, що це їде алкодегустатор в комі і боїться штрафу, це я можу вертатись з супермаркету

 

А не боїтеся, що зупитять і запитають " куди так крадемося?" ))) То я анегдот собі згадала )))

А я сьогодні ліниве створіння, таке ліниве, що капець. Спали сьогодні до півдесятої, при чому всі. Це означає, що малий сьогодні на денний сон не ляже, бо для того о сьомій треба вставати. Включила мульти і сама з ним на дивані сиджу. І на вулицю дуже не підеш ((( треба сідати списки писати, бо в мене так, якщо напишу, що робити маю, то зроблю, а нє, то всьо пропало. Пралька попрала, треба йти вішати, тай купу всього треба ех....

 

Бачу, не одна я займалась нічними корисними справами)
Спочатку повторила вечірні і , думаю, закріпила випади о 23.47. Про "закріпила" починаю догадуватись зараз, роблячи висновки з того, як почуває себе треноване місце. Але нехай болить воно, а не голова. Вона вже своє відчудила вночі спросоння. Номінувала себе на премію: затурканість року.
А все через що? Прокинувшись о 23.47. я вирішила, що пропала моя дитина. Я була попереджена нею, що поїзд, в якому вона поверталась зі Львова, прибуває в 22.10. Маршрутка додому-в 22.17. Але! В 22 годині я кожнісінького вечора засинаю, хоча вчора не лягала до 22.15 десь. Подумавши, що пару хвилин мені буде достатньо, щоб не заснути, я залишила світло в коридорі і лягла під крило чоловіка та вирубилась (мабуть за хвилини 3). Міцно-міцно. Те саме зробив чоловік.
Прокидаюсь я в 23.47 і помічаю далі світло. Набираю номер доньки-не відповідає. Ще раз-не бере. А дурні думки спросоння такі страшні і великі. Буджу чоловіка, він не може зрозуміти нічого, бо я вже захлинаюсь слізьми. Набирає він номер- мовчить.-Дзвони до Андрія (донька з ним зустрічається),-каже мені. Як зомбі виконую команду:-Де Лєна?-питаю, елементарно забувши привітатись.-Дома.Серіал дивиться,-спокійно відповідає. -Ваня,Андрій каже, що вона вдома,-реву, накручуючи себе, що хлопець не знає нічого про те, що вона пропала.
Еврика! Номінацію на самого мудрого члена сім'ї року отримує чоловік, нехай не з першої спроби, але чоловік встає і йде в кімнату, де спить донька.-Що сталось?-питає вона, знімаючи навушники.
Чоловік мовчки закрив двері, матюкнувся, налив собі віскі, так і заснувши, залишивши його в склянці вивітрюватись без одного ковтка.
Ну а про мої випади ви вже чули. Як добре, коли болить все-таки *опа, а не голова. Бо остання, підозрюю, відсутня) А все через увімкнене світло. Все просто. Донька забула виключити.
Ну що я вам скажу? Відро вилитих сліз, тому організм поповнюю обліпиховим чаєм, потім імбирно-м'ятним, потім ромашковим. Між ними дозволила собі раф з домашнім згущеним молоком. А ви любите варити своє згущене молоко, таке вершково-карамельне, смачнюче?)Його зручно додавати в гарбузовий чіз, тоді сирна текстура разом із гарбузом набуває ніжного карамельного смаку)Мій фаворит осені. Осінь?-Таки так, -подумала я, помітивши, що соковитого шпинату та салату з власної грядки залишилось рівно на одну порцію. -Осінь,-подумала я, коли мама, сміючись в слухавку, сказала, що у нашому саду виросло два відра опеньок. А ще є малинове вино, вино виноградне, яке ще в процесі та вишнячок без граму спирту. Але це все приїде завтра. А сьогодні просто п'ятниця і вона таки є супер скаженою, бо хтось мчить без голови підкорювати світ далі)

 

І в мене супер-скажена п"ятниця, а перед нею - четвер, середа, вівторок й понеділок . А ще є гасло "ледве встигнути в останній вагон", або взагалі не встигнути. Доця вночі зле спала, кричала крізь сон, що хоче свою помаду, губки мастити (то вона мою гігієнічну взяла за моду юзати, ще й спить з нею).
Зранку відбули свято осені в середульшого, віддала зразу після свята бабусі трохи.
Так не люблю в дощ десь з малою ходити, бо то все на руках моїх тоді...Й сьогодні отак по різних інстанціях я її на руках й таскала...Так хочу поспати зараз біля неї, але тоді точно вирубаюся, а мені за 15 хвилин вже тре їхати по Сашку. Ех....

 

сестра У мене влітку доцік з подружками їздила у сусіднє містечко, о 23 мала бути вдома. Прокидаюсь я вночі, іду в кухню і бачу, що біля дверей немає босоніжок, в яких вона поїхала. Але хто б то в кімнату доціка заглядав? В мене серце зупинилось, я біжу будити чоловіка і верещу, що дитини немає. Він довго дивиться на мене, прокидається нарешті і каже, що відкрив їй двері ще дві години тому
А дитина просто босоніжки відразу в шафку склалаТепер, коли змушую її прибирати, вона каже, що порядок негативно впливає на мою психіку

я анекдоту не знаю, але коли хтось плететься повільно, завжди думаю, що то після забави не хоче привертати до себе увагу поліції.
Це як я років в 17 пішла за дружку, і так ми з молодою просили на весілля, що потім трохи світ крутився (скільки там мені треба було). Так от, вертаюсь я додому, дивлюсь, мама мене з балкону виглядає, то я, щоб вона часом нічого не подумала, йшла дуууже повільно, і чітко паралельно поребрику, щоб рівненько

 

Ггг, я так в вівторок їздила: спочатку з маленькою сумочкою, в якій гаманець і документи завезла дочку до школи. Повернулась додому, зібрала сина на футбол, склала його форму собі в рюкзак і ми поїхали. Перед залом беру йому водичку на рецепції і бігом відправляю на заняття. Повертаюсь до рецепції, щоб оплатити за воду і розумію, що з сумочки в рюкзак я нічого не переклала, ні документів, ні гаманцяЗаписалась в боржники, адміністратор зі мною посміялась з ситуації і побажала щасливо додому доїхати, щоб не спинила поліція. На щастя добралась без пригод

 

Мій тато ціле літо їздив без прав. І то так нормально їздив- в Києві, Франківську, на Закарпатті, в Шацьку був. От як похолодало витягнув свій комбінезон, в якому він щось біля хати робить і знайшов в нагрудній кишені права. Він думав, що вони в кишенці портмоне і не провіряв. Везучий, капець

 

Ну то старий анегдот,я вже й точно не пригадую, суть така, що всі летять, а міліція зупинила того, хто їхав дуже повільно зі словами " куди так крадемося?" Я тепер , коли хто повільно їде , все цю фразу згадую )))

 

сьогодні якісь самі веселі історії. Дуже потішило мене зараз читання цієї темки ))
А в мене сьогодні нарешті супер-врочистість - я таки відбула свій гідромасаж. не пропав мій подарунок. Ех народ... всім рекомендую - знімає всі тягарі з плеч і зі всіх решта місць Ага, а ще мені сказали, що та гідрованна вкупі з душем шарко сприяє зменшенню об'ємів у всіх потрібних місцях, глибоко масажує і усуває розтяжки... правда коштує воно... так зразу на цілий курс і не розженешся.

Татка нашого вирішили ще доліковувати в лікарні щонайменше через вихідні, так що ми далі в режимі - тато відвідує на нас по пару годин пообіді. Але всерівно тішуся, що спримаю цей весь стан речей як прозу, а не як жилєтку )) І також дякую всім за підтримку, дописи в карму і ті всі значки, які ви наставили, перейнявшись за мене - та воно мені таки помогло видать, бо вчора мала дуже спокійне налаштування цілий день, і навіть з малою гарно собі давали раду, ще й деякі справи почали вирішувати , крім побутових.

А ще ми нині ночуємо в діда з бабою (себто моїх батьків), бо треба завтра вранці мені вибігти буде, то щоб вже зранку не гнати сюди, ми приїхали звечора. А дитина тут так дуріє, ганяє, що потім не годна заснути. Осьо тіки вклалася нарешті. Але навіть збитий режим перестає мене тривожити, бо ж з неділі вже будем жити по переведеному часу, так шо воно нам буде знов нормально виглядати все.

 

Дохтори, скажу я вам, таки знаються на лікуванні ! Ще в день я себе вложити ніяк не могла, як казала колись моя баба--"зара прикладу тебе камінцем", щось товклась і товклась, але з користю. А ввечері , як прилягла в 19год на "10хв поки мої довечеряють" , так і встала в 23 - перейшла з дивану на ліжко ( і то би не вставала ,але ліки тре було випити). Пропустила все - і як доїли-поприбирали, і уроки, і вечірні настільні ігри, і ще певно купу всього , бо в 23 спали мої хлопці,як сурки. І, скажу я вам, 12 год. сну+2год вилігування , таки роблять дива - я нині маю повно сил, нє, ну хвора - то само собою, але хвора позавчора і хвора нині, то є дві великі різниці хворості. Тре сі запитати того дохтура, чи 12-годинний сон тре приймати, як ліки - тобто курсом ? Але, скажу чесно, боки мене боліли... Одразу пригадалось те, як малого 7міс.вилежувала.Це катастрофа. Мо, він такий і гонний тепер, бо належався на все дитинство?
Тому 2-пов. вже прибраний, всі поснідані, вчорашнє прання зібране і розкладене, сантехніка вимита. Зараз ще перший шуршану і тре буде кудись маля вигулювати, бо вже третій раз проситься--" подзвони комусь, щоб я пішов до них побавився.." А кому подзвониш? Тут на вихідних дітям вистарчає компанії татів-мамів. Їм не тре театральної тусовки і двіжу , це для мого 11год- майже обід, для решти - це просто ранок .
Йду я , заки батарейка ще не сіла.
Енергії вам, нині вона усім згодиться, як не для прибирання, то просто щоб не змерзнути .

 

Що я тут виписувала про малу кухню? Тепер вона дійсно мала. Почала іскрити розетка, до якої підключено п'єзо від плитки. Розетка, звичайно, десь за духовкою. Духовка в процесі попереднього огляду трафунку добряче змістилася вперед, стоїть так і стояти буде довго, схоже.. Так що поки заважав тільки смітник, то я ще біди не знала.. Кілька років тому були ми в квартирі, яку з двокімнатної переробили на трикімнатну, лишивши для кухні «метр погонний». То господиня на тому метрі чудеса кулінарії творила і ідеальний порядок підтримувала. Я б так не змогла.. ще й з моєю здатністю внести легкий хаос у будь-який простір...
Зате я змогла розтягнути класний кашеміровий светрик до свого розміру! Початково він був 14 розміру, але після прання перетворився на дитячий. Та мені все ж вдалося розтягнути і розпрасувати його до свого 8-го. Хай це буде сьогоднішньою врочистістю.
Ще трохи прози — в малого нова пластинка. Грошики на неї — тю-тю (як завжди, невчасно), їсти поки тільки м'якеньке-ніжненьке.. одні каклєти, чи що? А я оце ж тільки кроля натушкувала.. поріжу, як грудничку ))

 

Ну що, дівчата, потроху холодає, але то не так страшно. А от потемніння в 17 год., то ні до чого. Але мусе так бути. Годинники надіюся перевели, бо на телефонах і інших гаджетах буде автоматично, надіюся. В мене всі потихеньку хворіють, але якось так без температури, надіюсь без наслідків. Зато я, трохи двіжнячу, субота і неділя д\н кумасьок, які роблять дєвішніки, супер. І далі я в пошуку роботи, але вже хоч щось пропонують, і досить не погане, тішуся, як дурний цвяшком, і перебираю, хоть я і не балована. Всім гарного самопочуття.

 

Накупила я смачнючо-пахнучих ароматичних свічок, тепер в мене вдома щовечора такі файнезні запахиТо кава, то ваніль, фрукти чи лаванда, під кожен настрій. З тим переведенням дуже незвично. Ніби й одна додаткова година, але поки звикнеш до того... Ну але так як в мене неділя повністю вихідний день, то ще одна година це мега приємний бонус Щось мені вже так хочеться снігу та тої приємної передсвяткової атмосфери, яку він приносить з собою. Все таки, сніг набагато приємніший, ніж дощ.

 

В мене така трохи нестандартна врочистість - маю вдома двох кашляючих хлопців і, відповідно, працюю нині з дому.
У чому ж врочистість, спитаєте ви. А я скажу. Не можу пригадати, коли востаннє вони хворіли. Ну і, слава Богу, 30 жовтня і перший сезонний вірус. Вони об'єктивно молодці.
А суб'єктивно я, звичайно, хочу спати. Бо від їхнього кашлю вночі, здавалося, трусились стіни. Тому зараз друга кава і спроба розплющити друге око.
Ще треба зганяти на базар і екстренно придбати зимові чоботи для Мурахи. Вона таки примудрилась за місяць вирости з тих, які я їх запланувала на цей рік. Ще замислююсь про пальто для неї - таки зручно це, довшенька зимова куртка. Теплі легінси, гарні чоботи - і гарна утеплена дівчинка.
Цікаво, чи впаде нині сніг.
Передчуваю початок "передмиколайської лихоманки" А я, сором мені, ще так і не купила нічого. Виправлятимусь.
Всім гарного дня! Осінь триває, час див у розпалі.

 

Повернусь ще, щоб посмішити всіх
Я ж так і не зробила відмови від щеплень ще. А тепер мене підтискає не лише час, а і живіт Мене надто добре знають в нашому сімейному відділенні, щоб показ мод для вагітних влаштовувати. Я б воліла ще хоч пару місяців не афішуватись. Тож обіцяю собі - завтра почати бадягу.

 

я не писала відмови жодної крім пологового. Повір, воно почекає. Тепер же не колять в школі всім підряд.

--- дописи об"єднано, Oct 30, 2017 ---

так помітно вже?

 

Маріє, та я просто авіаносець. Плюс ваги вже такий, як з Дмитром за всю вагітність. А у вагітності Сергійком та Вірусею на такому терміні ще нічого не було видно, тож я в стабільному шоці від свого вигляду. Звикаю, пупок вже вивернувся і тріщить зараз особливо гарненько - розщіпнуте пальто і з нього стирчить живіт в зовсім не облягаючій сукні.

воно трохи давно вже чекає, насправді
в тебе інша ситуація - ви ж ще не ходите в садочок і школу. Нам бажано це мати, щоб все було чесно і оформлено. Я і сама хочу це зробити, але видно таки слабо хочу.

 

Видно просвіт. Хоч далеко, але видно. Їдемо потихенько: я на 3х "колесах", машинка на 4х зимових. Ох, вже ж черги на шиномонтажах!!!!
А я вся така блондинка "в душІ"... нагнала на один хороший сервіс, що вони весною згубили мені 5 гайок до колеса... а то треба було здогадатися, що вони біля запаски лежать....
Сьогодні пила каву з дуже хорошою людинкою з ДП. Окреме їй дякую, що за 5 хв від мого "лате?" вже вийшла. Взагалі дякуючи Посиденькам, моє життя стало трошки інакшим. Люди, з якими я зустрічаюся приносять лише позитив!!!

ох, скількох я б ще на кавусю витягнула!!!

Почався сезон "обвітрені губи, обличчя і руки". Червона як бурячок ))) і то без сонечка.
Половина подаруночків до Миколая готові.

Сьогодні вкотре мене почали вчити щодо виховання моїх дітей, прогулянок і тд. Поки ще відповідаю культурно. Але чує моє жжж... наступний раз підуть "гуляти"

В хаті - зимно, ніс холодний. чай півлітровими горнятками лиється. Хочеться постійно щось готувати... ну, бо біля плити тепло
Всього на купку понаписувала. Але це добре. повертаються емоції. Більшість з них позитивні

якщо не враховувати "вумних нравоучєній". Я повторилася, так? Значить мене це злить.

. Йду щось смачненьке "чамкну", бо як перфразувати Ранєвску, "якщо не жерти всіляку фігню - морда стає худша. Але сумніша".

 

Зранку політував як в школу з дочкою їхали.
Хто ще не перезув машину - готуйтесь

2 години простояла

Як же мене губи пекли вчора, теж обвітрила, відходила від своєї вилазки години дві, так ковбасило. Ніякий

Не рятує, хочу літа
Сьогодні іній на деревах і 0 на градуснику, зима підкрадається, утепляйтесь

 

Світла не було вчора, світла нема сьогодні, тому пишу коротко ) Готування при свічках — це не дуже романтично, скоріше екстремально , доказ чому — плита, залита молоком (( Зате вечеря вийшла дуже душевною, малий аж розстроївся, коли на хвильку світло таки дали.. Сьогоднішня врочистість — синка їде на екскурсію на Радіо Люкс, відбувши попередньо лише один урок в школі. З тої радості прокинувся ЗАВЧАСНО І САМ.
Спробую втілити перший пункт амбітного плану «У спідницях до весни». Побажайте мені відваги, бо моє теплолюбне єство вимагає суцільного вовняного кокона і великий бойдик чаю. Кава вже була, тому принаймні почуваюся людиною.
Хай би вже сніг випав, може, не так мерзенно би було на вулиці..