Ви знаєте, я не заздрю своїй сестрі і таким її "понтам". Коли вона ще з часів навчання в університеті день в день сидить за книгами (ми в одній групі вчились), при цьому ж навчальному закладі залишилась працювати лаборантом, паралельно пишучи кандидатську на дуже важку тему, яка пов'язана з творами Солженіцина, зокрема " Архіпелаг Гулаг"(оце жесть) захистилась, стала викладачем, з часом перекваліфікувавшись, бо рос.мова і література стали неактуальними, група, де навчались студенти із Криму, очевидно, що перестала існувати.Здається, все, більшого не потрібно. Викладач укр.літ-ри та зарубіжної літ-ри. Але коли присвятивши всю молодість науці, після тридцяти народивши двох дітей, одній з яких зараз три роки, питання про повноцінний декрет відпало, бо тонко натякнули, що на її місці може хтось інший залишитись. Пізніше постало питання про скорочення викладачів кафедри (вона в числі)або захист докторської. Мало того, що той захист вартує тисячі у.є. при її колосальних знаннях, та ще і час від часу потрібно по кілька тижнів проживати в Києві, що несе ще додаткові витрати. Але назвався грибом-лізь в кошик. Якщо вона це все пройде з підтримкою її сім'ї - я пишатимусь нею ще більше. Бо я зупинилась на банальному отриманні диплому і ні дня не працювала по спеціальності.
"робити" не треба, хіба - здобувати моїм клієнтам і роботодавцям також практично ніколи не було цікаво. Але всі вони звідкись знали, що освіта в мене є. Правда, коли я теперішнім колегам сказала про свою спеціальність за дипломом вищої освіти, в них були квадратні очі. Типу "ото тебе занесло". у мене враження, що з нею щось сталось. І сталось приблизно в 2010-2012. Я вчилась у якомусь справжньому середовищі до академвідпустки (2005-2008), а потім повернулась на навчання - і враження склалось, що навколо суцільне порішалово. І щось отаке:
куди? В IT sales? Та занесло, але це не крутий поворот долі, а логічний. Адже зараз багато сфер переходять в онлайн, а де онлайн - там і IT, хоч би ти шив взуття, хоч би відкривав дитсадок. Звичайно, перекваліфікація - це багато навчання і роботи. Але якщо це відкриває нові обрії, отже - варте зусиль. Тому я багато сил вкладала і вкладаю в свій професійний розвиток - в усіх сферах, в яких реалізуюсь. Просто якби в мене був диплом просто "філологія" - то не так цікаво. А "японська мова та література" - оце вже значно екзотичніше. Хоча, в усіх сферах, де я працювала раніше, це викликало ажіотаж і працювало на мене. Хороший диплом
Я теж не заздрю. Маю таку куму, в процесі захисту і з розумінням, що після цього захисту нічого кращого це не принесе. Але маю ще дві куми з ступенями. Одна в політесі якось швиденько справилася, за 3 роки. Жодного дня потім не працювала за спеціальністю. Інша захищалася в Німеччині 7 років, паралельно викладала, а зараз повернулася в Україну, знайшла роботу частково наближену до спеціальності. Тих людей, що насправді люблять науку, хочуть викладати, досліджувати - в Україні їм не позаздриш. @cjomcjomka ну ти ніби сарказму не зрозуміла
Не знаю, мій чоловік здобував другу освіту заочно, то викладачів за руку притягував на пари. --- дописи об"єднано, Oct 26, 2017 --- Це сталось набагато раніше. Просто чим далі з гори котиться, тим швидше, і в різних закладах і на різних факультетах різна динаміка кочення.
саме для понтів - то робити. не давно стикнулась, що одна людина хоче поступати в аспірантуру, на запитання для чого, відповіла просто геніально: "ну вищу зараз всі мають...а кандидат то крутіше!" п.с. особисто я ні крутості ні престижу не бачу, принаймні в Україні.
та я вірю. І все ж дуже радію, що застала хоча би пару тих натхненних років, які дуже багато дали для мого майбутнього
А що це? Продажі програмного забезпечення чи продажі через інтернет? Дівчата, я от не вірю, що роботодавець не цікавиться освітою кандидата. Думаю, що вже володіє інформацією з вашого резюме(яке надіслане напередодні), або знає ваш "профанамнез" від людини, що вас рекомендувала.
цікавиться) ну але його не влаштовує відповідь- повна вища чи базова вища чи середня.. на підприємстві є посадові інструкції. в яких описано вимоги до посад.. і кожен спеціаліст має мати папірчик про закінчення вишу.. щоб продавати в айті- треба дуж добре знати інгліш і гарно комунікувати.. решта вчиться..
Толкові спеціалісти не сидять за 3 копійки і скорочення не чекають, в медицині тим більше. Ви знаєте хоч одного такого?
Не впевнена, зі слів моєї коліжанки - викладача універу, вимоги до студентів зараз вищі ніж були у нас і віддача у студентів вища. Дуже хороші діти. Хоча, воно, дійсно, є різниця між навчальними закладами і факультетами. Раніше вона в комерційній працювала, то говорила зовсім інше.
Коли під вищими навчальними закладами проходжу часом, то помічаю, що загальний рівень культури студентів, впав на декілька маршів. І мені вже не дуже цікаво, які вони спеціалісти, я до них не піду. Рівень випускників, які приходять найматись дуже сумний, зате амбіції! І навіть не зарплатні амбіції, а "зараз я вас всіх навчу!" В такій сфері в якій потрібно чіткі знання, а не вода (зрештою, це всюди так, але є градація), а знань то нема. Десь щось чув, а головне паблісіті!
то шо їм так понизили ЗП? знайомий виїхав туди років 5 тому, підтвердив диплом за певною процедурою і мав десь 4 тис доларів точно якщо брав багато нічних чергувань (антестезіолог)... актуальна ЗП стоматолога на сьогодні - 2 тис євро (пропозиція для знайомої українки) нюанс в тому, що наші толкові лікарі мають тут стільки само, а часом і більше, особливо якщо це стосується оперативних втручань і тд. а отакі, які купили собі ставку і просто займають чиєсь місце - в Польщі непотрібні там є своя (принаймі була) процедура підтвердження диплому, і вона така, що згадай молодість і посиди в книжках, не один місяць і загалом - поляки завжди "аж так хочуть наших" на всі роботи, але дуже малий відсоток готові запропонувати соцпакет ітд., ставлять мізер і надіються, що хтось клюне
Читала сьогодні про це статтю. Що в Польщі, щоб стати спеціалістом, напр. анестезіологом, то треба 5-6 років після інтернатури відпрацювати. І саме молоді медики після інтернатури страйкують. Wysłane z mojego SM-G935F przy użyciu Tapatalka
маю дуже багато знайомих, які працюють у держаних вишах, на жаль жодна людина мені ще такого не сказала, ну і сама бачу рівень знань студентів але знаю один випадок, коли людина з державного перевалась в комерційний, пропрацювала аж 1 симестр і пішла працювати взагалі не поспеціальності, не витримала того інтелекту. Працюю з першокурсниками, інколи взагалі виникає питання з якого лісу їх відібрали. На жаль і викладацький склад не дуже тішить Може в приватних навчальних закладах (маю на увазі УКУ) ситуація інша, про рівень знань студентів сказати не можу, але бачила програми і вимоги, все набагато ближче до реальної роботи.
Ой дівчата, щось так мені здається, що десь не туди нас несе. Проблема низької оплати спеціалістів у нас не є питанням "треба чи не треба" вищу освіту. Це НМСД питання, як вчилися ми і як вчаться наші діти. А не поступив- поступив-диплом купив. Коли я в 2000 в Канаді підтверджувала свій диплом, приймали з України дипломи Київського, Львівського, Харківського і Одеського університетів за тестами. Все решта - тести+допуск до переквіліфікації+тести. І, як би ти навіть мав диплом сертифікованих універів, але в голові "дупельпусто" ніякий тест би ніхто не пройшов. Вийняток - лікарі - там 7 років інтернатури і перекваліфікації за замовчуванням. Напевно все ж варто тверезо оцінити базу І.Франка і "якогось там на замарстинівській" і не дурити себе паперчиком Пройдіть для себе простенький тест: 1. чи шкодуєте Ви, що навчалися у вузі? 2. чи зробили би Ви такий самий вибір зараз? 3. чи хочете, щоб Ваші діти навчалися у Вузі? Хто піде до лікаря без освіти? о, коніч(т)іва @cjomcjomka , тепер я запаралелила звідки в нас стільки спільних не ДПшних знайомих
