А я зустрічала, коли "та що я не народжу? То ж природній процес. Яка різниця який лікар" призводили до тяжких наслідків
велика дитина для народження- не по вазі визначається. А, власне. як написала Юля вище- по об єму голівки. Просто зазвичай вважається, що чим більша вага дтинки- тим анатомічно крупніша голівка. Хоча це може бути зовсім не так. І середньостатистичні дітки можуть народжуватися "головастими". І великі по вазі- з невеличкою голівкою. У мене малий мав 3800 ваги. І в той же час- максимальний об єм голови. Народжений без єдиного розриву чи розрізу. --- дописи об"єднано, Oct 12, 2017 --- от реально, це чисто моя думка, яка вже роками не змінюється про цю лікарку- якщо хочете природніх пологів і чесних пологів, то не до неї. Вона уміє так гарно все подати , що жінки потм готові руки цілувати за "врятоване життя".ю Одним словом. можна тут багато писати. Але Левицька і природні пологи- це взагалі паралельні реальності. п.с. і так, у Левицької народжували чоловікового племнника. І там все те саме. Як за 2 години звичайних пологів можна зробити "ускладнені" і врятовані
Читаю я, читаю. І розумію, що з часом оте відчуття на пологах у жінок трохи призабувається. Одна справа - коли ти "тут і зараз" народжуєш. Інша - коли через якийсь період то все обговорюєш. Особливо, коли то вже "після". Бо оте "перед", але з попереднім досвідом, то щось інше також. Трохи незрозуміло написала, не вмію гарно висловлюватись. Але думаю, що суть ви вхопили). Отже, моі такі суб'єктивні думки відносно лікарів та стимуляції: 1. Не знаю що і як там іх вчать в меді (не вчилась), але бачу по знайомих лікарях, що відношення іх до ліків і всяких лікарських маніпуляцій набагато простіше ніж у "вумних" з інтернету). Тобто. Ось маю хорошу подругу, лікарку. Дуже прогресивна, багато вчиться, ведуть здоровий образ життя, дуже слідкують щоб раптом якихось Е-шок не наїстися тощо. Родила з КР (бо так спокійніше, попередній КР був 11 років тому, навіть не розглядала варіант ПП). Потім 2 перші дні в пологовому годувала сумішшю, хоча було все ОК. Питала мене здивовано - чому не доголовувала я))). Ну і антибіотики в них дома приймати - абсолютно нормально і спокійно. До чого це я? Та до того, що люди, які пройшли наші Меди, вони люблять ліки). 2. Якщо хочеш без стимуляції - терпи по максимуму, в родзал вже на потугах). Якось так. ДякуюБогові, що в мене весь час так складалось. Розумію, що всі різні, і ситуації різні. Але коли ти туди попадаєш - ти вже собі не належиш. Є жінки-воїни, які навіть з розкриттям 10 см будуть з лікарем дискусії вести. Я не така, я б не змогла. Воно коли пре, то готовий на все. От чесно. Мені везло, бо вже реально не було коли і що стимулювати. Можливо, це також дуже безвідповідально), бо я вже з розкриттям 8 см, ще в туалет ходила, добре що туди не вродила). Просто в мені ті спогади зараз ще дуже свіжі). Скажу чесно, я б не боролася з лікарем. Особливо, коли він пояснив би доя чого саме це і саме зараз. Тому що я б боялась взяти на себе відповідальність якби щось пішло не так, або потім були б проблеми в дитини. Я б того собі не пробачила. Просто саме я така. Ми всі різні. Хтось панікує в таких ситуаціях, хтось навпаки дуже тверезо починає думати, хтось хоче щоб все швидше закінчилось. Написала свої думки, не претендую на істину). І ще два слова про моі останні пологи. Все було супер)))! Дякуючи всім за молитви, навіть не сподівалась на такий хід подій. Отже, зранку поступила в патологію, без огляду лікаря. Оформилась, ліжко постелила, аналізи здала, сходила на лекцію по ГВ. Почало щось хапати. Почала рахувати перейми. Все по наростаючій. Пішла до чергової лікарки, та глянула на кріслі. Відкриття нема, але сьогодні народиш. Води не відійшли, пробка потихеньку мазалась. Пішла я знову до дівчат в палату. Поговорили трохи, а воно ще більше наростає, але терпимо. Та інтервал у 2-3 хвилини і переймою у пів хвилини не давали спокою. На КТГ медсестра порадила ще раз оглянутися, бо " в них одна чуть тут не вродила"). Короче ще один огляд - відкриття нема. Мій лікар буде за пару годин, не швидше. Знову в палаті говоримо з дівчатами. Передихую. Приходить чергова, кличе на огляд, бо лікар має зараз мій прийти. Йду і в коридорі чекаю його поза 2 години. Ну але не просто чекаю, балтаю з дівчатами і пепедихую перейми. Так добре, що його так довго не було). Після огляду направляють одразу в родзал. Але я ще речі маю зібрати, в душ сходити))). Потім клізьма))). Теж там не спішила дуже))). Потім переводять в родзал. А там "де у вас то, де у вас то?" Шукаєш то все по сумках. Приходить лікар, відкриття 8 см. Попереджає, що то 3 пологи і йде. А я знову товчусь з сумками, бігаю на унітаз). Купа справ))). Але нарешті залажу на той вертольот. Міряють серцебиття дитини (напевно, не знаю що то було таке). Прикладають до живота і мусиш лежати. Ось це була мука. Знову хочу в туалет. Але мене вже не пускають. В акушерки великі очі, дзвонить лікареві. Він вже тут, каже "тужся"))). Ну мене вже реально перло), просто до того не дозволяли. Дуже терпіла, але вже була не сила. Перші дві потуги тужилась і ще й слухала розмову лікаря і іншою лікаркою про каву тощо. Каже що на наступній потузі народиш. І тут стоп такий. Вже не тужить. Лежу, чекаю, страшно, чому так тихо. Але знову тисне, народжується мала. Якось так легко майже))). Малу кладуть на мене, ще легше народжується плацента. Тонка пуповина. Вона вилетіла з мене прямо на лікаря). Якось було навіть смішно). Без розривів. На годиннику 22-25. А ще годину тому я сиділа в приймальному з клізьмою), і писала на ДП. Набираю чоловіка - він в шоці що так швидко). Коли прийшов, то всім казав, що по мені навіть не видно було що народжувала. Вже на наступний день була абсолютно нормальна. Ще хотіла сказати за положення дитини. До останнього не знала що і як буде. Вже перед відправкою в родзал взнала що все лежить правильно. Ну і води почали відходити помаленьку з відкриттям 8 см. Не пробивали, з попередніми дітьми лопало і хлюпало.
Про відповідальність як писала @Rodionochka Мені здається, що коли на пологах є хтось - лікар, акушерка, хто в нашій свідомості наділений знанням і владою (ну ми з дитинства надресировані, що лікар знає краще, ніби там трійочників нема), то перекладається відповідальність автоматично. В домашніх в мене не було відчуття "якщо щось - я собі не пробачу", це розкіш. Але було якесь таке п'ятихвилинне сум'яття на кого б то перевішати відповідальність. Але не було на кого.
І я б не боролась, але і не писала б що це лікар від Бога, чи що лікар перегризе горло за природні пологи. Ну, бо це не так. Вони всі вміють переконати більшість жінок у великій необхідності того окситоцину, і ще й перекручують це так, наче життя врятували. От чесно, я дуже багато прочитала розповідей про пологи і тут і на фб. І майже всіх "рятували", у всіх героїчні тяжкі історії. Чи то, коли все добре і спокійно, без стимуляцій і втручань - жінки не пишуть? І мій лікар теж сказав, що якщо треба (погане серцебиття і т.д.), то буде стимулювати. Але в мене нема виходу, я мушу йому довіритись, бо не почуваюсь в силі зі своєю освітою і досвідом з ним сперичатись. Але не можу його рекомендувати як лікаря, що не стимулює і до кінця буде боротись за природні пологи. Він один з тих, які перестраховуються.
До 5см рахунок прогресу може йти на дні. Після того на години, але то багато годин. З 5 до 6 - три години (умовна цифра), і як вже Юля писала, з 6 до повного за 20хв - легко. Поступовість і плавне наростання необов'язкові.
Погоджуюсь, бо сама така. Все наче і не зі мною а довколо мене відбувалось. Тому розумію як добре коли поруч є хтось із незатуманеним розумом що може тебе відстояти: чоловік, доула ну або лікар (якщо сто процентів йому довіряєш і впевнена у його діях). У нашій з донею історії на щастя не було ані стимуляції, ані витискань. Родила на того ж Джамбула, у того ж лікаря що і Родіоночка. Щодо рекомендацій лікаря - то взагалі не берусь рекомендувати бо кожному своє підходить: хтось хоче мінімального втручання а хтось - щоб бігали довкола і сюсюкали, а комусь взагалі ідеально дома без стороннього втручання. Тому навіть ота любима фраза "лікар від Бога" - в розумінні кожного пацієнта своя.
А я боролась. І зробила би це ще раз, або взяла би з собою когось для сварок з лікарем, бо це було дуже виснажливо як морально, так і фізично. Зразу після пологів я сказала сестрі, щоб брала мене на пологи, коли прийде час, бо ворогові не побажаєш такого ставлення до такої "вумної", "що там в інтернеті поначитувалась, а насправді такого не буває". Тому тепер всім рекомендую брати або доулу, або до зубів озброєного інформацією чоловіка
до речі, так. І серед моїх теж таких є чимало. Не роблять паніки з того, що самі народжують в обрану для себе дату, використовують у якості контрацепції роками ВМС ( Як самі кажуть-бо то потім не потребує ніяких переживань з приводу незапланованої вагітності . Роби що хоч і коли хоч. Без зайвих клопотів). Зрештою, навть ота вищезгадувана чоловікова братова- сама медик з 20 річним стажем в лікарняних закладах. Та без проблем при потребі- кульок медикаментів для лікування навть віруски. Тобто якось не роблять з того проблем і природністю не заморочуються.
Так,непрофесіоналізм. Там в одному з тих випадків дитинка мала кисневе голодування, зупинка дихання, реанімували а потім ще думали чи відправляти до Львова. Таки відправили, але час був втрачений. В дитинки дцп. В другому випадку в дитини гематома утворилась, яка тисне на мозок. Дитина інвалід. Я власне до того, що мами подумали, що то ж природній процес, " що ж я не народжу? Яка різниця який лікар..." .
а лікар не має бути професіоналом? І за якими критеріями жінка по-вашому зобов'язана вибирати лікаря, сама не будучи надто вумною (ну бо це теж по-вашому зле). а як мали думати? Вумності не побачила. Звичайне просте ставлення жодного криміналу, але й обізнаності теж.
Або я вас не правильно зрозуміла , або я в шоці. Такі випадки бувають і супер професійних лікарів. Навряд чи маму варто звинувачувати в тому, що вона погано обрала лікаря, або не обирала взагалі. Тут виною лікарська халатність, а не вибір мами. Є багато жінок , які народжують дітей не маючи Інтернету чи знайомих в медичних колах, їдуть на чергову бригаду коли прихватить. І на курси для вагітних не ходять. То вони винні чи лікарська непрофесійність?
В мене другі пологи було все добре і спокійно. Запропонував вколоти ношпу з папаверином, бо так мені буде легше. Я відмовилась, сказала, що мені ок і я можу терпіти. Не наполягав. Перший раз було не дуже добре і спокійно. Народжувала в одного і того ж лікаря, тому можу порівняти. І тепер можу з впевненістю казати, що він не стимулює без потреби. І, доречі, не ріже. Перший раз я мала маленький розрив, а другий раз без розривів, навіть по старому шву
пишуть-пишуть, ваші очі вас не обманюють переважну більшість таки "рятують". Втручання є завжди, навіть при найкращих розкладах без стимуляцій і видавлювань: перевірка розкриття, активне ведення третього періоду, оте вишкрібання, перерізання пуповини. В деяких випадках деякі з цих пунктів вдається оминути, але щоб всі, то я ще не чула.
я ні в якому разі не звинувачую нікого. Я згідна, що можна успішно і в чергової бригади народити і в таксі і в сільському медпункті з фельдшером. Але мами тих діток самі себе звинувачують. Думають, що злегковажили. І я про те, що, все таки, в районних пологових в лікарів менше досвіду. І ймовірність того, що правильне рішення буде прийнято вчасно набагато менша
Я вже колись писала, що пологи в ПБ не можуть бути повністю природніми, висновок з мого досвіду і перечитаних історій. В мене не було окситоцину, але в перших пологах тиснули на живіт і запороли тепловий ланцюжок, в других - пробили води проти моєї волі, постійно перевіряли відкритя і залякували смертю дитини
Має бути. Але так не є Жінка взагалі не зобов'язана нікому нічого. Це вибір жінки які критерії обрати. І критерії в кожної жінки свої. Особисто я читала відгуки і розповіді. Але звертала увагу не на емоції в дописах, а на конкретні факти. І вибирала підходить мені таке чи ні. Не говорю як хто мав думати. Але я думала що буде, якщо щось піде не так Про вумність то інше. Я мала на увазі, коли жінка начиталась, наприклад, чужих історій і відгуків, склала план, що хоче і що не хоче на пологах, і ні на крок від того плану не відступить. І лікарю доказує, що сама краще знає.
ви знаєте такі реальні історії? от я народжувала другу дитину в районному ПБ. От як ви думаєте які в них критерії? Жінка з села. Всі сусідки родили в Жовкві в чергово, якщо раніше не лежали в патології. В кого які розповіді, але хвалять тих хто прискорив "щоб менше мучитись". Ну от вона слухає і так сама робить. А які в неї варіанти? в неї такі історії до аналізування. так і вона думає. Думає, що їде в лікарню, і там лікарі, і це їхня робота виправляти якщо щось піде не так.
