Лікар питала моєї згоди на стимуляцію, бо такий симптом для мене не є типовий, бо я лише 1 раз за все життя втрачала свідомість до того і то не під час пологів, а на екскурсії в цеху алкогольного заводу від випарів спирту ....Вона пояснювала, що в родах має бути певна динаміка... Стимулювали таблеткою окситоцину під язик, то перейми буквально за хвилин 15 відновилися . Після стимуляції перейми відновилися десь за хвилин 15 і десь за півгодини почалися потуги орієнтовно, бо стимулювали приблизно 23 год, а родила 23 год 55 хв... Надіслано від мого ImSmart C501, використовуючи Tapatalk
Підозрюю, що це тактика поведінки з тими, хто дуже наголошує на природних. Типу як в продажах, коли останнє питання не берете? а Вам в кульочок чи в коробочку? Надіслано від мого LG-P715, використовуючи Tapatalk
Єдине - от тепер не можу рекомендувати Кравців. Стояла в неі на обліку, питала вона в мене де планую народжувати. Сказала, що розглядаю різні варіанти. Вона мені розповіла як в них добре, коли була я в неі в Пустомитах, то показали мені пологовий. Домовились, що якщо раптом щось, то я дзвоню. Ніяких клятв, що народжувати буду тільки в неі я ій не давала. В останні два тижні перед моїми пологами вона була у відпустці. Подзвонила і сказала, щоб якщо не народжу швидше, то приізжала 1 жовтня, вона буде чергова (думаю, що планувала "мене вродити"). Але я обрала іншого лікаря, про що не шкодую жодної хвилини. Коли вона передзвонила і взнала, що я вже народила, то навіть не поцікавилась що і як. Іі так жаба задавила, що не в неі, що говорити не могла. Потім ще мені дзвонила акушерка з обліку, то казала що Кравців на мене дуже зла. Ну нормально??? Та що я ій винна? От така от меркантильна лікарка. Дуже мені то неприємно. Бо жодного разу не було питання "а як то все пройшло?", "як почуваєтесь?", "як дитинка?". Тільки оте гроші, гроші, гроші. Обходила б таку людину стороною.
Ми вже народилиль в Пустомитах в Погорецькоі. Дуже швидко справились схватки, води, і за 2 потуги народила. Лікаркою задоволена дотрималась всіх наших домовленостей. Загалом я дуже задоволена Надіслано від мого X5max, використовуючи Tapatalk
треба пошукати ту статтю про "затишшя" - хтось з midwifery today писав. Ех, давно читала. Суть така, що сама "зупинка" не є проблемою, а от страх, який підчас затишшя може виникнути, - може бути дуже некорисним.
Щось мені підказує, що якби породіллю не лякали, а дали чаю солодкого, то ефект був би той самий - через 45 хв би народила
Вже покійна бабця мого чоловіка мати 5 дітей, 2 домашніх - 1 з повитухою, 1 соло розповідала, що коли прийшла "до лікарні" народжувати когось з дітей (а "до лікарні" йшли - бо всі йшли, йти було далеко, особливо з переймами, - але йшли), то там побачила жінку, в якої зупинилась пологова діяльність. Що на неї кричали "де твої болІ"? А сама бабця Софія, як досвідчена роділля, одразу зрозуміла, в чому річ: жінці було холодно, бо вона була "бідна, зле вбрана і видно, що голодна". Сама ж бабця мала з собою цукор і теплий одяг. І пляшку домашнього вина лікареві, закручену корком. То "як дали тій жінці ковток вина, цукру шматок, накрили її, - то вона ясно що почала родити" дуже запам'яталась мені та розповідь. Як і розповідь про бабцині перші пологи, коли їй не получалось тужитись на спині ніяк, і повитуха вже не знала, що робити. А бабця покликала до себе свого чоловіка. То було щось надзвичайне, бо за традицією чоловікові було не можна приходити підчас пологів. Але зробили виняток. І пологи завершились успішно у вертикальному положенні, в обнімку з чоловіком і з його підтримкою.
аж нині до мене дійшло , що то значит недосип ... що жінки лежать на коридорах замість в палатах, я думала що мається на увазі годину-дві на коридорі поки переведуть в палату , щоб звільнити родзал.... Вітаю щиро- щиро !!! Радію неймовірно, що все добре !!!
Дівчата , в мене не було ані страху, я не була голодна ,бо вдома стоптала цілу пачку шоколадних цукерок , що чоловік аж переживав, щоб мене не знудило в таксі ....Лікар на мене абсолютно не тиснула ....Просто я реально відчувала , що щось йде не так і це важко пояснити . Як важко пояснити, що саме в ті хвилини , коли мені стало зле моя товаришка-монахиня відчувала сильну тривогу на молитві , бо писала мені СМС , яке прочитала аж наступного ранку . Так само як мій духівник , який на той час був в Римі .... з яким я розмовляла аж через два тижні питав мене о котрій годині мені стало зле , бо він завершував молитву о 22 год , а за українським часом це 23 год.... і також мав неспокій, що зі мною не все добре , тому молився ще годину поки не прийшов спокій що все добре ....Тому кожні пологи індивідуальні.....
так я ж про Вас не писала І теж вважаю, що все індивідуально. От відчуття - так, це серйозно. Добре, що Ви про це написали. Тому що "безводний період" 7 годин, зупинка перейм і головокружіння самі по себе не є загрозливою картиною навіть разом взяті. Ну і ще - є така річ як "правильне рішення в той момент". Це так, як моє рішення про КР з Сергійчиком. Мені однозначно не потрібен був КР. Але в тій ситуації, при врахуванні всіх обставин я обрала операцію, тому що в тому місці і з тими людьми це був кращий вихід.
зазвичай страх і стан помираю свідчить як раз про виділення норадреналіну в перед потужному періоді , чим яскравіші відчуття тим сильніші потуги . Це така собі умовна точка відліку що пологи скоро завершаться ...
так, але це при активних переймах. "Помираю" ж не на рівному місці, а власне від сильних відчуттів, які, здається, ніколи не закінчаться. а ми говорили про зупинку - так от, якщо знати, що зупинка - це нормально і не боятись її, а просто в цей момент ретельніше подбати про свій комфорт та потреби, - то пологова діяльність відновиться. А якщо злякатись, що все погано, бо "перейми не мають зупинятись" - можна заблокувати відновлення перейм на ще якийсь час.
як раз норадреналін зазвичай і виділяється у ранньому потужному періоді , якому характерне затихання пологової діяльності і це являється варіантом номи
За ціле своє життя я навчилася довіряти відчуттям, тому що жодного разу вони мене не підводили . Як приклад, я переїхала до Львова, бо майже рік часу мала відчуття, що маю шукати там роботу . Це відчуття мене не покидало поки я не наважилася на переїзд маючи позичені кошти рівно на місяць проживання і не маючи роботи .... А в результаті у Львові відшукала найдорожче - зустріч з коханим чоловіком . Не мала відваги про це писати, щоб не лякати вагітних , але все ж таки поділюся. Весь дев"ятий місяць вагітності за мною ходив страх смерті , як холодний подих.... Але я віддавала страх в Божі руки і кожного разу проганяла його молитвою... Говорила на сповіді, то священник мене заспокоював, що це нормальні відчуття ," бо дитина вмирає для лона і народжується для світу " , тому страх який я відчуваю, то просто дитина мені передає.... Це на мене не дуже діяло, тому що перші дві вагітності я не мала такого страху жодного дня.... Тільки молитва псалом 90 забирав страх + я робила все, щоб максимально підготуватися до пологів. Два рази на тиждень в шалену спеку їздила на заняття пілатесу + щодня робила вправи та вчилася правильно дихати вдома. Дуже уважно слухала своє тіло і не перевтомлювалася, щоб накопичити ресурс на пологи ... В останній тиждень перед пологами страх повністю відступив, ті дні я закінчила дев"ятницю до св.Герарда і була дуже спокійна і впевнена , що заступництво святих перед Богом допоможе нам пройти цей шлях і все буде добре . Всі три години в родзалі ті хвилини між переймами я жартувала і сміялася + молилися разом з чоловіком Ісусову молитву , бо вона найкоротша і одне речення між переймами я встигала проспівати " Ісусе, Ісусе , Сину Божий помилуй, помилуй нас " . І навіть тоді коли стало зле я не мала страху тільки усвідомлення , що щось кардинально пішло не так і стимуляція це те що в даний конкретний момент збереже життя мені і дитині .... Хоч всю вагітність навіть на хвилинку не допускала такого розвитку подій, як стимуляція....
ви ж знаєте механізм стимуляції окситоцином? Воно нічого не виправляє, не лікує, а тільки збільшує інтенсивність скорочень матки (не збільшуючи при цьому відкриття шийки), у вашому випадку наперекір організму, який хотів відпочити. Ну так вийде швидше, але не факт, і коли варіант "не факт", тоді екстренний КР. Вивести вас з того стану можна було простимулювавши іншим чином (не ліками), про що власне я і Юля і Ліда (Ліда каже просто прийняти, що теж дуже варіант) пишемо. Як стимуляція окситоцином вивела вас з стану "щось не так"? Перечитала, воно виглядає все дуже різко. Я не хочу вас жодним чином образити, але це все читають інші жінки і роблять (я сподіваюсь) висновки. --- дописи об"єднано, Oct 11, 2017 --- механізм який? Вам щось для полегшення стану запропонували крім окситоцину? Поміряли тиск вам? Серцебиття дитини? Я чесно стараюсь знайти причину для стимуляції.
Серцебиття дитини міряли кожних пів години, мені тиск не міряли. Я описала свій конкретний досвід, так як я його пережила і що в той момент відчувала . Кожний хто читає буде мати своє бачення тієї ситуації, але кожен досвід пологів є індивідуальним ....
так не чесно, я вас питаю про конкретно той час коли ви "відключались". і просто ігноруєте певні питання --- дописи об"єднано, Oct 11, 2017 --- яке складається з поданої інформації, яку ви надаєте дуже частково, але "лікар врятував."
В той час міряли серцебиття дитини , крім того кожних пів години від мого приїзду міряли . Плюс лікар оглядала перед тим як стимулювати . Крім окситоцину нічого не пропонували , якщо б пропонували то я б написала.
