Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Прокинулася від шурхотіння на кухні — син готував сніданок на всіх. О, НАРЕШТІ НАСТАВ ТОЙ ЧАС! Гарного дня всім! Як ще щось файне трапиться, напишу. ) П.с. Хто куди, а ми на шопінг — треба ж взути мого хлопаку Може, ще й за лососиною гайнемо.. В гарному настрої та в терпиму погоду наші маршрути тривалі і непередбачувані

 

Врочистість вчорашнього вечора - візит до стоматолога Чоловік обійшовся звичайною пломбою,без каналів-уколів-всього_решта, а в мене все гарнесенько і здоровесенько. І боятись огляду я майже не мала коли, бо роботи маю по самі ті, яких у мене нема анатомічно Тож так побоялась для вигляду, хвилин 15, написала на вайбер одній чудовій форумляночці, вона мене віртуально потримала за руку - і все було ОК.
До речі, про роботу. Я від ранку вже "запряжона", очі від компа вже на чолі. Але все це має мету - мені дуже потрібно завершити одне завдання вчасно, бо термін там під день мого народження а на ДН я планую виключно двіж і фраґоліно, тож наразі треба піднапрягтись.
Проза - моє волосся. Стрижка не має чарівного ефекту, перукарка зітхає, яке ж воно ріденьке, чоловік "любить мене і такою", а я злюсь, бо я не "і така", а шикарна жінка. Може, помию і вкладу самостійно - і буде ліпше. А як ні - пішло все лісом, стрижусь накоротко зовсім і чіпляю три кульчики на ліве вухо Екстремістка... екстремалка... я така.
Ще проза - холод. Одноденне майоріння теплої батареї - і далі нема де сушити, нема як зігрітись. Потребую якоїсь ямки в підлозі під робочим столом, де була би грілочка, на яку я ставила би ніженьки. Як у японському традиційному житлі. А поки що тримаю лабеґи в мищині з теплою водою і дуже вважаю, щоб не розлити ту радість, бо висихати буде, певно, до весни.
Нині прокинулась як ошпарена - з думкою про те, що відмови від щеплень я так і не зробила, і, по ходу, до кінця жовтня навряд чи зроблю. Жах якийсь, ну не маю коли просто.
Але прокинулась о 07:00, без всяких там безбожних будильників на 5:53. І до 08:00 валялась на всіх ліжках нашого помешкання. А потім повільно поповзла робити каву. Люблю вихідні.
Зараз тихо - дітки лягають спати в обід. Я хочу встигнути доїжачити нинішню "дозу" роботи - і зайнятись своєю красою і приготуванням чогось на вечерю. Щоб чоловікові було так смачно, що він забув про активні плани на вечір і завалився зі мною, ноутом та 50 гр ізабелли у повністю пасивний відпочинок. Після тижня гонок і перед наступним таким самим це було би те що треба.
Хто крім мене хотів би нині не їсти після 18 - дайте п'ять в карму Я останнім часом заїдаю втому і воно мені шкодить дуже. Тож нині постараюсь радикально вирішити все це.
Плани, плани, плани. Списки покупок, море очікувань, мрії, що справджуються. Цікаве, класне життя. І така грозова, холерична осінь за вікном, - рожевато-сіра, дуже мені подобається.
Всім хорошої суботи.

 

Хочу кави, хочу свободи пересування), хочу вночі спати без прокидань, хочу їсти все, що хочу! Але то все не зараз, треба трохи зачекати). От пишу, а на мені спить моє обмежуванько. І то так кльово, бо вже можна то мале цьомати і рухати. Воно вже не в мені).
Погода така, що всі сонні, дехто навіть спить гарно. А я не можу, мушу погодувати дітей, і зробити домашнє завдання. Коли вже ті канікули? Діти поїдуть до бабусі, буде трохи легше.
У нас вчора теж не було світла до вечора, а відповідно і води та тепла. Було сумно, але теж продуктивно. На готували їсти на пару днів (добре, що є мама).
А ще ми вчора з манюньою прокатались трохи містом, завезли нашого тата на роботу, і вернулись додому. Але найголовніше - мала спала всю дорогу, хоча перед самим виїздом капризувала і хотіла їсти. Таки їзда ій подобається. Ну або співпало). На наступний тиждень будемо пробувати знову. Наразі бракує мені автокріселка, яке я майже купила у аферистів). І які мене "кинули", чим відбили охоту ще раз щось купити через ОЛх таке габаритніше. А ще ми сьогодні вперше гуляли. І таки да - осінь така повноцінна за вікном. Хочеться ще хоч трішки тепла. Щоб в парк, і гуляти, гуляти. Так звикла до цього, дуже мені бракує отих довгих піших прогулянок парками.
А ще наш тато вчора виставлявся на роботі, тому сьогодні комусь зле, і допомоги трохи менше. Сподіваюсь, що до вечора відживе))).
Якось так. Усім бажаю насолоджуватись кожним днем), отою можливістю випити кавусі, а ще краще глінтвейну(ням-ням), з'їсти шоколадки, пройтись парком, виспатись досхочу)!

 

так а в чьом вопрос? Чи Ви підчас вагітності теж обмежували?

а що ж Ви таке кримінальне хочете? Не треба совєцьких дієт, нормальне здорове харчування і потрошку пробувати навіть

Я пригадую нашу першу прогулянку з донею. Їй було 5 днів, надворі було 27 жовтня і тепло було так, що всі нормальні люди були у футболках і несли свої олімпійки в руці. Тільки я, схудла і змучена після пологів, була в годувальному светрику, слінгу і спортивному костюмі. Було тепло, і прогулянки ще були і були. Так що не засмучуйтесь, трохи тепла ще буде. А згодом прогулянки по холодній погоді, в теплому одязі. Буде все добре!

 

@cjomcjomka, я все по трішечки пробую, але наразі це мікродози))). А я хочу більше))). Просто не хочу "все й одразу", а потім виключати то все, щоб виявити алергію(. Попередні двоє були такими. А ще вона в мене пукає багато, і від цього плаче, нормально не може почати їсти. Тому поки тримаю себе в руках, на скільки це можу я). А каву наразі боюсь, хочу стриматись хоча б перші два тижні. Під час вагітності пила щодня 1-2 слабеньких горнятка.

 

Боятись варто обґрунтовано.
У мене одна дитина має алергічні реакції, одна має атопічний дерматит в ремісії, тож знаю, про що говорю. Користі з "мучеництва" нема жодної. Я страшенно дивуюсь, коли годуючі мами п'ють каву з молоком, думаючи, що їм не можна звичайної кави. Так насправді ж молоко є з більшою ймовірністю алергеном, ніж кава!
Дуже раджу дослідити інформацію. От чого насправді їсти не варто - то це печиво "марія".

 

Цілий день товчусь, як той по тому. Самі знаєте. Зварила мінестроне

назва така класнюча, тому й варила

, бо я гнила, як пес. А там нєфік паритися: нарубала овочів і юш! Ще прибирати... А в холодильну маринуються крильця, то як не здохну, то пофритюрю їх сьогодні. А як задумаю здихати, то певно завтрі. Хоча при неділі фритюритися - то не альо, як на мене... Але буде видно.
Врага народа, тобто мене, ще не вичислила, але певні думки крутяться .
Аааа! І врочистіть: нігті ростуть, як шалені. Певно, таки вітамінок набралися, бо зазвичай вони

нігті

дохлі і під гелем тріскають в три сєки. А тут хоч би хни.
Патаму пішла я їх ламати
Ваша ДВ

потім прийду

 

Мені колись лікар (італієць) казав, що можна не дуже паритись через каву caffeina non passa nell latte ( тобто кофеїн на проходить у молоко) Х.з. я спочатку обмежувала а потім по чуть чуть пила як вже дууже хотілося.

--- дописи об"єднано, Oct 8, 2017 ---

А поділіться, які вітамінки - бо дуже треба моїм нігтям!

 

В нашій компанії так чоловік подарував дружині абонемент в СПА на цілий день, від масажу,сауни, різних процедур фейс&боді спа до макіяжу-манікюру-зачіски, в той час обдзвонюючи всіх нас та запрошуючи на вечерю, попередивши, що "Свєточка нічого не знає". Він між тими зборами нас всіх, умудрився забігти до неї та доньки в сауну, вибігти попарившись і ,як ошпарений, далі побіг займатись організаційними питаннями. Свєточка з'явилась красива і розслаблена, але була мега здивована, так як мета зібрати нас всіх, коли це практично не завжди можливо (хтось десь в роз'їздах) була виконана. До слова, ця пара 24

О так, в четвер донька теж відкрила свій сезон відвідування театру. Щаслива, немов на крилах, в білому платтячку та в дощ, полетіла на виставу. Байдуже, що вона вже була на ній, зате поряд сидів той, хто розділив її захоплення театром та придбав квитки, той,який сміявся разом з нею з тітки, ту, яку звати Чарлі.
-Доць, бажаю тобі, щоб поряд з тобою була людина, з якою почуватимешся на одній хвилі, з якою легко розділити свої і його захоплення та погляди ваші були в одному напрямку.
-Ма, він постійно дивиться на мене та колекціонує ці моменти, фотографуючи (-зачекай,не рухайся,-сміється,досягаючи фотоапарат). Ма, а ще він розказував, що зараз в будинку його сім'ї роблять ремонт і він сказав, щоб у його кімнаті переробили вікно і підвіконня таким чином, що коли я буду до нього приїжджати, то було зручно і тепло на підвіконні лежати та довго читати (вона любить) при денному світлі.

Тисяча мімімі, які ті діти кльові в свої 18, такі ще наївні та фантазери, нехай навіть знайомі тільки від весни, та які проживають в різних містах))
А самій так незвично, як?вже 18 за пару днів?А мені? Та мені ж стільки! Ну нехай в душі, але ж себе точно на більше не відчуваю. Ну як такі можуть бути відчуття-час ніби зупинився, але летить шаленно? Чи то інші якісь часові виміри?
Тут думаю, тут планую свою сьогоднішню суботу, сонце обіцяють, а я ще валяюсь, хоча прокинулась о шостій)Зате ромашковий чай із медом - done, прибирання ще вчора - done, мамуля прошепотіла, що кукурудзяна галета із свіжим шпинатом в поєднанні з сирами в процесі, значить в душі вирішу чи буду спочатку спортивна (в теплих улюблених старих трєніках), чи красива (в пальтечку та з редикюлем). Вирішено!

....Пройшло двадцять чотири години, як я зрозуміло, що вчорашнє залишилось вже в історії, а за вікном вже новий ранок) Ну все-все, не буду за плин часу...
Я розказувала, як цілком випадково опинилась в самому серці своєї улюбленої кав'ярні? Як мені одягнули шапочку, щоб заховалось волосся та дозволили увійти в роль Олі Фреймут? Ні, це не кав'ярня знайомих, але мені було дуже цікаво, як готуються десерти, якими я дозволяю собі там насолоджуватись. О, Боги, невже є десь досконалість? Я вражена стерильністю кондитерської та наявністю тільки натуральних продуктів. Ванілін?Ні,не чули. Стручкова ваніль у ємностях з цукром. Стерилізатор для яєць? З цього кроку починається кожен рецепт. До слова, асортимент десертів не великий і виробляється у розрахованій кількості тільки на сьогодні. В холодильниках нічого не було крім заготовленого тіста для тарталеток. В контейнерах-фініки,мигдаль,фундук,горіхи,чорнослив,курага і інший мій рай. Декілька видів мусових десертів, еклери, щось на кшталт тірамісу, тарталетки та шоколадний десерт(мій улюблений)без шоколаду. Ну і декілька видів галет із лососем та ще із зеленню. Хочу сказати, що ніхто не планував мене в цеху бачити, але чистота кухонних поверхонь, чистота в мийці та підлоги-як вдома. Відчуття затишку і безпеки - що ще потрібно?)
А тим часом в холодииииильниииику чекає цілий брауні, шоколадний з найшоколаднішого, впевнена, що найсмачніший, який вчора, пізно ввечері, донька творила. Згадала, як пару днів тому був день народження цього хлопчика і вона спекла йому теж брауні) Розказувала про хлопчачі емоції іменинника та його друзів, коли вони наминали десерт, розказувала, як він замотався в доооооовгий шалик,який вона йому сплела, сидячи ночами та як він спить з м'якою іграшкою, яку вона зробила теж власноруч, гачком. Та брюки, які шукала довго по магазинах і сіли як влиті. Як влиті - бо вгадала і з розміром, і відразу ж одягнув на своє святкування, і часто їх носить)
Ну все-все, мовчу)))
Мама хачапурі пече, йду допоможу, чур, мені ті, що з сиром)
Бігати? Ні, не чули)
А ви?
Аааааа....Щойно згадала, що і наступної суботи не побіжу, запрошені на весілля. Останній неодружений хлопець залишився в нас. Скільки йому?35, здається. Митники розважатимуться))

 

Фух. Відбули!!!
Була і

І по 2 рази.
Наготувала як з переляку. І на кожен день свіженьке. Ну бо і там і там файна купка дітей.
Муж далі на мене , хоч і 2 дні мені ВЕСЬ посуд перемиває (банячки і пательні туди ж) після гостини. Хм. А чо мені? Син то наш! А я...

Сьогодні після застілля з кумами прогулялися центром. Я тільки то і робила що рахувала дітей наших, щоб не загубилися .

Холодильник забитий. І то всім по трошки роздавала з собою.

Малий сам ліг і заснув. Йду брати приклад з нього. Вихідні відбулися!

Усім гарного нового тижня!!!

в мене тиждень почнеться з віддавання батькам позиченого стола, стільців, стаканчиків, тарілок... бо ми ж ще поки "божуємо"

 

Уф. Вихідний був, 1шт. Був непоганий.
Вдома дубаріна рідкісна, таке враження, що будинок продуває вітром. Ще й гарячу воду відімкнули без попередження. Я б хоч бойлер нагріла, щоб руки мити не калатаючи зубами.
Тим не менше, надворі в правильному одязі цілком стерпно. Віджавши у Дми снуд і шапку, я купила йому інші і насолоджуюсь новим відтінком стилю
А зараз - бігти, бігти, бігти. Трохи їхати і знову бігти.
Сьогоднішній день - довгий, до 20:30. І цікавий.
Всім гарного понеділка.

 

А в нас відключили холодну воду, правда з попередженням, але аж на 2 дні!! Написали, що сьогодні і завтра не буде холодної води. Відповідно і гарячої теж нема, бо бойлер не має як ту воду тягнути,щоб нагріти. Понабирали вчора в відра і бутлі, надіємось, що хватить на всі випадки Але то аж до середи треба мучитися і економити! І пожалітися нема як на гарячу лінію, бо вони ж об'яву вчепили на під'їзд (значить попередили)! Ну ще надіюся, що таки встигнуть всі ремонтні роботи зробити і не будуть затримувати включення. Хоч в нашій країні всього можна чекати.
На вулиці такий холод, такий вітер, що реально відчувається наближення зими. Треба вже рукавиці діставати
Ще затримують на тиждень результати одних аналізів, яких так вже більше місяця чекаємо. Таке враження, що вчасно нічого не робиться)
Але тепер про позитив Отримала зранку подарунок з форумного обміну, так приємно, що все погане перекреслюється)
І здали документи на біометричний паспорт. Хоч теж там не все гладко пішло, бо ледве взяли в мене відбитки. Я того і боялася, бо на візу теж мучилася з відбитками пальців. І от зараз те саме Ще й з різних рук різні пальці. Записала собі на ідентифікаційному коді шифр (ліва - вказівний, права- середній),щоб потім не забути, що митникам на кордоні казати Ну тепер тільки чекати на паспорт, він теж скоріш за все прийде з затримкою)
Але добре, що я вже вдома і не треба нікуди йти вже сьогодні. Бо в таку погоду тільки би дома грітися. Шкода, що ще нема опалення і гарячої-холодної води

 

Прозище жилєткова, відпахала як кінь пятницю-суботу, вчора забрали решту речей, думала хоч вночі посплю, еге... в 2 ночі їхали на швидку з малям, вхопили ларингіт. Нічка була без сну, з колисанням. Відповідно на роботу не пішла, паралельно закінчували адміністративні питання, тепер от знову в приймальні лікаря чекаємо... Чесно кажучи, навіть не знаю як я ще стояти можу, сили на нулі, плюс такий конкретний недосип. Але не будемо нити, все буже добре, Мацьоп буде здоровий, киньте хтось мені поради як то його лікувати?? а ми все вдало закінчимо, переживемо ці два тижні і знову переіііііііііііізд

 

митники на кордоні відбитки не беруть.. відбитки беруть при отриманні паспорта і все

 

коли-небудь це мало статися! І от нині , саме нині, в цей дубак - доня закрила маму на балконі в процесі розвішування постелі!! Загнути ручку вниз вона змогла, а от підняти догори трошки таки бракує росту. Я її прошу і так і сяк, а вона видно втомилася, пішла собі сіла бавитися і каже "я не можу її відкрити". Я вже там і плакала і просилася, і складала плани як я замотаюся в грубий коц і подушки, які на балконі нині провітрюються... Якось потім попросила її принести з кухні її маленьке кріселко, щоб залізти і дістати ту ручку. Нарешті визволення змерзлої мами відбулося, ми дуже тішилися, що Уля зуміла, ну а про те, хто маму закрив ясно що вже ніхто й не згадував.. )))

а взагалі ми нині і погуляли в той холод , причому на майданчику ні душі, хіба школярів по дорозі додому пускають на 2-3 хв на гойдалки і всі біжать-біжать-біжать... І ми бігали, і стрибали. І від цього мені навіть тепліше ставало. І на каві були.

А хату я грію банально духовкою - просто вранці на 2-3 год вмикаю, бо зранку найзимніше, а потім протягом дня вже якось звикається.

 

Два дні пролетіли зі швидкістю світла! Трошки більше якогось спілкування, виїзду з дому і незчулася як ніч, тільки от десь ранок був, а тут бац і знов вже ніч. Так от. Вчора їздили в ліс по гриби. Добрі люди помогли назбирати пів відерка моховичків, нагодували борщем, розважили як могли і відрядили додому.
Сьогодні день більш прозовий і я би навіть сказала сумний, бо річниця смерті моєї дорогої бабусі. Тож сьогоднішні роз’їзди були сумні. Але завершення дня було дуже радісне, бо чекає мене мій обмінний подарунок. Ну і безумовно красуня наша щодня нас тішить. Нарешті ми доросли до такого віку, коли щодня якісь нові вміння, якісь забавлянки, смішинки, поцілуйчики і обнімашки. Вона така мімішна )))

 

Ой дівчата, щось і написати хочеться, а навіть не знаю, що? Погода, то понятно-оосінь! Настрій якийсь депреснячий, хоча і не дуже розумію чому? Одні запитання, а відповідей нема. Мені завжди важко переключитися з тепла в холод, то є, і вам скажу, дискомфорт. Ну, але треба, міняти капронки, або без капронок, на теплі шкарпетки. А далі, ну хто складав графік свят? 8 жовтня-День юриста, 9- День ріелтора, 10- День підприємця, ну то хіба нормально, та зробили би вже в один день. Але, що маємо, то маємо. Я все ж таки надіюся, хоча б на мінімальне потепління(душа потребує) ну і тіло також. Всіх з початком тижня, з Днем ріелтора, і пошти!

 

сидимо вдома з малим з дивним кашлем, і я ще маю дедлайн по роботі
дедлайн, дедлайн, ДЕДЛАЙН!
я собі так уявляю у напружені моменти, що ввечері хильну винця якогось доброго сухого
порадьте до речі якесь добре, щоб голова не боліла, один релакс)))

 

Включила воду ще вчора ввечері, а сьогодні як прийшла додому з роботи, то вже гріли батареї

 

В мене одна думка в голові від ранку до вечора Спатииии, спатиии, спатии...це прозово, але цей дощ надовго.....я так троха понию...А ще хочу на фільм , зараз фестиваль польського кіно ві Львові і там такі файні фільми, що душа болить, а серце плаче....Піти з малим в слінгу, то не є проблема, холод теж, бо маємо слінгокуртку, єдине що зупиняє , то щоб мацьопа не налякалася, якщо будуть якісь мегаголосні епізоди + я ослаблена , то в такій кількості людей можу вчепити якусь вірусяку....отак понила, а тепер про позитив. За посмішку мацьопи можна віддати мільйон доларів, а як діти його бавлять , то я релаксую А сон шо таке сон , фігня в порівнянні з позитивом, яке дарує материнство !!! Всіх цьомаю і бажаю солодких снів !!!

Надіслано від мого ImSmart C501, використовуючи Tapatalk