за 2 дні до 11 років почалися, ні сном, ні духом не відала, правда, чомусь не злякалася і вдовольнилася маминим скупим "то так у дівчаток має бути". Мала суб'єктивно страшні проблеми - цикл по 100 днів, починався з болями, від яких крик на весь будинок і втрата свідомості (були випадки у трамваї, на тротуарі) зараз розумію, що ті болі були співмірні з першими переймами. Вперше, то мама викликала швидку, завезли в Охматдит, хотіли робити пробну операцію (на предмет вагітності - узд не існувало, а я не розуміла, що вона має на увазі в питанні "чи ти з хлопчиками спала?"), мама не дозволила - розуміла, що все ок. Що я находилася з мамою по гінекологах, в тому числі по чоловіках (уявляєте, у 12-13 років, з оглядом незайманки після клізми напередодні?... жахи, як згадаю...) - по мазках слини, які я збирала 3 місяці, діагностували гормональний розлад (справа була у середині 80х) у другій половині циклу, лікування ніхто не порадив - "заміж і дитину має помогти", а мені 13... Про те, що таке "заміж і дитину", так зі мною ніхто і не говорив, здогадувалася сама... Ще, пам'ятаю, обурювалася - "а якби я була крива, сліпа чи горбата?? То що, табличку вішати: "мені для лікування дитина потрібна"?? Спазмалгон і но-шпа у тому глибокому совку діставалися по великому блату в обласному аптекоуправлінні. Маму настрахали, що то дуже шкідливі ліки, більше 1 спазмалгона в цикл ніззя... А він коли поміг, коли ні... Потім з’явилися ОКи першого покоління - і дійсно зникли всі проблеми! На їхньому фоні я просто в кайфі закінчила школу - це ж треба, нічого не болить, ненависні обмороки кудись поділися! Але тодішні медичні поняття казали, що 3 місяці попити і зробити перерву на 2 місяці... Вгадайте, що сталося? Так, за кілька місяців до 18 я вийшла заміж по зальоту. І так, "заміж і дитину" справді помогло)) а от моя племінниця з ідентичними проблемами у наш час раннім заміжжям і пологами не "вилікувалася" ага, до чого це я... Які ГМО? Які гормони у м’ясі? які штучні солодощі в той час? А полікістоз правого яйника знайшли у 12 років під час операції на апендицит. Пообтинали кісти. Дотепер, ттт, більше жодної не було. Вважаю, це все генетика, якась доля, карма, особиста конституція...
тим більше, психіатричне лікування після аборту в підлітковому віці буває значно незручніше. --- дописи об"єднано, Sep 25, 2017 --- якби ж то всі болі при КД пологами "лікувались" В мене після кожної дитини гірше тому що причина в судинах, а не в м'язах І підчас прийому ОК болі теж були сильні
маю ДУЖЕ багато знайомих тепер вже віку 45-60, які мали полікістоз в юності і оперувались. Так само, без споживання ГМО і гормонального м'яса. Ще і, як правило, міські жительки в першому поколінні. Був якийсь момент в житті, коли мені здавалось, що це ледь не стадія розвитку - перші КД, набір ваги і інші симптоми, обстеження, операція, нормальне життя. Не знаю, як тепер з розповсюдженістю проблеми, але тоді чомусь того було багато. --- дописи об"єднано, Sep 25, 2017 --- я і далі міркую про виховання, і мені головним фактором все-таки виглядає не тільки довіра, а і авторитет. Я дуже пам'ятаю себе підлітком, і деякі риси в мене досі "рулять", тому "міряти" питання і ставлення мені дуже легко. Ну що користі довіряти мамі, яка страшенно не задоволена своїм життям і постійно страждає. Так, все, що вона каже, - гарно і логічно. Але якщо вона каже це з досвіду - то куди її це привело? А якщо не з досвіду - то чого триндить? Жорсткувато получається, але діти справді сприймають нас як живий результат виконання наших настанов. Тому важливо бути впевненим не лише в тому, що говориш, а і в собі при цьому. Ну і задоволеною своїм життям гармонійною особистістю. Думаю, хлопчик в таких питаннях дивиться більше на тата, а дівчинка, логічно - на маму. І скільки навколо такого, коли діти не звертаються до батьків саме тому, що не розуміють, як ці втомлені знищені життям люди можуть їм допомогти.
Дуже важливим фактором є любов. Якщо діти не отримують достатньо любові вдома, то вони починають шукати її поза домом Так. Бо, якщо людина не наповнена любов'ю, то вона не має що віддавати
Так. Саме так вважають зрілі дорослі люди. А діти, якими вони є в 12-15 років, не завжди це розуміють.
я так вважаю вже дуже і дуже давно і не вважаю раннє статеве життя наслідком саме "недолюбленості". Принаймні, не завжди
Для мене раннє стат. життя має одну єдину основу - бажання задовільнити свою цікавість. І крапка... Спробувати заборонений плід. Решта - лиш бажання дорослих оформити це все гарними мудрими словами. Не завжди доречними. А, ну і не завжди мудрими))) Не розумію чому цей випадок набув такого розголосу. Таких випадків завжди вистачало, навіть в радянські часи.
не зовсім погоджуюся. також ще може бути сильна сексуальна конституція (лібідо), з чим підлітку складно впоратися, особливо на самоті. от тут +100, просто гласність і ЗМІ були іншими, як і їхні кількість та швидкість реакції
А я думаю, що корінь таки в недолюбленості. Якщо дитина отримує достатньо любові і впевнена в собі менше шансів на ранній секс. Особливо важливі стосунки дівчинки з батьком, як не крути -це перша підвалина в стосунках з чоловіками.
Знаю, що це авторитетна та поширена думка, але я її не поділяю. А ще я вважаю, що підліткові нормально бути невпевненим в собі, це така особлива стадія розвитку, коли треба перед самим собою ствердитись і щось заслужити (це я не до сексу). Ретельно дослідити свою зовнішність, спаплюжити і потім возвеличити себе. Покричати, що життя - лайно і походити в чорному. Амплітудність надто велика, щоб нести крізь неї впевненість Є варіанти дорослішання впевненим у собі. Але невпевнений варіант я вважаю не недоліком, а фізіологічною нормою Інша річ - цей невпевнений особливо цінує систему координат, в яку постійно вдаряється у своїх крайнощах. А система ця - авторитетні дорослі довкола. Батьки, вчителі тощо. Батьки друзів туди ж, бо потрапляючи на очі дітей, мимоволі стаєш ілюстрацією чогось для них. І от батьки бути "розхитаними" права не мають. Офтоп, але я на питання "в якому віці краще народжувати" - зазвичай відповідаю, що будь-який вік прекрасний, лиш дуже складно, якщо підлітковий вік дитини співпав з клімаксом мами. Хтось же має бути адекватний
Ви мене не зрозуміли. Я не про ту невпевненість. Я про ту, яка граничить з почуттям безпеки - коли ти знаєш, що тебе люблять, розуміють, вислухають, не зроблять з твоїх косяків кінець світу. Коли ти відчуваєш, що тут тобі допоможуть. Якщо така атмосфера відсутня вдома, то дитина шукає її де інде. А оте де інде - завжди ілюзія, самообман чи підміна понять
Я не зрозуміла чого намішали в купу раннє статеве дозрівання і полікістоз. Але при лікуванні полікістози мудрий лікар завжди ще дієту призначає. Це так, до слова.
це також не є запорукою. А ще в підлітковому віці почуття безпеки часом відключається "у тестовому режимі". На гормональному рівні. Типу: "навчальна ситуація: триндець". також не пов'язую з сексом пошук розуміння і захищеності. --- дописи об"єднано, Sep 25, 2017 --- то про ГМО, НЛО і все решта. І про те, що і раннє статеве дозрівання було ще до "гормонально напічканого м'яса"... хм... полікістоз справді досить офтопний. Але в цілому історія, в якій про нього згадано, - у темі
А з чим повязуєте? Я не вірю, що в 12 років сексуальний потяг може бути таким сильним, щоб переважити всі фактори проти, які вкладені в голову (уявімо,що вони вкладені). І я впевнена на 100%, що всі дівчатка які почали рано жити статевим життям знали, що їм рано. Так чому це не стало для них аргументом?
в 12 не знаю, а трохи пізніше - дуже навіть може. Від темпераменту залежить, від міри цікавості, збігів обставин тощо. теж можу заперечувати. Рано для чого? Далеко не в усіх секс=шлюб і діти чи навіть секс=якісь_особливі_почуття. Неправильне враження про всемогутню контрацепцію призводить до відчуття певної безкарності, чи що. "нічого не трапиться, я ж п'ю таблетки (використовую презервативи)" Плюс гормони, бажання, потяг тощо.
