Я й сама думала про це)) Але сама там не довго і не активний користувач, маю там одне фото і те в повний ріст і доволі здалеку і "0" інформації, і мене це влаштовувало менше всяких збоченців приставало)), а просто "на зло" робити не хочу, що я так кому докажу? Хіба собі нерви попсую, як буду всяку єресь читати і чекатиму завжди насторожі чи він щось скаже..... нєє, то явно не моє))
Я би не питала. а сама собі спокійненько міняла фото на сайті )) дзеркалила. І зайняла повністю пасивну позицію, нехай він питає думає і головне розвиває стосунки. І звісно ніякого сексу, ймовірно що його мета завоювати вас лише для сексу і ймовірно не тільки вас. І ще чим більше він в вас вкладеться, грошей, сил. нервів(тут не переборщити), тим більше шансів його зловити. А жодним чином не показуйте, що він вам нагло треба.
про фото писала, а на рахунок "лише для сексу" то все може бути... недарма є фраза - "чужа душа потемки"... хоча й говорив (не раз), що період статевого дозрівання переріс і може потерпіти)) і в більшості випадків усі зустрічі ініціює він, і пише частіше він))
ну і все, ніхто нікому ні в чому не клявся, можете розслабитися і піти ще з кимось на побачення, може той попадеться нормальний і без ребусів. Мій чоловік на 2 побаченні сказав кохаю. і зразу видалив анкету.
Я сама не надто довіряю знайомствам через інтернет, саме тому, що висять анкети роками може то уже й звичка а цього року щось скучно було, у фб. мелькало запрошення у додаток від одного з моїх друзів, то й вирішила перейти по ньому, а там побачила варіант "шукаю друзів" і "хочу спілкуватися у чаті", таке мені й підходило)) --- дописи об"єднано, Sep 23, 2017 --- Ви познайомилися через сайт знайомств? У мене й на одного ледь часу хватає (трохи завал на роботі), а не те, щоб ще з кимось куди ходити... хоча на дружні посиденьки час знайду)) але то уже різні речі)) --- дописи об"єднано, Sep 23, 2017 --- не думала, що так розвину свою "проблему", яка того не варта)) але всім дякую за участь))
Так, 4 роки одружені). В нашому житті всяке буває, навіть на сайті знайомств --- дописи об"єднано, Sep 23, 2017 --- Ще одне побачення потрібно. щоб не зациклитися на тому хлопцю))).
ооо, та я надто скептична (поки що) щоб зациклитися на ньому)) Може то й справді, як у картинці у цій темі, з віком побачення стають схожі на співбесіди, бо не ідеалізую його, бачу у ньому як позитивні риси, так і не дуже))
Хаха, ні Ви не дооцінюєте суперника, я Вам щиро кажу.... Дуже і дуже велика ймовірність, що він Вас вкрутить. Як вчили мене досвідчені хлопи, будь-яку жінку можна розвести на секс, навіть в день одруження. А Ваше нервування з приводу фото, говорить, що його тактика працює. Йдіть ще на побачення, і розширте горизонти кандидатів).
та все може бути, може й недооцінюю... але хоча би й не уявляю принцом на залізному коні, а то (як на мене) уже не зле)) а про побачення... та може й піду, щоправда з людьми яких знаю вреалі))
Розводять - це значить, що вони не збираються зустрічатись і будувати стосунки з тим хлопцем. А просто хочуть кілька разів поїсти-погуляти на халяву. Потім іншого чіпляють - і так далі. Моя особиста думка - якщо хлопець і дівчина зустрічаються (саме зустрічаються, а не динамлять), а він не бажає з нею щось з"їсти чи випити - то вже сигнал, що щось тут не те. Це ж елементарна потреба будь-якої людини. Зазвичай все впирається в банальне жлобство, коли шкода витратити копійчину на когось. А якщо і на себе шкода - то вже повний аут. Ми з чоловіком - теж з інтернету =) І коли я з Херсона приїхала до нього у Львів (запросив на екскурсію містом), то повів мене у студентську забігайлівку (тоді ми ще їли фастфуд, вона в іспанському стилі, з кактусами, маленька така, забула як називається). Хай хтось і скрутить носик, але мені було тоді смачно =) Бо поруч людина, в яку я тоді вже була закохана заочно (переписка, скайп, телефон). Потім був незабутній натуральний гарячий шоколад і смаколики у "Галці", ще потім - "Пузата хата", якій ми й досі не зраджуємо =) Підкреслю - на той момент мій майбутній чоловік був безробітним і шукав нову роботу. Але все ж таки знайшов гроші на дозвілля. Ну й в день мого від"їзду (я на 3 дні приїжджала) освідчився, щоб я не втікла далеко.
Дивилася якось недавно інтерв'ю з якоюсь моделью. Так от вона казала, що живе в Америці, і там чоловіки не дарують квіти на побаченнях, не платять в ресторанах за дівчину. А всі рахунки ділять на половину. Тому їй незвично, коли вона приїжджає в Україну, а тут чоловіки запрошують на побачення і не треба самій за себе платити Не знаю на скільки то правда. Але чим більше жінки хочуть прав, незалежності, ставлять себе на рівні з чоловіками (такі ж роботи, такі ж високооплачувані посади), то мають розуміти, що і інші їх "права" будуть такими ж (ну щодо оплачування рахунку в ресторані наприклад). Ну хоч можна було б домовитися, що хто запрошує на побачення, той платить Чи тоді би ніхто не наважувався запросити перший? Ну хоч в кожного свої пріоритети. Нам наприклад в сім'ї більш важливіші поїздки, а не походи в ресторани. Є знайомі, які часто ходять по всяких закладах, де теж залишають такі суми, що можна було б них поїхати на море. А на море в них вже не залишається. Ну але це вже інша тема, бо йдеться не про зустрічання, а про спільне сімейне життя. Хоч можна як варіант зустрітися в когось дома і разом приготувати ті страви.)
Ну в Америці так і є здебільшого. Там це рівноправ'я на повному серйозі гарантується законом. Моєму чоловіку знайомий розповідав свій досвід спілкування з американками коли у відрядженні був. Був якийсь робочий корпоратив і він запропонував поновити вино поруч сидячій дівчині, то була трагедія... Вона ж сама собі в стані вино налити. То вже сексизм і чуть не домагання... Казав, що там навіть за необережний погляд на дівчину вона може в суд подати. Коротше, "шо за бардзо, то не здрово". Там з тим жестяк. Я так розумію, то вже як звичка, рефлекс в тих хлопів американських, не хочуть собі проблем.
@Poppet ви молодець, що шукаєте порад тут! Звичайно, що така поведінка хлопця свідчить про те, що на вас він поки не зупинився. Тому підтримую @iragonzales , не зупиняйтесь на ньому і ви. Був у мене такий один кандидат і ніби все норм (ставлення, романтика, не скупий), але дзвонив лише коли йому хотілося, може 1-2 рази в тиждень. Правда ніхто нікому нічого не обіцяв. То я для себе висновки зробила. Якщо в хлопця все серйозно - буде вам писати, дзвонити кожен день, ну максимум через день якщо до прикладу на роботі запара... Часто буде хотіти проводити з вами час. Щоправда раджу не бути такою категоричною щодо "яких знаю в реалі". Якби я була так настроєна - не зустріла б свого чоловіка... Пригадую коли перший раз побачила профіль: Донецьк (думала шо приїхав потусити), не дуже вдалі фото... Якщо дуже чесно, то мама мене переконала піти на побачення (я тоді була дуже розчарована в тих всіх сайтах і вже була в стані "нічого не хочу"). А з першого погляду мене наче током вдарило "нарешті моє". Виявилось, що фото були річної давнини, проживає тепер не в Донецьку, а у Львові (переїхав по роботі), купа спільних тем... І ше й жили в одному районі. Отак. Згадуючи нас з чоловіком - я на сайтах була зареєстрована десь 1 міс. після знайомства, але практично туди не заходила (притому, що з першого побачення інтуїтивно зрозуміла що все серйозно). Якось до останнього як то кажуть не вірилось після багатьох попередніх зневір... Чоловіка питала, то десь теж за місяць видалив анкету.
Нам з чоловіком під час біганини містом за продуктами та іншими речами (1 вихідний на тиждень) нема коли бігти з одного кінця міста в інший - додому, щоб поїсти, а потім знову хвилин 40 повертатись назад, продовжувати шопінг. Тому коли 7-8 годин ганяєш містом, не дивно, що хочеться їсти. І час зекономити треба. Ну й "Пузата хата" на ресторан зовсім не тягне. Принаймні по витраченим на неї коштам. Економити на їжі у місті у вихідний день для мене - те саме, що економити на туалеті і терпіти до дому, щоб 2 грн. зберегти =) На море ми не збираємось (є медичні протипокази, та й бажання нема особливого, для нас краще в гори поїхати чи по визначних місцях). Минулого року їздили на екскурсію по Почаєвській Лаврі. З приводу Америки та американців - у них своє життя, а в нас своє. Я фемінізмом в гострій формі не страждаю (хоча не проти, якщо хтось сповідує такі принципи - це особиста справа кожної). Щодо хто за кого платить. Ну от якщо ви запрошуєте на день народження до себе додому гостей, ви ж накриваєте стіл? Не вимагаєте, щоб кожен зі своїм салатом прийшов? =) Було б дивно, погодьтесь. Бо логічно ж: хто запросив - той і платить. Не можеш - не запрошуй, придумай альтернативу, або конкретизуй ("тільки на чашечку кави").
От так і мій колишній хлопець зі мною зустрічався,два рази в тиждень,кожен день смс писав,і майже кожен день дзвонив(якщо чесно то він іноді мені навіть і набридав своєю надмірною увагою до мене) ходили разом в кафе в піцерії,їздили на новий рік відпочивати в Трускавець.Короче все у нас було ок,це я так думала, що він мене любить, і одружится зі мною...но як говорится не тут то было,після пів року наших зустрічей, він мене покинув, пояснивши це тим, що не зміг мене полюбити як жінку...І от десь недавно на день Незалежності мій брат його бачив(тому що був він в мене в дома в гостях,і я також в нього була) в центрі,він гуляв за ручку з якоюсь жіночкою старшою від нього...І я так думаю, що він ще і до того часу не одружився, хоч хлопові вже 38 років.
Це, не жаль, не дає гарантій на заміжжя. Це лише гарантія, що в даний момент хлопець настроєний серйозно. Після букетного етапу стосунків треба вже більше придивлятися як себе поводить у складних життєвих ситуаціях. Наприклад, коли вам потрібна допомога, чи допомагає вам у вирішенні... Тут можна багато писати. Рідко так буває, що все було прекрасно і ні з того ні з сього він вас знати не хоче. Тут або одразу знав шо то на запас аби скучно не було (відповідно можна було розгледіти шо ви не в пріоритеті) або в процесі стосунків шось у вас не зійшлось, були певні нюанси, які не влаштували його (характер, статок...). Ну і 3 безнадійний варіант, то такі типи, які з принципу не хочуть одружуватись, а живуть морочачи голови одній-другій-десятій (такі переважно багато обіцяють і дуже мало роблять). Ше одна порада - дивитись виключно на вчинки.
Ага, щассс, якраз іноземці люблять влаштовувати вечірки "приходь зі своїм". Усі мої знайомі іноземці, які зараз живуть у Львові так і роблять. І хлопці, і дівчата. Вони не заморочуються приготуваннями. Ну але це були не дні народження, а просто вечірки, або прощальні вечірки, коли вони повертались додому. І все рівно "приходь зі своїм". Відверто кажучи мені таке не дуже до вподоби. Бо я звикла, якщо йду в гості, то напрягаюсь хіба з вибором подарунку, а не ще якимись приготуваннями...А взагалі, зрозуміла, що якось важко мені спілкуватися з іноземцями в плані менталітету, хоч колись мріяла про чоловіка іноземця, але, думаю, таки мені якийсь хороший українець підійде все ж краще, ніж незрозумілий іноземець)))
Або ще знаю, що за кордоном нормально коли разом і господарі і гості готують і вже тоді разом сідають за стіл. Як на мене, це не звично, але краще ніж як наші батьки. Пригадую як моя мама на день народження вітчима голубці крутила вночі, ті всі приготування два дні... Коротше, мені добре шось середнє. Коли до нас приходять наші друзі однолітки просто на вихідний для посиділок - можемо щось замовити або шось ми купимо, шось вони. Але коли я запрошую на якусь подію - готую все сама, але без фанатизму (салат, закуски), солодке переважно купляємо.
