Є такі роботи в маминої знайома працює в аптеці на 2 год,вечером,і має десь 1.500 гривень,а може і більше мама в неї не питалася та за 500 або 1000 гривень в місяць, ніхто б не працював.
А що вас мотивувало шукати лише роботу на дві години ще до вашої хвороби? Тобто будучи молодою і повною сил в вас не було бажання якось себе зреалізувати, чимось займатися? --- дописи об"єднано, Sep 16, 2017 --- А що вас мотивувало шукати лише роботу на дві години ще до вашої хвороби? Тобто будучи молодою і повною сил в вас не було бажання якось себе зреалізувати, чимось займатися?
А я не тільки трикутники вже переходила, а пятикутники ще були, гастроентерологи і терапевти.Якщо б я довірилась тим лікарям, і приймала ті всі пігулки які мені виписували, то я б вже давно попала на Кульпарківську і там би вже "копита отбросила".Тому що мені деякі психіатри виписували ліки від шизофренії, і психопатії,психозів короче чим я довше по тих психіатрах би ходила, тим би вони мені різні діагнози видумували яких в мене і близько не має,з психічною сферою в мене все в порядку.Мені священник ясно сказав, що ніякі ліки мені не ДОПОМОЖУТЬ,тільки час мене зможе-ВИЛІКУВАТИ. А в нашій сімі не буде з чого відкласти, щоб я мала 2.000 гривень,це не реально.Тому що мама вже не працює,і пенсія в неї невелика, хоть там і добавлять щось з 1 жовтня,але то тільки на продукти вистарчить, і за квартиру заплатити,і брат мені не дасть, тому що тоже не багато заробляє йому тільки вистачає на одяг, і на дозвілля з друзями,цей варіант не актуальний,він відпадає.Я вже і шукала минолого тижня таку роботу і були дві такі на дві год,і я зраділа,в одному місці в офіс треба було прибиральницю,а в іншому місці в торговий центр,і я позвонила то в одному місці вже взяли,а там в офіс треба було на 7 год зранку кожен день крім суб.і нед,це б треба було в 6 год зранку вставати,таке мені не підійшло, в мене не має сімі,якщо б була то я мусіла б задля них працювати так рано.А для себе я хочу вечером або обідом. Та мама б рада дуже була якби я вже вступилася десь з хати,вийшла заміж, чи кудась поїхала,вона мене не тримає біля себе, я їй не потрібна ні така яка є зараз, ні така яка була раніше.А вона моїх проблем не вирішує я все сама і знайомилася, і роботи собі шукала, і по лікарах ходила,і.т.д.Щодо брата то я з ним спілкуюся,і він радий коли я їду в село з мамою,то він каже що відпочиває від мене і від мого ниття. Добре викладу обовязково себе веселу і щасливу в якомусь ділі.А вам дякую за добрі поради все дуже добре написали, крім лікарів, до них я вже ніколи не піду, находилася...
знаю, що пішла з теми, але тут мушу відписати. а мені виписували ліки, які приймають при алкоголізмі. ну то й що? ви по лікарях ще НЕ находилися, бо жодного разу не виконували того, що вам казали і не приймали ліки. то звідки має взятися то чудодійне зцілення? ви поняття зеленого не маєте про психологію та медицину, тому й надієтеся, що одного ранку воно саме кудись пропаде. але так не буде. зневажаю таких людей, які не поважають лікарів, які їх рятувати намагаються. до лікарів вам не треба, бо ви їх з самого початку не збиралися слухати. з таким розкладом очевидно, що ліпше не стане. нема з чого. тому не марнуйте час спеціалістів та гроші мами.
Тому що мені попадалися такі важкі на 10-12 год,а я хотіла на 2-3 в день.Тому що я не могла так довго фізично працювати, приходила до дому замучена.тому що роботи були в кафе посудомийкою,прибиральницею,помічником кухаря,і в супермаркеті продавець-консультант, це просто так називалось, а це я викладала продукти, і там дуже багато всього треба було викладати і кондиторські вироби, і кулінарія,і чаї,і кави,і хліб короче для одної людини це забагато, і 10 год в день перша і друга зміна і один день вихідний,це для мене було заважко,якщо б тільки 2-3 год то я б працювала.Бо в літньо-осіні місяці мала невеличкий бізнез на ринку.
Тому що я б давно вже померла або зійшла з розуму від їхніх ліків, цей стан ніякими ліками не лікується,ліки можуть на деякий час притупити мої симптоми, мені таке психологи говорили і писали.а не вилікувати мене.А мені не треба на деякий час я вже так приймала гідазепам який мені на місяць часу зробив полегшення і я того всього фізичного дискомфорту не відчувала так як тепер.але прйшов місяць і знов то все повернулося, а я даром раділа, що мені вже легше...Та я вже і так нікуда не ходжу,і мама не тратить грошей бо не має їх лишніх.Я дуже добре все знаю про медицину і психологію і знаю які хвороби повністю лікуются,і які хвороби тільки ліками притуплюются,тобто не лікуются.Я за 5 років багато чого почитала і знаю.Так я якраз так і чекаю, що одного ранку проснуся, і буду здорова! Тому що виходу в мене інакшого не має, ніж чекати і вірити...
Ну так, Вам же 12 років, тому заради себе працювати не варто: мама нагодує, грошей на булочку в школу дасть і черевики купить. Мій знайомий каже: "хто на що вчився". Грошей (навіть невеликих) просто так ніхто Вам платити не буде: або важка фізична\малокваліфікована робота, або серйозний інтелектуальний\емоційний вклад в справу і при тому постійне підвищення кваліфікації та навчання. Можете хіба вахтером іти працювати - там фактично за просту присутність на робочому місці платять, нічого робити не треба
А в мене є професія, я вчилася на продавця - бухгалтера,але продавцем тільки два тижні працювала, тому що через своє заїкання не могла,деякі люди мене не розуміли,і тому мусіла йти куда небудь лиш би заробити.А просто так дурно сидіти я тоже не можу(вахтером ви казали) мені потрібна така робота щоб я чимось займалася, але не довго 2-3 год.
В розділі бізнес-леді є тема пропоную роботу. А там таке Шукаю прибиральницю в офіс 60 м2 (один маленький санвузол) 3 рази на тиждень. Ввечері прийти і прибрати. 150 грн/деньРайон Цитаделі. В ПП. Тільки тепер треба в обід. Спробуйте!!!
та чого мало, 22*150=3300 якраз мін з/п виходить. маю знайому, що прибирає офіс одної, то там і графік гірший з 6 до 8 ранку, і ще й чергування, і це теж за мін з/п.
В 6 ранку вставати не хочу.. 80 відсотків втомлених, нездорових, і по природі лінивих )) встають в 6, а то і в 5 не тому, що не хочуть спати до 10 , а тому що це їх обов'язок робочий, сімейний (а то нічо, що омріяна дитина будить і в 2, і в 4, і в 6?) чи особистий (пробіжка, вправи). То заважко, то задовго, то замало платять.. Ви ж не маєте інвалідності (значить, і реальних підстав за станом здоров'я її отримати, бо давно б оформили... чи саме цей варіант ви марно плекаєте своїм «станом»)? І не маєте грошей. І не маєте (поки) чоловіка. Значить, треба ЩОСЬ робити, мирячись з незручностями. Се є доросле життя, тобто відповідальність. Можна нічого не робити, жити на мамину пенсію (поки), завести вдома півдесятка котиків «для душі»... не смійтеся, це один з варіантів подальшої деградації — людина придумує собі найпростішу, дешеву, но «благородну місію в житті» і компенсує милими тваринками самоізоляцію від суспільства, правда, створюючи навколишнім деякі незручності, яких сама не помічає, бо звикла жити «просто» і не напрягаючись над такими «дрібницями».. Пшонка дешева, що там.. Брата вашого я прекрасно розумію. Трудно, як то кажуть.
ну тут тільки 3 рази на тиждень а виходжу я з того що прибирання квартири від 60м.кв. коштує 300грн в день
Не дуже хотіла оффтопити, але видається, що не все так просто. Не хочу і не маю права навішувати ярликів чи ставити діагнози, але насправді трохи важко повірити, що в психічно здорової людини може бути такий спосіб мислення і погляди на життя. І ліки від шизофренії та антидепресанти психіатри в ідеалі не мали б призначати здоровій людині, та і до такої кількості психіатрів і психотерапевтів здорова людина не зверталася б. Якщо форумлянка насправді здорова, то надто вже інфантильною є її поведінка і дуже звуженим є світогляд. Для себе ми можемо обрати будь-який спосіб життя і заробітку, але не використовувати при цьому інших людей. І таки варто покопатися в минулому. Ну бо чомусь виросла вона з переконананням, що працювати це дуже важко, напряжно і жити так вона не хоче. Чомусь засвоїла як єдиний взірець модель сім`ї, у якій чоловік повністю забезпечує дружину. Можу припустити, що саме тому і брат форумлянки одружуватися не хоче - теж може уникати відповідальності і не хоче повністю утримувати дружину. А насправді від роботи можна отримувати задоволення, роботу можна любити, на роботі можна відпочивати морально чи навпаки відволікатися фізичною працею. Зрештою можна працювати віддалено з дому, перетворити хоббі в заробіток, можна в тому ж селі вирощувати овочі-городину на продаж і т.д. Ну але так, для цього теж треба долати дискомфорт, втомлюватися, прокидатися вранці і т.д. Але ж якщо дитину народити, то тут теж гарантовані і недоспані ночі, і вранішні прокидання (в тому числі і в 6:00 ранку). Зрештою, якщо вже тут тема про випробування Богом, то в Біблії сказано: «Адаму ж [Бог] сказав: “За те, що ти... з’їв плід з дерева, про яке я наказав... у поті чола ти здобуватимеш хліб, аж поки не повернешся в землю, бо з неї ти взятий".
Приблизно таке ж, як проблема форумлянки до Божих випробувань. Я не маю на увазі традиційну любов до тваринок (яка завжди передбачає ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, як і всіляка любов)) , просто сама не раз мала справу з проявами т.з. «зоошизи» сусідки, то це капець просто, як людина без засобів для існування і будь-якого бажання щось робити і чимось цікавитись, «турбується» про котиків (бо турбуватись і відчувати любов живої істоти — таки внутрішня потреба,ок), і «їй так добре», котикам ніби теж, але в такий спосіб, що всім решта в будинку... не буду вдаватись в натуралізм. Втім, можливо це й правда невдалий коментар, який викликає подальшу полеміку , ще більш далеку від теми. Суть в тому, що від нІчого робити нічОго доброго в голову не приходить і не відбувається І не треба боятися «незручних» діагнозів, «тупих» лікарів і «страшного» лікування. Бо наслідки відмови від нього можуть бути невтішні. Але наведу позитивний приклад. Жінці після пологів (батько дитини зник, мама від неї відмовилась) та затяжної депресії з суїцидальними думками і купою інших проявів зрештою діагностували не якийсь там «розлад», а шизофренію. Хрест на житті, існування в палаті? Зараз в стаціонарах утримують тільки небезпечних для оточуючих. Вона не відмовилась від лікування (яке не загнало її в шалений чи рослинний стан), знайшла підтримку в церкві, опанувала професію кравчині, працювала вдома. І зараз ця кравчиня від Бога вибралась з вічних боргів і малосімейки на Пулюя, живе з сином в Ізраїлі, працює і назад не вертається. А шкода, бо шила знаменито.. Людина довірилась спеціалістам і взяла себе в руки, бо більше допомогти не було кому. Може, в цьому і корінь проблеми — що поки є кому все повирішувати, то хай так..
Та ніякий лікар не знає що зі мною, і який в мене діагноз,тому що в мене його не має, священник до якого ходила казав що це все в мене на нервовому грунті.І тому більшість з них мені казали лягати в лікарню, тому що не знали які мені ліки виписувати,тому що до них не зверталися люди з такими проблемами як в мене.Я з 20 років шукала роботи, і хотіла бути незалежна матеріально від батьків.І я працювала, перша моя робота була в школі прибиральницею,молодших класів 1-3,я там пів року попрацювала(це саме більше, і довше, де я працювала за ті всі роки) і я б не сказала що там мені було легко, було дві зміни перша, і друга 8 год в день.треба було два поверха прибирати, 15 класів замітати,і коридори такі великі мити+туалети на двох поверхах.І я би ще там працювала но прийшли охоронці молоді хлопці,і мене питали чи мені тут подобаєтся працювати, а я казала їм що поки що тут працюю,але іншу роботу собі підшукую.Короче мені було стидно, що я молода дівчина, а працюю там де повинні старші жінки працювати.Єдина робота від якої я отримувала задоволення, і яка мені подобалася, це була робота сама на себе,тобто я сама була собі власниця, і господиня.Я вже таким бізнесом 15 років займаюся.Я їздила на шувар і там купляла фрукти, по оптових цінах,а на іншому ринку продавала їх по більшій ціні,і заробляла за 2-3 год,по- різному віж 50-150 гривень.Але це тільки було в літньо-осінній період,і я мала в місяць не мало і не багато а від 1.000-2.000 гривень.І я б не сказала що мені так було легко треба було нести ті фрукти в двох ведрах по 10-12 кг в обох руках,а літом жарко, і в маршрутці їхати дві години, в дві стороні,але мені це подобалося,і не втомлювало мене, так як робота на "пана" по 10-12 год в день, тому що кожного вечора я мала "свіжі" гроші.Я виходила з хати в 14 -15 год,а приїзжала до дому в 19-20 год. А мене не лякають недоспані ночі, я вже то комусь писала,їх в мене вже за ці роки було достатньо,було таке що пару ночей взагалі не спала,а було що тільки по 2 год спала, і нічого не померла від того.Я б якщо б мала гроші ,то би відкрила свій бізнез,якесь кафе, чи магазинчик,тому що мені подобаєтся працювати сама на себе.А то я і без вас знаю, що Бог Адаму сказав,та і Єві також сказав, що в муках будеш народжувати дітей.
та це чудова модель, просто в цій моделі ніде не написано, що жінка НІЧОГО не буде робити. Так, чоловік забезпечує фінансово. Але хатня робота і діти - це праця, яка потребує віддачі. І встати в 12-2-5 ночі. І лікувати дітей коли сама хвора, і коло хати є робота (якщо влісний будтнок). Тут не полінуєшся. Власне у форумлянки все якось ідеалістично відбутися має і без докладання зусиль. Видужати - саме пройде, чоловік - буде робити ВСЕ, дитина не хворітиме (чого і всім нам бажаю). От звідки така віра в ідеал вже цікаво.
Ну ви ж самі пишете, що не підходить вам рано ставати, поки не маєте сім'ї, а потім — що ночами готові не спати заради сім'ї, дитини, ой ли? Час покаже. Довго, важко, нудно, соромно... та, люба робота — не фонтан. А власний бізнес — це не тільки стартовий капітал. Це праця фізична і розумова, взагалі без графіку і вихідних (якщо подивитись на реальність, а не спрощені «історії успіху»). Не думаю, що вам таке підійде...
