складно це все. стільки років жити разом, будувати, а потім наплювати в душу. Співчуваю, шкода, не Вас, а його, бо немає зараз розуму. А Ви правильно написали, життя не закінчується на тому. Я особисто не сприймаю оцих "бутафорій" щасливої сім'ї. Або живи чесно, аби йди, де тобі краще, і не роби в тисячу разів боляче тим, що ноги витираєш. Ніхто, в результаті, від такої "сім'ї", не виграє, це тільки втрачене здоров'я і час, яких не купиш. Згідна, багато хто терпить з метою "зберегти сім'ю". Але це тільки рожеві окуляри, бо сім'ї нема ( а нажити майно, вижити, і т.д. заради чого там терплять, можна і без того г..на
різні зраджують. І різних зраджують. так часом то не дуже "пошук". Буває, що збіг обставин - і закрутилось. Але треба думати головою, тоді ймовірно зменшити ризик того всього. одна порада мені виглядає слушною: а от як це реалізувати в конкретній ситуації... сил Вам, @YNadiyka
не чекала такого від такої молодої особи. зрештою, так -- різні і різних. тільки не нормальні нормальних
Я би вивела середнє: будь-хто будь-кого,питання в реакціях жінки,у правильно розставлених приорітетах. Треба задати собі питання і чесно на них відповісти.Чи є ще що зберігати-повертати,чого ти сама хочеш,як ти бачиш своє життя після зради,чи готова пробачити,повірити це звичайно за умови,що чоловік просить про другий шанс,бо на жаль часто буває,що нема у чоловіків відчуття жалю за скоєне,вони хочуть,щоб жінка просто безмовно терпіла ,чи хочеш навчитися з цим жити ??... Складна ситуація. А з іншого боку,чим старшою я стаю,тим частіше чую/бачу такі історії,і це дуже сумно.Прожити 10-20років пліч-о-пліч у складні і важкі моменти,ділити разом не лише ліжко,а й моменти найбільшого щастя,а потім раз..і якась молода,самовпевнена,вільна,без високих моральних принципів умовно відбирає у тебе ТВОЄ.Те, в що вклала стільки моральних і душевних сил,підтримувала у періоди безгрошів'я,підштовхувала і стимулювалася рости,розвиватися,разом будувати бізнес чи вкладатися в особистісний розвиток бо погодьтеся,найчастіше саме жінка у потрібний момент підставляє плече і допомагає чоловіку стати успішним,просто забезпечуючи мовчки безпечний тил,затишний дім,гарячу вечерю,і т.д., а хтось приходить "на все готове" - раз, і ось у нього вже нові ідеали жінки: не "надійна і мудра", а "красива і доглянута" то узагальнення, але здебільшого саме так і є
Теоретично просто - закрити душу для його брехні, для своїх підозр, для бажання проконтролювати вчинки чоловіка. Відпустити ситуацію і довірити її Богові, адже нічого в нашому житті не відбувається без Його відома, і все, що Він нам посилає, є нам для уроку. Практично - це робота над собою. Так, титанічна. Але краще контролювати себе і свої реакції, ніж його і його походеньки. А от коли і якщо стане геть нестерпно, тоді валити ту ілюзію сім"ї. --- дописи об"єднано, Apr 6, 2017 --- Я б не була така категорична. Всяке буває.
Колись писала про сім'ю своєї подруги. Вони довго товклись разом, вона щось намагалась зберегти, йому нічого не треба було. Пішов, рік жив у мами, нічого не зробив, нічого не здобув, усе, про що мріяв - не вийшло, повернувся. А вона рада, бо таки він є! Але він не реалізований (пішов з роботи), не знаю у який бік рухатись, купа ідей нереальних. А вона більша реалістка. Знову скандали, непорозуміння, просте співіснування. Чи цього вона хотіла - не думаю. Та вигнати його вже точно не наважиться. А може? Просто у таких життєвих ситуаціях на першому місці стоять емоції, вже через декілька років можна буде оцінити то все холодним розумом. Тому бажаю фопумлянці уже зараз холодного розуму та сил. І я точно знаю, що все, що робиться, робиться на краще!
От прочитала ваші слова і задумалась... Де та межа нормальності... Я чомусь думаю що нема гарантіі що колись таке не станеться, можна будувати стосунки , вкладати в них душу , час, сили, але гарантіі нема... Ми не можем бути впевненими що таке ніколи не станеться бо ми нормальні... Життя настільки непередбачуване, що годі собі уявити... Так що це не те питання в якому можна допускати категоричність... Надіслано від мого Lenovo A319, використовуючи Tapatalk
Розумію, на скільки важко вам є. Тут можна дати багато порад, але , на мою скромну думку, ви вже давно знаєте, вихід( чи продовження) даної ситуації. Єдине, не падайте духом, все внормується, живіть і робіть все, щоб Ви були задоволені.
amazing і як тепер мають почуватись ті дописувачки, які пережили зраду, зокрема і топікстартер? мій чоловік мене не зраджує, але так - я немало знаю з досвіду. Погоджуюсь. Цю теорію треба перевести у дії. І закритись від пошуку власної провини в тому, чому це сталось. Це, на мою думку, найважче. Закрити душу дуже важко буває тому, що сім'я створюється як "одне ціле" і нерідко відкритість перетворюється на беззахисність з однієї сторони. В принципі, сама по собі беззахисність - це не погано, а от дозвіл робити з собою що завгодно - шкідливо для обох. У важких ситуаціях дуже складно і дуже необхідно знайти себе. Знайти і зберерти. Більше, ніж майно, ніж цілісність скляних речей в разі скандалу, ніж навіть свою репутацію.
@cjomcjomka , "дай лапу"...думала, що лиш я така ненормальна Мислю ,що і буде першим кроком, до повернення себе собі. Періодично ми всі розчиняємось у комось до колоїдного стану, але оте випадання в осад і не дає нам самознищитись. Але це все настільки індивідуальне, і залежить від характеру людей, що дати пораду геть абсолютно незнайомій людині, це як сокиру дитині---когось точно Уб*є.. Тому, все буде, так , як має бути. І ніяк інакше. @YNadiyka , пишіть тут, чи читайте.. Ми всі раді вам допомогти, хоча би буквочками у пості.
ооо, тепер я знаю механізм! Дякую, це дуже мудрий і глибокий вислів. тримайте! Інтернет - це ілюзія, але і віддзеркалення реальності водночас. Часом допомагає знайти реальну себе те, що ми пробуємо знайти себе у відображенні Не те, чим треба користуватись щодня, але для складних ситуацій - дуже непоганий варіант.
Почуття не пройшли або просто ревнощі до нового життя вашого чоловіка. Навідь якщо вона його вже не кохає їй прикро і заздрізно що в нього наладилось життя. А от в неї видно не так все класно! От і докучає. Головне як ваш чоловік реагує на все.
Я зустрічаюсь з хлопцем, він розлучений, є дитина від колишнього шлюбу. Ми вже живемо разом, стосунки серйозні. Відправив колишню з дитиною на море. Сьогодні заявив, що полетів би до них на море на 2-3 дні, щоб з малим побути. Я була в шоці. Посварились. Сказала, що мені було б дуже неприємно. А він каже, що це у мене неадекватна реакція, а інші дівчата спокійно би своїх відпустили. От власне запитання - у мене неадекватна реакція? Як би ви вчинили?
@innaSSSSS, одне з найголовнішого---я не можу нікого тримати силою....Те що мені приємно , чи ні...--це інша історія... Але силою нікого тримати не потрібно. Це шкідливо. для всіх.
Ви про що? Тут просто несумісні речі написані. Не може бути нічого серйозного,якщо ви живете разом. Для чоловіка це - імітація волі, для вас - імітація шлюбу. Імітація - не зовсім не серйозно. Якщо пішли на це, то маєте усвідомлювати і правила і наслідки. Шкода, що свою гідність ви кидаєте тим, хто цього не вартий.
@VikiTiki А чому несумісні речі? Хіба люди не можуть жити разом без "узаконення " і при тому бути в дуже серйозних стосунках ?
@innaSSSSS, я б запропонувала поїхати разом : ми тепер сім"я, добре буде, коли дитина звикатиме до нас разом і це допоможе мені налагодити гарні стосунки з твоїм сином. і показали цим, що не впевнені в ньому і не довіряєте . ви про що?
Я б відпустила. Пояснила, що саме мені болить, але б відпустила. Це був би корисний досвід. А потім би запропонувала провести час усім разом вже тут, дома. І поспостерігала за поведінкою усіх. А тоді вже робила висновки. Думаю, ця ситуація б показала на скільки серйозно ваш хлопець відноситься саме до ваших стосунків. Ну і робіть висновки. Думаю, йому самому хочеться розібратись у собі, у стосунках.
Однозначно, що це не допустимо, бо по-перше- з дитиною зможе побачитись і тут( якщо звичайно, дитина проживає не за кордоном), по друге- море то є море, і дитина тут ні до чого, і по третє-чи відпустив би в даний момент він, вас, на море- а так просто, розвіятися. І ще, у Вас, абсолютно нормальна реакція. Єдине, що в кожних окремо взятих відносинах, сприйняття, поняття "свободи" різне. Багато залежить від дуже багатьох обставин і нюансів.
Може би кілька років тому я написала щось подібне. А зараз маю знайомих, які розлучилися, але час від часу мають інтим. Чи то по старій дружбі, чи то звичка така, чи то занадто мирно розійшлись... Чоловік живе з другою зараз. Походи до першої жінки зрадою не вважає
