Зараз без літаків важко уявити мандри, та і взагалі сучасне життя людей. Вважається що літаки - найбезпечніший вид транспорту. Але і відомо що в разі чого і шанс вижити там найменший. Якщо брати до уваги кількість літаків та автомобілів то теж виникає питання про статистику. А ви боїтесь, чи може боялись колись літати, чи навпаки любите і з нетерпінням чекаєте на черговий політ? Як проходив ваш перший політ на літаку (а може хтось і на кукурузнику літав чи вертольоті)? Які цікаві випадки з вами відбувались при перельотах? Пропоную тут цим ділитись) Зараз літають і з малими дітьми, і вагітні (до 7 місяця), а якщо людина боїться літаків то це називають "аерофобією". Та після переглядів новин і випадків з літаками починаєш розуміти чого деякі люди бояться. Я пригадую як летіли колись, і коли виходили то я сказала привітній усміхненій стюардесі "Яка у вас робта романтична". На що вона сказала неочікувано "Ага, літаки падають, дуже романтична". У знайомих донька мріє бути стюардесою, марить небом, а ви б зв"язали життя з такою професією? Цікаво чи є у когось знайомі пілоти, це надзвичайно складна і відповідальна робота, навіть з сучасними технологіями і автопілотами там розслаблятись ні на мить не можна. А ще коли стюардеси показують де рятувальний жилет, коли випадає киснева маска та де аварійні виходи то люди вже починають накручуватись. Завжди плескають на взльоті і при посадці (це найнебезпечніші моменти польоту, а чи їх чути пілотам?). Ще можна писати яким авіакомпаніям надаєте перевагу, які відгуки про них маєте по сервісу і т.д. Недавно взнала що одна знайома ніде не літає, хоч має всі можливості, виявилось що просто боїться, отак і мандрують на автомобілі. Всім вдалих мандрівок і чудових польотів! --- дописи об"єднано, Aug 27, 2017 --- Ще розміщу тут відео як приблизно виглядає посадка літака (і це на автопілоті), і на ютубі є відео і з невеселими записами (записи чорних скриньок), зараз про все це є доступ. Тим не менше - люди літають і будуть, а над безпекою авіакомпаній постійно працюють. Дехто скаже що як має бути так і буде, але найбезпечніші перельоти кажуть в великий авіакомпаній, а місця найбезпечніші вважаються у хвості літака або біля крила.
Я наприклад, не боюсь літати. Хоча розмови зі сторони, деколи мене нервують. Навіть у колі моїх близьких, є люди, які категорично не літають, але я їх не розумію. Я не дуже часто літаю, але 2-3 рази в рік, все ж таки приходиться. Бувало декілька разів, що попадали у зону турболентності, трясло добряче. Але, я таки схиляюся до думки, що в кожного свій життєвий шлях.
Обожнюю дух аеропортів. літаки і все, що з цим пов язано. Літаю з двох років, тому не боюся. Літала ще на радянських ІЛах і ТУшках і АНах. Зараз абсолютно без проблем. Не боюся турбулетності, не боюся гроз. Попадала не раз. Обожнюю світанки за бортом у хмарах. Єдине, що мене і дратує і шкода з другого боку- це дитячі істерики і нервові батьки. Я все розумію, що діти, але мене трохи бісить, коли уже не інфант починає всю дорогу ногами позаду в крісло лупасити, залазити мені через спину або спереду і заглядати в ніс, що я роблю;лазити туди-сюди по кріслам; коли батьки нервуються і штурхають дітей, від чого ті ще більше нервуються і істерять і т.д. Одним словом- шкода дітей. шкода батьків і шкода пасажирів , які в тому теж мають весь політ бути ( згадую один важкий політ. коли "від" і "до" істерили практично усі діти на борту, що були молодше 5-6 років. А оскільки то був чартер і дітей було достатньо, то було явище не для слабконервових.Там стюардеси бурячкового кольору вже були --- дописи об"єднано, Aug 27, 2017 --- у мене є знайомі, які об їздили півсвіту. Практично двічі на рік- у трвалих круїзах, не рахуючи інших стандартних поїздок. Але оскільки там один із членів сімейства категорично боїться літати, то вони подорожують власне лиш так: автомобіль і корабель. Їдуть зі Львова до Італії і звідти уже відправляються в круїзи.
Я маю страх перед польотами страшенний, до стану паніки. Боюся висоти, навіть на останні поверхи ліфтом боюсь підніматися. Правда, не літали ніколи. В межах півроку буду змушена летіти. Неуявляю як це буде. Логічно розумію, що це смішно. Що має бути-буде. Але не можу поки підкорити своїх емоцій.
Я дуже люблю літати. Навіть, коли іноді гуляємо в аеропорту з дітьми, як побачу літаки то прям аж дуже дуже хочеться кудись полетіти. Без різниці куди Мені здається це не професійно Це важка професія. Але і романтизм присутній трошки б мені менше років я б з задоволенням спробувала В мене є знайома, вона працювала стюардесою в одній дуже солідній авіакомпанії. Гортаючи її інстаграм розумієш, що це робота-мрія де вона тільки не була і небо дуже любить
Я літала дуже мало, але ці польоти запамятались на все життя! Це так круто! Літак набирає шалену швидкість, тебе практично вдавлює в сидіння і ще секунда - і він відривається від землі і ти летиш вверх! Це чудово!.. А ці краєвиди за ілюмінатором!... А коли приземляєшся у великому вечірньому місті,коли аеропорт майже в центрі міста і літак облітає це скупчення вогнів, яке стає все чіткішим..це неймовірно! Наступного року планую поїздку до в іншу країну, хотілось б літаком, але чоловік боїться літати...навіть і не знаю як бути... Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk
І люблю літати, романтика неба, висоти - не прекрасно) А тим хто має летіти @LadyEva і боїться можу порекомендувати брати на борт з собою цікаву книгу чи журнал, читання добре заспокоює і розслабляє і позитивний настрій звичайно) А ще як кажуть як має бути так буде, та й нервуватись через те на що ви не впливаєте немає сенсу. Насолоджуйтесь польотом) З а стюардес чула що їм навіть за шкідливість не доплачують, ( не знаю чи то правда ). А те що облітати пів світу так можна то правда, але вони там не на довго, стоять деякий час і в наступний рейс, а так щоб за кордоном погуляти то нечасто у них є можливість наскільки знаю. Ще таке - чим більше літаєте, тим менше боїтесь. І ще знаю як жінки до появи дітей боялись літати, а з появою дітей перестали, а буває навпаки, раніше не боялись, а як діти з"явились то почали боятись. А ще одна знайома підробляла довідку від лікар що в неї ще не 7 місяць В (а був вже добре далі), це вже надто ризиково. А як думаєте, літати вагітним реально безпечно?
Ой, і я люблю) Такий кайф. Прямо зараз би сіла і полетіла) Чесно. Тільки спати в них не можу. Завжди летимо разом, цілою сім'єю. Чого боятися? Як каже мій чоловік, там ближче до неба) А щодо безпечних місць і т д, то у випадку ЧП не впевнена, що це має суттєве значення.
у нас тут на форумі із старожилів є "діюча" стюардеса- це Лідочка . У мого найближчого товариша батько - колишній пілот, колишній командир екіпажу. Уже на пенсії. Усе життя пролітав на дальніх рейсах. Роботу свою дуже любив, хоча вона і нервова. Потім, коли "зійшов на землю", довгий час працював уже тут у нашому аеропорту. Каже, що зараз би за штурвал не сів.
В нас знайомий що колись теж літав, каже що за теперішні старі літаки би не сів, але зараз літають літаки і в нормальному стані, головне бути впевненим в авіакомпанії.
В мене є знайома сім"я, де чоловік панічно боїться літаків і трохи менш панічно боїться автомобілів. Тому вся сім"я дуже обмежена в виборі місць відпочинку і подорожей, бо не боїться він тільки поїздів. Дружина солідарно терпить цю ситуацію вже років 5-6 в надії, що щось зміниться. Але цього року, знову не реалізувавши мрію про морський відпочинок десь за кордоном (фінанси дозволяють), сказала, що восени або взимку бере сина і летять кудись в екзотичну країну на море, а чоловік хай і далі боїться
Справа не так у технічному станіі, як у інших аспектах. Грубо кажучи, літаки мають курсуваьи постійно,а льотні команди мати достатню кількість годин у небі. Плюс медогляди зараз перед польотом проходять зовсім не так,як це було колись
Наскільки знаю, то зараз теж працюють тільки у сформованих командах, і перед кожним вильотом проходять медогляд, але знову ж , якість усього в комплексі це "лице" авіакомпанії.
Ще цікаво дивитись як одягнуті стюардеси під час польоту. Ось форми найвідоміших авіаліній, а які вам сподобались найбільше ? Как выглядят стюардессы в разных странах мира - Вокруг Света «Небесные ласточки». Обсуждение на LiveInternet - Российский Сервис Онлайн-Дневников
А я колись мріяла бути стюардесою. Мені подобалися їхні костюми і стрункість, якась така впевненість і гордість. Але нажаль, не судилося. Дуже захоплююся і надалі стюардесами.
+1. Але мене так затюкали тим, що якщо я не зможу отримати якусь "достойну" професію, то можу собі піти позорно працювати стюардесою. В понятті моїх батьків стюардеса- щось середнє між прибиральницею і офіціанткою. Угу.Залили мені малій тоді в голову достатньо щоб я "схаменулася". Потім, коли я в Канаді жила,моя коліжанка, яка працювала стюардесою, а я в "далар сторі" і на банкетах (ага, з 2 львівськими "унівеситетами" - то ж не прибиральниця і офіціантка") підбила мене пройти співбесіду в Canada Airlines. Я успішно пройшла на східно-європейський трансатлантик зі старту (не треба було проходити внутрішні рейси і випробування) - ггг: 4 слов"янських мови + освіта, ріст-вага (на той час), позбавили мене будь-якої конкуренції. Але, так склалося, що я мусіла відмовитися. Зараз, коли літаю LOT зі Львова до Варшави, розумію, що ще не все втрачено. Там стюардеси такого віку, що в рекламні картинки абсолютно не вписуються. І пілоти вже 17 років ті самі. А останні 7 років ми вже як рідні вітаємося і додаткові шоколадки носимо --- дописи об"єднано, Sep 4, 2017 --- а мені подобалась мобільність. Можливість постійно бути в різних місцях, постійно бачити щось нове - міста, країни. А сам процес робочий - маленька незручність.
Люблю аеропорти, літаки, польоти і все, що з цим пов'язано. Літати не боюсь, відчуття під час зльоту і посадки — просто супер ). А коли цього літа вперше мала досить довгу поїздку автобусом — два дні відсипалась і тихо матюкалась, що «більше ніколи». Не мій вид транспорту, однозначно. Залишилось тільки послуги Укрзалізниці випробувати (так-так, я ще навіть в електричках не їздила )) ), але впевнена, що з літаком ніщо не зрівняється. Хоча б краєвидами
у мене із поїздами так, як у деяких людей з літаками: хочеться випити чогось міцного ще до погрузки у вагон і прокинутися вже на місці. Ненавиджу поїзд, навіть СВ- купе. Наїздилася багато. Мені неприємно в них все- від запаху до закритого простору різних людей на одному квадратному метрі . Ні їсти. ні спати, ні в туалет піти А якщо дорога добу займає , то мене ще потім добу "хитає" вверх-вниз як у поїзді.
