про душі померлих

@Rosynka постіно йдуть служби за померлих. І від мене і від мами.

я вже давно навчилася відмежовуватись від роботи і переключатись на вихідні. І всім своїм робити вихідні на суботу-неділю.

 

А якби про то поговорити з священиком , до якого маєте довіру ?

 

відпустіть ситуацію, помоліться, відвідайте їхні могили, поговоріть з ними, підіть до церкви. Це важко, сама знаю, але якогось одного "ліку" я для себе не знайшла.

мені рідко сняться сни, але якщо сняться, то можна сказати віщі. Останні 2 тижні мучив один сон, аварія автобуса, і все на стільки реально, що я в тому автобусі, біль, кров...кожного ранку просиналась вся в сльозах, і подушку хоч викручуй. Потім в новинах прочитала про аварію автобуса, по фото побачила, що той самий автобус, який мені снився. Сон річ дуже не зрозуміла, щось трактувати - дуже важко, можна буквално, можна шукати прихований зміст. Знаю як це боляче і важко пояснити оточуючим що діється. Просто треба прийняти це...
Потайбічний світ існує, і він має вплив на нас, на когось більший, на когось менший. Але це не ознака що Ви сходите з розуму

 

і це мені знайомо. Не знаю що порадити. Знайти когось знаючого щоб порадив що зробити. Можливо священника до хати запросити, що освятив житло. Мені порадили чим менше про це думати і на цьому зосереджуватись, щоб у цьому не завв"язнути. Бо це потрібно вчитись з цим жити і це контролювати, треба щоб хтось навчив.

 

@flame в мене таке буває, особливо дідо покійний. Якісь сюжети беззмістовні. То ми кудись йдемо, то на кухні сидимо. Іноді татові покійні батьки сняться. То все так в перемішку- живі, мертві, якісь мої переживання втілені в образи.
Таке буває коли я маю якийсь внутрішній неспокій.
Ви не їдете мозгами. Ви думаєте забагато.
Я на вечір молюсь щоб Бог послав ніч без снів. Помагає.

 

от про це чомусь не подумала. Дякую, дійсно треба так зробити.

 

Питала вчора в знайомого отця, що би радив в такій ситуаціїї, то питав,чи не завинила нічим перед померлими, чи давно сповідалася тощо. Тобто треба йти і обговорити то все, мудрий священик щось би мав порадити.

 

Померла мама.
В голові постійно ті слова образливі, які їй говорила. Тобто добре відсіялось що було, а мучить те зле.Мамі було 90 років, останні роки вже не ходила. Прошу постійно в неї прощення за своє нетерпіння, довгий язик.Але найгірше розумію, що мені тепер з тим жити.

 

Висповідайтесь і відпустіть
Мама вже у Царстві Небесному, а у вас є чим займатись.
Тому відпускайте, мама би точно не хотіла, щоб ви відчували свою вину чи гризлись.
Бог прощає всі гріхи, вам головне самій собі пробачити. Миру і любові вам в серці!

Надіслано від мого Redmi Note 8 Pro, використовуючи Tapatalk