Щодня? А навіщо? Віскі? А якщо домашня самогонка? Чи просто розведений спирт? Без претензій, просто цікаво, що така випивка дає?
Особисто мені подобається смак. Не кожного віскі, але є марки якими смакую. Може бути і щодня, переважно в холодну пору року. Влітку не хочеться. Про спирт і самогонку не знаю що написати, бо не розумію до чого вони тут Вино, лікери, наливки не люблю, не смачно мені.
Мені здається що пити алкоголь щодня, навіть помірні дози небезпечно в плані залежності. Особливо для жінок.
Але ж модна багато чого смакувати, є велике різноманіття, від горішків, насіння соняшника до вишуканих сортів чаю (китайці п'ють чай в малих піалах, щоб насолоджуватися маленькими ковтками). В спеку можна смакувати такими напоями, як безалкогольне мохіто: спрайт + м'ята, лайм (або лимон), за бажанням + кубики льоду, чи інші цікаві напої з льодом. Взимку дуже смачно пити глінтвей на винаградному соці, якщо це з сік з темних сортів винограду, то від алкогольного глінтвейну не відрізниш. Для чого тоді смакувати кожен день віскі? Там ж є етиловий спирт, це токсин, який через кров отруює всі органи. Отруює клітини мозку, нищаться яйцеклітини, які не поновлюються. Кількість яйцеклітин закладається в утробі і вона не змінюється. Тобто з кожним роком ми все більше нищего наш запас яйцеклітин, він звичайно дуже великий, але шанси що з поганої яйцеклітини буде зачата дитина є. Лише від половини бокалу шампанського (є таке дослідження), вже шкодяться 2-3 яйцеклітини. Я ще можу зрозуміти людей, що п'ють, щоб оп'яніти. Хоч це звичайно також погано, шкода здоров'ю і т.д., в алкоголізм може перерости. Але в цих людей є чіткий мотив, а от пити алкоголь для смаку, то не розумію, наче іншого смачного нема, чи там вже такий смак божественний, що вартує, щоб вводити по трошки у себе токсин? В нас звісно такі традиції, жодного свята не обходиться без алкоголю. Але чи дійсно це наші традиції, якщо послухати розповіді старих бабусь про давні весілля, які вони пам'ятають, то на великих весілля лише 1 пляшка горілки була. Не тому, що бідні люди були, а тому, що вміли веселитися без алкоголю. А у нас навіть хрестини, перший день народження дитини (не у всіх думаю, але у наших друзів і у нас частково таке було), без п'янки не обходится, хоч це свято дитини. Нав'язані нам ці всі теперешні алкогольні традиції Sent from my SAMSUNG-SGH-I537 using Tapatalk
А я от страшенно люблю посмакувати вином чи наливкою, лікером. Чи пару крапель коньяку в каву. Мені подобається саме смак а не ефект. Як шматок шоколаду. І були такі періоди в житті, що майже щодня могли з чоловіком до вечері випити по 100-150 грам вина. Не бачу в цьому шляху до алкоголізму. От взагалі. Бо не тягне. Вдома завжди є дуже багато різноманітного алкоголю, бо любимо привозити з подорожей, купувати щось цікавеньке при нагоді. І воно може стояти роками нетронуте, навіть відкриті пляшки. Мені здається, що проблема є, якщо п'єш для того, щоб розслабитись, захмеліти, відволіктись тощо. Щоб отримати якийсь психологічний ефект. --- дописи об"єднано, Aug 1, 2017 --- Ну в кожного свій смак). В мене чоловік дуже слідкує за тим, що вживає. Намагається шкідливого практично не вживати. Має таку "мульку". І відноситься до цього дуже серйозно. Так от випити бокал доброго вина - то не є шкідливо. А бувають такі моменти в житті, що випити міцного алкоголю навіть корисно. Сама пару місяців тому мусила це зробити, хоча важкий алкоголь в чистому вигляді взагалі не вживаю. Тому я проти тієї категоричності. Звичайно, якщо у людини є залежність, то краще не провокувати. Але якщо людина здатна контролювати той процес, то нічого поганого у бокалі вина не бачу.
Я теж люблю пити вино для смаку (іноді влітку навіть розведене водою), не п"ю кожен день, певно, лише тому що не маю стільки доброго вина А ще мартіні смачне мені і пиво часом темне. Але при тому на п"янках-гулянках спокійно можу не пити або просидіти мало не увесь час з одним келихом вина і з друзями часто йду "на пиво" а п"ю чай чи сік хоч всі довкола п"ють пиво . І ні разу в житті не була п"яною (так щоб не контролювати себе) - мені загалом не подобається стан оп"яніння і коли помічаю що хоч трооошечки втрачається різкість в очах чи починаю забагато говорити - одразу перестаю пити і починаю багато-багато їсти І не пити нічого алкогольного взагалі можу в принципі місяцями. Тому так, я люблю саме смак алкоголю (і не обов"язково дорогого, буває таке домашнє вино, м-м-м). Але, як на мене, то завжди треба дивитися на конкретну людину і конкретну ситуацію, бо буває таке пиво "для смаку/бо жарко..." щодня келих-другий і людина сама не помічає, що не контролює процес, починається: "радість-вип"ємо, горе - заллємо" і повільною доріжкою топає в алкоголіки, а буває так як мій дід - може випити чаю з вином чи навіть 50 гр горілки "для травлення" досить часто (не впевнена що прямо щодня ) але при тому ніхто його п"яним не бачив і коли приймає антибіотики, наприклад, спокійно відмовляється від будь-якого алкоголю взагалі на довгий час
А я навпаки не розумію, як можна пити для сп'яніння. А от посмакувати сама дуже люблю. Ром з пепсі зацінила не так давно, шампанське люблю, а глінтвейн взимку то взагалі "тєма". Ну і один нюанс - алкоголь я вживаю тільки вдома, на хорошою книгою чи фільмом. В гостях п'ю чисто символічно або не вживаю зовсім. При тому жодного разу за 37 років життя не була п'яна, в традиційному розумінні цього слова. ПиСи Зараз ми тут усі допишемось до того, що ми всі алкоголіки)))
Я абсолютно нікого ні в чому не звинувачую. По одній простій причині, що то мені не треба.Але пити щодня шкідливо, бо може через роки розвинутися залежність.Я не говорю , що вона є зараз. Трішки інфи - Полезно ли пить умеренно? И сколько это - умеренно?. alko03.ru/vliyanie-na-zdorove/posledstviya-upotrebleniya/esli-kazhdyi-den-pit.html
жінки легко подсажуються, у мене знайома в університеті балувалась так, вино, інстаграм, красиві фотки, завжди з бокалами і так далі, прошло 3 роки, студентське життя закінчилось, а вона останні кошти на вино і гульки і зараз спускає
А в мене були періоди в житті, що тільки алкоголь і полегшував мій душевний стан.Але це було в минулому,а зараз я можу на великі свята випити хорошого червоного вина 100-200 грам,або коньячку 100 грам і не більше,а влітку можу деколи раз в тиждень, чи раз на два тижні, випити пляшку пива(люблю темні сорти) з чіпсами чи з сухариками.І я не бачу нічого в тому поганого,але не розумію людей які пють просто так, бо їм скучно.Також люблю смак алкоголю, а не ефект від нього.Хоч в минулому я багато разів була дуже пяна...
Брат мій, йому 37 років, після розлучення запив на 2 роки, весною проходив реабілітацію в центрі для алкозалежних “Можу”, це біля Трускавця. Там проживання і лікування, повний комплекс. Ціни не з дешевих, але воно того повністю вартує. Умови проживання до слова дуже гарні, набагато кращі ніж у більшості закладів такого напрямку. Саме лікування складалося з кількох етапів - спочатку алкогольна детоксикація організму, а потім вже на чистий організм і розум індивідуальні заннятя з психотерапевтом. У них там дуже гарний психотерапвет, дуже досвідчена лікарка, яка спеціалізується саме на залежностях. Як на мене то такий підхід - єдиний який дасть якийсь результат, бо спямований саме на те зоб пропрацювати з алкоголіком на психологічному рівні - розібратися в причинах чому він п’є, навчити жити і справлятися зі своїми проблемами тверезо. Бо і правда багато чого залежить від волі алкоголіка, якщо він буде хотіти пити, то його ніякиі кодування, підшивання чи гіпноз не зупинить. Щодо брата, то він зараз вже 5 місяців взагаіл не вживає спиртного, змінив роботу, познайомився з дівчиною, зараз зустрічаются. Душа моя за нього радіє. Бо до цього було боляче дивитися як рідна ще молода людина спиваєтсья
Привіт. Намагаємося допомогти дуже хорошій людині, яка десятки років успішно бореться зі всіма допомагаючими. Жодні пояснення, розмови.... не дали анімалюсінького результату. Не бачить проблеми і боротися з нею не планує. Колись був хороший тривалий ефект після голковколювання, тепер все заходить в глухий кут. Він навіть намагався переїхати рідну дитину, яка пробувала завадити в керуванні автомобілем в нетверезому стані. Одним словом, є лише одна надія- примусове лікування. Розумію, що це неправильно, але коли стоїть питання між життям та смертю, то хапатися приходиться за будь-яку соломинку. Якщо в когось є подібний досвід або має будь-яку інформацію, координати, думки на цю тему (можна в приват чи на мобільний), буду дуже вдячна.
@VERO обдзвонюйте реабілітаційні центри, питайте чи там лікують проти волі. Також є лікарі, які можуть «промити» без згоди пацієнта. Про тривалість ефекту від такого лікування судити не можу, навряд чи на довго поможе. Зцілюються люди які того прагнуть. Я тут просила допомоги для брата коліжанки. Даремно. Жорстока іронія долі - коліжанка не те, що не допомогла братові, у неї почалися проблеми з чоловіком і вони тепер разом запивають - вона, чоловік і її брат. Це якийсь кошмар. А глянути на їхні профілі в ФБ - ідеальна, красива, успішна сім’я. По неділях фоточки з літургії в монастирі, сімейний відпочинок, дитина з талантом і т.д. Зі сторони ніхто ніколи б не подумав,напевно і не повірив би, що вони запивають до втрати пам`яті (
Моя коліжанка недавно слухала лекцію лікаря практикуючого психотерапевта, що спеціалізцється на залежностях. Про алкогольну він сказав, що для жінки мотивацією кинути пити можуть бути сім"я і діти. Заради них вона це зробить. А для чоловіка мотивацією може бути тільки він сам. Ніякі розмови і переконання не допоможуть поки він сам не захоче. Поки не опуститься на саме дно і не захоче звідти вилізти.
Тут таке питання:запійний алкоголізм чи постійно пє. Бо з запою людина не виходить, бо їй зле. Випє - - легше. Як із постійним давати раду я не знаю. Із запійним - 15 років із ним жила. Спершу 2 рази на місяць по 5 днів, потім раз на місяць 10 днів, потім раз на 2 місяці. Потім дійшли до раз на рік, тижні три, але від того не легше було. В один прекрасний день пішла на Огієнка до першого ліпшого лікаря. Сказала - - приведи. (хоча лікар може і додому, але боїться. Як вже мого алкаша побачила, то сказала, що вже нас знає, то вже може і додому). Дає жменю таблеток плюс вітаміни коле (при першій зустрічі). Після жмені таблеток мій алкаш вранці прокинувся і сказав: мені не зле, похмеоятись не хочу, му їдемо ще раз до дохтора) . Після того, як вийшли із запою попили таблетки, які блокують виробіток ферменту, який розчеплює алкоголь. Тобто випив - - і вмер. Але потім в стаціонарі дають 20 грам горілки, після яких дуже зле... Короче, вже 6 років не пєм
Запиває, але сам з них не виходить. Раніше виходив сам, а тепер лише з мед. допомогою. Крапельниці ставлять, очищають кров і так доходить до пам'яті на місяць-два. Проблема з нервовою системою. Зовсім не вміє відпочивати і розслаблятися. Так і розслабляється. Вип'є і спить безпробудно. До лікаря не піде, бо в нього все ок. Один варіант- вліпити укол і везти кудись. Щоб примусово пройшов курс, вислухав лікарів. Колись пройшов курс голкотерапії, то був спокій кілька років. Рекорд. Просто нервову систему так підлікували. В санаторії. --- дописи об"єднано, Mar 10, 2019 --- Якось не хочеться допустити до того дна.
@Kandya Можна якесь снодійне вліпити? Не довеземо по-іншому. Але тут тільки примусово. Бо крапельниці/вітамінки.... просто виводять із запою і ефект лише на місяць. Назначали таблетки курсом і він не пив.
Лишіть дуже хорошу людину. Доходження до дна, і бажання самого алкоголіка від нього відштовхнутися - це єдині ліки від алкоголізму. Якщо у вашому випадку алкоголік мучить жінку-дітей-батьків (разом живуть), то треба вирішити проблему спільного проживання, щоб воно стало окремим. Решта - від лукавого. Ще ніхто не врятував алкоголіка. Почитайте тему. В нього ж все ок.
