Ще не писала відгук про "Їсти, молитися, кохати" Елізабет Гілберт. Вперше за останні кілька років ця книга була прочитана вголос. І саме тому, що читалася вона довго і вдумливо, в мене з'явилося відчуття того перейденого шляху в пошуку життєвого балансу від легкої і живої Італії, через сувору Індію до душевно-теплого Балі. Аж шкода стало, що ця подорож так швидко закінчилася. Хоча і залишила по собі багато вражень і думок, та одна з них зараз мені дуже актуальна: жити тут і зараз, не минулим, не уявним майбутнім, а цією хвилиною.
Хочу написати про свої враження стосовно книги, яку нещодавно прочитала Марина та Сергій Дяченко "Ритуал". В анотації , жанр- казковий роман. Дійсно казковий роман, сподобався, така собі казочка з хеппі ендом, дракон, принцеса, лицар, кохання) Думаю буде цікаво для будь-якого віку: і для підлітків і для більш дорослих).
"Розмальована вуаль" Моем. Перше, що хочеться написати - розчарування... Так як фільм - один з моїх найулюбленіших, від книги я очікувала більшого. Мабуть саме тому розчарувалася в сюжеті, фільм з додатковими вигаданими сценами такий мальовничий і чуттєвий. Натомість книга видалася якоюсь сухою, аж занадто пустою і недалекою зображена героїня, недостатньо розкритий характер Волтера, натомість багато подробиць з життя монахинь та монастиря загалом. Ще не дочитала до кінця. Але зрозуміла, що в книзі основний акцент не на сімейній драмі, а на своєрідній трансформації, я би сказала "дорослішанні", головної героїні. Надто пізно щоправда. У фільмі це "дорослішання" почалося швидше (мені так видалося по грі актриси). Можливо дочитавши моя думка зміниться...
Підчитую зараз книгу Комаровського присвячену ГРЗ, я не прихильник Комаровського (з його поглядом про памперсами, прививки і поткормом не згадна), але тему ГРЗ та все що з цим пов'язане гарно висвітлює, також маю на черзі три міні книжечки про кашель, температуру і насмарк). Був його розпродаж книг, то я запаслась. На літо планую загартовувати дитинку, вичитала певні поради Ще недавно прочитала книгу Сірзів "Корисні омега жири", дуже взахваті від цієї книги. Також прочитала Анну Бикову "Самостійна дитина або як стати лінивою мамою", те ж, не думала, що така потрібна книга. Та прочитала фрагмент книги (цілу ще не найшла, але знайду/куплю) Нейгел Рамиэль "Естественное лечение кариеса", поки в інтернеті Естественное лечение кариеса. Фрагмент - Нейгел Рамиэль. То взагалі бомба, я в шоці, але багато чого мені прояснилось, чому зараз дітки такі маленькі так часто хворіють карієсом (хоч є гв і т.д.),к олись же такого не було і т.д. Час від часу ще перечитую Жан Ледлофф "Как вырастить ребенка счасливым". І замовила книги Анни Бикової "Мой ребенок с удовольствием ходит в детский сад" та "Развивающие занятия "ленивой мамы" ". Тут правда я не про художні книги, але може хтось також читає нехудожні
Продовжу. Дочитала. Акценти в книзі і у фільмі зовсім різні. Якщо розглядати книгу і фільм окремо, то кінцівка книги мене приємно здивувала. Неочікуваний поворот у стосунках батька і доньки, внаслідок її "дорослішання" пройняв до сліз. Навіть ризикну сказати, що фінал історії для мене був кульмінацією водночас. Це ж скільки довелося пережити, щоб нарешті порозумнішати, скількох людей втратити, щоб здобути. Надто дорога ціна. Надто печально.
Щось не дуже зрозуміло...То ви рекомендуєте її чи ні? Бо я маю плани на цю книгу. Цікаво послухати відгук. Чи буде актуальною для мами дитини 2,5 років?
Та дуже рекомендую. Просто про багато книг тут пишу, тому так коротко. Для 2.5 буде актуально (і для молодших та старших також підійде бо там ситуації для різного віку від 1року до 6, але можна і раніше читати), там розказується про різні ситуації, як от навчити їсти дитині самій, про туалет,горщик, про складання іграшок та всяке таке різне. Навіть як готувати разом з дитиною (вона з 4 річним сином готувала), головне щоб страва була проста типу вінегрету. Та багато чого ще є Але не просто самі поради, там наче така собі філософія, більше ніж поради, автор проникливіше дивиться на ситуацію. Вам 100% сподобається і читається дуже легко.
''Saint porno. Історія про кіно і тіло'' Богдан Логвиненко. Чекала щось чорнушне, типу 50 відтінків(до речі, які я кинула на 20% першої книги). Але в книзі немає жодного вульгарного речення(Або то я така розпущена. Процес зйомок пікантних фільмів описується суто технічно, без натяку на еротику. Книга виявилася цікавіша, ніж я очікувала. Я не схвалюю порноіндустрію, але зрозуміла, цю дівчину і чому вона обрала такий спосіб життя та заробляння грошей(хоча якраз гроші для неї не мали жодного значення). Я повірила їй, її розповіді, і навіть трохи хочу вірити, що ця героїня реальна. Найцікавіше для мене було читати її висновки щодо сексуального виховання в радянські та пострадянські часи і вплив такого виховання на неї. Це дало мені поштовх задуматися над власними психологічними блоками в ставлені до сексу. Книга набула шаленої популярності через свою провокативну назву. Але більшість не знайде там того чого очікують. Книга виявилася досить глибокою, як для тематики якій вона присвячена.
"Смажені зелені помідори в кафе Зупинка". Своєрідна книга, трохи спершу важко було зрозуміти що і до чого, оскільки багато героїв, подробиць, подій плюс все це переплетено з сучаснішою історією. Довго не могла зрозуміти Іджі - чоловік чи жінка, бо були моменти в самих історіях та і сумнівалася стосовно перекладу. А ще сподобалися рецепти в кінці книги. Хочеться спробувати смажені зелені помідори ))
Поглинуло мене читання повним ходом. Дочитала Е.Гілберт "Природа всіх речей". В першу чергу відзначу захоплюючий переклад без якого сюжет не був би таким цікавим. А читати там є що: багато сторінок, багато деталей, багато описів. В той же час мало подій, мало динаміки, мало героїв, що за інших умов зробило би книгу нудною і затягнутою. Та мені так зовсім не здалося. Хоч сама життєва історія героїні трохи сумна, але за її власним означенням - щаслива. І це дивовижно: як люди вміють насолоджуватися своїм життям, яке зі сторони "солодким" не назвеш. Є що почерпнути, є чого повчитися...
Читаю зараз "Аню з Острова Принца Едварда" (третя книга із серії) і, якщо чесно, розчарована. Таке враження, що автор писала наступні книги лише тому, що того очікували від неї читачі. Але помаленьку серію все одно хочу прочитати, бо моментами ще хороші розділи трапляються, та й люблю персонажа, першу книгу кілька разів перечитувала. Надіслано від мого Redmi Note 4, використовуючи Tapatalk
Це саме вона і є, просто я по старій звичці називаю персонажа Анею (вперше познайомилася з нею із серіалу, який дивилася в польській озвучці). Надіслано від мого Redmi Note 4, використовуючи Tapatalk
Як завжди читаю кілька книг водночас. Сьогодні це "Один день Івана Денисовича" Солженіцина. Неймовірна книга. Важка тема, але написано легко і стиль якраз такий, який я люблю. Ледь не з кожної сторінки зберігаю собі якусь цитату.
"Щиголь" Донни Тартт. Така величезна, але так зі смаком йде, не відірватись)) Ще й про Україну була згадка, несподівано))
Дочитала ''На службі зла'' - третю частину про пригоди приватного детектива Корморана Страйка та його напарницю Робін. Сам сюжет містить дуже стандартні прийоми детективу. Але я читаю цю серію заради того. щоб ще раз відчути як автор уміло вміє описувати події і місця так, наче я там сама присутня! Я готова читати все, що завгодно, що напише Джоан Роулінг! Кінець дуже інтригуючий в плані особистого життя героїв. Вже з нетерпінням чекаю виходу наступної частини! Також недавно прочитала детектив вже нашого автора Ксенії Циганчук ''Коли приходить темрява''. Тут вже майстерність набагато нижча, ніж в попереднього автора. Цікаво , що події описані в книзі відбуваються у м. Рівне. Сюжет придумано суперовий, але сама книга сирувата, потребує допрацювання... Не має плавного поєднання елементів детективу, напхано трохи забагато всього, і розслідування, і психологічних роздумів, бажання заплутати читача і т.д. Хочеться сказати: ''Та ну, не вірю!'' Кінець несподіваний, принаймі так задумано.
Натхненна відгуками, прочитала "Ми були брехунами" Е.Локгарт. Книга майжедетектив, інтрига витримана до кінця, і на хепіенд не дуже варто розраховувати. Мене якось особисто кінець історії навіть приголомшив. Найбільший недолік - трохи розтягнутий, але то вже певно щоб тримати інтригу.