Тема для плачу в жилетку, але... Лікарська жилетка-халат висить тут Педіатрична - у дитячому здоров'ї Нарікання на свекруху, мужа, вагітність, КД, їх відсутність, рагулів та інші спеціалізовані... прошу нести у профільні сльозозабірні теми. Там Вам витруть сльози , якщо не висохнуть у дорозі... А тут - допис. ********************** ЗІ: попередня жилетка висить тут
А я завжди за компроміс, а не за відстоювання своєї думки. Помітила, що чим більше ми поступаємось один одному, тим нам обом краще), спокійніше. З віком ми напевно навчились бачити те, що не завжди ми є праві. Навчились дивитись на ситуацію очима партнера). От чесно, дуже дієво і всім раджу). Бо оте "я права, а всі решта ні", то є ніц доброго.
Як на мене, то нема класичного рецепту---"встаю в позу..не встаю...чи когось в неї ставлю.." Все залежить від людей-сімей-характеру. Насправді все простіше --от що ви робите, як пересолите в черговий раз зупу? 1- таки дам менше солі наступний раз.. 2- звикну їсти більш солену.. 3- не буду взагалі ту зупу варити... мнясо посмажу.. але --це зовсім іншого розділу ДП стосується..Тому або туди, або не офтопимо.. якось так - я мислю.
До речі зауважу, що "подруга" подругою, але ключова все ж таки поведінка чоловіка. Якщо говорити конкретно про мого та інших подруг, то там спілкування практично відсутнє. Тому більше в такій ситуації я би чоловіку виговор зробила. І принагідно похвалюся, що з подругою при черговій розмові трохи зірвалася (певно нема чим хвалитися) і таки поставила в певних питаннях на місце.
Є така притча про дві сім’ї: сварливу та щасливу Жили у сусідніх будинках дві сім'ї. В одній що не день, то сварка, в іншій - завжди тиша та розуміння. От одного разу сварлива дружина позаздрила сусідам та й каже чоловікові: - Сходи-но і подивися, як це їм так вдається завжди у мирі жити. Пішов чоловік, сховався під вікном, одним оком дивиться, одним вухом слухає. Бачить, жінка підлогу в хаті миє. Раптом щось її відволікло, і вона побігла на кухню. А чоловік саме в хату нагодився. Не помітив відро, зачепив, і вода розлилася. - Ото зараз вони точно посваряться, - осміхнувся сам до себе сварливий чоловік. Аж ось повернулася дружина. Побачила, що скоїлось, і каже чоловікові: - Пробач, любий, це я винна, залишила відро посеред кімнати. - Що ти, це я винен, - лагідно відповів чоловік. – Я був такий незграбний, от і перечепився. Пробач мені. І подружжя стало разом витирати калюжу. Сварливий чоловік тільки головою похитав та й почвалав собі додому, де на нього вже чекала дружина, сердита, що чоловіка так довго немає вдома. - То що, подивився? - з порогу спитала вона. - Подивився, - відрізав чоловік. – Тільки не збагну нічого. У нас із тобою всі праві, і сваримось, як собаки. А у них усі винні, і живуть у мирі, як голубки.
иии, а чому ви йшли переодягати дитину? Подруга ваша прийшла до вас, чоловік цілком може сам то все робити з дитиною. Чесно, я не дуже розумію якого милого вони сиділи вдвох і розпили мартіні пляшку. Це взагалі свинство. І з боку чоловіка, і з боку подруги. --- дописи об"єднано, Jul 3, 2017 --- я би краще чоловіка на місце ставила
Чоловіка теж (і в першу чергу). Подругу за інше питання. Розібралася з обома. І на майбутнє свою стратегію трохи таки поміняю. Зрештою дитина вже може якийсь час і з татом побути.
не тільки може, але й має. Це такий же його обовязок, як і ваш. А коли до вас приходить подруга, він навпаки має максимально вас розгрузити, щоб ви могли поспілкуватись і відпочити
Як? Як підбадьорити людину, яка копирсається в своїх болячках, роблячи з того страшну трагедію? Я просто в шоці, сиджу і реву, бо мене звинуватили в безсердечності (напевно), бо я не махаю головою як кінь, а на кожну скаргу даю обгрунтування і що це пройде. Не хочу стресувати людину, тисячу разів вибачилась, побажала здоров'я і самоусунулася. Але блін, як обідно, а як совість мучить. Капець як неприємно, написала, може полегшає
Не треба махати головою. Людина хотіла трохи співчуття, а не вирішення її проблем. Можна казати "Сподіваюся, тобі невдовзі стане легше.", "Розумію, тобі зараз, мабуть, дуже важко, але ти молодець і обов'язково впораєшся, виборсаєшся із того всього.", "Чим я можу тобі допомогти?" (ось це замість порад, бо Ви навряд чи знаєте всі нюанси ситуації, щоб аналізувати і радити щось універсальне). Ви не можете обгрунтовавати, якщо Ви не є лікарем тої людини і не бачили всіх результатів обстежень та аналізи. І так, універсальні поради страшенно дратують. Мені особисто, коли радять попити вітамінчики чи валеріанку від мого ВСД, хочеться часом аж вдарити (лікуюся нормальними ліками, для мого стану валеріанка - той же ефект, що води попити). Надіслано від мого Redmi Note 4, використовуючи Tapatalk
Ніяк. Їй від вас підбадьорення не треба. Викликати почуття вини і вашою енергією підживитися. Ось для чого копирсання це.
Не. [QUO lk[/QUOTE] Я через таку "хворобу" пройшла двічі, я не лікар, таблеток їй не приписувала, я просто на кожну скаргу казала, що тут немає нічого страшного, що їй треба абстрагуватися, а вона лежить в лікарні і тільки те й робить що прислухається з якого боку її заболить і чи більший біль, ніж був вчора. А мене ще й звинуватили, що я двічі щасливо через і це пройшла, короче @Sera мене зрозуміла
Так би й написали "Скажіть мені, що я все зробила правильно, а вона дура", а то пишете "як підбадьорити людину? совість мучить"....
не виглядає,що когось хотіли назвати "дурою"....просто авторка пожалілась,що не може розрадити людину,може сподівалась,що їй тут допоможуть дібрати правильні слова для хворої....
Люто плюсую+++ В нас не часто, а впевнено скажу -завжди так і виходить. І не тільки, коли я піду на поступ)). Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk
Правильними виявилися слова "вона енергетичний вампір і не вартує того". Надіслано від мого Redmi Note 4, використовуючи Tapatalk
Зрозуміла, ага. А оце звинувачення - яскравий приклад того, що я писала. У мому житті це звучить так - тобі легко говорити, тобі повезло.
Вкотре розчаровуюся людях, наскільки вони ірраціональні та непослідовні в своїх думках та вчинках. Видно, предмет "критичне мислення" в школах треба було вводити років так 20 тому.
Як важко на душі...Їхала додому, на відрізку дороги 70 км - 4 ДТП, 2 які летальні ще досі важко відійти від побаченої картини...Що за день такий? І всеодно водії несуться на скаженій швидкості. Я не уявляю як можна побачивши таке, далі гнати як божевільний, особливо на поворотах.
Мені з тим в "Забила-м би" хочеться, але (чорний гумор) самі забиваються. І ще за собою тягнуть невинних людей. Виявляється, якщо включити аварійку і трохи помигати фарами, то можна летіти через суцільну на закритому повороті і хай собі решта водіїв тікають, куди хочуть. І то таке ненормальне трапляється якраз після того, як минули дві летальні дтп. Як то хочеться, щоб у всіх тих прид...ів забрали права довічно, щоб перестали ті права продавати, як сувеніри, щоб нарешті карали реально за ті шалені порушення на кожному кроці. На дорогах стало значно небезпечніше. І то така масштабна жилетка.