я заміжня давно, безнадійно і щасливо, але точно знаю, що тільки заміж заради заміжжя в 20+ змушує робити те, про що ви пишете -стерпіти, підлаштовуватись, відрапортувати на зустрічі однокласників -заміжня, двоє дітей У бальзаківському віці якраз жінка влаштовує кастинг на роль чоловіка, а не навпаки, і такі жінки навіть в комі не забудуть про своє *я* ( я зараз кажу про нормальних жінок, а не умовних Горпин, які і в 20 років, і в 40, мають одну мрію -штани в хаті)
Так, повнісінька правда, нічого не варто терпіти, ані роботу, що осточертіла, ані друзів, які не розуміють і не підтримують, ані чоловіка, з яким нестерпно жити. Але треба бути дуже сміливою людиною для того, щоби наважитися змінити своє життя...
треба бути сміливою людиною, щоб одружитись і взяти на себе відповідальність НЕ ТЕРПІТИ, а жити гармонійно з цією людиною все життя. я вважаю, що те, яким є подружній партнер за 5-10-15 років шлюбу і далі, вже є не лише його "даними", а і виявленими і напрацьованими в цьому шлюбі рисами. Так що - не "винні", але відповідальні. Нажаль, є предостатньо людей, які вважають, що з одруженням життя ледь не закінчується - сірість, рутина тощо. Ну що ж: вони цього хочуть і це планують, тож це й отримують. А ще є дівчата, які прагнуть заміж. Просто - "бо так треба". Для них весілля - це бажаний хепі-енд, і вони не здогадуються, що це відправна точка. люди в своєму житті можуть змінити практично все. Мають право цього не хотіти, не бажати докласти сил. І право жалітись, і право "скласти лапки". Все можна, не все корисно (с) --- дописи об"єднано, Jun 26, 2017 --- "знайти кохання". Ага, ггг. краще шукати одразу і якісь мозги, щоб якщо кохання виявиться взаємним і таким, щоб на все життя, то вистачило розуму то все не зафакапити. --- дописи об"єднано, Jun 26, 2017 --- абсолютно те, що думаю я. --- дописи об"єднано, Jun 26, 2017 --- у мене взагалі враження, що мудрі чоловіки про особисте не радяться
А який вік називають "бальзаківським"? З спостережень - чула теж з розмов чоловіків, що " раз вона розведена то щось там не то з нею, нащо мені ще то розгрібати". Хоча маю знайомих що вдруге повиходили заміж, одна була без дітей і другому чоловіку народила, інша і з першим має дитину, розвелась, і з другим має дитину, і знов розвелась, то вроді сама з 2 дітьми (я близько не спілкуюсь, не знаю що там в них зараз). Більше знайомих такі що досить рано одружились, народили дитину і досить швидко розвелись і досі не знайшли других чоловіків (але дуже хочуть). Такі спостереження
Знайшла) Бальзаківський вік жінки ще вік 30 до 40 І звідки ця історія почалась : Трохи історії У 1842 році Оноре де Бальзак опублікував твір під назвою "Тридцятирічна жінка". Цей роман про високе почуття "забороненого кохання", яке протиставлялося примітивного співіснуванню в законному шлюбі, викликав у суспільстві відгук і помножив популярність автора. У наш час мало кому прийде в голову назвати тридцятирічну жінку старою. Статистичні дослідження останніх років підтверджують факт, що саме в цей віковий період жінки стають найбільш сексуальними, а вміння стежити за собою в поєднанні з можливістю вести активний спосіб життя роблять наших сучасниць чарівними і в набагато більш зрілому віці. Але не варто забувати, що в бальзаківський епоху жінка була безправною істотою, і її життя проходила в замкнутому просторі між кухнею, дітьми та церквою. Тільки вдалий шлюб міг принести жінці щастя. Дівчина вважалася перспективною нареченою лише до 18-19 років. У 20 років і старше шанси вийти заміж істотно зменшувалися. А вже незаміжня тридцятирічна жінка і зовсім мало кого цікавила, її життя одноманітно тяглася під гаслом: "заміж - пізно, вмирати - рано". Таким чином, на питання "бальзаківський вік - це скільки?" правильну відповідь - після тридцяти. Саме такі жінки подобалися Оноре де Бальзаку. У віці 30 років, на думку письменника, жінка визрівала тілесно і духовно для гармонійних сімейних відносин, але, по нещастю, в умовах порочного буржуазного суспільства була змушена завчасно старіти і в'янути в законному шлюбі з нелюбом чоловіком або під страхом викриття вести подвійне життя.
Так, якщо розлучений/розлучений - значить, щось не то, якщо вже за 30, а ще жодного разу не був одружений/не була заміжня - теж щось не то. Тут проблема в світогляді. Якщо людина хоче знайти людину, з якою їй буде добре, яку вона покохає, і її покохають, тут нічого не завадить їй стосункам. А ті, хто розпускають чутки про "щось не то" нічого крім сексу не хочуть, тому й вигадують такі дурнуваті виправдання. А ще люди таке часто говорять, коли їм відмовили, і вони ображені
з одної сторони погоджуюсь, тому що зараз ні на вулицях, ні в кафе не знайомляться ,бояться підійти, в неті простіше, там не страшно написати, але є багато але... Моя співробітниця з старої роботи знайомилась на сайті знайомств Мамба, то їй вічно якісь жонатики попадались, як виявлялось через деякий час. Тому важко сказати, де шукати та де знайомитись. а взагалі, кохання можна зустріти будь де, особливо, коли не очікуєш)
Ще й як)))Зі мною один кадр знайомився нещодавно. При чому двічіСам прикол, що я не второпала, що то знову він. Бо було це в різні пори року і ми були одягнені в різному стилі при знайомстві вперше та вдруге. Згадала лиш побачивши збережений номер. От такі чудасії бувають.
Може то таки доля?) Чи він і першого і другого разу тобі не сподобався?) Ну хоч як кажуть: "Львів-велике село", тому можуть одні й ті самі люди попадатися) Але так, щоб ви прям двоє забули
@Thebestnata та яка доля?чувак значно молодший за мене. Нє мені звісно приємно що я виглядаю молодшою за свій вік. Але це не доля))ну хіба як втретє познайомимось, то я подумаю
Як була студенткою,то дядьки 40 років спокою не давали.Тепер мені вже за 30 і молодняк пристає.Шлячок би взяв,певно тре яйка бити "пороблене"
