Тема для плачу в жилетку, але... Лікарська жилетка-халат висить тут Педіатрична - у дитячому здоров'ї Нарікання на свекруху, мужа, вагітність, КД, їх відсутність, рагулів та інші спеціалізовані... прошу нести у профільні сльозозабірні теми. Там Вам витруть сльози , якщо не висохнуть у дорозі... А тут - допис. ********************** ЗІ: попередня жилетка висить тут
Коли то все закінчиться? Коли мене перестануть всі ,,махати в хвіст і в гриву,,? Як я хочу спокою, хочу хотіти йти додому, хочу немати панічного страху перед своїм домом. Надоїли бабині скандали, надоїло, що вана все палить, трощить, ріже, пхає руки в їжу. З кожним днем все тяжче стримувати себе щоб в дурку не здати її. Але я так вже більше не можу, неможу жерти валеріанку жменями(((( втомилась. хочу житти спокійно. Порахувала скільки потрібно грошей щоб хоч трохи привести в порядок квартиру, ту шо мій татко дорогий знищив. Прифігіла. А ще борги за комуналку
Купили шиншилку, такий красунчик. Три дні йому було гуд, а тепер сидить-спить і ні на що не реагує... Навіть не знаю, що з ним Чи то просто стрес від зміни домівки, чи перегрівся і захворів
@AdFeja може спить в день. Моя теж вдень тихо сидить, а в ночі починає показувати коники. Тож нічна тваринка Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
Швидше за все вам хворого його продали.. не залишайте так, виясніть, щоб уберегти себе на майбутнє від таких болючих історій (((
Співчуваю, я щось так і подумала, що то серйозно, бо вже чула про такі випадки, в знайомих так само шиншилка поводилась перед смертю, але не хотіла писати і засмучувати... Цілком може бути...Пам'ятаю, як я була ще мала, то мені купляли папужку і знайомий батьків радив брати активного і шустрого, з яскравим оперенням і гарним дзьобиком, бо сонний чи в'ялий може бути хворий або старий...І допоміг вибрати мого папужку, який прожив нам на радість аж 10 років, хоч зазвичай хвилясті папужки живуть десь 5-6.
Не знаю... Дівчина, яка його продала, каже, що був здоровий. Та він і був веселий і активний. Я боюся, що це ми не догледіли за ним Шкода так, ніби він у нас багато років прожив.
@AdFeja навряд чи. Ви ж, напевно, цікавилися який треба, купили якийсь спеціальний. Не мучте себе, ви не винні. На жаль таке трапляється.
Щось я така засмучена, ображена і втомлена. І нема з ким поділитися, нема в кого пошукати розради і підтримки... Бо всім мій душевний стан абсолютно не цікавий. Подруги навіть не цікавляться як я, а якщо і питають, то тут же розповідають про себе. То зрозуміло, в них якісь події, відпочинки, робота і т.д. Моє життя їм абсолютно не цікаве. А коли я озвучила свою проблему, то у відповідь отримала, що я неправа і повинна поїхати. Чому я щось маю робити через нехочу? Вже і напишу, що за ситуація. Чоловік взяв відпустку і поїхав до батьків в село, залишивши мене з дитиною без грошей, без машини і без їжі (тут не так печально, бо геть голодувати не будемо, маємо свій город + моя мама щось купить як треба буде). Але я в такій ситуації вперше ((( Сижу і реву... Наполягав щоб ми з малою їхали з ним на цей період. Не уточнив чим раз наша машина в ремонті. Він би мабуть щось придумав. Але я НЕ ХОЧУ. Є багато причин і можна знайти ще більше як ще подумати. Та навіть якби не було причин, чому треба робити щось через нехочу? Я хочу зміну обстановки, але свекрухи з її порадами мені вистарчає на один день. Хоча би в Карпати якісь поїхали. Тільки не туди... Я така прибита((( Вже другий день намагаюся взяти себе в руки. Певно валеріанку таки треба попити, бо ніяк не можу відновити душевний стан. В неділю були гості, з яких все і почалося. А тут ще чоловік добив. Я знаю, що дуже багато в чому винна сама. В мене важкий характер , я не поступлива, принципова і перфекціоністка. Намагаюся змінитися, але не завжди виходить. Сорі, що так багато написала. Дякую тим хто дочитає.
@Happy Fiancee на мою думку, якщо ви вже вирішили не їхати, то розслабтеся. Може чоловік скучить і швидше приїде. Тим більше ви пишете, що зможете дати собі раду на цей період і мама вам допоможе.
@Happy Fiancee , я з малим їду відпочивати з свекрухою та племінником. Оце випробування буде ) Навіть не знаю, чи тішитись зміні обстановки, чи вже поповнювати аптечку ) Але хоч дитина відпочине, тим себе і тішу.
@Happy Fiancee , але Ви ж не захотіли їхати і не поїхали. Чому ображені? Тут треба Вам проаналізувати ситуацію для самої себе: поїхав старшим батькам допомогти, просто скучив за ними (всі ж живі і з почуттями), пропонував Вам їхати з ним, заплановану відпустку в Карпати скасував, не обговоривши з Вами і т.д. На що саме образились?Чоловік всі відпустки проводить із своїми батьками? Всі 28 днів? Чи можна домовитись було 50/50 за його відпустку?) Люба ситуація вирішується мирним шляхом)
В нас тепер мирно нічого не вирішується. На жаль стосунки дуже погіршилися. Ніхто з нас не хоче поступитися. Мої намагання десь іти на компроміси не цінуються. Я постійно чую лише критику в свою сторону. Причому не лише від чоловіка, а й від інших. Чомусь коли я щось розповідаю, слухач намагається мені постійно вказати, що я неправа, все роблю не так. Та не буду продовжувати, бо ті думки вганяють мене у ще більшу депресію. До декрету оточуючі більше рахувалися зі мною. А тепер постійна критика в більшості ситуацій. Я щось не розумію як так в якийсь момент з досить освіченої людини я стала невігласом ((
Написала тут і стало трохи легше. Ясна річ проблеми то нікуди не ділися, але вже легше від того що з кимось поділилася. --- дописи об"єднано, Jun 27, 2017 --- В неділю мали багато гостей і ще була моя подруга. останні її відвідування більше складають враження, що вона не до мене приходить, а до чоловіка. Мені постійно то дитину нагодувати/переодягнути/приспати і виходить, що з ним вона спілкується більше ніж зі мною. А в неділю (то я вже в понеділок побачила) розпили фляшчину мартіні на двох... І як то зі виглядає...
а в чому тут вина подруги? Вона ж таки до вас приходить, а те що в вас нема часу то вже інше питання. Якби вона взагалі не приходила до вас, то вам би було образливо, що не цікавиться вами. А якщо вам так не до вподоби спілкування коліжанки з чоловіком, тоді не запрошуйте її, або старайтеся звільнити більше часу коли вона приходить. А мартіні, та йой, часом за доброю розмовою про все та про нічого і пляшка непомітно порожніє. Не зліться через дрниці, воно того не варте. Це все втома
Та річ в тому, що вона приходить раз в квартал, розкритикує все що я роблю і чого не роблю. І знов зникає... І я не злюся на неї. Ні в чому не звинувачую. В кожного є своє життя. То щось мені згадалося і я знов почала себе накручувати.
