А хіба 50 то межа? скільки чула історій про жінок, в яких дорослі діти, припинялись місячні, думала, що клімакс, а виявлялось, що вагітна Важливо жити в гармонії з собою. А те, що думають інші - то є їхні проблеми
Ну та добре, як зі здоров'ям все гаразд. Але не завжди і у всіх так. Я зі своіми попередніми безпроблемними вагітностями (хоч вже тоже не аж така юна була) взагалі біди не знала. А зараз від одного лікаря йду до іншого, і не стара ж аж така). Тому кожному своє. Але те, що з часом ми не робимось здоровіші - то таки переважна більшість випадків. --- дописи об"єднано, Jun 12, 2017 --- Ну життя - то така непередбачувана штука. Мала нагоду місяці два тому відчути ПОВНУ безпорадність і залежність від оточуючих. А здавалось - сама собі завжди раду дам. А тут - опа... Так що не дай Боже нікому таке відчути. А хто відчув - зробить висновки на майбутнє.
А ще знаєте, кажуть, що добре народити доньку, бо невістка ж піклуватись в старості не буде. Ото маю двох синів, гг))) Я собі так думаю, як в мене буде якийсь Альцгеймер в старості, то мені буде по цимбалах чи я їла і чи в попраному одязі))) а як буду при здоровім глузді, дуже на то сподіваюсь, то буду си давати раду сама #тижейог
@Malvochka егоїстка тому, що люблю себе і живу так, як мені подобається. Не егоцентрик --- дописи об"єднано, Jun 12, 2017 --- І я не кажу, що ні на кого не розраховувати - це добре. Не подобається - чините інакше та і по всьому
Моя бабця мала трьох синів. І от вона розказувала, що, коли народила третього а тоді узд не було, то всі їй прям співчували, що ж ой хлопчик, а ви напевно дівчинку хотіли. Бабця дійсно дівчинку хотіла, але нікому про це не говорила, а відповідала, що так і хотіла, щоб три хлопці. І от вона казала, що не в кожного така дочка уважна, як її молодший син
а що ж тут поганого чому не вчити дітей? --- дописи об"єднано, Jun 12, 2017 --- останнє питання по суті, хоч воно звучало тут вже багато раз, чи не пошкодували батьки що народили в свій час лише одну дитину? так от, всі, кого я знаю, і кому за 50 років, всі шкодують не приховуючи цього, і чомусь так часто складається що саме ця одна дитина далеко від батьків живе.
В мене якесь оточення неправильне)- і в родині є одинаки, і знайомих всіляких одинаків , батьків з одинаками, то жодна людина не жалкувала про це. Ні ті діти, ані батьки(мами принаймі точно). Хоч, сторонні часто співчувають типу "Ой, бідолашні одного/одну мають" "Бідна та дитина- одна однісінька". То аналогічно від тих самих людей можна почути і про багатодітних))). Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk
що ж всі так на майбутньому зациклені))) до нього ще дожити треба я от не хочу третьої дитини. не ВЗАГАЛІ, а конкретно з даним чоловіком, з історією,з екологією і рівнем медицини я не готова втретє грати в русску рулетку і виснажуватися, вигрібаючи наслідки. можливо, якби мені видали "готову", то доглядати і виховувати я б погодилася, але знову ж таки мої умови такого не передбачають. добре пам"ятаю, як колись сніжна написала, що жінка повинна мати стільки дітей,скільки може виховати сама. тоді я це сприйняла більше як фінансовий аспект і більш старших дітей. тепер я розумію, що не готова пережити знову вагітність, пологи, відсутність власного "я" і тіла, і ще раз вляпатуритись в болото.
Мені старший нещодавно сказав-мам, а давай ти ще третю народиш)))) І ви знаєте, я себе зловила на думці, що якби я була фінансово в кращому становищі, я б ще й наважилась) от чесно. навіть не дивлячись на вік.
Дивно, в Польщі наприклад навпаки тендеція до дуже малоі різниці між дітьми. Дівчата родять рік за роком, а потім вже як то кажуть "відстрілялись" і можна сповна пожити, маючи купку щастя при собі, які разом ростуть
От я теж про таке думаю І вагітність у мене була, можна сказати, майже безпроблемна, але я і тоді не кайфувала від неї і зараз як уявлю, що то треба буде ще раз пережити... (а здоров"ячко об"єктивно на порядок гірше стало надбала парочку нехороших хронічних болячок і вагітність уже, швидше за все, не буде такою легкою, бо і невагітна буває ледве ноги волочу, а тут ще Влад зверху стрибає ). Тому другу дитину хочу, а от нову вагітність якось не знаю... Ги, була б багатша - пішла б по сурогатну маму, певно
Бо на єдину дитину спрямовується все і позитив, і негатив, і дитятко як виростає хоче чкурнути десь далеко-далеко....Хоча порядна дитина навіть як далеко житиме, то батькам допомагатиме і на старості не залишить без допомоги.
Так і є ті, кого я знаю, перебуваючи постійно за кордоном дуже допомагають батькам і навіть роблять все для того, аби батьки переїхали до них, але звичайно що в окреме житло поруч
Щось набрела на цю тему випадково..в мене дітей поки немає, може тому писати мені тут не коректно..але згадалася історія з моєї сім'ї, де в батьків дві донечки. Мама страшно не хотіла другої дитини, але батько переконав народжувати. Зараз діти вже дорослі, чудові гарні дівчата. Але мама по нині може сказати до другої доньки, часом навіть при сторонніх родичах, "якби вернути час назад - я би тебе не родила. Я рада що ти в мене звичайно, але не родила би".... В мене від такого просто аут... При тому що друга дитина - взагалі безпроблемна: не хворіла,добре вчилася, поганих компаній не було, нерви батькам більше стандартного не тріпала... Невже варто говорити дитині такі слова.. це ж ранить назавжди. Хотіти чи не хотіти дітей - право кожного, але не потрібно потім дитину ранили психологічно казавши отакі дурощі. Краще вже тоді, напевне, і правда не народжувати
я теж казала, що не хочу другої дитини, не маємосвого житла і на 1 зп важко жити. Тепер вагітна вдруге - дуже тішусь, і шкодую, що так думала.
А я боюсь наважитись, хоч чоловік хоче. Під впливом моіх аргументів він погоджується, що варто почекати поки доня підросте. Але я просто не готова і не хочу спішити. Тож ще з три чотири роки почекаю... А на рахунок слів тієі мами. Це просто людина така нетактовна і егоістична. Моя бабця часом до мами єдиноі доньки таке може сказати в сварці. Як би знала що ти така будеш, я б тебе не родила. Хоч мама фактично зараз постійно з нею і у всьому допомагає... Надіслано від мого Lenovo A319, використовуючи Tapatalk
я от прочитала зранку це, і все роздумую - чи рятувало би щось, якби вона цього не казала?Я щось так думаю, що роль саме словесного вираження тут не провідна. Може помиляюсь. Так, боляче, звісно, але ж якщо батьки дітям не раді, не запрошували їх в цей світ, не "захотіли" їх на жодному етапі їхнього життя - це відчувають діти і без слів. Така гірка правда. Відчувають, коли їх обманюють, особливо в таких ґрунтовних речах. І, до речі, оцей дисонанс "чую одне-відчуваю інше" - дуже шкідливий для психіки( Може, в такому випадку вже краще таки почути хоча б скупе якщо воно чесне... Напевно, байдужість до того, чи можуть ранити такі слова - це лише складова тієї загальної нелюбові... Ну, та це так сумно, коли народжують і ростять дітей небажаними(
Ще сумніше, коли їх масово вбивають. Ми не знаємо з якою метою та мама казала своїй дочці слова " не народжувала б". Можливо це була щира розмова про труднощі пологів чи вагітності чи догляду за дитиною.
