І я боюсь. Так боюсь, що як подумаю про вагітність стає недобре. Синочкові майже сім. Вагітність була легка, а ось роди...вони тривали сутку. А потім малюк постійно хворий, розійдений таз, жахливі болі, паралізовані ноги, я тиждень їх не відчувала, це було пекло.Роди були сімейні. Отож після усього пережитого чоловік уже не хотів другої дитини, принаймі до вчора не хотів, а вчора сказав...хоче! І малий сестричку хоче! А я боюсь. Так боюсь, навіть зараз, думаючи про вагітність руки починають труситись.
@Energy M якщо дійсно ви з чоловіком хочете і готові то напевно варто наважуватись. Потім може ще складніше бути.
В тому і справа, що я не готова, не хочу, від того страху не хочу. Чоловік не тисне, але як виявилося хоче.
@Energy M ви слухайте насамперед себе, а не чоловіка чи сина, бо не їм народжувати. Бо наразі з вашого допису я зрозуміла, що ви цього зовсім не хочете. А коли себе змушувати, то нічого доброго не вийде...Та й хіба обов'язково мати кілька дітей, багато хто має 1 і щасливі Якщо ваше бажання мати 2 дитинку виявиться таки вашим, а не когось з ваших родичів, тоді і страх трохи відступить. Та й можете спробувати звернутися до психолога, може якось допоможе вам справитися з цією фобією і налаштувати вас на те, що пологи можуть бути спокійнішими та менш болісними.
Це ж чудово що чоловік хоче. Головне в житті - це підтримка близьких. Ніхто не каже вже й негайно планувати дитинку. Ця думка тільки закралась, Ви ще цього боїтесь. Дайте собі час, подумайте, уявіть як буде коли з'явиться ще одна крихітка, нова людинка у Вашій сім'ї. Рідко коли пологи повторюються, настройтесь на позитив. Страх присутній завжди, і у тих хто народжував без проблем, це нормально.
ну от чого стільки "оптимізму" людині додавати? Не в печерні часи живемо, зараз і в 40-45 років жінки прекрасно народжують, а для рішення конкретних медичних проблем є конкретні кваліфіковані спеціалісти. В жодному разі не можна змушувати себе у таких важливих питаннях. --- дописи об"єднано, Apr 18, 2017 --- в абсолютної більшості не повторюються. моя мама народжувала мене три доби, мою меншу сестру півгодини
@Energy M, чудово Вас розумію. І ще два-три роки назад точно б на це ще раз не наважилась. Але час міняє все. Настав час, коли я почала ловити себе на думці, що як би було пусто, якби я не народила свого меншого (він у нас такий дотепник, його багато всюди). Не наважилась би. І зрозуміла, що хочу ще когось любити). У моєму серці є ще вільні місця))). І ще один маленький нюанс - ми планували лише старшого, усі решта "випадки" були сюрпризами. Тому так легше. Мені. І ще одна порада з власного досвіду - навіть якщо не плануєте - таки повністю обстежтесь, особливо свої хронічні проблеми. Бо життя - воно не передбачуване))).
Ось і про час.. Мені 33, ось так мені здається, що як не наважусь то вже точно не захочу в 40. Але наважитись не значить хотіти... Певно то найбільший страх. Обстеження пройдене. Таз не зійдений+кіста в голові. Боюсь стати інвалідом, боюсь чимось, не дай Бог, нагородити дитинку. Я таки не готова.
ну ні, то ні -- для чого про це зараз думати? може, через рік-два-три захочете. Чому себе наперід лякати? Вагітність, пологи, дитина -- усе мусе радість приносити. А як у вас страх -- навіщо? Я три місяці перед весіллям пообіцяла чоловікові, що полетимо на море. А сама літаків жуть як боляась. Ну але я думала, що за три місяці справлюсь із переживаннями. Та я кожну ніч у мокрому поті прокидалась. Та я ні про весілля не думала, ні про що -- тільки про той страний літак. А потім так раз: а мене хтось змушує? Нє, ну я розумію, що коли вже вагітна, то тут інші роздуми. А якщо ще навіть не вагітна -- то чого паритись? Живіть у своє задоволення
І то правда. Просто ці вічні питання: Коли друге? Ой, а чому не хочеш, не можеш? і.т.д. От таке складається враження, що бери і роди, бо всім треба. Цього тижня знімаю Мірену, поки що ставити не планую, ставила з метою лікувальною ну і + рекомендації не родити 5 років мінімум. А далі як Бог покерує.
ой. а мене питають коли п"яте. як на роболту прийду не намальова та ще й з будуна -- то вже кажуть, що вагітна. Говорити будуть полюбе. Ну народите друге, якщо таке саме, як перше (стать маю на увазі) -- будуть казати, що треба третє... Плюйте на то. Вони вам дітей бавлять? Ну і мусите виглядати так, щоб вам не казали, що ви хвора. Щоб навіть думки такої не було
@Energy M якщо Вас лякають тільки самі пологи, то, можливо, можна КР розглядати? Це якщо ви хочете дитину, але панічно боїтеся самого процесу пологів. Але якщо не готові, то тоді і не мучте себе, у вас ще досить багато часу, та й часом речі, які дуже хвилюють варто пустити на самоплин, воно тоді само якось розрулюється, звучить фантастично, але так воно і є. Дайте собі зараз з тим спокій.
А що кажуть лікарі на ваш стан, чи вони говорили що можна народжувати, чи вам прямо казали не вагітніти більше? З таким питанням треба відштовхуватись від свого здоров"я, обстежитись, послухати що вам скажуть і тоді вже вирішувати. Якщо скажуть не варто, то не будете тим питанням перейматись, якщо скажуть що можна вагітніти, то чому б і ні? Якщо вам краще кесереве зробити, то можна, то все по показаннях треба дивитись. А іноді жінки народжують навіть попри перестороги лікарів (але то трохи занадто).
Змін наразі немає. Кіста не росте. З боку нейрохірургів заборон немає,власне вони не можуть напевне сказати як вона себе поведе і чи взагалі якось поведе при вагітності. З тазом гірше. Можуть бути ускладнення,адже причини тимчасового паралічу не пояснили. Надіслано від мого HUAWEI LYO-L21, використовуючи Tapatalk
Поясніть хтось, як може таз розійтись від пологів? Це якосбь не правильно вели роди, чи буває якщо у жінки слабкий таз, все ж природою продумано, до пологів все там розм"якшується, щоб дитина могла пройти нормально, тому не розумію як то коли кажуть "в неї таз розійшовся", може то якийсь термін не правильний (я народжувала природньо, сама доволі худенька, дитина майже 4 кг, то нічого ніде не розходилось)?
Певно ніяк. То пояснення лікаря "аби як". Якщо не помиляюсь таз являється єдиним кістковим кільцем яке у ,приблизно, 20 років є повністю і кінцево окістенілим (чи як то сказати). Можуть розм'якшуватися хіба що лонне і крижове зчленування. От і при родах йде розм'якшення цих зчленувань. В мене було надміру розслаблення зчленувань тазу,перейшло межі. Якось так. На жаль мені того геніколог не пояснила, а сказала "розійшовся таз", мине, але поки що родити не можна.
Тоді то можна якось підлікувати (кальцій попити, якісь інші методи)? Раз вони толком не пояснюють то хай хоч пояснять як таке виправити.
може, це важкі стани аж до інвалідності. передумови - запальні процеси (симфізит), анатомічно вузький таз + симфізит Травматичне ведення пологів, так але буває, що і не розривається (не розходиться) нічого, просто стиснення і защемлення нервів. Також може призвести до повного або часткового знерухомлення нижньої половини тіла
