Із народної творчости

Відповідь: Секс до весілля: ЗА і ПРОТИ

Лілю пісня про соловя - хіба сороміцька? Там соловейко щебетав....

 

Відповідь: Секс до весілля: ЗА і ПРОТИ

хто який зміст в то вкладає... я стараюся не пошлити але ж когось наприклад рве зо сміху навіть при слові "голубий". то що його не вживати.

А українську пісню завжди поділяв на: прекрасну, ніжну, сумну і прекрасну, веселу, дотепну. при чому перших пісень значно більше.
раз сиділи веселу пісню згадували. так найвеселіша була "ой сусідко сусідко" там де в кінці: не пущу по воду бо в топишся і що я буду робив.

оффтоп

 

Відповідь: Із народної творчости

Кашмарррр!
Ета ж пошлость адна!

 

Відповідь: Із народної творчости

або з несе Галя воду---"дай хоч подивиться"-на що він хоче у Галі подивиться якщо лице і так видно?а якщо не тільки дивитись то і потриматись чи як

 

Відповідь: Із народної творчости

Мене з дитинства оте питання мучило:а на що подивиться?

 

Відповідь: Із народної творчости

Може хтось знає, хто автор пісні в якій є такі слова:
Подаруй мені квіти -загадаю бажання
Не зів"януть за три дні, не зів"яне кохання...
?
Колись чула її, коли ще малою була на одній забаві на Тернопіллі.

 

Відповідь: Із народної творчости

"Чому квіти не в'януть" (музика та слова народні):
"Подаруй мені квіти - загадаю бажання.
Не зів’януть за три дні, не зів’яне кохання.
А вони пелюстками кожен день багровіють,
Наче сонце ласкаве моє серденько гріють.
Чому квіти не в’януть, так спитав мене милий.
Ой, не в’януть, не в’януть, бо я так захотіла
Зачаровані квіти я загадаю з любов’ю
Не зів’януть за три дні - будем разом з тобою.
То не проліски ранні, то не квіти шовкові,
То горять пелюстками ніжні квіти любові,
І вони пелюстками кожен день багровіють,
Наче сонце ласкаве моє серденько гріють."
Фрагмент пісні можна послухати тут: http://nashformat.com.ua/play.php?path=Zbirka(vesil_rushn)/Track_11_1.wma

 

Відповідь: Із народної творчости

Дякую
мені подобається ця пісня

 

Відповідь: Із народної творчости

В Україну в гості навідується цей прекрасний колектив. Але нажаль цього разу вони не завітають у Львів.
Ось розклад:
сьогодні мали виступати у Тернопільській філармонії;
07.03 — Івано-Франківськ, обласна філармонія, вул. Леся Курбаса, 2;
08.03 — Вінниця, концертний зал «Плеяда», Хмельницьке шосе, 7;
9.03 — Київ, клуб «Хмільна бочка», вул. Хмельницького 3Б;
початок концертів о 19:00.

Детальніше на сайті оркестри http://www.mikolaje.lublin.pl/index.php?strona=koncerty

 

Відповідь: Із народної творчости

На жаль, не знаю авторів.

Ой, пряду, пряду,
Спатоньки буду.
Покладу я голівоньку
На ячмінну соломоньку
Поки я засну.

А свекор іде,
Як той джміль гуде:
- Сонливая, дрімливая,
До роботи лінивая
Невістка моя.

А свекруха йде,
Як змія гуде:
- Сонливая, дрімливая,
До роботи лінивая
Невістка моя.

А мій милий йде,
Як голуб гуде:
- Ой, спи мила, дорогая,
Вийшла заміж молодая,
Не виспалася.

А це з лемківських
(колись це був гімн "Черемошу")

Ой, верше мій, верше,
Мій зелений верше.
Юж ми так не буде (2р)
Як ми било перше.

А перше ми било,
Бардзо добре било.
Од своєй мамічки (2р)
Не ходити било.

Не ходити било
Горами лісами,
Не любити хлопця (2р)
З чорними очами.

А ті чорні очі
Ходять опівночі,
А мої за нима (2р)
Знали би ся з нима.

Ой, верше мій....

 

Відповідь: Із народної творчости

А я все дивлюся, де моя Маруся

Якби мені сивий кінь,
Я сідельце маю,
Поїхав би за Дунай,
Там дівчину маю.

Приспів:
А я все дивлюся,
Де моя Маруся,
А я все дивлюся,
Де ж ти моя Маруся.

Як приїхав за Дунай,
Як прийшов до хати,
Стара баба, старий дід,
Ще й дівка кирпата.

Як прийшов я в хату,
Дали мені сісти,
Поставили бараболі,
Не лупленої їсти.

А я тії бараболі,
По столі качаю,
На полиці паляниці,
Я до них моргаю.

Погасили каганець,
Полягали спати,
Я за тії паляниці,
Та й давай тікати.

Не попав у двері я,
А в стовп головою,
Отаке то приключилось,
Лишенько зі мною.

Як тікав я через тин,
Через перелази,
Били мене ціпом, ціпом,
аж чотири рази.

 

Відповідь: Із народної творчости

Оце я читаю українськi народнi i як не як а чорнi брови i карi очi це у нас нацiональна риса - а чому? Тому що близько до турок? Хiба ми не русявi слав'яни з свiтлими очима? Я якась неправильна українка чомусь получаєцця. Де мої чорнi брови i карi очi?

 

Відповідь: Із народної творчости

Під облачком
(у виконанні Гайдамаків)

Під облачком явір похилений,
Сидить на нім пташок премилений.
Чуєш, мила, як той пташок співа,
Же з любови нич добра не бива.
Же з любови, же з любови нич добра не бива.

Ми ворожка давно ворожила,
Же мя здурит дівка чорнобрива.
Же не буду видів за ньов світа,
Аж проминут мої младі літа.
Аж проминут, аж проминут мої млади літа.

Чи ти любов є од Бога дана?
Чи ти може д'яблом підшептана?
Хоч би-с не хтів, то мусиш любити,
Хоч би-с не хтів, прото маш терпіти.
Хоч би-с не хтів, хоч би-с не хтів, прото маш терпіти.

Під облачком явір зеленіє.
Посмотр, мила, як той вітер віє.
Може, вирве єго з корінями.
Мила моя, што то буде з нами?
Мила моя, люба моя, што то буде з нами?

 

Відповідь: Із народної творчости

А мати не спала,
А все чисто чула,
Та мене не сварила -
Сама така була.

Я завжди своїм подружкам ці слова співаю, коли вони мені розказують, як приходять пізно з дискотеки чи з гульок

 

Відповідь: Із народної творчости

Файно співають Orkiestra sw.Mikolaja ось цю лемківську пісню:

"Кед єм ишов през Тот Ліс"

Кед єм ишов през Тот Ліс
През Ліс Калиновий

Ступив я там на Камін
Камін Мармуровий

А з-під Того Каменя
Водичка выпливат

Напий ся Єй Моя Мила
Кед єс справедлива

Як бы-м ся Єй напила
Красу бы-м стратила

А што бы-м я Дівчина
Без Краси робила

А што бы-м я Ванічку
Без Краси робила

А Ты бы мене не взяв
Я бы-м так ходила

Купиш собі Дівчино
Калиновой масти

Будеш собі мастила
Свої Злоты Власы

Будеш собі мастила
Свої Злоты Власы

Будут ся Ти проквитац
Од Великой Краси

 

Відповідь: Із народної творчости

Слухаю Бурдон, в який закохався після фестивалю "Тайстра Чугайстра", і особливо подобається ось-ця пісенька:

Ой у саду ружа посаджена

Ой у саду ружа посаджена,
Каже хлопець, же я не червена.
Та най каже, а я не журюся,
Кому мила, тому сподоблюся.

Не кладу на личко червенило,
Мене в поли сонце припалило,
Припалило спереду і збоку,
А я собі дівчина нівроку.

Мене мати в плахті колихала,
При кирниці кождий день купала.
Ой купала та й забула втерти,
Буду файна до самої смерти.