Банальна інтрига, яка не вартує виїдженого яйця. Навіть до голови не брати, не те, щоб розвивати цю тему із чоловіком. Ну дивиться на фото, ну подобається зовнішність. Припинити переписку і все. В нього сім'я, про що можна говорити з малознайомою сімейною людиною? Не в те русло подруга свою енергію направляє. А от дати тріщину двом сім'ям-запросто. Хто зна, як відреагує чоловік, чому в них зараз непорозуміння і кому це може бути "на руку". Заблокувати у мережі і думати над сімейними стосунками. Бракує компліментів чи шо?
Ну тут все залежить від чоловіка. Коли мені роблять компліменти, а інколи і відверто залицяються -- мій Мася мене не ревнує. Навіть коли мені прямим текстом його знайомі кажуть: в койку! Він навпаки весь такий спокійний і удовлєтворьонний стає, такий, знаєте: кароль міра. Тіпа, вот який!
І це прекрасно. Жінка створена для компліментів. Але знаючи по собі що таке жінка в декреті і як їй в круговерті "підгузники-горшок-каша і т.д." важливе кожне приємне слово, раджу не надто надавати значення таким компліментам, бо це може бути лиш гіберболізованим сприйняттям буденної речі. Є така категорія чоловіків, що говорять такі речі щодня і не одній жінці. Ну така у них манера спілкування. Тим більше, що чоловік який справді закохався буде "повідомляти" про це у геть іншій формі. знову ж таки, знаю чоловіків, які моніторять сторінки безлічі людей. То такий психотип. Потребують нової інформації про навколишніх. Це не означає абсолютно нічого. Моніторить її сторінку, моніторить ще з десяток інших... Не зовсім зрозуміло...Бачать з власної ініціативи(тобто призначають побачення один одному) чи випадково? Не казати. Бо казати немає що. Пльова ситауація(якщо я правильно зрозуміла - і немає побачень тет-а-тет) , як вище пишуть - "яйця виїденого не варта". Він щось там сказав, жінка щось там собі вже накрутила, побут заїв, хочеться романтики, а тут така пригода. Класика жанру. Але розповідати поки немає що. А там вже ваша подруга нехай думає. Ми до того вже немаємо стосунку.
Бачаться, бо живуть в одному районі, буквально через два будинки, один від одного. Вона просто боіться, щоб чоловік не дізнався про це з його вуст, бо наклепає що схоче на подругу, а в сім'ї і так зараз не дуже тихо, щоб вона не стала в очах чоловіка якоюсь ... Радити шось категорично боюсь, бо не знаю іі чоловіка, а лиш при розмові. Я своєму б розповіла, посміялись би трохи, хоча на початку наших стосунків і в мене була така ситуація, тоді ми майже розійшлись, мій тоді ще не чоловік мене дуже образив, типу: сама очки строїш до всіх, регочеш, зі всіма маєш теми для розмови, то як хочеш можеш йти до нього... От зараз боюсь НАРАДИТИ, бо то вже сім'я, сім'я де є дитина.
Розповіла! Трохи гризлися, бо чоловіку не приємно, що вона плете інтриги за його спиною, але потім коли охололи-поговорили, вона йому все розказала як було, і все. Чоловік казав, що йому шкода його дружини, бо ще може натерпітися. Дякував, що розповіла. Скажу чесно, мені як гора з плеч спала, перше сказала казати а потім гризлася.
@Smiwna , на майбутнє-краще не давайте ніяких порад. Вислухайте, підтримайте, спитайте її думку. Крапка. Бо потім у випадку чого вам же можуть і дорікнути "нащо я тебе послухала"
Та я дуже і не радила, просто сказала, що я б розповіла, але додала, що знаю напевне як зреагує мій чоловік, і не знаю як зреагує її чоловік. Тому вирішувати ій. Дякую
Мені здається говорити про це з чоловіком нема чого. Тільки відносини зіпсуються. Тим більше, що про почуття подруги до цього молодого чоловiка нічого сказано не було.
Підтримаю Вашу думку. Мені ще в юності один знайомий мудру річ сказав: "Ніколи не лізь між чоловіком і жінкою, ніяких порад не давай, які б проблеми у них не були, навіть якщо у них справа іде до розлучення. Вони собі посваряться-помиряться (або ні), але крайньою залишишся ти."
Я сюди апять. Криза в нас. Вірніше, в мене. Пристрасть зникла і що робити - я не знаю. Пробувала нєжданчіки - на деякий час допомагає і знову те ж саме. Розумію, що то так звана "рутина", але в нас нема дітей і купу часу ми проводимо нарізно, тому списувати на "рутину" - банально. А мені хочеться, як колись, щоб в першій годині ночі примчав і ми проговорили цілу ніч. Тепер розмови подібні на вечірню казку. І я постійно докулупуюсь, до кожного слова, до кожного жесту. Мене не дратують слова і жести, а те, що Рудий не охоче ведеться на скандал. А мені деколи того треба. І колупаю. Накручуюсь, а потім все виливається в скандал, але не такий, як мені треба. Сама не знаю, чого хочу. Але тре погляд зі сторони. Вихідні дані: ми разом вже шостий рік, велика різниця у віці, спільних дітей нема, обоє шизануті в міру люди, які бачать нас вперше, кажуть, що ми досить органічні. особливо, коли посилаємось, розходились купу раз і ніц то не дало, вмієм співати і танцювати, особливо, коли ніхто не бачить якось співали в маршрутці з бабусями. Шо дєлать?
Можу сказати що думаю зі сторони (все суб"єктивно, якщо що не сваріться). Ви кажете що 6 років разом. Так от, кажуть що 7 рік часто в парі кризовий, може то воно? А криза у вас проявилась якось так. Далі - ви кажете що вам іноді треба шкандаль. Воно то всім іноді треба пару випустити, особливо темпераментним женщінам. То все ок, але може йому зачасто то? Тобто шкандалі зачасті? Може він уже не ведеться, бо хоче "спокою-уюта-уміротворєнія"? Кажете дітей нема, разом не постійно, то може час підвести все до спільного знаменника, так би мовити)) Може вже і разом час бути, а там гляди і діти підуть, і не до кризисів буде. Ви мені давно подобаєтесь. Бажаю вашій парі всього найліпшого, та й весна, авітаміноз, світла сонячного мало ще це може це впливати на людей. А те що ви веселі і винахідливі то великий "плюс", значить до спільної мови зуміте швидко прийти.
Проблема власне в спільному знаменнику. Він - як суслік . Якби ми були постійно разом - я б його вбила. Ми разом вкладаємось спати. Це чудово. Але я інколи чекаю, коли Рудий захропе і втікаю до телевізора і на ДП. Ми разом прибираємо, але мені хочеться. щоб він на той момент пропав і не заважав мені. Ну, і язик вирвати хочеться. Але я його люблю. Він мене нєєєє
Весна, привіт. або розходитись , або зробити те чого вище не робили ніколи )) і не тягнути волинку) , або далі те саме. ну і по глянцю: шопінг, спорт, клуби, пожити окремо, але вам то нічого не дасть.
Соррі, не могла пропустити. В нас кризовий кожен рік, від початку знайомства криза рахуєсі по місяцях. --- дописи об"єднано, Mar 26, 2017 --- Ггг! Я тя ждаль. Ти намікаєш на одруження? Я сі бою йду, відкрию си влєшку винця. Але я думаю, що одруження ще більше поглибить мою проблему. Пропаде страх і раманціка: я буду частіше ходити зачухана і відмовляти в сексі. Блін, як я того боюсь!
Або одружувати і заводити діток, або розбігатись. Скучно, бо застрягли на етапі, який давно пора пройти. То моя така думка
Раз цитую сама себе: а може то не любов, а влюбльонность? Але ж влюбльонность не тримається тіко років... Я запльонталась і вас запльонтала тре мені в лямур-тужур --- дописи об"єднано, Mar 26, 2017 --- ХА! Згідна... А можна одружуватись і без дітей? А якщо без дітей - для чого одружуватись? І чого розбігатись, якщо так добре: без дітей і без одруження? Певно мені пора в тему, де бояться одружуватись. Але мені так добре, коли я знаю, що в будь-який момент я можу махнути фостом і послати все далеко. І водночас, це недобре,бо мені купа років...
Одруження ще нікого не стримало від втечі))) Але, Ви хочете втекти від себе, а це не дорога до щастя. Розкладіть все по поличках, чого хочете від життя, яким його уявляєте через 10, 20 років? Може знайдете відповіді для себе. Іноді так добре щось зробити кардинально інше, вийти з зони комфорту
відносини мусять розвиватись, навіть якщо вони не у шлюбі. сядь собі і подумай що ти хочеш , про що мрієш і що ти маєш. бо якщо коротко то : постійний секс і ти не зачухана а ну і ще купу вільного часу на своі страхи . нетом гуляє така картинка: у всех пролем одно начало - сидела женщина скучала .... .
